Головуючий у 1 інстанції - Давиденко Т.В.
Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2015 року справа №805/2071/15-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Сухарька М.Г., Гаврищук Т.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року по адміністративній справі №805/2071/15-а за позовом приватного підприємства «Лана Ойл» до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач просив визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення:
від 22.05.2015 року №0000222200/4865 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 473419 грн. та 236710 грн. за штрафними санкціями,
від 22.05.2015 року №0000252200/4868 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку прибуток в розмірі 453985 грн. та 226993 грн. за штрафними санкціями,
від 22.05.2015 року №0000242200/4867 про зменшення розміру від'ємного значення податку на прибуток в розмірі 1520 грн.,
від 22.05.2015 року № 0000232200/4866 про збільшення суми грошового зобовязання за штрафними санкціями з екологічного податку в сумі 850 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що відповідач протиправно прийняв зазначені податкові повідомлення-рішення, оскільки правомірність включення позивачем сум ПДВ до складу податкового кредиту підтверджена фактичним отриманням товарів, наявністю у платника податку належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів, передбачених чинним законодавством.
Порушення контрагентами приписів податкового законодавства не може вважатися підставою для відповідальності позивача.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року позов задоволено частково.
Скасовані податкові повідомлення-рішення Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Донецькій області:
від 22.05.2015 року № 0000222200/4865 про збільшення ПП «Лана Ойл» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 473419 грн. та 236710 грн. за штрафними санкціями;
від 22.05.2015 року № 0000252200/4868 про збільшення ПП «Лана Ойл» суми грошового зобов'язання з податку прибуток в розмірі 453985 грн. та 226993 грн. за штрафними санкціями;
від 22.05.2015 року № 0000242200/4867 про зменшення ПП «Лана Ойл» розміру від'ємного значення податку на прибуток в розмірі 1520 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
Вважає, перевіркою підтверджено відсутність факту реального здійснення господарських операцій позивача з придбання паливно-мастильних матеріалів з контрагентами: ПП «Сайтек», ТОВ «Александров Б.А.», ТОВ «Промснаб-2010», ТОВ «ПТР-Ресурс», ТОВ «МКГ-Бізнес».
Відсутність оформлених належним чином ТТН свідчить про факт відсутності транспортування вантажу.
Відсутність реальності здійснення господарської операції також підтверджується податковою інформацію про неможливість проведення зустрічних перевірок зазначених контрагентів позивача.
В частині відмови в задоволенні позову постанова суду першої інстанції не оскаржується.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, встановила наступне.
ПП «Лана Ойл» зареєстровано в якості юридичної особи, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (ЄДРПОУ 34766795), місцезнаходження юридичної особи: 85032, Донецька область, м. Добропілля, вул. Промислова 2, буд. 1Б, перебуває на обліку як платник податків у Добропільській ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області, зареєстровано в якості платника ПДВ (а.с. 8).
Добропільською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області здійснена документальна позапланова перевірка ПП «Лана Ойл» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 року по 20.04.2015 року, за результатами якої складений акт від 13.05.2015 року № 205/23/34766795 (а.с. 23-38), яким визначені порушення з боку ПП «Лана Ойл»:
п.138.2, п.138.8, п.138.10.1 ст.138, п.п.139.1.9 ст.139 Податкового кодексу України, внаслідок встановлено заниження податку на прибуток за 2013 рік в сумі 453985 грн.
п.138.2, п.138.8, п.п.139.1.9, п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, внаслідок встановлено заниження обєкту оподаткування з податку на прибуток в сумі 1520 грн. за 2014 рік;
п.198.1, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого безпідставно завищена сума податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 473418 грн. 64 коп.;
п.250.2 та п.250.9 ст.250 Податкового кодексу України, внаслідок чого збільшена сума грошового зобов'язання з екологічного податку.
За наслідками перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення:
від 22.05.2015 року №0000222200/4865 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 473419 грн. та 236710 грн. за штрафними санкціями,
від 22.05.2015 року № 0000252200/4868 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку прибуток в розмірі 453985 грн. та 226993 грн. за штрафними санкціями,
від 22.05.2015 року № 0000242200/4867 про зменшення розміру від'ємного значення податку на прибуток в розмірі 1520 грн
від 22.05.2015 року № 0000232200/4866 про збільшення суми грошового зобов'язання за штрафними санкціями з екологічного податку в сумі 850 грн.
Висновок податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства базується на відсутності факту реальності здійснення господарських взаємовідносини з ПП «Сайтек», ТОВ «Александров Б.А.», ТОВ «Промснаб 2010», ТОВ «ПТР-Ресурс», ТОВ «МКГ Бізнес».
Як вбачається з матеріалів справи 21.06.2013 року між ПП «Лана Ойл» та ТОВ «Промснаб 2010» укладений договір № 71, за умовами якого покупець приймає та оплачує, а продавець постачає нафтопродукти (т.1 а.с. 113 - 114).
10.01.2013 року між ПП «Лана Ойл» та ПП «Сайтек» укладений договір № 3/01, за умовами якого покупець приймає та оплачує, а продавець постачає нафтопродукти (т.1 а.с. 121 - 123).
12.08.2013 року між ПП «Лана Ойл» та ТОВ «МКГ Бізнес» укладений договір № 128, за умовами якого покупець приймає та оплачує, а продавець постачає нафтопродукти (т.1 а.с. 132-133).
25.06.2013 року між ПП «Лана Ойл» та ТОВ «ПТР-Ресурс» укладений договір № 25/06/13, за умовами якого покупець приймає та оплачує, а продавець постачає нафтопродукти (т.1 а.с. 145-146).
10.04.2013 року між ПП «Лана Ойл» та ТОВ «Александров Б.А.» укладений договір № 10.04, за умовами якого покупець приймає та оплачує, а продавець постачає нафтопродукти (т.1 а.с. 159-160).
Виконання зазначених договорів підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку: видатковими накладними, товарно транспортними накладними, актами виконаних робіт, актами здачі прийняття робіт, картками послідовності виконання робіт, випискою з журналу обліку нафтопродуктів, які надійшли на ПП «Лана Ойл», податковими накладними:
від 18.04.2013 року № 869 на суму ПДВ в розмірі 228375 грн.;
від 26.04.2013 року № 1237 на суму ПДВ в розмірі 236250 грн.;
від 22.05.2013 року № 1136 на суму ПДВ в розмірі 228375 грн.;
від 14.05.2013 року № 573 на суму ПДВ в розмірі 234951 грн. 48 коп.;
від 18.04.2013 року № 869 на суму ПДВ в розмірі 228375 грн. (т.1 а.с. 113-196).
На підставі п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України до складу витрат не включаються такі витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними й іншими первинними документами, обов'язковість ведення і збереження яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку і нарахування податку.
Пунктом 135.2 статті 135 Податкового кодексу України визначено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують одержання платником податків доходів, обов'язковість ведення і збереження яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, визначених розділом II цього Кодексу.
Згідно п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України дохід від реалізації товарів визначається по даті переходу права власності на такий товар покупцеві.
Дохід від надання послуг і виконання робіт визначається по даті складання акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог діючого законодавства, що підтверджує їхнє виконання або надання.
Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподатковування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податків витрат, обов'язковість ведення і збереження яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, визначених розділом II цього Кодексу.
На підставі пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
На підставі п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Таким чином, після отримання від контрагентів податкових накладних у позивача виникло право на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.
На підставі ст.1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Згідно частини 1 статті 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Згідно п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
На підставі п. 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.
Первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, наданими позивачем в підтвердження доводів позовної заяви, підтверджено реальність господарських операцій та правомірність включення сум до складу податкового кредиту з ПДВ та до складу валових витрат.
Відповідачем не доведено, що відомості, які містяться в податкових накладних, а також в інших первинних документах, є недостовірними, або що зазначені документи визнані недійсними в судовому порядку.
При цьому судова колегія зазначає, що відповідальність за наслідками неналежного виконання контрагентами позивача своїх обов'язків щодо несвоєчасного виконання власних податкових зобов'язань не повинна бути покладена на добропорядних платників податку та не може вважатися підставою для відповідальності позивача.
Крім того, як на час господарських відносин позивача з ПП «Сайтек», ТОВ «Александров Б.А.», ТОВ «Промснаб-2010», ТОВ «ПТР-Ресурс», ТОВ «МКГ-Бізнес», так і на теперішній час - зазначені контрагенти були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку.
Судова колегія не приймає доводи апелянта з посиланням на неможливість проведення зустрічних перевірок зазначених контрагентів позивача, оскільки право платника податку на включення суми податку, вказаної в накладній, до складу податкового кредиту відповідно до податкового законодавства не поставлене в залежність від можливості чи неможливості провести зустрічну перевірку контрагента.
Суд апеляційної інстанції не приймає доводи апелянта про відсутність підтвердження факту поставки товару від контрагента позивачу внаслідок неналежним чином оформлених товарно-транспортних накладних, оскільки при здійсненні договору поставки товарів товарно-транспортні накладні не є необхідними первинними документами, відсутність або невідповідність яких свідчить про нездійснення господарських операцій.
Оскільки відповідач не довів правомірності своїх рішень, суд першої інстанції з огляду на вимоги ч.2 ст.71 КАС України зробив правильний висновок про протиправність прийнятих податкових повідомлень рішень про збільшення ПП «Лана Ойл» грошового зобов'язання з прибутку на додану вартість, з податку на прибуток та зменшення розміру від'ємного значення податку на прибуток, та скасував податкові повідомлення-рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року по адміністративній справі №805/2071/15-а - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року по адміністративній справі №805/2071/15-а - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Суддя-доповідач І.Д.Компанієць
Судді: М.Г.Сухарьок
Т.Г. Гаврищук
Суд | Донецький апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.09.2015 |
Оприлюднено | 08.10.2015 |
Номер документу | 51885053 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Компанієць Ірина Дмитрівна
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Компанієць Ірина Дмитрівна
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Компанієць Ірина Дмитрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні