Ухвала

від 15.08.2016 по справі 810/1410/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2016 року м. Київ К/800/41571/15

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіЦвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), суддів Бухтіярової І.О., Приходько І.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК «Газовий Альянс»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2015 року

у справі № 810/1410/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК «Газовий Альянс»

до Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГК «Газовий Альянс» звернулось до суду з адміністративним позовом до Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19.06.2015 року у справі № 810/1410/15 позов задоволено. Визнано протиправними дії Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, які полягають у зміні в Аналітично-інформаційній системі «Податковий блок» на підставі акта про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «ГК «Газовий Альянс» від 02.10.2014 року № 590/22-010/37147753, показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, які задекларовані позивачем за період з 01.01.2012 року по 30.06.2014 року по взаємовідносинах із ТОВ «Сетмаркет», ТОВ «Лідергаз» та ТОВ «Мікас Плюс». Зобов'язано Миронівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області вилучити з Аналітично-інформаційної системи «Податковий блок» інформацію, внесену на підставі акта про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «ГК «Газовий Альянс» від 02.10.2014 року № 590/22-010/37147753 щодо показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, які задекларовані позивачем за період з 01.01.2012 року по 30.06.2014 року по взаємовідносинах із ТОВ «Сетмаркет», ТОВ «Лідергаз» та ТОВ «Мікас Плюс».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2015 року у справі № 810/1410/15 постанову Київського окружного адміністративного суду від 19.06.2015 року скасовано. У задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити без змін рішення суду апеляційної інстанції.

У зв'язку із неприбуттям в судове засідання належним чином повідомлених осіб, які беруть участь у справі, ця справа розглядалася у порядку письмового провадження згідно із статтею 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами позапланової документальної виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Сетмаркет», ТОВ «Мікас Плюс», ТОВ «Аурум Груп Нью», ТОВ «Меркурій Трейд Нью», ТОВ «Лідергаз», ТОВ «Вербена-Н» за період з 01.01.2012 року по 30.06.2014 року, відповідачем складено акт від 02.10.2014 року № 590/22-010/37147753, яким виявлено порушення приписів податкового законодавства, яке регулює питання нарахування й сплати платником податку на додану вартість при взаємовідносинах із вищевказаними контрагентами, що призвело до заниження цього податку в загальному розмірі на суму 11 023 119, 00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.11.2014 року № 0004812200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в загальному розмірі на суму 13 778 899, 00 грн., з них 11 023 119, 00 грн. - за основним платежем, 2 755 780, 00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами розгляду заяви про намір досягти податкового компромісу щодо неузгоджених сум податкових зобов'язань, визначених вказаним рішенням контролюючого органу, відповідачем погоджено застосування процедури податкового компромісу щодо частини сум неузгоджених грошових зобов'язань в розмірі 551 156, 00 грн., яку позивачем сплачено.

Позивач, не погоджуючись із правомірністю коригування за наслідками згаданої вище податкової перевірки в інформаційній базі контролюючого органу, звернувся до суду із відповідним позовом, в якому просив зобов'язати відповідача вилучити з АІС «Податковий блок» інформацію, внесену на підставі акта цієї перевірки, щодо показників податкових зобов'язань та податкового кредиту, які задекларовані позивачем за період з 01.01.2012 року по 30.06.2014 року по взаємовідносинах з ТОВ «Сетмаркет», ТОВ «Лідергаз», ТОВ «Мікас Плюс».

Задовольняючи позов, суд першої інстанції прийшов до висновку, що самостійна зміна відповідачем в електронних базах даних показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акта перевірки без прийняття податкового повідомлення-рішення порушує права та інтереси позивача, оскільки спричиняє реальні зміни майнового стану такого платника, а тому, належним способом захисту прав та інтересів платника податків в даному випадку повинно бути відновлення в цій базі таких показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, які задекларував платник податків.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що контролюючий орган діяв у межах своїх повноважень відповідно до законодавства та відсутності порушеного права позивача.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на таке.

У пункті 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2).

У справі № 21-511а14, постанова в якій ухвалена 09.12.2014 року, Верховний Суд України висловив свою позицію щодо застосування статей 71, 72, 74 Податкового кодексу України. Він дійшов висновку, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

За таких обставин, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

На підставі аналізу зазначених норм права слід дійти висновку, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовані Податковим кодексом України. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України і у постанові від 03.11.2015 року у справі № 21-99а15.

Судами попередніх інстанцій вставлено та підтверджується матеріалами справи, що за результатами даної перевірки позивача контролюючим органом не приймалися податкові повідомлення-рішення з приводу взаємовідносин із ТОВ «Сетмаркет», ТОВ «Лідергаз» та ТОВ «Мікас Плюс», тобто до вказаного вище податкового повідомлення-рішення не увійшли спірні суми по взаємовідносинах з даними контрагентами.

На підставі висновків акта перевірки від 02.10.2014 року № 590/22-010/37147753 до АІС «Податковий блок» відповідачем внесено дані щодо коригування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які задекларовані позивачем за період з 01.01.2012 року по 30.06.2014 року по взаємовідносинах із ТОВ «Сетмаркет», ТОВ «Лідергаз» та ТОВ «Мікас Плюс», що не заперечувалося сторонами та підтверджено листом Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 15.06.2015 року № 2484/10/220.

Судом апеляційної інстанції враховано, що в межах даної справи, з урахуванням уточненого позову, позивач не оспорює дії відповідача щодо здійснення податкового контролю шляхом податкової перевірки, за результатами якої складено акт від 02.10.2014 року № 590/22-010/37147753.

Таким чином, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновку суду апеляційної інстанції та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судом апеляційної інстанції ухвалено обґрунтоване рішення, яке постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Таким чином, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК «Газовий Альянс» залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2015 року у справі № 810/1410/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді І.О.Бухтіярова

І.В.Приходько