Ухвала

від 01.10.2015 по справі 810/6958/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/6958/14 Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

01 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

пр-к апелянта Литвиненко С.С.

пр-к позивача Бунт В.О.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд», звернувся в суд з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.07.2014 року № 0001382201.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2015 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення права, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Фоззі-Фуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Про-Сервіс» (код ЄДРПОУ 37160402), ПП «Бестком» (код ЄДРПОУ 32027222), ТОВ «Ріма-Торг» (код ЄДРПОУ 38836572), ТОВ «Бур'ян» (код ЄДРПОУ 37880966), ТОВ ТД «Агро-Трейд» (код ЄДРПОУ 32837481), ТОВ «Пікаділлі» (код ЄДРПОУ 37606014) за січень 2014 року та ТОВ «Хітер-Партс ЮА» (код ЄДРПОУ 37816822), ПП «Бестком» (код ЄДРПОУ 32027222), ТОВ «Бур'ян» (код ЄДРПОУ 37880966), ТОВ ТД «Агро-Трейд» (код ЄДРПОУ 32837481) та ТОВ «Пікаділлі» (код ЄДРПОУ 37606014) за лютий 2014 року.

За результатами перевірки складено Акт від 30.05.2014 №240/22-03/32294926, в якому зафіксовано порушення позивачем пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету на загальну суму 9 543 271,00 грн.

Висновки відповідача щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства ґрунтуються на твердженні щодо відсутності факту реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Компанія «Про-Сервіс», ПП «Бестком», ТОВ «Ріма-Торг», ТОВ «Бур'ян», ТОВ ТД «Агро-Трейд», ТОВ «Пікаділлі», ТОВ «Хітер-Партс ЮА».

До таких висновків контролюючий орган дійшов на підставі актів перевірки податковим органом цих контрагентів позивача стосовно їх господарських взаємовідносин з власними контрагентами; актів про неможливість проведення зустрічної звірки цих контрагентів, які містять висновки про вчинення цими підприємствами порушень вимог податкового законодавства.

02 липня 2014 року відповідачем на підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001382201, яким позивачу визначено грошове зобов'язання із податку на додану вартість на загальну суму 14 314 907, 00 грн., у тому числі: 9 543 271,00 грн. - основний платіж, 4 771 636,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції між позивачем та його контрагентами були реальними та спрямованими на реальне настання відповідних наслідків.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися враховуючи наступні обставини справи.

Відповідно до пп.14.1.36. п.14.1. ст.14 Кодексу, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Отже, наявність законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту та валових витрат, зокрема податкових накладних, виписаних платником податку, є обов'язковою, для визнання правомірності формування таких за умови, якщо відомості в таких документах відповідають дійсності, і якщо господарські операції мали реальний характер та придбані товари (роботи, послуги) використовувалися в господарській діяльності платника податку.

Таким чином, для вирішення справи по суті необхідно з'ясувати чи мали господарські операції позивача з його контрагентами реальний характер, та чи відповідали ці операції меті господарської діяльності позивача.

З матеріалів справи вбачається, що в період, що перевірявся ТОВ «Фоззі-Фуд» мав господарські відносини з ТОВ «Компанія «Про-Сервіс», ПП «Бестком», ТОВ «Ріма-Торг», ТОВ «Бур'ян», ТОВ ТД «Агро-Трейд», ТОВ «Пікаділлі», ТОВ «Хітер-Партс ЮА» та здійснювалися на підставі наступних угод:

- договір поставки від 01.05.2011 року № 1068 з ТОВ «Компанія «Про-Сервіс», відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити Товар відповідно до умов Договору. Товар поставляється в асортименті та за цінами, узгодженими сторонами договору в Специфікації (додаток № 1), яка є невід'ємною частиною договору. Кількість товару та асортимент конкретної партії вказується в Замовленні, узгодженому сторонами у встановленому цим договором порядку (п.1.2 Договору). Зобов'язання Постачальника по поставці Товару виникають на підставі Замовлення Покупця, яке повинно відповідати умовам даного Договору. Передача Товару Постачальником і його приймання Покупцем по найменуванню, кількості (вазі), якості і ціні проводиться на підставі видаткової та/або товарно-транспортної накладної тільки відповідно до погодженого Сторонами Замовлення. Покупець приймає Товар в асортименті, кількості і за цінами, зазначеним у погодженому Сторонами Замовленні та Специфікації

