Рішення

від 29.09.2015 по справі 910/19341/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2015Справа №910/19341/15

За первісним позовом Приватного підприємства "ВІКТОРІЯ-БЕЗПЕКА", м. Київ

до Приватної науково-виробничої компанії "ІНТЕРБІЗНЕС", м. Київ,

Філія: "Лозуватська птахофабрика" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес"

про стягнення 2 138 613,07 грн.

за зустрічним позовом Приватної науково-виробничої компанії "ІНТЕРБІЗНЕС"

до Приватного підприємства "ВІКТОРІЯ-БЕЗПЕКА"

про стягнення збитків в розмірі 5231591,03 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від ПП "ВІКТОРІЯ-БЕЗПЕКА": Паньшин С.С. (довіреність від 18.03.2015 № 18-03-15/01)

від ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС": Грищенюк Д.І. (довіреність від 28.09.2015 № 13/1);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Приватне підприємство "ВІКТОРІЯ-БЕЗПЕКА" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача - Приватної науково-виробничої компанії "ІНТЕРБІЗНЕС", Філія: "Лозуватська птахофабрика" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" про стягнення 2138613,07 грн., з яких: 1483518, 00 грн. - основна заборгованість, 313932, 98 грн. - пені, 18519, 28 грн. - 3 % річних, 322642, 81 грн. - інфляційні збитки.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору про надання охоронних послуг № 75ФО/14 від 14.08.2014 в частині оплати наданих позивачем послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2015 порушено провадження у справі № 910/19341/15 та призначено її розгляд на 13.08.2015.

13.08.2015 через канцелярію суду від відповідача надійшли документи по справі та клопотання про відкладення розгляду справи.

13.08.2015 через канцелярію суду від відповідача надійшла зустрічна позовна заява про стягнення збитків в розмірі 5231 591, 03 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2015 у справі № 910/19341/15 прийнятий до розгляду зустрічний позов Приватної науково-виробничої компанії "ІНТЕРБІЗНЕС" до Приватного підприємства "ВІКТОРІЯ-БЕЗПЕКА" про стягнення збитків в розмірі 5231591,03 грн. для спільного розгляду з первісним позовом.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Приватним підприємством "ВІКТОРІЯ-БЕЗПЕКА" договору про надання охоронних послуг № 75ФО/14 від 14.08.2014 щодо надання послуг, внаслідок чого, на об'єкті охорони, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, село Лозуватка, вул. Чкалова, 29 було виявлено факт нестачі (крадіжки) товарно-матеріальних цінностей. Розмір збитків, завданих ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС", у зв'язку із нестачею (крадіжкою) товарно-матеріальних цінностей на об'єкті охорони за розрахунками ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС" складає 5231591,03 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2015 відкладено розгляд справи № 910/19341/15 на 08.09.2015.

08.09.2015 через канцелярію суду від ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС" надійшли письмові пояснення, клопотання про зупинення провадження у справі, відзив на позов, та документи по справі.

У відзиві на позов ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС" позовні вимоги заперечив, посилаючись на те, що Приватним підприємством "ВІКТОРІЯ-БЕЗПЕКА" не надавались послуги з охорони, які визначені договором про надання охоронних послуг № 75ФО/14 від 14.08.2014; ПП "ВІКТОРІЯ-БЕЗПЕКА" не надано доказів в підтвердження заборгованості у розмірі 1483518,00 грн.; ПП "ВІКТОРІЯ-БЕЗПЕКА" безпідставно заявлено вимоги про стягнення пені,3% річних та інфляційних втрат.

08.09.2015 через канцелярію суду від ПП "ВІКТОРІЯ-БЕЗПЕКА" надійшов відзив на зустрічний позов та розрахунки пені та 3% річних.

У відзиві на зустрічний позов ПП "ВІКТОРІЯ-БЕЗПЕКА" зустрічні позовні вимоги заперечив, обґрунтовуючи тим, що послуги з охорони за договором про надання охоронних послуг № 75ФО/14 від 14.08.2014 надавались ПП "ВІКТОРІЯ-БЕЗПЕКА" належним чином; будь-яких заперечень щодо наданих послуг ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС" не заявлялось та акти надання послуг підписані ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС" без зауважень.

В судовому засіданні 08.09.2015, на підставі ст. 77 ГПК України, оголошено перерву до 24.09.2015.

В судове засідання 24.09.2015 з'явились представники ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС" та ПП "ВІКТОРІЯ-БЕЗПЕКА", надали суду клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2015, відповідно до ст. 69 ГПК України, продовжено строк вирішення спору у справі № 910/19341/15 на 15 днів до 12.10.2015.

В судовому засіданні 24.09.2015, на підставі ст. 77 ГПК України, оголошено перерву до 29.09.2015.

24.09.2015 через канцелярію суду від ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС" надійшло клопотання про призначення судово-економічної експертизи у справі.

28.09.2015 через канцелярію суду від ПП "ВІКТОРІЯ-БЕЗПЕКА" надійшли розрахунки пені та 3% річних, пояснення щодо розрахунку інфляційних втрат та заперечення на клопотання про призначення судово-економічної експертизи у справі.

29.09.2015 через канцелярію суду від ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС надійшли письмові пояснення по справі в яких відповідачем зазначено про безпідставність стягнення заборгованості у розмірі 1483518,00 грн. та відповідно нарахування 3% річних та пені на вказану суму. Також, відповідачем до вказаних пояснень додано контррозрахунок 3% річних та пені.

В судовому засіданні 29.09.2015, розглянувши клопотання ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС" про зупинення провадження у справі та про призначення судово-економічної експертизи, заслухавши пояснення представника ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС" та пояснення представника ПП "ВІКТОРІЯ-БЕЗПЕКА" щодо заперечень проти вказаних клопотань, суд відмовив у задоволенні клопотань про зупинення провадження у справі та про призначення судово-економічної експертизи, з огляду на наступне.

В своєму клопотанні ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС" просить суд зупинити провадження у справі №910/19341/15 до вирішення по суті кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру судових розслідувань за №12015040450000600 від 12.06.2015 за ознаками злочини, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та направити до Криворізького РВ ГУ МВС в Дніпропетровській області запит про надання інформації щодо стадії досудового розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру судових розслідувань за №12015040450000600 від 12.06.2015 та строків завершення досудового слідства.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку надсилання господарським судом матеріалів прокурору або органу досудового розслідування.

Суд зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язковий, зазначений в законі, за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, і факультативний, необов'язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд, зокрема, у випадках надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів.

Однак, виходячи зі змісту норми ст. 79 ГПК України, необхідною передумовою для застосування такого виду зупинення провадження у справі мають бути обставини, що перешкоджають її розглядові по суті заявлених позовних вимог.

Дослідивши матеріалами справи, суд дійшов висновку, що для розгляду справи не існує обставин, що перешкоджають або унеможливлюють її вирішення по суті заявлених позовних вимог та які б зумовили зупинення провадження у даній справі.

При цьому, враховуючи характер спірних правовідносин, суд вважає, що наявність кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру судових розслідувань за №12015040450000600 від 12.06.2015 за заявою ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС" про вчинення кримінального правопорушення за фактом здійснення невідомими особами крадіжки обладнання та товарно-матеріальних цінностей на території філії "Лозуватська птахофабрика" ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС" за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, село Лозуватка, вул. Чкалова, 29 не перешкоджає розгляду справи по суті.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі № 910/19341/15, а також, для направлення запиту щодо стадії досудового розслідування кримінального провадження, у зв'язку з чим клопотання ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС" про зупинення провадження у даній справі задоволенню не підлягає.

Клопотання ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС" про призначення судово-економічної експертизи обґрунтоване необхідністю встановлення дійсного розміру основного боргу, пені, інфляційних збитків та 3% річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи (п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").

З огляду на вищенаведене, враховуючи наявні в матеріалах справи документи та розрахунки, суд дійшов висновку, що для вирішення спору у даній справі, встановлення дійсного розміру заборгованості за договором надання охоронних послуг № 75ФО/14 від 14.08.2014 у суду відсутня потреба у спеціальних знаннях, а відтак, підстави для призначення у справі № 910/19341/15 відсутні, у зв'язку із чим, клопотання ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС" задоволенню не підлягає.

Представник ПП "ВІКТОРІЯ-БЕЗПЕКА" первісний позов підтримав, проти зустрічного позову заперечив.

Представник ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС" заперечив проти первісного позову, підтримав зустрічні позовні вимоги.

Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 29.09.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

14.08.2014 між Приватним підприємством "ВІКТОРІЯ-БЕЗПЕКА" (охоронне агентство, охорона, виконавець) та Приватною науково-виробничою компанією "ІНТЕРБІЗНЕС" в особі "Лозуватська птахофабрика" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" (замовник) в редакції додаткової угоди від 01.05.2015, укладено договір про надання охоронних послуг № 75ФО/14 від 14.08.2014, (надалі - договір) з протоколом розбіжностей від 14.08.2014.

Відповідно до п. 1.2. договору (у редакції протоколу розбіжностей від 14.08.2014), об'єкт охорони - це комплекс будівель та майно, що перебуває під охороною та знаходиться за адресою: 53020, Дніпропетровська область, Криворізький район, село Лозуватка, вул. Чкалова, 29.

Додатком №1 до договору сторонами погоджено дислокацію об'єктів (постів), які передаються під охорону.

Пунктом 2.1. договору (у редакції протоколу розбіжностей від 14.08.2014), передбачено, що охоронне агентство зобов'язується забезпечити недоторканість об'єкту охорони, що передається замовником під охорону згідно Акту про початок надання охоронних послуг (додаток 4 до договору), а замовник зобов'язується щомісячно сплачувати охоронному агентству встановлену цим договором плату.

Згідно із п. 2.5. договору (у редакції протоколу розбіжностей від 14.08.2014), перед прийняттям об'єкта замовника під охорону сторонами складається акт обстеження технічного стану об'єкту (додаток 5 до договору). Після складання і підписання акту технічного стану об'єкта замовник передає об'єкт під охорону, що засвідчується складанням і підписанням відповідного двохстороннього акту (додаток 4 до договору).

01.09.2014 між сторонами складено та підписано Акт обстеження технічного стану об'єкту.

19.08.2014 між сторонами підписано та складено Акт про початок надання охоронних послуг згідно умов договору на об'єкті, який розташований за адресою: 53020, Дніпропетровська область, Криворізький район, село Лозуватка, вул. Чкалова, 29 (Додаток №4).

Відповідно до п. 7.3. договору (у редакції протоколу розбіжностей від 14.08.2014), загальна сума щомісячної плати за даним договором складає 167994,00 грн. в. т.ч. ПДВ 27999,00 грн. Загальна сума щомісячної плати за даним договором може бути змінена шляхом підписання сторонами додаткової угоди до цього договору або протоколу узгодження договірної ціни. При визначенні розміру оплати за відповідний період використовується остання погоджена ціна вартості послуг.

В подальшому між сторонами укладено Додаткову угоду №1 від 01.10.2014, згідно із якою сторони домовились викласти пункт 7.3. договору у наступній редакції: "у період з 01 жовтня 2014 року по 31 жовтня 2014 року включно загальна сума щомісячної плати даними договором складає 181866,00 грн. в т.ч. ПДВ - 30311,00 грн. Починаючи з 01 листопада 2014 загальна сума щомісячної плати за даним договором складатиме 167994,00 грн. т.ч. ПДВ - 27999,00 грн. Загальна сума щомісячної плати за даним договором може бути змінена шляхом підписання сторонами додатковою угоди до цього договору або протоколу узгодження договірної ціни. При визначенні розміру оплати за відповідний період використовується остання погоджена ціна вартості послуг."

Згідно із п. 7.4. договору, оплату щомісячної суми договору, за перший місяць надання послуг здійснюється два рази - до 20 числа звітного місяця і до 10 числа місяця, що слідує за звітним, а в подальшому оплату щомісячної суми договору здійснюється до 10 числа місяця, що слідує за звітним.

Згідно із п. 5.9., п. 5.9.1. договору (у редакції протоколу розбіжностей від 14.08.2014), у випадку несвоєчасної сплати замовником вартості послуг охоронного агентства згідно договору, замовник зобов'язаний сплатити охоронному агентству пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми оплати за кожен день прострочення. Замовник, у разі прострочення строків розрахунків, що встановлені цим договором, зобов'язаний сплатити виконавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На виконання умов позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 1831512,00 грн., в підтвердження чого позивачем надано акти надання послуг: №208 від 31.08.2014 на суму 71604,00 грн., №215 від 30.09.2014 на суму 167994,00 грн., №237 від 31.10.2014 на суму 181866,00 грн., №259 від 30.11.2014 на суму 167994,00 грн., №280 від 31.12.2014 на суму 167994,00 грн., №16 від 31.01.2015 на суму 167994,00 грн., №33 від 28.02.2015 на суму 167994,00 грн., №61 від 31.01.2015 на суму 167994,00 грн., №86 від 07.04.2015 на суму 16799,40 грн., №87 від 30.04.2015 на суму 151194,60 грн., №113 від 31.05.2015 на суму 167994,00 грн., №137 від 30.06.2015 на суму 167994,00 грн., №162 від 12.07.2015 на суму 66096,00 грн.

Відповідачем (за первісним позовом) здійснено часткову оплату наданих позивачем (за первісним позовом) послуг у розмірі 347994,00 грн., у зв'язку із чим, розмір заборгованості за договором, як зазначено позивачем (за первісним позовом), складає 1483518,00 грн.

07.07.2015 ПП "ВІКТОРІЯ-БЕЗПЕКА" (позивача за первісним позовом) направив на адресу ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС" (відповідача за первісним позовом) повідомлення вих. №190 від 07.07.2015 про розірвання договору про надання охоронних послуг № 75ФО/14 від 14.08.2014.

13.07.2015 між сторонами укладено Угоду відповідно до умов якої сторони дійшли до згоди про розірвання з 13 липня 2015 договору про розірвання договору про надання охоронних послуг № 75ФО/14 від 14.08.2014 та визначили, що останній день дії договору 12 липня 2015 року.

Між сторонами складено та підписано Акт звірки взаємних розрахунків, згідно із яким заборгованість ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС" перед ПП "ВІКТОРІЯ-БЕЗПЕКА" за договором про надання охоронних послуг № 75ФО/14 від 14.08.2014 складає 1483518,00 грн.

13.07.2015 між сторонами підписано Акт зняття постів охорони, згідно із яким, виконавець знімає фізичну охорону з об'єкту замовника, що знаходиться за адресою: с. Лозуватка, вул. Чкалова, 29 з 13 липня 2015.

З розрахунком ПП "ВІКТОРІЯ-БЕЗПЕКА" (позивача за первісним позовом) розмір заборгованості відповідача за договором про надання охоронних послуг № 75ФО/14 від 14.08.2014 складає 1483518,00 грн. Також, у зв'язку із, неналежним виконанням ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС" (відповідача за первісним позовом) взятих на себе за договором грошових зобов'язань, позивачем заявлені до стягнення 313932, 98 грн. - пені, 18519, 28 грн. - 3 % річних, 322642, 81 грн. - інфляційних збитків.

Під час розгляду справи позивач надав розрахунки пені та 3% річних, згідно із якими розмір пені складає 312624,18 грн., розмір 3% річних - 18283,85 грн. Судом враховано уточнені розрахунки позивача, проте, оскільки, позивачем не було заявлено письмової заяви про зменшення позовних вимог, у відповідності до ст. 22 ГПК України, суд здійснює розгляд справи за вимогами заявленими у позові.

Заявляючи зустрічний позов, ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС" вказує, що 18.06.2015 під час проведення інвентаризації основних засобів, комісією ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС" (філія "Лозуватська птахофабрика" ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС") було встановлено факт нестачі (крадіжки) товарно-матеріальних цінностей, які знаходились на території Філії "Лозуватська птахофабрика" ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС" в с. Лозуватка, вул. Чкалова, 29 на загальну суму 5231591,03 грн.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що ПП "ВІКТОРІЯ-БЕЗПЕКА" взяла на себе зобов'язання організувати та забезпечити цілодобову охорону об'єкту охорони згідно договору та Інструкції по охороні об'єкта замовника від розкрадань.

Пунктом 5.1. договору визначено, що охоронне агентство несе повну матеріальну відповідальність за збитки, спричинені внаслідок неналежного виконання нею своїх зобов'язань: заподіяні розкраданням товарно-матеріальних цінностей під час знаходження об'єкту під охороною, здійснені шляхом крадіжки, грабежу, в результаті незабезпечення належної охорони або внаслідок невиконання охороною встановленого на об'єкті порядку вносу-виносу (ввозу-вивезення) товарно-матеріальних цінностей; понесені замовником внаслідок нестачі ТМЦ, переданих охороні по актах прийому-передачі ТМЦ, зазначених у п. 2.6. договору; нанесені знищенням або псуванням майна сторонніми особами, які проникли на об'єкт внаслідок неналежного виконання охоронним агентством взятих на себе за договором зобов'язань.

Відповідно до п. 5.3. п. 5.4. договору (у редакції протоколу розбіжностей від 14.08.2014), відшкодування замовнику заподіяних з вини охоронного агентства збитків здійснюється за поданням замовника на підставі двостороннього акту із зазначенням розміру збитків, або по постанові органу слідства або рішення суду, який встановив факт крадіжки, грабежу, знищення або пошкодження майна сторонніми особами, проникли на об'єкт, що охороняється. Відшкодування замовником заподіяних з вини охоронного агентства збитків здійснюється на підставі двохстороннього акту, складеного уповноваженими представниками охоронного агентства та замовника. Розмір збитків повинен бути підтверджений відповідними документами передбаченими нормативними документами, що регулюють питання проведення інвентаризації, затвердженими Міністерством Фінансів України та іншими уповноваженими на це державними органами, і розрахунками викрадених, знищених чи пошкоджених товарно-матеріальних цінностей.

ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС" (філія "Лозуватська птахофабрика" ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС") було направлено ПП "ВІКТОРІЯ-БЕЗПЕКА" двосторонній акт про встановлення розміру завданих збитків, копію довідки про вартість викрадених ТМЦ та копії матеріалів інвентаризації. Двосторонній акт про встановлення розміру збитків ПП "ВІКТОРІЯ-БЕЗПЕКА" не підписний, збитки ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС" не відшкодовані.

Інвентаризаційною комісією ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС" (філія "Лозуватська птахофабрика" ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС") було складено акт від 08.06.2015 про те, що ПП "ВІКТОРІЯ-БЕЗПЕКА" відмовилось підписувати інвентаризаційний опис.

11.06.2015 ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС" (філія "Лозуватська птахофабрика" ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС") до Криворізького РВ ГУ МВС в Дніпропетровській області подано заяву про вчинення кримінального правопорушення за фактом здійснення невідомими особами крадіжки обладнання та товарно-матеріальних цінностей на території філії "Лозуватська птахофабрика" ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС" за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, село Лозуватка, вул. Чкалова, 29.

З постанови слідчого СВ Криворізького РВ ГУ МВС в Дніпропетровській області від 08.07.2015 про залучення представника потерпілої сторони, вбачається, що матеріали досудового розслідування за вказаною заявою внесено до Єдиного реєстру судових розслідувань за №12015040450000600 від 12.06.2015 за ознаками складу злочину передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення первісних позовних вимог та відмову у задоволенні зустрічних, виходячи з наступного.

По первісному позову:

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, підписання замовником акту надання послуг, що є первинним обліковим документом в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідає вимогам, зокрема, ст. 9 цього Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 та фіксує факт здійснення господарської операції і відповідно є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за надані послуги.

Факт надання позивачем за первісним позовом послуг за договором про надання охоронних послуг №75ФО/14 від 14.08.2014 підтверджується наступними первинними документами - актами надання послуг: №208 від 31.08.2014 на суму 71604,00 грн., №215 від 30.09.2014 на суму 167994,00 грн., №237 від 31.10.2014 на суму 181866,00 грн., №259 від 30.11.2014 на суму 167994,00 грн., №280 від 31.12.2014 на суму 167994,00 грн., №16 від 31.01.2015 на суму 167994,00 грн., №33 від 28.02.2015 на суму 167994,00 грн., №61 від 31.01.2015 на суму 167994,00 грн., №86 від 07.04.2015 на суму 16799,40 грн., №87 від 30.04.2015 на суму 151194,60 грн., №113 від 31.05.2015 на суму 167994,00 грн., №137 від 30.06.2015 на суму 167994,00 грн., №162 від 12.07.2015 на суму 66096,00 грн., які підписані без зауважень та скріплені печаткою відповідача за первісним позовом.

Отже, виконання ПП "ВІКТОРІЯ-БЕЗПЕКА" (позивачем за первісним позовом) умов договору щодо надання ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС" (відповідачу за первісним позовом) послуг документально підтверджене та належним чином доведено.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що обов'язок ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС" (відповідача за первісним позовом) зі сплати вартості послуг на суму 66096,00 грн. наданих за актом №162 від 12.07.2015, у відповідності до п. 7.4. договору, на час звернення ПП "ВІКТОРІЯ-БЕЗПЕКА" (позивача за первісним позовом) з даним позов до суду не настав. Враховуючи строки оплати, визначені вищевказаним пунктом договору, відповідач за первісним позовом мав сплатити за надані у липні послуги до 10.08.2015, тобто останнім днем оплати є 09.08.2015.

Разом з тим, згідно із п. 7.6. договору (у редакції протоколу розбіжностей від 14.08.2014), у разі розірвання договору, замовник зобов'язаний сплатити повну вартість фактично наданих охоронних послуг згідно "Рахунку-фактури" не пізніше 5 (п'яти) календарних днів з моменту розірвання цього договору, а також сплатити вартість фактично наданих послуг, на які акти замовник не підписав у терміни, що зазначені в пункті 3.4 цього договору. Однак, матеріали справи не містять доказів направлення чи виставлення позивачем відповідачу рахунку на оплату послуг, а тому суд дійшов висновку, що визначення 18 липня 2015 року датою з якої ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС" є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання, є помилковим.

Проте, з огляду на те, що строк виконання грошового зобов'язання, а саме, оплати наданих позивачем за первісним позовом послуг на суму 66096,00 грн. настав на час вирішення судом даного спору та до прийняття рішення у даній справі, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог у цій частині.

З приводу доводів ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС" (відповідачем за первісним позовом) про неналежне виконання ПП "ВІКТОРІЯ-БЕЗПЕКА" (позивачем за первісним позовом) умов договору про надання охоронних послуг № 75ФО/14 від 14.08.2014, у зв'язку із розкраданням майна невідомими особами на території об'єкту охорони, то суд зазначає наступне.

З наявних в матеріалах справи актів надання послуг вбачається, що ПП "ВІКТОРІЯ-БЕЗПЕКА" у період з 19.08.2014 по 12.07.2015 надав ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС" (відповідачу за первісним позовом) послуги з охорони, які прийняті останнім без жодних заперечень та зауважень. При цьому, в актах наданих послуг за період з 19.08.2014 по 12.07.2015 було зазначено, що замовник (ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС" (філія "Лозуватська птахофабрика" ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС")) претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

Щодо наданих ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС" заперечень на акт №137 від 30.06.2015 (вих. 12 від 07.07.2015), то суд зазначає, що матеріали справи не містять належних доказів направлення вказаних заперечень на адресу ПП "ВІКТОРІЯ-БЕЗПЕКА", оскільки, з повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що відправником поштового відправлення є не ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС", а у фіскальному чеку про сплату поштових послуг №7678 від 07.07.2015 у графі "кому" зазначено "DSRNJHSZ, TPGTRF".

Крім того, акт надання послуг №137 від 30.06.2015 підписаний відповідачем за первісним позовом та скріплений печаткою останнього без жодних зауважень та заперечень.

Будь-яких інших доказів не прийняття відповідачем за первісним позовом наданих ПП "ВІКТОРІЯ-БЕЗПЕКА" (позивача за первісним позовом) послуг матеріали справи не містять та ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС" не надано.

Крім того, суд зазначає, що неналежне виконання зобов'язань з охорони не є обставиною, яка звільняє замовника від зобов'язання оплатити такі послуги (аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 25.02.2015 у справі №910/15485/14).

Нормами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи те, що ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС" порушено зобов'язання за договором про надання охоронних послуг № 75ФО/14 від 14.08.2014 в частині оплати наданих ПП "ВІКТОРІЯ-БЕЗПЕКА" послуг, заборгованість у розмірі 1483518,00 грн. за договором підтверджується матеріалами справи та ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС" належними доказами не спростована, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в даній частині, у зв'язку з чим, задовольняє позовні вимоги про стягнення 1483518,00 грн. заборгованості.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки, ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС" допущено порушення грошового зобов'язання позивачем за первісним позовом здійснено нарахування 313932,98 грн. - пені, 18519,28 грн. - 3% річних, 322642,81 грн. - інфляційних втрат.

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідальність у вигляді пені за порушення строків оплати за надані послуги встановлена сторонами у п. 5.9. договору.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу, є способом захисту майнового права та інтересу кредитора, що полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування грошовими коштами, що підлягають до сплати кредиторові.

З розрахунків позивача за первісним позовом вбачається, що останній здійснює нарахування пені та 3% річних за періоди: з 10.09.2015 по 22.10.2014 по акту №208 від 31.08.2014, з 10.10.2014 по 12.05.2015 по акту №215 від 30.09.2014, з 10.11.2014 по 20.07.2015 по акту №237 від 31.10.2014, з 10.12.2014 по 20.07.2015 по акту №259 від 30.11.2014, з 10.01.2015 по 20.07.2015 по акту №280 від 31.12.2014, з 10.02.2015 по 20.07.2015 по акту №16 від 31.01.2015, з 10.03.2015 по 20.07.2015 по акту №33 від 28.02.2015, з 10.04.2015 по 20.07.2015 по акту №61 від 31.03.2015, з 10.05.2015 по 20.07.2015 по акту № 86 від 07.04.2015, з 10.05.2015 по 20.07.2015 по акту № 87 від 30.04.2015, з 10.06.2015 по 20.07.2015 по акту №113, з 10.07.2015 по 20.07.2015 по акту №137 від 30.06.2015. з 18.07.2015 по 20.07.2015 по акту №162 від 12.07.2015.

Оскільки, як встановлено судом вище, останнім днем оплати за актом №162 від 12.07.2015 є 09.08.2015, то нарахування 3% річних та пені на заборгованість за вказаним актом з 18.07.2015 по 20.07.2015 є неправомірним.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.9. договору сторони погодили, що сплата пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми здійснюється оплати за кожен день прострочення.

В пункті 2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Сторонами у пункті 5.9. договору не було погодженого іншого, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України, строку, за який нараховується пеня, а тому, нарахування пені на заборгованість за актами надання послуг №215 від 30.09.2014, №237 від 31.10.2014, №259 від 30.11.2014, №280 від 31.12.2014 у строк більш ніж шість місяців, визнається судом неправомірним.

Таким чином, нарахування пені за актами №215 від 30.09.2014, №237 від 31.10.2014, №259 від 30.11.2014, №280 від 31.12.2014 має здійснюватись за періоди з 10.10.2014 по 10.04.2015, з 10.11.2014 по 10.05.2015, з 10.12.2014 по 10.06.2015, з 10.01.2015 по 10.07.2015 відповідно.

При цьому, посилання позивача за первісним позовом на постанову Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі №910/6379/14 є необґрунтованою, оскільки, сторонами між якими виник спір у вказаній справі було погоджено інший строк за який здійснюється нарахування пені, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України, а саме, по день фактичної оплати.

Суд, здійснивши перерахунок пені, з урахуванням вірних періодів нарахування, встановив, що розмір пені за прострочення оплати наданих послуг складає 282949,25 грн., у зв'язку з чим, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню частково.

Перевіривши розрахунок 3% річних судом встановлено, що з ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС" на користь ПП "ВІКТОРІЯ-БЕЗПЕКА" підлягають 18272,98 грн. 3% річних, а позов у даній частині суд задовольняє частково.

ПП "ВІКТОРІЯ-БЕЗПЕКА" здійснює нарахування інфляційних втрат за періоди: з листопада 2014 по липень 2015 на суму 73470,00 грн., з грудня 2014 по липень 2015 на суму 167994,00 грн., з січня 2015 по липень 2015 на суму 167994,00 грн., з лютого 2015 по липень 2015 на суму 167994,00 грн., з березня 2015 по липень 2015 на суму 167994,00 грн., з квітня 2015 по липень 2015 на суму 167994,00 грн., з травня 2015 по липень 2015 на суму 16799,40 грн., з травня 2015 по липень 2015 на суму 151194,60 грн., з червня 2015 по липень 2015 на суму 167994,00 грн., за липень 2015 на суму 167994,00 грн., за липень 2015 на суму 66096,00 грн.

З розрахунку інфляційних втрат наявного в матеріалах справи вбачається, що при розрахунку суми інфляційних нарахувань позивач за первісним позовом враховував індекси інфляції за відповідний місяць коли грошове зобов'язання відповідача мало бути виконане та не врахував місяці, в які індекс інфляції становив менше одиниці.

Пунктом 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Враховуючи вищенаведене, нарахування інфляційних втрат має здійснюватись: з грудня 2014 по липень 2015 на суму 73470,00 грн., з січня 2015 по липень 2015 на суму 167994,00 грн., з лютого 2015 по липень 2015 на суму 167994,00 грн., з березня 2015 по липень 2015 на суму 167994,00 грн., з квітня 2015 по липень 2015 на суму 167994,00 грн., з травня 2015 по липень 2015 на суму 167994,00 грн., з червня 2015 по липень 2015 на суму 16799,40 грн., з червня 2015 по липень 2015 на суму 151194,60 грн., за липень 2015 на суму 167994,00 грн.

Суд, здійснивши перерахунок інфляційних втрат, встановив, що розмір інфляційних втрат складає 231076,91 грн., а тому позовні вимоги у даній частині підлягають задоволенню частково.

Дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє первісний позов Приватного підприємства "ВІКТОРІЯ-БЕЗПЕКА" частково.

По зустрічному позову:

Відповідно до частини 1 статті Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Згідно із п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Аналогічні норми містяться також в статті 20 Господарського кодексу України, якою встановлено, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків.

Застосування цього способу захисту визначається положенням ст. 22 ЦК і проводиться як у договірних зобов'язаннях (ст. 611 ЦК), так і в позадоговірних зобов'язаннях (гл. 82 ЦК), якщо порушенням цивільного права особи їй завдано майнову шкоду, призведено до збитків.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 2 статті 224 Господарського кодексу України, передбачено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила правопорушення, в силу ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

З наведеного випливає, що збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, , що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 906 Цивільного кодексу України, збитки, завдані замовнику виконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, що інше не встановлено договором.

Відповідно до приписів ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом, при цьому особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Зазначеною нормою також визначено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Суд зазначає, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливого результату такої поведінки (збитків); причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини особи, яка заподіяла збитки.

Обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником, наявність збитків, а також причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками покладається на позивача за зустрічним позовом згідно з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, за якими на сторони покладений обов'язок доведення обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Таким чином, позивачеві за зустрічним позовом, належало довести обставини невиконання умов зобов'язання ПП "ВІКТОРІЯ-БЕЗПЕКА" або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, а також наявності збитків та причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками.

З умовами договору про надання охоронних послуг № 75ФО/14 від 14.08.2014 ПП "ВІКТОРІЯ-БЕЗПЕКА" зобов'язалось надати ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС" (філія "Лозуватська птахофабрика" ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС") послуги з охорони об'єкту охорони - комплексу будівель та майно, що знаходиться за адресою: 53020, Дніпропетровська область, Криворізький район, село Лозуватка, вул. Чкалова, 29 та забезпечити недоторканість об'єкту охорони.

Як встановлено судом вище, факт надання ПП "ВІКТОРІЯ-БЕЗПЕКА" послуг за договором про надання охоронних послуг №75ФО/14 від 14.08.2014 належним чином доведений та підтверджується первинними документами - актами надання послуг: №208 від 31.08.2014, №215 від 30.09.2014, №237 від 31.10.2014, №259 від 30.11.2014, №280 від 31.12.2014, №16 від 31.01.2015, №33 від 28.02.2015, №61 від 31.01.2015, №86 від 07.04.2015, №87 від 30.04.2015, №113 від 31.05.2015, №137 від 30.06.2015, №162 від 12.07.2015.

Вищевказані акти надання послуг за період з 19.08.2014 по 12.07.2015 підписані без зауважень та скріплені печаткою ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС" (філії "Лозуватська птахофабрика" ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС") та в актах наданих послуг зазначено, що замовник (ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС" (філія "Лозуватська птахофабрика" ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС")) претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

Судом, також, встановлено, що 13.07.2015 між сторонами укладено Угоду відповідно до умов якої сторони дійшли до згоди про розірвання з 13 липня 2015 договору про розірвання договору про надання охоронних послуг № 75ФО/14 від 14.08.2014, визначивши, що останній день дії договору 12 липня 2015 року.

В пункті 4 вказаної Угоди, сторони погодили, що з 13 липня 2015 сторони не вважають себе пов'язаними будь-якими правами та обов'язками, що виникли у зв'язку із договором, окрім, оплати замовником фактично отриманих послуг з охорони у відповідності з умовами договору та умовами визначеними чинним законодавством України.

Про відсутність у сторін претензій щодо якості надання послуг з охорони, також, було зазначено і в Акті зняття постів охорони від 13.07.2015.

Таким чином, згідно із актами надання послуг, Угоди про розірвання договору, Акту зняття постів охорони, у позивача за зустрічним позовом були відсутні будь-які претензії щодо належного надання ПП "ВІКТОРІЯ-БЕЗПЕКА" послуг з охорони за період з 19.08.2014 по 12.07.2015 за договором про надання охоронних послуг № 75ФО/14 від 14.08.2014, та неналежне надання таких послуг з боку ПП "ВІКТОРІЯ-БЕЗПЕКА" відсутнє.

Зазначене свідчить про відсутність протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) ПП "ВІКТОРІЯ-БЕЗПЕКА".

Надана ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС" заява про вчинення кримінального правопорушення №393 від 26.012.2014 не підтверджує факту неналежного виконання ПП "ВІКТОРІЯ-БЕЗПЕКА" умов договору щодо надання послуг охорони.

Згідно підписаного між сторонами Акту обстеження технічного стану об'єкту від 01.09.2014, в якому сторонами були зафіксовані недоліки, які можуть вплинути на якість охорони майна та визначені заходи для забезпечення надійної охорони об'єкту. Доказів усунення недоліків, визначених в акті обстеження технічного стану об'єкту, в матеріалах справи відступні.

Також, суд зазначає, що у відповідності до у відповідності до п. 2.6., п. 2.7. договору, охорона може забезпечити охорону ТМЦ, які можуть передаватися охороні у відповідності з актами прийому-передачі ТМЦ. Балансова вартість і конкретизація ТМЦ відбувається на підстав даних бухгалтерського обліку замовника. У випадку нестачі, втрати, знищення, псування ТМЦ з вини охорони, вказаних в п. 2.6. цього договору, матеріальна відповідальність охорони складає повну балансову вартість ТМЦ.

Однак, матеріали справи не містять актів передачі ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС" (філія "Лозуватська птахофабрика" ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС") та прийняття ПП "ВІКТОРІЯ-БЕЗПЕКА" відповідних товарно-матеріальних цінностей.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази порушення організації та порядку несення служби персоналом охорони ПП "ВІКТОРІЯ-БЕЗПЕКА", що визначені Інструкцією про охорону об'єкту (Додаток №2 до договору) та докази, які б підтверджували наявність вини ПП "ВІКТОРІЯ-БЕЗПЕКА" у спричиненні ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС" збитків у розмірі 5231591,03 грн.

Надана ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС" постанова слідчого СВ Криворізького РВ ГУ МВС в Дніпропетровській області від 08.07.2015 про залучення представника потерпілої сторони, також, не підтверджує вини відповідача за зустрічним позовом (ПП "ВІКТОРІЯ-БЕЗПЕКА") у завданні ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС" збитків заявлених останнім до стягнення.

Враховуючи вищевстановлені обставини, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для підписання ПП "ВІКТОРІЯ-БЕЗПЕКА", у відповідності до п. 5.3., п. 5.4. договору, двостороннього акту про встановлення розміру завданих збитків, та відсутність підстав, згідно із п. 2.7., п. 5.1. договору, ст. 22, ст. 906 ЦК України, ст.ст. 224, 225 ГК України, для притягнення ПП "ВІКТОРІЯ-БЕЗПЕКА" до відповідальності у вигляді відшкодування ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС" збитків у розмірі 5231591,03 грн.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем за зустрічним позовом не доведено правомірності та обґрунтованості позовних вимог про стягнення з ПП "ВІКТОРІЯ-БЕЗПЕКА" збитків у розмірі 5231591,03 грн.

З огляду на вищевстановлені судом обставини справи, суд відмовляє у задоволенні зустрічного позову Приватної науково-виробничої компанії "ІНТЕРБІЗНЕС" до Приватного підприємства "ВІКТОРІЯ-БЕЗПЕКА" про стягнення збитків в розмірі 5231591,03 грн.

Судовий збір за розгляд первісного позову відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

У зв'язку з відмовою в задоволенні зустрічного позову судовий збір відповідно до ст. ст. 49 ГПК України покладається на позивача за зустрічним позовом (ПНВК "ІНТЕРБІЗНЕС").

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватної науково-виробничої компанії "ІНТЕРБІЗНЕС" (03151, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 121 В, код ЄДРПОУ 01200244 ) в особі філії "Лозуватська птахофабрика" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" (53020, Дніпропетровська область, Криворізький район, село Лозуватка, вул. Чкалова, будинок 29, код ЄДРПОУ 39723431) на користь Приватного підприємства "ВІКТОРІЯ-БЕЗПЕКА" (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, будинок 5-Б, код ЄДРПОУ 32978671) основний борг у розмірі 1483518,00 грн., пеню у розмірі 282949,25 грн., 3% річних у розмірі 18272,98 грн., інфляційні втрати у розмірі 231076,91 грн., судові витрати у розмірі 40316,34 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ

4. В іншій частині первісних позовних вимог відмовити.

5. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 05.10.2015 р.

Суддя С.О. Турчин