Постанова

від 10.03.2011 по справі 2а-18894/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01001, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

Іменем України

м. Київ

10 березня 2011 року 15:07 год. № 2а-18894/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,

при секретарі судового засідання Тимкович І.О.,

за участю представників: позивача - ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготрансбуд" (далі - ТОВ "Енерготрансбуд") до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (далі - ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 13 грудня 2010 року № 0000462333/1,

в с т а н о в и в:

У грудні 2010 року ТОВ "Енерготрансбуд" звернулося до суду з позовом, у якому, після усунення недоліків позовної заяви (а.с. 92-97), просить скасувати податкове повідом-лення-рішення ДПІ від 13 грудня 2010 року № 0000462333/1, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) (з урахуванням штрафних санкцій) у розмірі 460149 грн.

Позов обґрунтований відсутністю порушень вимог Закону України від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон № 168/97) при формуванні податкового кредиту за квітень, червень 2010 року із ПДВ, сплаченого постачальникам (виконавцям робіт, послуг): Товариствам з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Гудвілл Україна", "Торг Майстер Плюс", "Українська архітектурно-будівельна компанія" у загальній сумі 306766,00 грн.

Відповідач у своїх запереченнях (а.с. 104, 105) не погоджується із позовними вимоги, посилаючись на обставини та висновки, зазначені у акті перевірки.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав позов, просив скасувати оскаржуване рішення ДПІ з огляду на його незаконність.

Представник відповідача позов не визнала, зазначивши, що під час перевірки виявлено відхилення між податковими зобов'язаннями контрагентів та податковим кредитом позивача згідно із даними системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів.

При вирішенні справи судом взято до розгляду надані сторонами та витребувані судом за власною ініціативою письмові документи. Клопотання про витребування (забезпечення) доказів сторонами не заявлялися.

На підставі пояснень представників сторін та наявних у справі матеріалів, судом встановлено наступне.

ТОВ "Енерготрансбуд" (ідентифікаційний код: 32489092) зареєстровано 7 липня 2003 року як юридичну особу згідно із свідоцтвом Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації А00 № 781539, довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та органі-зацій України АБ № 242016 від 17 серпня 2010 року (а.с. 87, 88). ТОВ "Енерготрансбуд" зареєстровано платником ПДВ з 11 серпня 2003 року, індивідуальний податковий номер - 324890926530, згідно свідоцтва № 100112266 від 17 квітня 2008 року (а.с. 89).

Видами діяльності ТОВ "Енерготрансбуд" є, зокрема, виробництво електророзподіль-ної та контрольної апаратури, монтаж електророзподільної та контрольної апаратури, елек-тромонтажні роботи.

1 березня 2010 року між ТОВ "Енерготрансбуд" (Замовник) і ТОВ "Гудвілл Україна" (Підрядник) укладено договір № 1-03/10 (а.с. 37, 38), згідно з яким Замовник доручає, а Під-рядник приймає на себе виконання робіт по виконанню електромонтажних робіт та модерні-зації електрообладнання, а Замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її.

Даний договір підписаний сторонами і недійсним не визнавався.

За надані послуги по договору від 1 березня 2010 року № 1-03/10 ТОВ "Гудвілл Украї-на" виписало позивачу наступні податкові накладні: від 23 квітня 2010 року № 0423/00001 на суму 326400,00 грн. (у т.ч. 54400,00 грн. ПДВ), № 0423/00002 на суму 316800,00 грн. (у т.ч. 52800,00 грн. ПДВ) та № 0423/00003 на суму 316800,00 грн. (у т.ч. 52800,00 грн. ПДВ), а також від 30 червня 2010 року № 0630-00002 на суму 450600,00 грн. (у т.ч. 75100,00 грн. ПДВ) (а.с. 48-51).

Загальна вартість робіт склала 1410600,00 грн. (у т.ч. 235100,00 грн. ПДВ). Оплата за надані послуги підтверджується виписками по рахунку ТОВ "Енерготрансбуд" (а.с. 56).

