Постанова

від 08.09.2015 по справі 810/1410/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1410/15 Головуючий у 1-й інстанції: Басай О.В.

Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,

при секретарі Строяновській О.В.,

за участю:

представника позивача - Сергієнка О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК «Газовий Альянс» до Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 червня 2015 року,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «ГК «Газовий Альянс» звернулося у суд з позовом до Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, в якому, з урахуванням уточнених вимог, просило визнати протиправними дії відповідача, які полягають у зміні в АІС «Податковий блок», на підставі акту податкової перевірки №590/22-010/37147753 від 02.10.2014, показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, які задекларовані позивачем за період з 01.01.2012 по 30.06.2014 по взаємовідносинах із ТОВ «Сетмаркет», ТОВ «Лідер газ» та ТОВ «Мікас Плюс», зобов'язати відповідача вилучити з АІС «Податковий блок» вказану інформацію.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19 червня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню, з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що дії відповідача по внесенню змін в АІС «Податковий блок» задекларованих позивачем показників податкових зобов'язань і податкового кредиту є протиправними, оскільки жодних донарахувань грошових зобов'язань за наслідками проведення перевірки позивачеві здійснено не було.

Проте, з таким висновком суду не можна погодитися.

Колегією суддів установлено, що відповідачем проведено позапланову документальну виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Сетмаркет», ТОВ «Мі кас Плюс», ТОВ «Аурум Груп Нью», ТОВ «Меркурій Трейд Нью», ТОВ «Лідергаз», ТОВ «Вербена-Н» за період з 01.01.2012 по 30.06.2014.

За підсумками перевірки складено акт від 02.10.2014 №590/22-010/37147753 та виявлено порушення приписів податкового законодавства, яке регулює питання нарахування й сплати платником податку на додану вартість при взаємовідносинах із вищевказаними контрагентами, що призвело до заниження цього податку в загальному розмірі на суму 11 023 119,00 грн.

За наслідками даної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.11.2014 №0004812200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі на суму 13 778 899,00 грн, з них 11 023 119,00 грн - за основним платежем, 2 755 780,00 грн - за штрафними санкціями.

У квітні 2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою про намір досягти податкового компромісу щодо неузгоджених сум податкових зобов'язань, визначених вказаним рішенням контролюючого органу.

За результатами розгляду даної заяви відповідачем погоджено застосування процедури податкового компромісу щодо частини сум неузгоджених грошових зобов'язань в розмірі 551 156,00 грн. І позивачем було сплачено вказану суму до Державного бюджету України, що підтверджується платіжним дорученням №4712 від 24.04.2015.

Із матеріалів справи слідує, що позивач не погоджується із правомірністю коригування за наслідками вищезгаданої податкової перевірки показників податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту в інформаційній базі контролюючого органу, і просить зобов'язати відповідача вилучити з АІС «Податковий блок» інформацію, внесену на підставі акту цієї перевірки, щодо показників податкових зобов'язань та податкового кредиту, які задекларовані позивачем за період з 01.01.2012 по 30.06.2014 по взаємовідносинах з ТОВ «Сетмаркет», ТОВ «Лідергаз», ТОВ «Мікас Плюс».

Колегія суддів враховує, що в межах даної справи позивач не оспорює дії відповідача щодо здійснення податкового контролю шляхом податкової перевірки, результати якої відображені в акті від 02.10.2014 №590/22-010/37147753. Матеріали справи свідчать про те, що позивач не згоден із діями щодо відображення результатів такої перевірки в інформаційній базі, яка використовується контролюючим органом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки платників податків.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно статті 62 цього Кодексу перевірки є одним із способів здійснення податкового контролю, поряд із інформаційно-аналітичним забезпеченням діяльності контролюючих органів.

Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій (пункт 71.1 статті 71 Податкового кодексу України).

Зазначені заходи вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ці органи.

Згідно пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується, зокрема, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю. До такої, серед іншого, відноситься інформація, отримана під час проведення податкових перевірок.

Положенням пунктів 74.1, 74.2 статті 74 цього Кодексу передбачено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Таким чином, відомості про результати податкового контролю, в тому числі здійсненого шляхом проведення податкової перевірки, вносяться до інформаційних баз контролюючих органів.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Отже, внесення до інформаційної бази контролюючого органу інформації про результати податкової перевірки, в тому числі складеного за її результатами акта, спрямоване на забезпечення виконання покладених на цей орган завдань та функцій і не суперечить чинному податковому законодавству.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Зміст завдання адміністративного судочинства свідчить про те, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав, свобод чи інтересів позивача. Якщо такого порушення не встановлено, в будь-якому разі відсутні підстави для задоволення позову, адже звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Як встановлено судом, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача, результати якої зафіксовані в акті, які, в подальшому були внесені до інформаційно-аналітичної системи податкової служби.

Колегія суддів зазначає, що висновки контролюючого органу, викладені в згаданому акті, не можна вважати рішенням, дією чи бездіяльністю контролюючого органу, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки платника податків у сфері публічно-правових відносин. Дані висновки є лише викладенням суб'єктивної думки посадової особи, що здійснила перевірку.

Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Відповідні висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду України, висловленою в постанові від 09 грудня 2014 року в справі № 21-511а14.

Відтак, включення відповідачем певної інформації на підставі акта податкової перевірки від 02.10.2014 №590/22-010/37147753 в АІС «Податковий блок» не створює жодних перешкод для діяльності позивача.

З огляду на встановлені обставини, судова колегія не вбачає порушеного права чи інтересу позивача, який би підлягав судовому захисту.

Верховним Судом України у вищезгаданому рішенні висловлено правову позицію, яка полягає у тому, що інформація, яка зібрана за результатами податкового контролю і використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючим органом не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Разом з тим, в даній справі позивачем не оспорюються дії відповідача щодо здійснення податкового контролю, наслідки якого оформлені у вищезгаданому акті.

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що вимоги позивача про визнання протиправними оспорюваних дій відповідача, а також зобов'язання останнього вилучити з АІС «Податковий блок» певної інформації задоволенню не підлягають.

Відтак, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позову і вважає, що ним помилково застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Отже, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, тому скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню, з ухваленням нового рішення - про відмову в задоволенні позову.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області задовольнити .

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 червня 2015 року скасувати .

У задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю «ГК «Газовий Альянс» відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяО.М. Романчук

(Повний текст постанови складений 11 вересня 2015 року.)

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.