Рішення

від 25.09.2015 по справі 923/1261/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2015 р. Справа № 923/1261/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Кудак М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного акціонерного товариства "Херсон-Діпромісто", м. Херсон

до обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "ОСНОВА", м. Нова Каховка Херсонської області

про стягнення 121000 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, голова правління, наказ № 10 від 13.05.2015 року.

від відповідача - не прибув.

Строк вирішення спору продовжено до 09.10.2015 року ухвалою суду від 28.07.2015 року.

В судовому засіданні згідно з приписами ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Приватне акціонерне товариство "Херсон-Діпромісто" (позивач) звернулось до господарського суду з позовом до обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "ОСНОВА" (відповідач), яким просить стягнути заборгованість за неналежне виконання умов договору підряду № 121-12 від 20.11.2012 року у розмірі 121000 грн., з яких: 120360 грн. - суму основного боргу, 320 грн. - 3% річних, 320 грн. - інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст.ст. 525, 526, 889 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 36, 54-56 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 28.07.2015 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 25.09.2015 р.

Представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити повністю з зазначених у позовній заяві підстав.

Відповідач в судове засідання не з'явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.

Ухвала про порушення справи від 28.07.2015 р., що була надіслана на адресу відповідача, повернулась до суду без вручення адресату з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до роз’яснень Вищого господарського суду України, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв’язку з позначками В«адресат вибувВ» , В«адресат відсутнійВ» і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Таким чином, коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України № 2453-VI від 07.07.2010 року), ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місяця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Отже, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Між приватним акціонерним товариством "Херсон-Діпромісто" та обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "ОСНОВА" було укладено договір підряду №121-12 на проведення проектних та пошукових робіт від 20 листопада 2012 року, відповідно до якого підрядник зобов'язується за плату розробити на підставі листа-замови замовника та передати останньому наступну проектну документацію: робочий проект реконструкції існуючої будівлі (1-й і цокольний поверхи 16-пов.житлового будинку) під 9-ти поверховий житловий будинок із вбудованими офісними приміщеннями за адресою: м.Нова Каховка, вул.Щорса.

За накладною №0000042 від 18.10.2013 року позивач передав відповідачу проектну документацію для розгляду, яку позивач виготовив у відповідності до умов договору. Також відповідачу було передано два примірники ОСОБА_1 приймання-передачі робіт (надання послуг), який з боку відповідача до теперішнього часу позивачу не повернутий з відбитком печатки підприємства відповідача.

Відповідно до пункту 6.1 Договору по закінченню терміну виконання робіт замовник розглядає документацію та отримує 2 екземпляри актів здачі-приймання виконаних робіт, які замовник зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання підписати та повернути один примірник.

Згідно п. 2.1 Договору загальна ціна робіт щодо розробки документації підрядником встановлюється шляхом затвердження сторонами кошторису, який є невід'ємною частиною цього Договору як Додаток № 1, включає в себе відшкодування витрат підрядника та плату за виконані ним роботи і становить: 273360 грн., в т.ч. ПДВ 45560 грн.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що кожний етап робіт оплачується замовником шляхом попередньої оплати у 3-денний строк до початку виконаних робіт.

Позивач належним чином виконував умови договору, проте, в порушення умов договору, відповідач не розрахувався в повному обсязі за фактично надані послуги.

Так, відповідачем оплачено послуги частково в сумі 153000 грн., у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 120360 грн.

15 січня 2014 року позивач на адресу відповідача скерував претензію щодо сплати вартості послуг за виконані роботи за вих. № 02 від 14.01.2014 р. та два примірники ОСОБА_1 здачі-приймання робіт (надання послуг) за договором №121-12 від 20.11.2012 року.

Факт надсилання та отримання претензії відповідачем підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з проставленою датою та підписом уповноваженої особи про одержання (а.с. 18).

14 січня 2014 року позивач направив на адресу відповідача 11.02.2014 року позивач отримав відповідь на претензію, згідно якої відповідач відмовився проводити оплату виконаних робіт, мотивуючи це тим, що позивач не виконав взяті на себе зобов’язання: ПАТ "Херсон-Дніпромісто" частково передало для розгляду проектну документацію лише 18.10.2013 р., тобто з порушенням строків обумовлених договором.

06.04.2015 року позивач направив відповідачу повторно листа з вимогою сплатити на користь позивача наявну заборгованість за договором №121-12 від 20.11.2012 року в сумі 120 360 гривень, так як пункт 6.2 Договору передбачає, що документація передається виконавцем замовнику тільки після повної оплати вартості робіт.

Однак відповіді на повторний лист відповідач не надіслав, борг не сплатив.

Отже, у відповідача існує заборгованість в сумі 120360 грн., яка до цього часу не погашена.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У зв'язку з цим вимога про стягнення суми основного боргу - 120360 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми позивач обґрунтовано нарахував відповідачу за прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати виконаних робіт 320 грн. 3% річних та 320 грн. інфляційних втрат.

Суд за допомогою методики визначеної у програмно-технічному комплексі «Ліга-Закон» перевірив розрахунок нарахованих відповідачу збитків від інфляції і 3% річних та встановив, що він здійснений позивачем арифметично та методологічно вірно.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 320 грн. 3% річних та 320 грн. інфляційних втрат відповідають наведеним нормам, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За правилами ч. 1 ст. 32, ст. 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду зазделегіть встановленої сили.

Таким чином, дослідивши матеріали даної справи, оцінивши відповідно до вимог ст. 43 ГПК України надані сторонами докази та проаналізувавши їх згідно з вимогами діючого законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову. До стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 120360 грн. заборгованості за виконані роботи, 320 грн. 3% річних та 320 грн. інфляційних втрат.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

У пункті 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" висловлено правову позицію згідно якої зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6 - 8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача.

Згідно вказаної вище правової позиції, суд покладає судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2420 грн. на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "ОСНОВА" (74900, Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Щорса, буд. 29, ідентифікаційний код 38368453) на користь приватного акціонерного товариства "Херсон-Діпромісто" (73000, м. Херсон, вул. Петренка, буд. 18, ідентифікаційний код 02498091) - 120360 грн. основного боргу, 320 грн. 3% річних, 320 грн. інфляційних втрат та 2420 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05.10.2015 р.

Суддя Л.І. Александрова