- договори поставки від 16.08.2012 року № 2656/БК-0000065, від 20.01.2012 року № 2255/БК-000005, від 01.10.2009 року № 1525/БК-0000050 з ПП «Бестком», відповідно до умов яких Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити Товар відповідно до умов Договору. Товар поставляється в асортименті та за цінами, узгодженими сторонами договору в Специфікації (додаток № 1), яка є невід'ємною частиною договору. Кількість товару та асортимент конкретної партії вказується в Замовленні, узгодженому сторонами у встановленому цим договором порядку (п.1.2 Договору). Зобов'язання Постачальника по поставці Товару виникають на підставі Замовлення Покупця, яке повинно відповідати умовам даного Договору. Передача Товару Постачальником і його приймання Покупцем по найменуванню, кількості (вазі), якості і ціні проводиться на підставі видаткової та/або товарно-транспортної накладної тільки відповідно до погодженого Сторонами Замовлення. Покупець приймає Товар в асортименті, кількості і за цінами, зазначеним у погодженому Сторонами Замовленні та Специфікації;

- договір поставки від 21.10.2013 року № 3216 з ТОВ «Ріма-Торг», відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти й оплатити Товар відповідно до умов Договору і прийнятих Сторонами змін і доповнень до Договору. Зобов'язання Сторін по поставці Товару виникають на підставі погодженого Сторонами Замовлення Покупця. Асортимент і вартість товару, що поставляється, а також умови поставок відображаються сторонами в Специфікації (Додаток № 1), що є невід'ємною частиною даного Договору;

- договори поставки від 30.01.2013 року № 2835 та 20.01.2014 року № 3308 з ТОВ «Бур'ян», відповідно до умов яких Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити Товар відповідно до умов Договору. Товар поставляється в асортименті та за цінами, узгодженими сторонами договору в Специфікації (додаток № 1), яка є невід'ємною частиною договору. Кількість товару та асортимент конкретної партії вказується в Замовленні, узгодженому сторонами у встановленому цим договором порядку (п.1.2 Договору). Зобов'язання Постачальника по поставці Товару виникають на підставі Замовлення Покупця, яке повинно відповідати умовам даного Договору. Передача Товару Постачальником і його приймання Покупцем по найменуванню, кількості (вазі), якості і ціні проводиться на підставі видаткової та/або товарно-транспортної накладної тільки відповідно до погодженого Сторонами Замовлення. Покупець приймає Товар в асортименті, кількості і за цінами, зазначеним у погодженому Сторонами Замовленні та Специфікації;

- договір поставки від 20.09.2011 року № 2064/1243 з ТОВ «Пікаділлі», відповідно до умов яких Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити Товар відповідно до умов Договору. Товар поставляється в асортименті та за цінами, узгодженими сторонами договору в Специфікації (додаток № 1), яка є невід'ємною частиною договору. Кількість товару та асортимент конкретної партії вказується в Замовленні, узгодженому сторонами у встановленому цим договором порядку (п.1.2 Договору). Зобов'язання Постачальника по поставці Товару виникають на підставі Замовлення Покупця, яке повинно відповідати умовам даного Договору. Передача Товару Постачальником і його приймання Покупцем по найменуванню, кількості (вазі), якості і ціні проводиться на підставі видаткової та/або товарно-транспортної накладної тільки відповідно до погодженого Сторонами Замовлення. Покупець приймає Товар в асортименті, кількості і за цінами, зазначеним у погодженому Сторонами Замовленні та Специфікації;