26 березня 2010 року між ТОВ "Енерготрансбуд" (Замовник) і ТОВ "Українська архітектурно-будівельна компанія" (Постачальник) укладено договір № 26-03/10 (а.с. 39-41), згідно з яким Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Замовнику електрообладнання - Трансформатор ТМ-1000/10/0,4 Д/Ун-11 у кількості 2 шт. Загальна сума договору та згідно із додатком № 1 від 26 березня 2010 року до нього (а.с. 42) становить 170004,00 грн. (у т.ч. 28334,00 грн. ПДВ). Оплата здійснюється в два етапи: 70% - перед-плата, 30% -по факту готовності обладнання до відвантаження.

Даний договір підписаний сторонами і недійсним не визнавався.

За поставлений товар по договору від 26 березня 2010 року № 26-03/10 ТОВ "Укра-їнська архітектурно-будівельна компанія" виписало позивачу наступні податкові накладні (з урахуванням передплати): від 7 квітня 2010 року № 1 на суму 50000,00 грн. (у т.ч. 8333,33 грн. ПДВ), від 19 квітня 2010 року № 3 на суму 35002,00 грн. (у т.ч. 5833,67 грн. ПДВ) та від 23 квітня 2010 року № 4 на суму 85002,00 грн. (у т.ч. 14167,00 грн. ПДВ) (а.с. 44-46).

Оплата за поставлений товар підтверджується виписками по рахунку ТОВ "Енерго-трансбуд" за 7, 19, 23 квітня 2010 року (а.с. 52-54).

У квітні 2010 року позивачем самостійно придбано у ТОВ "Торг Майстер Плюс" на підставі рахунку-фактури від 14 квітня 2010 року № 74 (а.с. 43) Трансформатор ТМЗ-1000/10/0,4 Д/У у кількості 2 шт. загальною вартістю 259992,00 грн. (у т.ч. 43332,00 грн. ПДВ), про що у день оплати товару ТОВ "Торг Майстер Плюс" виписано податкову нак-ладну від 20 квітня 2010 року № 74 на зазначену суму (а.с. 47, 65).

Оплата за куплений товар підтверджується випискою по рахунку ТОВ "Енерготранс-буд" за 20 квітня 2010 року (а.с. 55).

Одержані позивачем від зазначених контрагентів податкові накладні відображено позивачем у Реєстрах отриманих та виданих податкових накладних за квітень, червень 2010 року (а.с. 57, 58).

Суми ПДВ по зазначеним податковим накладним у загальному розмірі 306766,00 грн. включено позивачем до податкового кредиту за квітень та червень 2010 року в залежності від періоду, в якому здійснювалася оплата.

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами перевірки, проведеної ДПІ та не заперечувалися представником відповідача.

У вересні 2010 року ДПІ проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ "Енерго-трансбуд" у частині дотримання вимог податкового законодавства по ПДВ при взаємовідно-синах з ТОВ "Гудвілл Україна" (ідентифікаційний код 34288144), ТОВ "Торг Майстер Плюс" (ідентифікаційний код 36644237), ТОВ "Українська архітектурно-будівельна компанія" (ідентифікаційний код 34568469) за квітень 2010 року, червень 2010 року, про що складено Акт від 21 вересня 2010 року № 4158/23-621-32489092 (а.с. 9-16, 106-109).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Енерготрансбуд" пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97 в результаті чого занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 306766,00 грн., у т.ч.: за квітень 2010 року на суму 231666,00 грн., за червень 2010 року на суму 75100,00 грн.

Висновок про порушення позивачем зазначених норм Закону № 168/97 ґрунтується виключно на тому, що згідно даних АІС "Перелік платників ПДВ за результатами автомати-зованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контраген-тів на рівні ДПА України" виявлено неподання декларацій з ПДВ: ТОВ "Гудвілл Україна" за квітень, червень 2010 року; ТОВ "Торг Майстер Плюс" за квітень 2010 року; ТОВ "Україн-ська архітектурно-будівельна компанія" за квітень 2010 року, у зв'язку з чим наявні розбіж-ності між задекларованим позивачем податковим кредитом та податковими зобов'язаннями його контрагентів по взаємовідносинах (п. 3 Акта).

На підставі Акта від 21 вересня 2010 року № 4158/23-621-32489092 та згідно із пп. "б" пп. 4.2.2 п. 4.2. ст. 4 і пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення від 8 жовтня 2010 року № 0000462333/0, яким визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 460149,00 грн. (у т.ч.: 306766,00 грн. - основний платіж, 153383,00 грн. -штрафні санкції) (а.с. 25, 110).

Рішенням ДПІ від 10 грудня 2010 року № 36135/10/25-014 про результати розгляду первинної скарги (а.с. 30-34) скаргу ТОВ "Енерготрансбуд" (а.с. 27) залишено без задово-лення, а податкове повідомлення-рішення від 8 жовтня 2010 року № 0000462333/0 - без змін.

За результатами адміністративного оскарження ДПІ прийнято наступне податкове по-відомлення-рішення від 13 грудня 2010 року № 0000462333/1 (а.с. 35, 117), після одержання якого позивач процедуру адміністративного оскарження не продовжив.

Аналізуючи встановлені факти, оцінюючи доводи сторін та подані ними докази, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з такого.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ та стосуються правомірності визначення відповідачем податкового зобов'язання з ПДВ і застосування штрафних (фінансових) санкцій.

На момент виникнення спірних правовідносин спеціальним законом, який визначав платників ПДВ, об'єкти, базу і ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, був Закон № 168/97.

Згідно з п. 1.7 Закону № 168/97 податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого вико-ристання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97 передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно із пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту).

Наведені положення Закону № 168/97 дають підстави для висновку, що віднесення суб'єктом господарювання сум ПДВ до податкового кредиту реалізується за наявності в ньо-го належним чином оформлених податкових накладних, виписаних контрагентом.

Положеннями п. 7.2. ст. 7 Закону № 168/97 передбачено, що податкова накладна вида-ється платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (пп. 7.2.6); податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках (пп. 7.2.3).

Підпунктом 7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону № 168/97 визначено зміст (обов'язкові реквізити) податкової накладної: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97 право на нарахування податку і складан-ня податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Згідно з абз. 1 п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Згідно із п. 9.8 ст. 9 Закону № 168/97 реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, встановлених у цьому Закону.

На час здійснення господарських операцій між ТОВ "Енерготрансбуд" і ТОВ "Гудвілл Україна", ТОВ "Торг Майстер Плюс", ТОВ "Українська архітектурно-будівельна компанія" у квітні, червні 2010 року (за якими ДПІ не визнала обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ), останні були зареєстрованими як платники ПДВ.

Даний факт не заперечується відповідачем та підтверджується матеріалами перевірки, а також наявними у справі доказами, зокрема: копіями свідоцтва від 13 лютого 2009 року № 100197665 про реєстрацію платника ПДВ ТОВ "Гудвілл Україна" (індивідуальний подат-ковий номер 342881426502) (а.с. 142), свідоцтва від 14 жовтня 2009 року № 100250084 про реєстрацію платника ПДВ ТОВ "Торг Майстер Плюс" (індивідуальний податковий номер 366442326500) (а.с. 159), свідоцтва від 9 жовтня 2006 року № 37128107 про реєстрацію платника ПДВ ТОВ "Українська архітектурно-будівельна компанія" (індивідуальний подат-ковий номер 345684626507) (а.с. 184), податкових декларацій з ПДВ вказаних контрагентів.

Таким чином, суд вважає, що, маючи статус платника ПДВ і будучи постачальником товарів чи виконавцем робіт (послуг), ТОВ "Гудвілл Україна", ТОВ "Торг Майстер Плюс", і ТОВ "Українська архітектурно-будівельна компанія" вправі були виписувати податкові нак-ладні: від 23 квітня 2010 року № 0423/00001, № 0423/00002, № 0423/00003, від 30 червня 2010 року № 0630-00002, від 7 квітня 2010 року № 1, від 19 квітня 2010 року № 3, від 23 квітня 2010 року № 4, від 20 квітня 2010 року № 74.

Щодо змісту цих податкових накладних, то ДПІ жодних заперечень щодо їх відповід-ності вимогам законодавства зазначених у акті перевірки не зазначено, а представником відповідача під час розгляду справи судом не висловлено. Водночас, дослідивши зміст податкових накладних, суд відзначає їх відповідність пп. 7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону № 168/97.

Відповідно до пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону № 168/97 датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Як встановлено судом і не заперечується відповідачем, податкові накладні від 23 квітня 2010 року № 0423/00001, № 0423/00002, № 0423/00003, від 30 червня 2010 року № 0630-00002, від 7 квітня 2010 року № 1, від 19 квітня 2010 року № 3, від 23 квітня 2010 року № 4, від 20 квітня 2010 року № 74, складені контрагентами позивача у день оплати останнім товару (робіт, послуг), тобто у день виникнення податкових зобов'язань у поста-чальника (виробника) та виникнення податкового кредиту у позивача, що узгоджується із змістом пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97 та виключає його порушення з боку позивача.

Позиція і заперечення відповідача ґрунтуються виключно на даних системи автомати-зованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контраген-тів і твердженнях про те, що суми податкового кредиту ТОВ "Енерготрансбуд" не були підтверджені відповідними податковими зобов'язаннями його контрагентів ТОВ "Гудвілл Україна", ТОВ "Торг Майстер Плюс", і ТОВ "Українська архітектурно-будівельна компанія".

З цього приводу суд зазначає, що автоматизована система в цілому та її дані зокрема, не віднесено законом до дій (подій), які визначають дату виникнення податкових зобов'язань чи податкового кредиту платників ПДВ, а тому не можуть бути підставою для висновку про порушення платником приписів закону, оскільки в силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім цього, з пояснень представників сторін і наявних у справі документів (а.с. 59-82) вбачається, що зазначеними товариствами суми податкових зобов'язань все ж включаються до податкових декларацій з ПДВ за квітень, червень 2010 року відповідно, однак, оскільки самі податкові декларації не визнані податковими органами як податкова звітність (остаточне рішення компетентного органу не прийнято), їх показники цих декларацій не перенесені до автоматизованої системи. Водночас дані обставини (невизнання податковим органом податкових декларацій) не слід ототожнювати із відсутністю податкових зобов'язань взагалі, як помилково вважає відповідач.

Між тим суд зазначає про те, що ні Законом України від 25 червня 1991 року № 1251-XII "Про систему оподаткування", ні спеціальним Законом № 168/97 для платника податків не передбачено обов'язку й не надано права вимагати від іншого платника податків будь-яких відомостей чи дій, у тому числі щодо включення до податкової декларації та зарахування до бюджету іншими платниками податків сплаченого їм ПДВ у ціні поставлених товарів (виконаних робіт, наданих послуг), та не встановлена відповідальність платника за дії контрагентів у разі, якщо ним вчинено всіх необхідних заходів для включення сум ПДВ до податкового кредиту, що неодноразово висловлювалося Верховним Судом України та Вищим адміністративним судом України.

Враховуючи встановлені судом факти і всі викладені мотиви, суд дійшов висновку про правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту за квітень, червень 2010 року сум ПДВ на підставі належно оформлених податкових накладних, що видані йому постачальниками (виробниками), які були зареєстрованими платниками ПДВ, з урахуванням господарських операцій, факт здійснення яких ніхто оспорював і не спростовував. З цих же мотивів, висновок ДПІ про завищення позивачем сум податкового кредиту за квітень, червень 2010 року та порушення ним вимог пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97 суд вважає безпідставним та необґрунтованим.

Відповідно до ст. 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрун-туються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд погоджується із доводами позивача, вважає його вимоги обґрунтованими. Нато-мість відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність прийнятого ним рішення.

З огляду на викладене та враховуючи приписи ч. 2 ст. 19 Конституції України, а також критерії оцінювання рішень суб'єктів владних повноважень, визначені ст. 2 КАС, суд доходить висновку про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ від 13 грудня 2010 року № 0000462333/1.

Враховуючи наведене і керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70, 71, 76, 79, 86, 158- 163 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

1. Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготрансбуд".

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва від 13 грудня 2010 року № 0000462333/1.

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготранс-буд" судові витрати (державне мито) у розмірі 3,40 грн. з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга на постанову подається до протягом 10 днів з дня отримання її копії.

Суддя Д.А. Костенко