Постанова

від 30.09.2015 по справі 912/1846/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2015 року Справа № 912/1846/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чохи Л.В. (доповідача),

суддів : Чимбар Л.О, ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Мудрак О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2П, представник, довіреність №300-122/09-11366 від 17.12.14 року;

від відповідача: представник у суд не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши матеріали справи та апеляційні скарги Антимонопольного комітету України та товариства з обмеженою відповідальністю "Бобринецький завод продтоварів" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.08.2015 року у справі №912/1846/15

за позовом Антимонопольного комітету України, м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Бобринецький завод продтоварів", м. Бобринець, Кіровоградська область

про стягнення 400000,00 грн. та зобов'язання виконати рішення, -

ВСТАНОВИВ :

В травні 2015 року Антимонопольний комітет України звернувся в господарський суд Кіровоградської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Бобринецький завод продтоварів" з позовом про стягнення з відповідача штраф у сумі 200 000 грн. та пені у сумі 200 000 грн. та зобов'язання виконати пункт 3 резолютивної частини рішення від 23.12.2014 року № 639-р: припинити порушення, визначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, а саме: припинити використання в назві продукту "Тунець сріблястий" позначення "Тунець", розміщений на лицьовій та зворотній поверхні упаковки продукту "Тунець сріблястий" (в той час як риба тунець в продукті відсутня) та поширення таким способом неправдивої інформації про споживчі властивості продукту. Позовні вимогу обґрунтовувались тим, що відповідач поширював неправдиву інформацію, розмістивши на упаковці назву продукту "Тунець", в той час, як риба тунець в продукті відсутня. За вказане порушення на завод накладено штраф у сумі 200 000 грн, а також він зобов'язаний припинити це порушення у двохмісячний строк з дня одержання цього рішення. Строк оплати штрафу закінчився 01.07.2013 року. (а.с. 3-10)

08.07.2015 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Бобринецький завод продтоварів" штраф у сумі 200 000 грн. та пеню у сумі 200 000 грн і зарахувати зазначені суми в доход загального фонду Державного бюджету України на рахунок УК у Солом'янському районі міста Києва, код ЄДРПОУ 38050812, банк одержувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок 311181006700010, код класифікації доходів - 21081100 (символ звітності 106); зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Бобринецький завод продтоварів" виконати пункт 3 резолютивної частини рішення від 04.04.2013 № 6-р/тк: припинити порушення, визначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, а саме: припинити використання в назві продукту "Тунець сріблястий" позначення "Тунець", розміщений на лицьовій та зворотній поверхні упаковки продукту "Тунець сріблястий" (в той час як риба тунець в продукті відсутня) та поширення таким способом неправдивої інформації про споживчі властивості продукту. ( а.с. 95-98)

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 10.08.2015 року (суддя: Наливайко Є.М.) позов задоволено частково: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Бобринецький завод продтоварів" штраф у сумі 200 000 грн. та пеню у сумі 200 000 грн. і зараховано зазначені суми в доход загального фонду Державного бюджету України на рахунок УК у Солом'янському районі міста Києва, код ЄДРПОУ 38050812, банк одержувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок 31118106700010, код класифікації доходів - 21081100 (символ звітності 106); стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Бобринецький завод продтоварів" на користь Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів УК у м. Кіровограді 22030001) витрати на сплату судового збору у сумі 8000,00 грн. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено. Суд виходив з того, що згідно вимог частини 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" в разі несплати штрафу та пені органи Антимонопольного комітету стягують їх у судовому порядку. Оскільки позивач в своєму рішенні вказав, що порушення припинено, суд прийшов до висновку про відмову в позові в цій частині.(а.с. 129-133)

07.09.2015 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом за апеляційною скаргою Антимонопольного комітету України порушено апеляційне провадження з перегляду рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.08.2015 року. Скарга мотивується слідуючими доводами:

- відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України органи Антимонопольного комітету подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені, припинення порушення законодавства;

- поведінка відповідача свідчить про те, що він вважає свої дії з використання назви продукту "Тунець сріблястий" правомірними, це дає право позивачу стверджувати про невиконання відповідачем пункту 3 резолютивної частини рішення Комітету. (а.с.142-147)