- договори поставки від 17.07.2008 року № 1207, від 01.05.2010 року № 373, від 01.02.2012 року № 2857, від 01.06.2012 року № 423/6, від 02.07.2012 року № 266/КО/12-ПН з ТОВ ТД «Агро-Трейд»;

- договір поставки від 14.02.2014 року № 14/02-МП з ТОВ «Хітер-Партс ЮА» відповідно до умов даного договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця продукцію: олія соняшникова нерафінована (надалі також - товар), а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених даним договором. Найменування, асортимент, кількість, вартість товару, строки та умови його поставки визначаються сторонами у Специфікаціях, які є невід'ємними додатками до даного договору. Товар вважається поставленим Постачальником і прийнятим Покупцем з моменту підписання сторонами відповідного Акту приймання-передачі товару (п.3.3 Договору).

Як встановлено судом першої інстанції, факт виконання поставок позивачу за зазначеним зобов'язанням та оплати їх вартості підтверджується документально; господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Доказами господарської операції є первинні документи, які складалися відповідно до вимог діючого законодавства, зокрема: податкові та видаткові накладні, акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні щодо поставок від ТОВ «Хітер-Партс ЮА», специфікаціями на товар.

В рахунок оплати виконання робіт/поставки на виконання зобов'язань позивач в безготівковій формі здійснив перерахування грошових коштів, що підтверджується відповідними банківськими виписками.

Також, з матеріалів справи вбачається, що на час здійснення господарських операцій з позивачем, контрагенти останнього були правоздатними та дієздатними юридичними особами, створеними та зареєстрованими у відповідності до чинного законодавства України, доказів того, що позивач знав або міг знати про недостовірність відомостей Єдиного державного реєстру Юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо вказаних юридичних осіб суду не дано.

Таким чином, позивачем надано первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій з метою подальшого використання у власній господарській діяльності, що відповідає видам діяльності ТОВ «Фоззі-Фуд» за КВЕД. Також, надано докази використання поставлених товарів у господарській діяльності щодо подальшої реалізації кінцевим споживачам через мережу торгових магазинів.

Відповідачем не надано доказів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, щодо наявності запису про виключення з реєстру контрагентів позивача на момент укладення чи виконання договору або відсутності у них статусу платника ПДВ.

Відповідачем не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних операцій, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків, не надано доказів щодо можливої відсутності у контрагентів позивача можливостей на виконання зобов'язань за укладеними договорами.

Зазначене свідчить, що відповідачем не проводилася перевірка щодо реальності здійснених господарських операцій, а лише використовувалася наявна інформація в матеріалах актів неможливості проведення зустрічної звірки контрагентів позивача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що порушення контрагентами позивача податкової дисципліни, зафіксовані в акті перевірки, не можуть бути підставою для висновків про нездійснення господарської операції за умови наявності документів, що підтверджують реальність господарської операції.

Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Доводи контролюючого органу про відсутність матеріально-технічних ресурсів у контрагентів позивача як на підставу неможливості фактичного здійснення вказаних господарських операцій не підтверджені жодними доказами, а зводиться лише до констатації вказаних фактів у акті перевірки.

Колегія суддів вважає, що зазначена інформація не може бути беззаперечним доказом відсутності на підприємствах основних фондів та трудових ресурсів, оскільки підтвердженням наявності або відсутності у підприємства основних фондів (власних, орендованих) та трудових ресурсів є не документи податкового обліку, а відповідні документи бухгалтерського обліку.

Відповідачем такі документи в ході перевірки не досліджувалися та не з'ясовувалося, які ресурси потрібні були б підприємствам-контрагентам для надання послуг позивачу.

Доводи апелянта щодо необхідності контрагентам позивача для здійснення договірних зобов'язань мати відповідну техніку та складські приміщення є необґрунтованими та непідтвердженими доказами.

За таких підстав, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що нарахування відповідачем податкових зобов'язань за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, а відповідно і штрафних санкцій - є протиправним.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 02.10.15 р.

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.