Ухвала

від 30.09.2015 по справі 804/7559/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

30 вересня 2015 рокусправа № 804/7559/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Кругового О.О. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.,

представника позивача - Солошенка С.В. ( довіреність від 02.06.2015), Трунова В.С. (17.07.2015)

представника відповідача - Путрі А.П. ( довіреність від 09.06.2015)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 липня 2015 року у справі № 804/7559/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АФХ Трейд" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У листопаді 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АФХ Трейд" (надалі - Позивач) звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (надалі - Відповідач -1), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001212302 від 16.11.2012 року, яким Позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 1 000 955,00 грн., в тому числі за основним платежем 860 576 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 140 379,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вони не зобов'язані були витребовувати від постачальників будь-які документи, які б підтверджували походження товару, оскільки укладеними з контрагентами договорами було передбачено гарантію закупівлі поставляємого товару саме від виробника сільськогосподарської продукції. При цьому звертають увагу на неправомірність висновку податкового органу про застосування до правовідносин Позивача з його контрагентами приписів п.15 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень ПК України в редакції від 05.07.2012 року, оскільки їх підприємством дійсно було отримано зернову кукурудзу - кукурудзу 3 класу, але у період з 01.10.2011 р. по 30.06.2012 р., тобто до внесення відповідних змін до ПК України. Також вважають, що кошти, отримані ними за кредитним договором від 15.08.2008 р. № 3077108/01 були пов'язані саме з господарською діяльністю їх підприємства. (том 1 а.с.3-9)

При первісному розгляду справи постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АФХ Трейд" відмовлено в повному обсязі. (том 5 а.с.96-103)

ТОВ «АВХ Трейд» подало апеляційну скаргу на вказане рішення (том 5 а.с.115-124).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року апеляційну скаргу ТОВ «АВХ Трейд» було залишено без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року - без змін. (том 5 а.с.148-150)

За результатами касаційного оскарження вказаних судових рішень (том 5 а.с.155-164),

ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 травня 2015 року касаційну скаргу ТОВ «АВХ Трейд» було задоволено частково, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року скасовано та направлено справу до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Рішення суду касаційної інстанції мотивоване тим, що судами попередніх інстанції не було досліджено питання щодо змісту та обсягу отриманих послуг та їх пов'язаності з господарською діяльністю Позивача, щодо використання коштів згідно договору добровільного страхування саме в господарських цілях, щодо правомірності формування Позивачем валових витрат у спірному періоді. (том 5 а.с.196-198)

За результатами повторного розгляду справи постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 липня 2015 року адміністративний позов ТОВ «АВХ Трейд» задоволено в повному обсязі

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що висновок податкового органу про не встановлення факту придбання кукурудзи безпосередньо саме у сільськогосподарських підприємств-виробників або підприємств, що придбали її у виробників сільгосппродукції не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду. Долучені до матеріалів справи первинні документів в повній мірі підтверджують реальність господарських операцій між Позивачем та його контрагентами. При цьому певні недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних не можуть свідчити про порушення умов договору та не позбавляють відповідні документи статусу первинних і не можуть вказувати на порушення приписів податкового законодавства. Крім того, Позивачем правомірно було віднесено суму, сплачену на страхування, до складу витрат в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору. (том 5 207-244)

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просили скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 липня 2015 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовували тим, що жоден наданий до перевірки первинний документ (прибуткові накладні, рахунки-фактури, податкові накладні, товарно-транспортні накладні) не містили відомостей щодо придбання кукурудзи безпосередньо у виробника товару, у зв'язку з чим неможливо встановити, що контрагенти Позивача - ПП «Ж.С.А.» та ПП «Обрій», які не є сільськогосподарськими підприємствами, придбали товар - кукурудзу безпосередньо у сільськогосподарських підприємств-виробників. Відносно завищення Позивачем витрат у зв'язку з укладенням договору добровільного страхування вказували, що вказані у ньому страхові випадки не пов'язані із господарською діяльністю підприємства. (том 6 а.с.2-4)

ТОВ «АВХ Трейд» надано заперечення на апеляційну скаргу із зазначенням необґрунтованості її доводів та невідповідності фактичним обставинам справи і наявним у матеріалах справи доказам.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник Відповідача - ДПІ у Жовтневому районі, вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити із підстав, у ній зазначених.

Представники відповідача - ТОВ «АВХ Трейд», просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, врахувавши при цьому їх доводи, викладені у запереченнях.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 10.09.2012 р. по 19.10.2012

р. уповноваженими працівниками Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "АФХ Трейд" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 р. по 30.06.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з з 01.10.2011 р. по 30.06.2012 р., за результатами якої складено акт перевірки від 26.10.2012 р. № 3555/22-2/33339014. (том 1 а.с.10-37)

Перевіркою встановлено порушення п.п. 139.1.6 п. 139.1 ст. 139, п.п. 140.1.6 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу України від 0212.2010 р. № 2755 - VI, в результаті чого знижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 860576,00 грн., у тому числі: за 4 квартал 2011 р. в сумі - 579818,00 грн.; за 1 квартал 2012 р. в сумі - 97917,00 грн.; за 2 квартал 2012 р. в сумі - 182841,00 грн.

Позивач надавав заперечення проти висновків вказаного акту перевірки (том 1 а.с.39-44), які згідно відповіді на заперечення від 13.11.2012 р. № 34719/10/22-226 були залишені без змін. (том 1 а.с.45-49)

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення - рішення № 0001212302 від 16.11.2012 року про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств в сумі 1000955,00 грн. (в тому числі за основним платежем - 860576,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 140379,00 грн.).( том 1 а.с.38)

Визнання протиправними та скасування прийнятого податкового повідомлення-рішення і було предметом судового розгляду.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ "АФХ Трейд", суд першої інстанції виходив з того, висновок податкового органу про не встановлення факту придбання кукурудзи безпосередньо саме у сільськогосподарських підприємств-виробників або підприємств, що придбали її у виробників сільгосппродукції не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду. Долучені до матеріалів справи первинні документів в повній мірі підтверджують реальність господарських операцій між Позивачем та його контрагентами. При цьому певні недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних не можуть свідчити про порушення умов договору та не позбавляють відповідні документи статусу первинних та не можуть вказувати на порушення приписів податкового законодавства. Крім того, Позивачем правомірно було віднесено суму, сплачену на страхування, до складу витрат в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи у перевіряємий період Позивач придбав зернові культури - кукурудзу 3 класу, постачання якої, відповідно до пункту 15 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, тимчасово ,до 1 січня 2014 року звільняється від оподаткування податком на додану вартість, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників, а також крім постачання таких зернових та технічних культур Аграрним фондом у разі їх придбання з податком на додану вартість.

Разом з тим, за позицією податкового органу, ТОВ «АФХ Трейд» придбало зазначений товар у контрагентів - ПП «Ж.С.А.» та ПП «Обрій», які не є сільськогосподарськими виробниками, та їм не надало жодних документів на підтвердження того факту, що вказані контрагенти придбали визначений у договорі товар безпосередньо у сільськогосподарських підприємств-виробників.

Відповідно до абз.3 п.п.139.1.6 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку, зареєстрований як платник податку на додану вартість, одночасно проводить операції з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг), що оподатковуються податком на додану вартість та звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування таким податком, податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів, робіт, послуг, які входять до складу витрат та основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається відповідно до витрат або вартість відповідного об'єкта основних засобів чи нематеріального активу збільшується на суму, що не включена до податкового кредиту такого платника податку згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 15 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001-1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників, а також крім постачання таких зернових та технічних культур Аграрним фондом у разі їх придбання з податком на додану вартість.

З огляду на наведені норми матеріального права, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що необхідними і достатніми умовами за яких платник податків має право скористатися відповідною пільгою по податку на додану вартість, та, відповідно, включити податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів, до складу витрат є наступні:

1. реєстрація відповідного платника податку як платника податку на додану вартість;

2. здійснення операцій з зерновими культурами товарних позицій 1001-1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД;

3. здійснення відповідних операцій в період до 01 січня 2014 року;

4. придбання відповідної сільгосппродукції безпосередньо у сільськогосподарських підприємств - виробників або підприємств, що придбали її у виробників сільгосппродукції.

При цьому, встановлені обставини справи свідчать про те, що Відповідачем не заперечується дотримання позивачем пунктів 1-3 зазначених умов.

Разом з тим, як правильно встановив суд першої інстанції, що підтверджено висновками акту перевірки, Відповідачем фактично заперечується факт придбання зернових культур безпосередньо у сільськогосподарських підприємств - виробників або підприємств, що придбали її у виробників сільгосппродукції. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, єдиною підставою для подібного висновку податкової інспекції стало не зазначення в товарно-транспортних накладних, наданих до перевірки, в графі «Пункт навантаження» найменування господарства - виробника, як це передбачено умовами пункту 4.4. договорів купівлі-продажу сільськогосподарської продукції, що були укладені між позивачем та ПП «Ж.С.А.», ПП «Обрій».

Встановивши такі обставини справи, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що оформлення товарно-транспортних накладних не у відповідності до пункту договору між двома суб'єктами підприємницької діяльності за умови дотримання вимог щодо необхідних реквізитів, передбачених чинним законодавством України, може свідчити лише про порушення умов відповідної угоди однією зі сторін, однак не позбавляє відповідні документи статусу первинних та тим більше не вказує на порушення однією зі сторін договору приписів податкового законодавства.

