Постанова

від 01.09.2015 по справі 826/11294/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01 вересня 2015 року 16 год. 45 хв. № 826/11294/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Стратегічний партнер" до державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень, визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити певні дії.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Стратегічний партнер" (далі - позивач) до державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач) про:

- визнання протиправним та скасування наказу відповідача про призначення перевірки від 30 квітня 2015 року №815 (далі - оскаржуваний наказ) ;

- визнання протиправними та незаконними дій відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати податків і зборів по взаємовідносинах з наступними контрагентами: ТОВ "Десмонд" за період із 01 травня 2012 року по 31 травня 2014 року; ТОВ "Консалтингова компанія "Івестекогруп" за період із 01 по 31 жовтня 2014 року; ТОВ "Прайм Трейд Тайм" за період із 01 по 31 листопада 2014 року; ТОВ "Лабріус-Ю" за період із 01 по 31 січня 2015 року, а також щодо складання за результатами такої перевірки акту від 19 травня 2015 року №287/1-22-07-33147220 (далі - акт перевірки) ;

- визнання незаконними дій відповідача щодо внесення змін до автоматизованої системи обробки податкової звітності позивача;

- визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 29 травня 2015 року №0003802207 та №0003812207 (далі - оскаржувані рішення) ;

- зобов'язання відповідача відновити інформацію в автоматизованій системі обробки податкової звітності позивача, яку вилучено на підставі акту перевірки.

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті відповідачем безпідставно, чим порушено права та інтереси позивача як платника податків.

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У ході судового розгляду справи представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю.

Представник відповідача у судові засідання не прибув, хоча про дати, час та місце судового розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, заява про розгляд справи за відсутності його представника до суду не надійшла.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 03 серпня 2015 року судом, відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

До суду 18 серпня 2015 року через канцелярію від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову разом із доказами на їх обґрунтування, які судом долучено до матеріалів справи для врахування під час прийняття у справі судового рішення по суті.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем на адресу позивача направлено запит від 13 листопада 2014 року №830/10/26-50-22-07 про надання інформації та її документального підтвердження щодо господарських відносин із ТОВ "Десмонд" за період із 01 липня по 31 жовтня 2014 року.

Листом позивача від 28 листопада 2014 року №014-Г/11 відмовлено у наданні письмових пояснень та їх документального підтвердження щодо проведених господарських операцій із відповідним контрагентом за період із 01 липня по 31 жовтня 2014 року у зв'язку з тим, що письмовий запит оформлений із порушенням норм Податкового кодексу України (далі - ПК України) , а саме відсутні законодавчі підстави для отримання податкової інформації.

При цьому, листом від 22 квітня 2015 року №022-Г/04 позивачем надано копії підтверджуючих документів щодо господарських взаємовідносин із ТОВ "Десмонд" за період з 01 липня по 31 жовтня 2014 року.

З наявних матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведені господарських відносин із платниками податків - ТОВ "Десмонд", ТОВ "Консалтингова компанія "Інвестикогруп", ТОВ "Прайм Трейд Тайм", ТОВ "Лабріус-Ю".

Копію оскаржуваного наказу вручено особисто під розписку представнику позивача.

На підставі оскаржуваного наказу відповідачем у період із 05 по 12 травня 2015 року проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати податків і зборів по взаємовідносинах із ТОВ "Десмонд" за період із 01 травня 2012 року по 31 травня 2014 року, ТОВ "Консалтингова компанія "Інвестикогруп" за період із 01 по 31 жовтня 2014 року, ТОВ "Прайм Трейд Тайм" за період із 01 по 30 листопада 2014 року, ТОВ "Лабріус-Ю"за період із 01 по 31 січня 2015 року, за результатами якої 19 травня 2015 року складено акт перевірки.

У контексті вище викладеного суд зазначає наступне.

Як уже зазначено вище, відповідачем на адресу позивача направлено письмовий запит.

Відповідними листами позивача відмовлено відповідачу у наданні письмових пояснень та їх документального підтвердження щодо проведених господарських операцій із ТОВ "Десмонд" за період з 01 липня по 31 жовтня 2014 року, оскільки письмовий запит оформлений із порушенням норм ПК України. При цьому, позивачем відповідачу надано копії підтверджуючих документів щодо господарських взаємовідносин із ТОВ "Десмонд" за період з 01 липня по 31 жовтня 2014 року.

Згідно з п. 73.3 ст. 73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених ст. 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах 1 та 2 цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

З аналізу вище викладеного вбачається, що нормами законодавства встановлено вичерпний перелік підстав для направлення письмового запиту, а також закріплено обов'язкове зазначення підстав та інформації, що підтверджує такі підстави, у самому запиті. У разі коли запит складено із порушенням вимог, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Тобто, обов'язковим для платника податків є тільки той письмовий запит, який складено із дотриманням норм ПК України.

У ході розгляду справи судом з'ясовано, що письмовий запит, адресований позивачу, не відповідає нормам ПК України. Зокрема, у ньому не зазначено фактів та обставин, які б свідчили про порушення позивачем податкового, валютного чи іншого законодавства, а тому позивач мав право відмовити відповідачу у наданні пояснень та їх документального підтвердження.

Вище зазначена обставина, у свою чергу, свідчить про те, що оскаржуваний наказ відповідачем складено безпідставно, оскільки пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України передбачено обов'язкову умову призначення та проведення перевірки, а саме ненадання платником податків протягом 10 робочих днів з дня отримання письмового запиту письмових пояснень та їх документального підтвердження.

Зокрема, відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

При цьому, слід пам'ятати, що платник податків зобов'язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження тільки у разі відповідності письмового запиту нормам, у тому числі ПК України.

Така позиція повністю узгоджується із висновками Верховного суду України, викладеними у постанові від 27 січня 2015 року №21-425а14, стосовно того, що слід звернути увагу на те, що до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України були внесені зміни. Його нинішня редакція свідчить, що перевірка може проводитись у випадку, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть протягом 10 робочих днів пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства. Тобто зміни були направлені на гарантування дотримання прав платників податків, звуження підстав для проведення перевірки, усунення можливості зловживання правом на перевірку.

Згідно з п. 78.4 ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Суд зазначає, що протиправні діяння та рішення не можуть мати правомірних наслідків.

Тобто, у разі якщо оскаржуваний наказ, на підставі якого проведено перевірку, визнано протиправним, саме проведення перевірки платника податків не може бути правомірним.

Отже, підсумовуючи вище викладене, суд вважає, що заявлені позивачем вимоги про скасування оскаржуваного наказу та визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Стосовно заявлених позивачем вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту в електронній базі даних АІС "Податковий блок" "Аналітична система. Перегляд результатів співставлення. Дані результатів перевірок" позивача у розрізі контрагентів, які відкориговано на підставі акту перевірки, а також зобов'язання відповідача вилучити з усіх діючих електронних автоматизованих систем відомості, внесені на підставі акту перевірки, та відновити в усіх діючих електронних автоматизованих системах показники податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача, які відкориговано на підставі акту перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про інформацію", податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому ПК України.

Згідно зі ст.ст. 71, 72, 74 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій; від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України, зокрема інформація: про об'єкти оподаткування, що надаються та/або реєструються такими органами. Зазначена інформація повинна містити, зокрема, вид, характеристики, індивідуальні ознаки об'єкта оподаткування (в разі наявності), за якими його можна ідентифікувати; про результати здійснення державного контролю за господарською діяльністю платника податків; що міститься у звітних документах (крім персоніфікованої статистичної інформації), які подаються платником податків органам виконавчої влади та/або органам місцевого самоврядування; про встановлені органами місцевого самоврядування ставки місцевих податків, зборів та надані такими органами податкові пільги; про дозволи, ліцензії, патенти, свідоцтва на право провадження окремих видів діяльності, яка повинна містити, зокрема: найменування платника податків, якому видані такі дозволи, ліцензії, патенти; податковий номер або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи; вид дозвільного документа; вид діяльності, на провадження якої видано дозвільний документ; дату видачі дозвільного документа; строк дії дозвільного документа, інформацію про припинення (зупинення) дії дозвільного документа із зазначенням підстав такого припинення (зупинення); сплату належних платежів за видачу дозвільного документа; перелік місць провадження діяльності, на яку видано дозвільний документ; про експортні та імпортні операції платників податків; від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів; за результатами податкового контролю; для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.

Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Відповідно до п. 1.3 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 14 червня 2013 року №165, під час реалізації Методичних рекомендацій використовуються такі програмні продукти: підсистеми інформаційної системи "Податковий блок" - "Реєстрація ПП", "Обробка податкової звітності та платежів", "Податковий аудит", "Аналітична система", "Облік платежів"; єдиний реєстр податкових накладних; АРМ "Митниця"; підсистема "Реєстрація та облік РРО та книг обліку розрахункових операцій АІС "Реєстри платників податків".

АІС "Податковий блок" та її підсистеми є програмними продуктами, створеними для використання контролюючими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі.

Тобто, АІС "Податковий блок" включає в себе решту програмних продуктів, наявних у розпорядженні органів ДФС України.

На підставі акту перевірки відповідач вніс до АІС "Податковий блок" відповідні коригування податкового кредиту і податкових зобов'язань.

Згідно з п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Відповідно до п. 2.1 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 листопада 2012 року №1236, орган державної податкової служби визначає суму нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість та складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо: а) платник податків не подає в установлені строки податкову декларацію; б) дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках; в) згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є орган державної податкової служби; г) рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; ґ) дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб, таким податковим агентом; д) в інших випадках, коли здійснення такого розрахунку передбачено ст. 58 глави 4 розділу II Кодексу.

Тобто, за результатами проведеної перевірки, у разі виявлення порушення законодавства, контролюючий орган приймає податкове повідомлення-рішення, а не вносить зміни до показників податкової звітності платника податків до АІС "Податковий блок" на підставі висновків акту перевірки.

З урахуванням того, що висновки акту перевірки не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності платника податків, суд вважає, що заявлені позивачем вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту в електронній базі даних АІС "Податковий блок" "Аналітична система. Перегляд результатів співставлення. Дані результатів перевірок» позивача у розрізі контрагентів, які відкориговано на підставі акту перевірки, а також зобов'язання відповідача вилучити з усіх діючих електронних автоматизованих систем, у тому числі АІС "Податковий блок "Аналітична система. Перегляд результатів співставлення. Дані результатів перевірок", відомості, внесені на підставі акту перевірки, та відновити в усіх діючих електронних автоматизованих системах, у тому числі перелічених, показники податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача, які відкориговано на підставі акту перевірки, також є такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно заявлених позивачем вимог про визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень суд зазначає наступне.

Так, за результатами перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем:

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п.201.6 ст. 201 ПК України, у результаті чого занижено податок на додану вартість (далі - ПДВ) у загальному розмірі 1949000,00 грн., у тому числі за: травень 2014 року - 95500,00 грн., жовтень 2014 року - 270000,00 грн., листопад 2014 року -890500,00 грн., січень 2015 року - 693000,00 грн.;

- п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, у результаті чого занижено податок на прибуток за 2014 рік у загальному розмірі 1754100,00 грн.

На підставі акту перевірки, 29 травня 2015 року відповідачем прийнято оскаржувані рішення: №0003802207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 194900,00 грн. за основним платежем та у розмірі 487250,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); №0003812207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1754100,00 грн. за основним платежем та у розмірі 438525,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Як з'ясовано судом у ході розгляду справи, підставами для висновку про порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п.201.6 ст. 201 ПК України стало те, що правочини, укладені між позивачем та його контрагентами (ТОВ "Десмонд", ТОВ "Консалтингова компанія "Інвестикогруп", ТОВ "Прайм Трейд Тайм", ТОВ "Лабріус-Ю") не створюють реальних наслідків, а тому, за переконанням відповідача, формування валових витрат і податкового кредиту є неправомірним.

Такі висновки відповідача ґрунтуються на податковій інформації про відсутність за місцем знаходження контрагентів та на актах про неможливість проведення зустрічної звірки, якими встановлено відсутність складських приміщень, виробничих потужностей, трудових ресурсів необхідних для ведення фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання.

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається наступне.

Між позивачем та ТОВ "Десмонд" 22 травня 2014 року укладено договір №010-14 про надання інформаційних консультаційних послуг (далі - договір №010-14) , за умовами якого ТОВ "Десмонд", як виконавець, зобов'язується надати інформаційні консультаційні послуги з: нагальних питань щодо зміни загального, столичного, регіонального законодавства; огляд законопроектів та коментарі; питань ведення фінансово-господарської діяльності підприємств усіх форм власності; інша довідкова інформація, а замовник (позивач) зобов'язується своєчасно їх приймати.

На виконання умов договору №010-14 ТОВ "Десмонд" надано позивачу консультаційні послуги, що підтверджуються актом приймання-передачі послуг від 31 травня 2014 року, згідно з яким, вартість послуг склала 573000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Сторони підписали акт приймання-передачі наданих послуг, що свідчить про те, що послуги надані та сторони одна до одної претензій не мають.

На підтвердження оплати послуг позивачем надано суду наступні докази.

Між ТОВ "Десмонд" та ТОВ "Рокдейл" 27 червня 2014 року укладено договір №003-14 про переведення боргу, за умовами якого ТОВ "Десмонд", як первісний боржник, переводить на ТОВ "Рокдейл", як нового боржника, борг (грошове зобов'язання) у загальному розмірі 858000,00 грн., що виник на підставі п. 5.2. основного договору, а новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобов'язання. Кредитор (позивач) не заперечує проти заміни первісного боржника новим боржником.

Отже, за умовами договору про переведення боргу замінено зобов'язану сторону (первісного боржника) у зобов'язанні, що виникає з договорів, укладених між первісним боржником та кредитором.

Оплата на користь виконавця позивачем здійснена у повному обсязі.

Між ТОВ "Консалтингова компанія "Інвестикогруп", як виконавцем, та позивачем, як замовником, 26 вересня 2014 року укладено договір №26-09/14 про надання консультаційних послуг (далі - договір №26-09/14) , за умовами якого виконавець зобов'язується надати інформаційні консультаційні послуги з: нагальних питань щодо змін загального, столичного, регіонального законодавства; огляд законопроектів та коментарі; питань ведення фінансово-господарської діяльності підприємств усіх форм власності; інша довідкова інформація, а Замовник зобов'язується своєчасно їх приймати.

Відповідно до п. 1.2. договору №26-09/14, консультації та інформаційне обслуговування здійснюється виконавцем також за такими напрямками: надання усних або письмових рекомендацій консультацій; консультації з питань комерційної діяльності; надати консультаційні послуги для найбільш ефективного розповсюдження продукції, а саме: як підготовка та обґрунтування адресної програми, консультації з попереднього виміру трафіку для усієї програми та інші нагальні питання щодо предмету договору.

З матеріалів справи вбачається, що умови договору №26-09/14 сторонами виконані у повному обсязі, про що свідчать акти надання послуг №38 від 28 жовтня 2014 року та №39 від 31 жовтня 2014 року, адресна програма, а також податкові накладні №6 від 28 жовтня 2014 року та №7 від 31 жовтня 2014 року.

Позивачем надано суду докази, які підтверджують, що послуги із розроблення адресної програми замовлені позивачем у ТОВ "Консалтингова компанія "Інвестикогруп" на виконання договору №204-09 (далі - договір №204-09) , укладеного 25 вересня 2014 року між позивачем та ПрАТ "Трускавецькурорт" про виконання робіт та надання послуг з виготовлення та розповсюдження друкованої (поліграфічної) продукції.

