Рішення

від 29.09.2015 по справі 910/21992/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2015Справа №910/21992/13

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Бауман Трейд"

до: 1. громадянина Російської Федерації ОСОБА_10,

2. приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Ті.Бі.Ай.Еф. Файненшл Сервісез Б.В." 3. публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк"

про: визнання недійсним Рамкового договору щодо купівлі акцій

Суддя Шкурдова Л.М.

Представники сторін:

Від позивача: Євсєєв М.В. - представник за довіреністю;

Від відповідача 1: ОСОБА_6 - представник за довіреністю;

Від відповідача 2: Шульєва Т.Л. - представник за довіреністю; Кісєльов Є.О. - представник за довіреністю

Від відповідача 3: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бауман Трейд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (ПАТ «ВіЕйБі Банк»), приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Ті. Бі. Ай. Еф Файненшл Сервісез Б.В." та громадянина Російської Федерації ОСОБА_10 про визнання недійсним договору.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.05.2014 року у справі № 910/21992/13 позов задоволено повністю: визнано недійсним Рамковий Договір щодо купівлі акцій Відкритого акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк», укладений 19.11.2009 р. між Приватною компанією з обмеженою відповідальністю «Ті.Бі.Ай.Еф. Файненшл Сервісез Б.В.», ОСОБА_10, Товариством з обмеженою відповідальністю «Бауман Трейд» і підтверджений та погоджений Відкритим акціонерним товариством «ВіЕйБі Банк»; стягнуто солідарно з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, літ. «Т»; код СДРПОУ 19017842), Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Ті.Бі.Ай.Еф. Файненшл Сервісез Б.В.» (ClaudeDebussylaan 30, VinolvBuilding, 13th door, 1082 MD, Amsterdam, Netherlands), ОСОБА_10 (адреса реєстрації: Російська Федерація, АДРЕСА_1; адреса реєстрації та проживання в Україні: 01034, м. Київ. АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бауман Трейд» (04119, м. Київ. вул. Дегтярівська, 21, літ. «Д», код ЄДРПОУ 23508563) 1 147 (одну тисячу сто сорок сім) грн. 00 коп. судового збору; скасовано заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду міста Києва від 09.04.2014 року у справі № 910/21992/13.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2014 року рішення господарського суду міста Києва від 21.05.2014 року у справі №910/21992/13 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.12.2014 року рішення Господарського суду міста Києва та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2014 року у справі № 910/21992/13 залишено без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.03.2015 року Вищий господарський суд України допустив до провадження справу № 910/21992/13 для перегляду Верховним судом України постанови Вищого господарського суду України від 17.12.2014 року.

За результатами перегляду постанови Вищого господарського суду України від 17.12.2014 року, 13.05.2015 року Верховним судом України прийнято постанову, якою постанову Вищого господарського суду України від 17.12.2014 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.07.2015 року у справі №910/21992/13 рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.02014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2014 року скасовано та направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 08.07.2015 року № 04-23/901, призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи №910/21992/13, за результатами якого справу передано для подальшого розгляду судді Шкурдовій Л.М.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.07.2015 року справу № 910/21992/13 прийнято до провадження суддею Шкурдовою Л.М. та призначено до розгляду на 10.07.2015 року о 14 год. 40 хв.

В судове засідання 10.07.2015 року з'явився представник позивача ТОВ «Бауман Трейд», представник відповідача ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та представники приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Ті. Бі. Ай. Еф Файненшл Сервісез Б.В.", відповідач-3 ОСОБА_10 в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник позивача надав додаткові письмові пояснення по справі.

За результатами судового засідання 10.07.2015 року судом зобов'язано позивача надати належно завірену копію арбітражного рішення Лондонського Міжнародного Третейського суду № 122147 на англійській мові із перекладом на українську.

У судовому засіданні оголошена перерва до 18.08.2015 року о 15 год. 30 хв.

12.08.2015 року через відділ діловодства суду позивачем подані витребувані документи.

У судове засідання 18.08.2015 року з'явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив задовольнити їх.

Представник відповідача-1 та представники відповідача-2 заперечували проти задоволення позову з підстав викладених у відзивах.

Відповідач-3 до суду не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

У зв'язку з неявкою відповідача-3 і невиконанням ним вимог ухвали суду в судовому засіданні оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи на 08.09.2015 року на 14 год. 50 хв.

У зв'язку з перебуванням судді Шкурдової Л.М. з 07.09.2015 року у щорічній черговій відпустці засідання суду, призначене на 08.09.2015 року, перенесено на 22.09.2015 року.

У судовому засіданні 22.09.2015 року оголошено перерву до 29.09.2015 року.

У судовому засіданні 29.09.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Враховуючи наявність доказів належного повідомлення відповідача3 про час і місце проведення судового засідання, відсутність доказів неможливості прибуття в судове засідання представника відповідача3, суд розглядає справу за відсутності представника відповідача 3.

Заслухавши пояснення представників сторін, які з'явилися у судові засідання, розглянувши матеріали справи, дослідивши докази й оцінивши їх в сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

19.11.2009 року між акціонерами Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (відповідач-1, Банк), Приватною компанією з обмеженою відповідальністю «Ті.Бі.Ай.Еф. Файненшл Сервісез Б.В.» (відповідач-2,TBIF), ОСОБА_10 (відповідач-3, Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бауман Трейд» (позивач, особа, яка безпосередньо чи опосередковано контролюється Продавцем), було укладено Рамковий Договір щодо купівлі акцій Відкритого акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» (далі - договір).

Умови укладання цього договору підтверджені та погоджені Банком шляхом підписання уповноваженою особою, про що зазначено в самому договорі.

Відповідно до розділу «Купівля акцій Банку» Продавець зацікавлений продати всі акції Банку, а TBIF зацікавлена придбати всі акції Банку, якими безпосередньо чи опосередковано володіє та контролює продавець.

Також, даний договір містить інформацію про кількість акцій, їх ціну, структуру, механізм купівлі-продажу та наслідки їх відчуження для сторін Рамкового Договору.

За даним договором сторони наділяються правами та обов'язками, виконання яких є обов'язковим для набрання ним юридичної сили.

Крім того, відповідно до розділу «Завершення, припинення чинності» договору встановлено, що цей Рамковий Договір припиняє свою чинність, зокрема, якщо попередні умови не будуть виконані.

Розділом «Попередні Умови» зазначено, що прийняття Сторонами на себе зобов'язань за цим Договором обумовлене виконанням попередніх умов, які наведені в даному розділі.

Також, Рамковим Договором передбачено, що до правовідносин по цьому договору застосовується англійське право, а вирішення спорів здійснюється у Лондоні одноосібним арбітром відповідно до регламенту Лондонського міжнародного третейського (LCIA); мовою арбітражу є англійська мова.

Крім того, спірний Рамковий Договір має обов'язкову юридичну силу за умови, що всі зобов'язання відповідача-2 підлягають затвердженню його Наглядовою Радою.

Приватна компанія з обмеженою відповідальністю «Ті.Бі.Ай.Еф. Файненшл Сервісез Б.В.» надає цей Рамковий Договір на затвердження Наглядовою Радою не пізніше 15 грудня 2009 року. Після такого затвердження цього Рамкового Договору Наглядовою Радою відповідача-2 цей Рамковий Договір набирає обов'язкової юридичної сили для останнього. У разі відсутності такого затвердження до 15 грудня 2009 р. цей Рамковий Договір автоматично припиняє свою дію.

Дослідивши положення Рамкового Договір, суд дійшов до висновку, що за своєю правовою природою він є договором змішаного типу, оскільки містить у собі елементи різних договорів і являє собою багатосторонній правочин, укладений акціонерами Банку з питань управління товариством у період підготовки, під час і після купівлі-продажу акцій.

У листопаді 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Бауман Трейд», як одна із сторін спірного договору, звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, в якій просить визнати недійсним Рамковий договір з підстав, викладених у позовній заяві.

Вивчивши вимоги позивача, викладені у його позовній заяві, доводи та вказівки, наведені в постанові Судової палати у господарських справах Верховного суду України від 13.05.2015 року та постанові Вищого господарського суду України від 01.07.2015 року у справі № 910/21992/13, заслухавши додаткові пояснення представників сторін, які були надані з урахуванням мотивів, покладених в основу прийнятих касаційними інстанціями судових актів, проаналізувавши наявні в матеріалах справи та додатково зібрані докази, Господарський суд міста Києва відзначає наступне.

Відповідно до статті 111-28 ГПК України, висновок Верховного суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1-им і частини 1-ої статті 111-16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Відповідно до статті 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Скасовуючи рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2014 року у справі № 910/21992/13, Вищий господарський суд України, з урахуванням вимог статті 111-28 ГПК України та вказівок Судової палати у господарських справах Верховного суду України, виходив з того, що визнання недійсним Рамкового договору купівлі акцій банку в цілому виключно на підставі позовної вимоги щодо невідповідності розділу «Право, що застосовується» про застосування англійського права всупереч положенням статті 38 Закону України «Про міжнародне приватне право» та Закону України «Про господарські товариства» є передчасним, оскільки Закон України «Про міжнародне приватне право» визначає приватноправові відносини, які відносини, що ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майнові самостійності, суб'єктами яких є юридичні та фізичні особи.

Крім того, Судова палата у господарських справах Верховного суду України вказала на необхідність з'ясування обставин завершення укладання договорів купівлі-продажу акцій між продавцем та покупцем, оскільки у пункті 3 розділу «Ціна та структура транзакції» спірного Рамкового Договору від 19.11.2009 року передбачено, що купівля-продаж акцій відбувається шляхом укладення окремих договорів купівлі-продажу між ОСОБА_10 як продавцем і компанією «Ті. Бі. Ай. Еф Файненшл Сервісез Б.В.».

З урахуванням викладеного, а також змісту статті 217 Цивільного кодексу України, відповідно до якої недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини, суду першої інстанції необхідно вжити всіх передбачених законом засобів для всебічного повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством, вирішити спір.

Аналогічні вказівки викладені й у постанові Вищого господарського суду України від 01.07.2015 року у справі № 910/21992/13.

Відповідно до абз. 2 пункту 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 «Про судове рішення», рішення з господарського спору повинно прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватися на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (абз. 1 пункт 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6).

З урахуванням викладених вище вимог, при повторному розгляді справи, судом встановлено наступне.

Як вбачається з позовної заяви та додатково наданих пояснень представником позивача, звертаючись до суду з вказаним позовом, ТОВ «Бауман Трейд» просило визнати недійсним Рамковий Договір щодо купівлі акцій Відкритого акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк», укладений 19.11.2009 року, з підстав невідповідності наступних його положень чинному законодавству України: 1) розділу «Право, що застосовується; Вирішення спорів», яким передбачається застосування англійського права та арбітражного розгляду спорів у м. Лондоні одноосібним арбітром відповідно до регламенту Лондонського міжнародного третейського суду (LCIA); мова арбітражу - англійська; 2) пункту 5 і пункту 6 розділу «Зобов'язання Продавця» щодо встановлення для ОСОБА_10 і ТОВ «Бауман Трейд» (особа, яка безпосередньо чи опосередковано контролюється ОСОБА_10) обов'язку голосувати за внесення змін і доповнень до Статуту та за зміну Наглядової Ради Банку, запропоновані TBIF; голосувати за збільшення розміру капіталу Банка, як заплановано у листопаді 2009 року; 3) розділу «Продовження участі Продавця» в частині, яка передбачає продовження виконання обов'язків Президента Банку ОСОБА_10 протягом строку визначеного TBIF. Крім того, позивач посилався на факт не затвердження зобов'язань Відповідача-2 з боку його Наглядової ради до 15.12.2009 року, як обов'язкової умови набрання спірним договором юридичної сили.

Дослідивши в сукупності всі положення спірного договору, а також наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що укладений сторонами Рамковий Договір є угодою між його акціонерами змішаного типу, який містить в собі елементи декількох договорів, яким регулюються питання купівлі-продажу Відповідачем-2 акцій, які належать Позивачу (ТОВ «Бауман Трейд») і Відповідачу-3 (ОСОБА_10), а також питання пов'язані з управлінням і діяльністю ПАТ «ВіЕйБі Банк» (Відповідач-1) як акціонерного товариства у період до, під час і після купівлі-продажу його акцій.

За наведених вище підстав, враховуючи те, що умовами спірного договору встановлюється в тому числі й домовленість між акціонерами щодо діяльності самого акціонерного товариства (Відповідача-1), даний спір виник між акціонерами Банку щодо окремих положень Рамкового Договору, який передбачає купівлю-продаж акцій Банку та порядок управління товариством у період здійснення такої операції, а також до та після неї, у зв'язку з чим відповідно до положень статей 12, 16 ГПК України позов було подано, а справу розглянуто господарськими судами. Оскільки, як встановлено з матеріалів справи місцезнаходженням товариства між акціонерами якого виник спір (Відповідача-1) є місто Київ, вказана справа відноситься до виключної компетенції Господарського суду міста Києва.

За наведених вище обставин, обґрунтованою є позовна вимога про визнання недійсним Рамкового договору щодо купівлі-акцій Відкритого акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» від 19.11.2009 року щодо невідповідності розділу «Право, що застосовується; Вирішеня спорів», оскільки чинним законодавством України зазначене питання відноситься до виключної компетенції господарського суду, про що також зазначено у Постанові Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 року № 13.

Відповідно статті 4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Частиною 6 цієї ж статті передбачено, що у разі відсутності законодавства, що регулює спірні відносини за участю іноземного суб'єкта підприємницької діяльності, господарський суд може застосувати міжнародні торгові звичаї.

Застосування іноземного законодавства чинний ГПК України та інші нормативно правові акти України не передбачають.

За наведених вище підстав, з урахуванням виключної підсудності корпоративних спорів, які відповідно до ст.ст. 12, 16 належать до виключної компетенції господарського суду, вирішення даного спору здійснюється на підставі відповідних норм законодавства України.

Така позиція підтверджується викладеним у пункті 6.4. рекомендацій Вищого господарського суду України «Про практику застосування законодавства України при розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» від 28.12.2007 року № 04-5/14 де зазначається, що у вирішенні корпоративних спорів господарські суди мають виходити з того, що відносини між акціонерами, а також між акціонерами і акціонерним товариством з приводу управління товариством регулюються законами України, іншими нормативно-правовими актами України та статутом товариства. Питання корпоративного управління можуть бути врегульовані угодою, укладеною між акціонерами, тільки у випадках, прямо передбачених актами законодавства України. В разі укладання таких угод з питань, які віднесені до врегулювання законом або статутом товариства, ці угоди можуть бути визнані судом недійсними. Зокрема, можуть бути визнані недійсними угоди між акціонерами товариства, зареєстрованого в Україні, про встановлення особливого порядку голосування на загальних зборах, який передбачає обов'язок одного або декількох акціонерів голосувати певним чином, обов'язок усіх акціонерів брати участь у голосуванні і голосувати на загальних зборах. Також зазначено, що умова договору між акціонерами (учасниками) зареєстрованого в Україні товариства про підпорядкування відносин з управління товариством іноземному праву є нікчемною.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд України, про що свідчить викладене в пункті 9 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 року № 13 в якому зазначено, що діяльність акціонерного товариства, зареєстрованого в Україні як юридична особа, відносини між товариством та акціонерами, між акціонерами акціонерного товариства щодо його діяльності, а також корпоративного управління регулюється виключно законами та іншими та іншими нормативно-правовими актами України. У разі укладання акціонерами - іноземними юридичними або фізичними особами - угоди (правочину) про підпорядкуванню відносин між акціонерами, а також між акціонерами та акціонерним товариством щодо діяльності товариства, іноземному праву, такий правочин є нікчемним у силу статті 10 Закону України «Про міжнародне приватне право».

Враховуючи положення чинного законодавства України та приймаючи до уваги вищенаведені правові позиції Вищого господарського суду України та Верховного суду України, суд вважає законними та обґрунтованими вимоги позивача щодо визнання недійсними наступних частин Рамкового Договору щодо купівлі акцій Відкритого акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» від 19.11.2009 року: пункту 5 розділу «Зобов'язання Продавця» щодо зобов'язання ТОВ «Бауман Трейд» і ОСОБА_10 голосувати за внесення змін і доповнень до Статуту та за зміни складу Наглядової Ради Банку, запропоновані TBIF; пункту 6 розділу «Зобов'язання Продавця» щодо зобов'язання Позивача і Відповідача-3 голосувати за збільшення розміру капіталу Банка, як заплановано у листопаді 2009 року; розділу «Продовження участі Продавця» в частині, яка стосується продовження виконання ОСОБА_10 обов'язків Президента Банку після завершення угоди протягом строку, як визначається TBIF та в цілому розділу «Право, що застосовується; Вирішення спорів».

Вирішуючи питання про те чи тягне визнання недійсними вказаних частин спірного договору недійсність всього договору, суд виходить з оцінки суттєвості зазначених положень договору у сукупності з іншими його частинами, встановленими фактичними обставинами справи, зокрема тими, на яку звернули увагу Верховний суд України та Вищий господарський суд України, зокрема щодо обставин завершення купівлі-продажу акцій між продавцем і покупцем за спірним Рамковим Договором.

Відповідно до частини 1, 2, 4 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини 1, 4 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

Стаття 628 Цивільного кодексу України визначає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Частинами 1, 2 статті 631 Цивільного кодексу України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набуває чинності з моменту його укладання.

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Розділом «Затвердження, Юридична сила» Рамкового Договору передбачено, що він має обов'язкову юридичну силу за умови, що всі зобов'язання TBIF будуть затверджені Наглядовою Радою TBIF. TBIF надасть цей Рамковий Договір на затвердження Наглядовою Радою не пізніше 15 грудня 2009 року. Після такого затвердження цього Рамкового договору Наглядовою Радою TBIF цей Рамковий Договір набирає обов'язкової юридичної сили для TBIF. У разі відсутності такого затвердження до 15 грудня 2009 року, цей Рамковий Договір автоматично припиняє свою дію.

В матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази того, що положення спірного договору були затверджені Наглядовою Радою TBIF. Не були вони надані представниками Відповідача-2 й під час нового розгляду справи, що свідчить проо відсутність досягнення згоди з усіх істотних умов, визначених безпосередньо сторонами цього договору.

Крім того, в розділі «Завершення; Припинення чинності» спірного договору зазначено, що завершенням стане дата, в яку TBIF буде зареєстрована як законний власник Акцій у реєстрі зберігача цінних паперів та в усіх інших компетентних органах в Україні. Завершення буде здійснене як найшвидше, наскільки можливо, та після виконання Попередніх умов або відмови TBIF від права вимагати їхнього виконання. Цей Рамковий договір припинить свою чинність, якщо Попередні Умови не будуть виконані або якщо TBIF не відмовиться від права вимагати їхнього виконання до 30 березня 2010 року або в іншу дату, визначену на розсуд TBIF, але не пізніше 30 червня 2010 року.

У свою чергу, під час нового розгляду справи, жодної зі сторін не представлено доказів укладання договорів купівлі-продажу акцій між покупцем і продавцем на виконання умов Рамкового договору, про що зазначив Верховний суд України у своїй постанові від 13.05.2015 року. Як пояснив представник ТОВ «Бауман Трейд» всі акції Банку, які належать позивачу, не були відчужені та знаходяться на праві власності товариства. Вказані доводи не спростовані іншими сторонами спору.

За наведених вище обставин, Господарський суд міста Києва, виконуючи вказівки суду касаційної інстанції, встановив, що сторонами не було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов спірного договору, оскільки Відповідачем-2 не було затверджено положення Рамкового Договору, а наступний продаж акцій у передбачений договором строк не відбувся.

Зобов'язання Продавця (ТОВ «Бауман Трейд» і ОСОБА_10), які передбачені спірними положеннями договору також не відповідають положенням законодавства України, є за своєю суттю також істотними для виконання умов Рамкового Договору щодо купівлі акцій Відкритого акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» від 19.11.2009 року, оскільки їх невиконання тягне за собою відмову від здійснення купівлі акцій Банку, а отже визнання недійсними цих положень також тягне за собою недійсність договору в цілому.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 36 ГПК України встановлено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

В матеріалах справи наявна належно завірена копія арбітражного рішення Лондонського Міжнародного Третейського суду № 122147 на англійській мові із перекладом на українську.

Ознайомившись із змістом арбітражного рішення, суд дійшов висновку, що умови Рамкового Договору, який є предметом розгляду у даній справі сторонами виконані не були.

Тому, як зазначено Суддею Лондонського Міжнародного Третейського Суду вимоги Банку до Продавця, що виникли із змісту Рамкової Угоди є безпідставними у зв'язку з невиконанням іншою стороною своїх зустрічних зобов'язань.

Згідно із частиною 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, в редакції станом на момент укладення Рамкового Договору від 19.11.2009 року, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до частини 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із ст. 1 ГПК України юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Сторони користуються рівними процесуальними правами.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Повторно розглянувши справу та встановивши додаткові обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Бауман Трейд» є законними та обґрунтованими, повністю підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та не спростовані у встановленому законом порядку відповідачами.

У зв'язку з викладеним вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог про невідповідність Рамкового договору щодо купівлі акцій Відкритого акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» від 19.11.2009 року чинному законодавству України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2014 року вжито заходи до забезпечення позову, які скасовані п. 5 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2014 року у справі № 910/21992/13.

Оскільки, в подальшому ухвалою Київського постановою господарського суду від 15.10.2014 року зазначена ухвала була залишена без змін, а постановою Вищого господарського суду України від 01.07.2015 року рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2014 року у справі № 910/21992/13 було скасовано повністю, суд приймаючи по даній справі нове рішення, у відповідності до вимог ст.ст. 68, 84, 85 ГПК України, вважає за необхідне вирішити питання про скасування забезпечення позову у справі.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 68, 82-85, 111-12, 111-28 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним Рамковий Договір щодо купівлі акцій Відкритого акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк», укладений 19.11.2009 року між Приватною компанією з обмеженою відповідальністю «Ті.Бі.Ай.Еф. Файненшл Сервісез Б.В.», ОСОБА_10, Товариством з обмеженою відповідальністю «Бауман Трейд» і підтверджений та погоджений Відкритим акціонерним товариством «ВіЕйБі Банк».

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, літ. «Т»; код СДРПОУ 19017842) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бауман Трейд» (04119, м. Київ. вул. Дегтярівська, 21, літ. «Д», код ЄДРПОУ 23508563) 382 (триста вісімдесят дві) грн 33 коп. судового збору.

4. Стягнути з Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Ті.Бі.Ай.Еф. Файненшл Сервісез Б.В.» (ClaudeDebussylaan 30, VinolvBuilding, 13th door, 1082 MD, Amsterdam, Netherlands) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бауман Трейд» (04119, м. Київ. вул. Дегтярівська, 21, літ. «Д», код ЄДРПОУ 23508563) 382 (триста вісімдесят дві) грн 33 коп. судового збору.

5. Стягнути з ОСОБА_10 (адреса реєстрації: Російська Федерація, АДРЕСА_1; адреса реєстрації та проживання в Україні: 01034, м. Київ. АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бауман Трейд» (04119, м. Київ. вул. Дегтярівська, 21, літ. «Д», код ЄДРПОУ 23508563) 382 (триста вісімдесят дві) грн 33 коп. судового збору.

6. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

7. Заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2014 року у справі № 910/21992/13 - скасувати.

Суддя Шкурдова Л.М.

Повний текст рішення складено: 05.10.2015 року.