Постанова

від 30.06.2010 по справі 2а-1666/10/1270

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Матвєєва В.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2010 року справа №2а-1666/10/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Блохіна А.А., суддів: Малашкевича С.А. , Арабей Т.Г., при секретарі Дегтярьовій А.М., представника Сватівської МДПІ ОСОБА_2, розглянула апеляційні скарги прокурора Білокуракинського району Луганської області, Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2010 року у справі № 2а-1666/10/1270 за позовом прокурора Білокуракинського району Луганської області в інтересах держави в особі Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції до ОСОБА_3, 3-я особа -Білокуракинська селищна рада про стягнення заборгованості з податку з власників транспортних засобів,

В С Т А Н О В И Л А:

03 березня 2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з податку з власників транспортних засобів.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2010 року у справі № 2а-1666/10/1270 у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням прокурор Білокуракинського району Луганської області, Сватівська міжрайонна державна податкова інспекція подали апеляційні скарги, в яких просять постанову суду скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Представником позивача - Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції в судовому засіданні апеляційна скарга підтримана в повному обсязі.

Прокурор Білокуракинського району Луганської області у судове засідання не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином. Відповідачем надано суду клопотання з проханням розглянути справу у його відсутності. Просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, на підставі того, що ним транспортний засіб у 2001 році відчужено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно листа Начальника ВДАІ з обслуговування Білокуракинського району УДАІ ГУМВС України Луганської області станом на 30.04.2010 ОСОБА_3, який проживає за адресою: смт. Білокуракине, має у власності транспортний засіб КРАЗ-257Б1, державний номер НОМЕР_1, 1983 року випуску з об'ємом двигуна 14860 куб. см., повна маса 22600 кг. Пільга на даний транспортний засіб не поширюється. Технічний огляд, згідно даних ВДАІ з обслуговування Білокуракинського району УДАІ ГУМВСУ в Луганській області, транспортний огляд пройшов у 2005 року.

Згідно розрахунку Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції станом 10.02.2010 ОСОБА_3 має заборгованість з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів у сумі 8916 грн., остання дата проходження технічного огляду транспортного засобу КРАЗ 257, державний номер НОМЕР_1 у 2005 році.

Згідно статті 1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобі» інших самохідних машин і механізмів» платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи; які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Відповідно до статті 3 вказаного Закону податок з визначених цим Законом власників наземних транспортних засобів сплачується юридичними та фізичними особами за місцем реєстрації таких транспортних засобів на спеціальні рахунки територіальних дорожніх фондів республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів та бюджетів міст Києва та Севастополя.

Згідно статті 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів інших самохідних машин і механізмів» податок з власників транспортних засобів інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами - перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд.

Фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічному огляді транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку, попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування пільгами. У разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні, реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку і технічний огляд транспортних засобів не провадяться.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» недоїмки із сплати податку, а також суми штрафів, пеня стягуються з платників податку згідно із законодавством.

Статтею 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» чітко визначено, що у разі викрадення транспортного засобу податок його власником не сплачується, якщо факт викрадення підтверджується відповідними документами органів, якими порушено відповідну кримінальну справу.

Якщо право користування транспортним засобом передано фізичною

особою за дорученням іншій особі, податок з власників транспортних засобів сплачується його власником або від його імені особою, якій це право передано, якщо це передбачено в дорученні на право користування транспортним засобом, за місцем реєстрації цього транспортного засобу.

З аналізу вищевикладеного, слід зазначити, що у разі виявлення юридичних чи фізичних осіб, які не сплачували податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вони зобов'язані сплатити податок не більш як за три попередні роки.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що технічний огляд, згідно даних ВДАІ з обслуговування Білокуракинського району УДАІ ГУМВСУ в Луганській області, транспортний засіб пройшов у 2005 році.

Отже, суд першої інстанції при винесенні постанови помилково посилався лише на положення ст. 5 «Строки сплати податку» Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», а саме що податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами - перед технічним оглядом транспортних засобів.

Відповідно до ч.1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

З огляду на викладене судова колегія не приймає пояснення відповідача в частині того, що транспортний засіб останнім відчужено у 2001 році. Відповідачем не надано до суду жодного доказу в підтвердження своїх заперечень. На адресу суду першої інстанції відповідач надав заяву у якій зазначив, що транспортного засобу у нього немає і місце знаходження йому не відоме. До 2005 року автомобіль проходив ДТО. Крім того, згідно листа начальника Білокуракінського РВ УМВС за № 71/4697 від 24.06.2010 року ОСОБА_3 з заявою про незаконне заволодіння транспортним засобом КРАЗ-257Б-1 державний номер 41053АМ в Білокуракінське РВ УМВС не звертався.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 2, 11, 160, 184, 195, 196, п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202, ст. 207, 211, 212, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги прокурора Білокуракинського району Луганської області, Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції - задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2010 року у справі № 2а-1666/10/1270 за позовом прокурора Білокуракинського району Луганської області в інтересах держави в особі Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції до ОСОБА_3, 3-я особа - Білокуракинська селищна рада про стягнення заборгованості з податку з власників транспортних засобів - скасувати.

Позов прокурора Білокуракинського району Луганської області в інтересах держави в особі Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції до ОСОБА_3, 3-я особа -Білокуракинська селищна рада про стягнення заборгованості з податку з власників транспортних засобів- задовольнити.

Стягнути на користь місцевого бюджету Білокуракинської селищної ради на р/р 33212808700119 код 24046834 МФО 804013 УДК в Луганській області з ОСОБА_3 заборгованість з податку з власників транспорних засобів, в розмірі 8916 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови складені та підписані колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 30.06.2010 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення у повному обсязі.

Постанова складена у повному обсязі 05.07.2010 року.

Головуючий суддя: А.А. Блохін

Судді С. А. Малашкевич

ОСОБА_4