Згідно з п. 1.4 договору №204-09, виконавець здійснює підготовчі заходи для найбільш ефективного розповсюдження продукції, а саме: підготовку і обґрунтування адресної програми, попередні виміри трафіку для усієї адресної програми, підготовку і інструктаж промоутерів, безпосередньо розповсюдження поліграфічної продукції згідно з розробленою адресною програмою, анкетування респондентів в місцях роздач.

Додатком №1 до договору №204-09 визначено технічне завдання на виготовлення друкованої (поліграфічної) продукції.

Додатком № до договору №204-09 погоджено структуру звіту про підготовку та розповсюдження друкованої (поліграфічної) продукції.

Додатком №3 до договору №204-09 обумовлено складання акту приймання виконаних робіт та про надані послуги.

Перевіривши та дослідивши усі наявні докази у справі, суд вважає, що позивачем у повній мірі виконано умови договору №204-09, а також у повній мірі здійснено розрахунки із ТОВ "Консалтингова компанія "Інвестикогруп".

Між позивачем та ТОВ "Прайм Трейд Тайм" 26 вересня 2014 року укладено договір №26-09/14-5 про надання послуг з виготовлення поліграфічної продукції (далі - договір №26-09/14-5) , за умовами якого ТОВ "Прайм Трейд Тайм", як виконавець, зобов'язується виконати роботи (послуги) з виготовлення поліграфічної продукції, а саме двосторонній надрукований буклет.

На виконання умов договору №26-09/14-5 між позивачем та ТОВ "Прайм Трейд Тайм" 28 листопада 2014 року підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №281114, а також податкову накладну №300 від 28 листопада 2014 року.

З матеріалів справи вбачається, що послуги щодо виготовлення поліграфічної продукції замовлені позивачем у ТОВ "Прайм Трейд Тайм" на виконання договору №204-09, інформація про який уже викладена вище.

Позивачем надано суду докази, що підтверджують у повній мірі виконання умов договору №204-09, а також здійснення у повні мірі розрахунків із ТОВ "Прайм Трейд Тайм".

Між позивачем та ТОВ "Лабріус-Ю" 12 листопада 2014 року укладено договір №2014-1112 про надання послуг (далі - договір №2014-1112) , за умовами якого ТОВ "Лабріус-Ю", як виконавець, за завданням замовника (позивач) бере на себе зобов'язання щодо надання інформаційно-консультаційних послуг, а саме: дослідження кон'юнктури ринку та виявлення суспільної думки щодо надання професійної й технічної допомоги з аналізу ринку праці та пошуку персоналу, а також пошук потенційних клієнтів для замовника.

Протягом строку дії договору №2014-1112 між позивачем та його контрагентом укладено ряд додатків до нього та, на підтвердження їх виконання контрагентом надано ряд звітів, консультацій тощо.

На виконання умов договору №2014-1112 між сторонами підписані акти наданих послуг та виписані податкові накладні.

З матеріалів справи вбачається, що сторони одна до одної жодних претензій не мають, отже усі умови договору №2014-1112 виконані у повному обсязі та належним чином.

Договір №2014-1112 із ТОВ "Лабріус-Ю" позивачем укладено з метою виконання договору №3 4-14 про надання послуг, укладеного 01 вересня 2014 року між позивачем та ПП "Промо бізнес груп".

Стосовно оплати позивачем послуг ТОВ "Лабриус-Ю" слід зазначити наступне.

Між ТОВ "Лабриус-Ю" (кредитор), позивачем (первісний боржник) та ТОВ "Каунт Ліберті" (новий боржник) 20 лютого 2015 року укладено договір №2015-0220 про переведення боргу (далі - договір №2015-0220) , за умовами якого первісний боржник переводить свій борг за договором №14-11-1917 від 11 грудня 2014 року про надання інформаційних консультативних послуг, укладеного між первісним боржником та кредитором, а новий боржник заміняє первісного боржника у зобов'язанні, що виникає із зазначеного договору, та приймає на себе обов'язки первісного боржника за основним договором.