07.09.2015 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Бобринецький завод продтоварів" порушено апеляційне провадження з перегляду рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.08.2015 року. В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування оскарженого рішення та прийняття нового рішення, яким в позові відмовити. На обґрунтування апеляційної скарги зроблено посилання на слідуючі доводи:

- одночасна зміна предмету і підстав позову не допускається, тому суд зобов'язаний був відмовити позивачу в прийнятті такої заяви;

- при нарахуванні пені суд не прийняв до уваги вимоги статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", згідно якого нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу, а також відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Судова колегія відмовила відповідачу в задоволенні клопотання про відкладення справи, виходячи зі слідуючого:

Відповідно до частини 2 статті 28 Господарського процесуального кодексу України представниками сторін у справі можуть бути як керівники підприємств та організацій так і інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, тобто коло осіб, які можуть здійснювати представництво в суді, чинним законодавством не обмежується.

Згідно з статтею 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такою обставиною, зокрема є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ч.1-5 ст.28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст.32-34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

З наведених норм вбачається, що у випадку нез'явлення у судове засідання представника сторони суд може відкласти розгляд справи у разі неможливості вирішення спору.

З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та за відсутністю представника відповідача, який був заздалегідь належним чином повідомлений про час та місце слухання справи. Більш того, відповідач не надав ніяких доказів того, що його представник не може з'явитись в судове засідання в означений час.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційних скарг і перевіривши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню на таких підставах.

В силу частини 1 статті 3 Закону України "Про захист економічної конкуренції" законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Відповідно до частини 1 статті 22 цього Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 3 зазначеного Закону до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема, перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно статті 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції","Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

04.04.2013 року Антимонопольним комітетом України прийнято рішення № 6-р/тк, яким встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Бобринецький завод продтоварів" на лицевій та зворотній упаковці в назві продукту вказав "Тунець", в той час як риба тунець там відсутня, чим поширив неправдиву інформацію про споживчі властивості продукту і здійснив порушення, передбачене статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції".

Пунктом 2 резолютивної частини даного рішення на завод накладено штраф у сумі 200 000 грн. та зобов'язано припинити поширення інформації, визнаної рішенням такою, що вводить в оману споживачів. (а.с. 12-17)

Відповідач неодноразово оскаржував вказане рішення, однак, йому в позові було відмовлено. (а.с. 53-55,58-62,65-72,75-80)

Відповідно до частин 2, 3, 8 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України є обов'язковими до виконання; особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу; протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу. За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу; розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України; нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу; нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу, відповідного рішення (постанови) господарського суду; нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що встановлено частиною 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

У пункті 20.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 15 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" зазначено, що до періоду ненарахування пені не включаються періоди, у яких справа знаходилась у суді, але не розглядалась. Такими випадками є дні, коли позов надійшов до суду, але ще провадження за ним не порушено, також в разі надходження апеляційної чи касаційної скарги, з моменту такого надходження до моменту винесення ухвали про відкриття відповідного перегляду.

Приймаючи до уваги вимоги наведених правових норм, суд першої інстанції вірно нарахував пеню за періоди з 02.07.2013 року по 10.07.2013 року, з 11.02.2014 року по 12.03.2014 року, з 21.05.2014 року по 30.06.2014 року, з 05.03.2015 року по 25.03.2015 року, з 15.04.2015 року по 07.05.2015 року, тобто за 124 дні у сумі 372 000 грн.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, а тому розмір пені становить 200 000 грн.

Доказів сплати штрафу та пені відповідач не надав.

Оскільки комітет в мотивувальній частині свого рішення сам вказав про припинення відповідачем порушення, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність необхідності виконання пункту 3 резолютивної частини рішення.

Законних підстав для відмови в прийнятті від позивача змін до позовних вимог у суду першої інстанції не було.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду вважає, що прийняте у даній справі рішення господарського суду першої інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи скаржників, викладені в апеляційних скаргах, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскарженого рішення.

За приписами статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Антимонопольного комітету України та товариства з обмеженою відповідальністю "Бобринецький завод продтоварів" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.08.2015 року у справі № 912/1846/15 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 05.10.2015 року.

Головуючий Л.В. Чоха

Судді: Л.О. Чимбар

ОСОБА_1