При цьому суд першої інстанції вірно вказав на те, що вказані висновки податкового органу можливо визнати обґрунтованими лише за умови самостійного дослідження податковою інспекцією всіх обставин відповідних операцій на предмет встановлення походження сільськогосподарської продукції, купівля-продаж якої були їх змістом. Оскільки, такі обставини ДПІ не досліджувалися,тим більше - доводи Позивача не спростовувались, то суд першої інстанції правомірно визнав таку позицію податкової служби необгрунтованою.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що у матеріалах справи містяться витяги з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців щодо підприємств, які постачали кукурудзу ПП «Ж.С.А.» та ПП «Обрій», та документи, що підтверджують статус вказаних сільськогосподарських підприємств як суб'єктів спеціального режиму оподаткування з податку на додану вартість. Вказане підтверджує той факт, що контрагенти ПП «Ж.С.А.» та ПП «Обрій» були зареєстровані належним чином як виробники зернових та технічних культур та закупівля товару здійснювалась безпосередньо у виробників сільгосппродукції, що свідчить про дотримання Позивачем приписів п. 15 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України.

З огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів приходить до висновку про вжиття Позивачем всіх можливих заходів на дотримання приписів чинного податкового законодавства в цій частині, та за відсутності нормативно затвердженого переліку документів, що підтверджують статус виробника сільгосппродукції обґрунтовано зазначає, що витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є належними та допустимими доказами, які свідчать про закупівлю сільгосппродукції ПП «Ж.С.А.», ПП Обрій» безпосередньо у виробників такої сільгосппродукції.

Більш того, податковим органом не спростовано, що вказані підприємства направляли відповідні листи з підтвердженням того, що вони є сільськогосподарськими виробниками безпосередньо податковому органу і останній ніяк не перевірив,не оспорив та спростував надані документи.

Відносно висновку податкового органу щодо неправомірності включення до складу валових витрат коштів згідно договору добровільного страхування, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з абз. «д» пп.138.10.3 п.138.10 ст.138 ПК України до складу інших витрат включаються витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона).

Відповідно до пп. 140.1.6 п.140.1 ст.1 40 ПК України при визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення: будь-які витрати із страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних засобів платника податку; будь-які витрати із страхування ризиків, пов'язаних із виробництвом національних фільмів (у розмірі не більше 10 відсотків вартості виробництва національного фільму); екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; об'єкта фінансового лізингу, а також оперативного лізингу, концесії державного чи комунального майна за умови, якщо це передбачено договором; фінансових, кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із провадженням ним господарської діяльності, в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-яких витрат із страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.

Якщо умови страхування передбачають виплату страхового відшкодування на користь платника податку - страхувальника, то застраховані збитки, яких зазнав такий платник податку у зв'язку з веденням господарської діяльності, включаються до його витрат за податковий період, в якому він зазнав збитків, а будь-які суми страхового відшкодування зазначених збитків включаються до доходів такого платника податку за податковий період їх отримання.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Визначення страхування, як форми захисту осіб від настання певних подій, обумовлених договором страхування, не включає такої ознаки, як обов'язкове і неминуче настання відповідної події,яка може не настати, а суть страхування полягає в тому, що застрахована особа (страхувальник) за плату страховику, отримує захист від наслідків можливого настання відповідної події. Тобто з моменту набрання чинності договором страхування (сплати страхового платежу) і протягом всього строку дії договору страхування, послуга страхування є наданою, оскільки протягом всього терміну дії такого договору застрахований інтерес страхувальника є захищеним.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "АФХ ТРЕЙД" в процесі господарської діяльності був укладений кредитний договір №3077108/01 від 15.08.2008р. та укладена додаткова угода до цього кредитного договору№3077108/01-14 від 13.08.2010р. Відповідно до умов кредитного договору, кошти надавались на поточні потреби, пов'язані з фінансово-господарською діяльністю ТОВ "АФХ ТРЕЙД".(том 5 а.с.90-91,92)

22.12.2010 р. між ТОВ "АФХ ТРЕЙД" та ТОВ "Страхова компанія "Відродження" був укладений договір добровільного страхування відповідальності перед третіми особами №1222/01-14 та додаткова угода до нього від 28.11.2011р., згідно якого ТОВ "АФХ ТРЕЙД" застрахувало кредитні та інші ризики, пов'язані із провадженням господарської діяльності. (том 3 а.с.235-240,241)

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій з ТОВ "Страхова компанія "Відродження" у зв'язку з фактичним підтвердженнями дійсності угод страхування. Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що договори, які були укладені та діяли між Позивачем з ТОВ "Страхова компанія "Відродження" на предмет страхування ризиків - визнані судом недійсними або є розірваними за ініціативи сторін. Податкова інспекція не наділена правом визначати які договори нікчемними, і відповідно до цього, не має права застосовувати певні наслідки з своїх припущень.

Ознакою дійсності господарських операцій є зміна майнового стану платника податків, у процесі отримання а потім використання послуг, отримання їх для певної вигоди або набуття певного стану, майновий стан та наявність активів у позивача змінювалась.

При цьому господарські операції Позивача з ТОВ "Страхова компанія "Відродження" є такими, що пов'язані з його господарською діяльністю та підтверджені належними первинними документами.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, а у межах доводів апеляційної скарги підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, 206 КАС України, суд, -

ухвалив :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 липня 2015 року у справі № 804/7559/15- залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у строки, визначені статтею 212 КАС України.

Повний текст ухвали складено 01 жовтня 2015 року.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: О.О. Круговий

Суддя: О.В. Юхименко