Пунктом 3.1. договору №2015-0220 встановлено строк виконання зобов'язання: не пізніше 31 грудня 2015 року.

Позивачем у повній мірі сплачені отримані послуги.

Відповідно до п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження таких сум податковими накладними чи митними деклараціями.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; є) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Як зазначено у листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року №742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України", будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Також слід зазначити, що вчинення платником податків дій, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування податку на додану вартість тощо), саме по собі не означає, що відповідні правочини були вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету або подання податкової звітності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку контрагентом чи неподання ним звітності (у тому числі внаслідок ухилення) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, у перевіреному відповідачем періоді позивачем у межах своєї господарської діяльності укладено договори із ТОВ "Десмонд", ТОВ "Консалтингова компанія "Інвестикогруп", ТОВ "Прайм Трейд Тайм", ТОВ "Лабріус-Ю" про надання інформаційно-консультаційних послуг.

Відповідність господарських операцій із вище вказаними контрагентами повністю відповідають меті діяльності позивача та підтверджується наявними у матеріалах справи первинними документами, а саме: договорами, специфікаціями до договорів, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунками-фактури, копіями платіжних доручень з відміткою банківської установи, податковими накладними, які складені за результатами проведених операцій та не мають дефектів форми, змісту або походження, які спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Видані контрагентом позивачу податкові накладні не мають недоліків, а порядок їх заповнення відповідає чинному на момент їх виписки законодавству.

Отже, реальність проведених господарських операцій підтверджується наявними у матеріалах справи первинними документами.

Фактичні обставини об'єктивно засвідчують правомірність формування позивачем податкового кредиту.

Таким чином, проаналізувавши вище викладені норми та з'ясовані обставини, а також враховуючи те, що судом встановлено реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та, як наслідок, наявність підстав для їх задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Стратегічний партнер" до державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень, визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити певні дії є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 30 квітня 2015 року №815 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки".

3. Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Стратегічний партнер" з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати податків і зборів по взаємовідносинах з наступними контрагентами: ТОВ "Десмонд" (код ЄДРПОУ 39122306) за період із 01 травня 2012 року по 31 травня 2014 року; ТОВ "Консалтингова компанія "Івестекогруп" (код ЄДРПОУ 37146241) за період із 01 по 31 жовтня 2014 року; ТОВ "Прайм Трейд Тайм" (код ЄДРПОУ 39199143) за період із 01 по 31 листопада 2014 року; ТОВ "Лабріус-Ю" (код ЄДРПОУ 37811646) за період із 01 по 31 січня 2015 року, а також щодо складання за результатами такої перевірки відповідного акту від 19 травня 2015 року №287/1-22-07-33147220.

4. Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві щодо внесення змін до автоматизованої системи обробки податкової звітності товариства з обмеженою відповідальністю "Стратегічний партнер".

5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 29 травня 2015 року №0003802207, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Стратегічний партнер" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у загальному розмірі 2436250,00 грн. (Два мільйони чотириста тридцять шість тисяч двісті п'ятдесят гривень 00 копійок).

6. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 29 травня 2015 року №0003812207, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Стратегічний партнер" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у загальному розмірі 2192625,00 грн. (Два мільйони сто дев'яносто дві тисячі шістсот двадцять п'ять гривень 00 копійок).

7. Зобов'язати державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві відновити інформацію в автоматизованій системі обробки податкової звітності товариства з обмеженою відповідальністю "Стратегічний партнер", яку вилучено на підставі акту від 19 травня 2015 року №287/1-22-07-33147220.

8. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Стратегічний партнер" (код ЄДРПОУ 33147220) здійснений ним судовий збір у розмірі 1266,72 грн. (Одна тисяча двісті шістдесят шість гривень сімдесят дві копійки) із Державного бюджету України.

Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин