Ухвала
від 10.09.2015 по справі 810/2185/15
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/2185/15 Головуючий у 1-й інстанції: Терлецька О.О. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

10 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Гора» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м.Бориспіль та Бориспільському районі Київської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Гора» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій,-

в с т а н о в и в:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м.Бориспіль та Бориспільському районі Київської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Гора» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій задоволено, стягнуто з ТОВ «Агрофірма «Гора» (код ЄДРПОУ: 33088438) на користь управління Пенсійного фонду України в м.Бориспіль та Бориспільському районі Київської області заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в сумі 2021,50 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення норм матеріального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду України та Державного бюджету України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 березня 2006 року ОСОБА_2 була прийнята на роботу у ТОВ «Агрофірма «Гора» дояркою, що підтверджується копією її трудової книжки, яка міститься в матеріалах справи.

22 травня 2006 року ОСОБА_2 призначена пенсія за віком на пільгових умовах згідно п.«ж» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» як жінці, яка працює у сільськогосподарському виробництві та виховала п'ятеро і більше дітей.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивачем до ТОВ «Агрофірма «Гора» було направлено розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п.«б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 2015 року ОСОБА_2 із супровідним листом від 15 січня 2015 року №642/02, який отримано відповідачем 21 січня 2015 року, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно зазначеного розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п.п.«б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 2015 року місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_2 становить 1010,75 грн.

Відповідно до розрахунку боргу по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 призначених відповідно до п.п.«б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» по ТОВ «Агрофірма «Гора» сума боргу за березень-квітень 2015 року становить 2021,50 грн., яку управління Пенсійного фонду України в м.Бориспіль та Бориспільському районі Київської області просить стягнути з відповідача.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що позивачем надано належні докази щодо наявності боргу у відповідача з відшкодування сум фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1.

Відповідно до п.п.«б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено категорії працівників, які на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи.

В силу вимог п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п.1 ст.1 та абз.4 п.1 ст.2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п.«б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

При цьому в силу п.1 ч.1 ст.4 вищезазначеного Закону ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для вищезазначених платників збору встановлюється в розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абз.4 п.1 ст.2 цього Закону.

Відповідно до п.6.1 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі для платників, зазначених у пп.2.1.1 п.2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого ч.2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 2.1.1 зазначеної Інструкції визначено, що страхувальниками є роботодавці, зокрема, підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

В силу п.п.6.4, 6.5, 6.7 вищезазначеної Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно з наявною в матеріалах справи копією протоколу управління Пенсійного фонду України України у Бориспільському районі №5197 від 22 червня 2006 року, ОСОБА_2 призначено пенсію, як багатодітній матері, яка працювала у сільськогосподарському виробництві, що відповідає положенням п.«ж» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до розрахунків управління Пенсійного фонду України в м.Бориспіль та Бориспільському районі Київської області, що містяться в матеріалах справи, сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п.п.«б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка підлягає відшкодуванню з боку відповідача, за березень-квітень 2015 року складає 2021,50 грн. Проте, у встановлений законодавством термін, зазначені кошти відповідачем сплачені не були.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівник якого вийшов на пільгову пенсію, зобов'язаний сплачувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій вищезазначеному працівникові, а за відсутності такого відшкодування заборгованість за період березень-квітень 2015 року в розмірі 2021,50 грн. підлягає стягненню з відповідача.

У своїй скарзі апелянт наголошує на тому, що оскільки абз.5 пп.1 п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду України та Державного бюджету України відповідно.

Однак, такі доводи апелянта є безпідставними та спростовуються наведеними вище нормами законодавства України, якими визначено обов'язок відповідача по відшкодуванню витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому, абз.5 пп.1 п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не стосується спірних відносин, оскільки встановлює джерела виплати пільгових пенсій, однак не змінює чинний порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що є предметом розгляду у цій справі.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Гора» - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 15 вересня 2015 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді І.О.Лічевецький

В.П.Мельничук

.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Мельничук В.П.

Лічевецький І.О.

СудКиївський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення10.09.2015
Оприлюднено08.10.2015
Номер документу51885692
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —810/2185/15

Ухвала від 10.09.2015

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Мацедонська В.Е.

Ухвала від 13.08.2015

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Мацедонська В.Е.

Ухвала від 13.08.2015

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Мацедонська В.Е.

Ухвала від 14.07.2015

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Мацедонська В.Е.

Постанова від 15.06.2015

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Терлецька О.О.

Ухвала від 26.05.2015

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Терлецька О.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні