Ухвала

від 10.09.2015 по справі 813/7082/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2015 р. Справа № 876/1238/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова та управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.12.2014 р. по справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю"Сяйво" до управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Львова про визнання дій протиправними,-

встановив:

20.10.2014 року позивач - Товариство з додатковою відповідальністю"Сяйво" звернулось до суду із позовом до відповідача - управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Львова про визнання дій протиправними.

У позовній заяві, із урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд:

- визнати відсутність повноважень управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова для нарахування Товариству з додатковою відповідальністю "Сяйво" сум відшкодувань витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) з 2014 р. по пенсіонеру ОСОБА_1 за попередній 2013 рік в розмірі 6634,72 грн. та в місячному розрізі на 2014 р. по вказаному пенсіонеру у розмірі 2764,45 грн. за період з січня по квітень 2014 року;

- визнати протиправним та скасувати Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих Положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) з 2014 року в частині визначення суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій до відшкодування з Товариства з додатковою відповідальністю "Сяйво" по пенсіонеру ОСОБА_1 - повністю.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач включив до Розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії суми за попередній період з причин, які не передбачені вимогами Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та положеннями Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 19.12.2003р. № 21-1. Самі ж Розрахунки відповідачем до відшкодування виставлено з порушенням строку встановленого законодавством.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22.12.2014 р. адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано відсутність повноважень Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова для нарахування Товариству з додатковою відповідальністю "Сяйво" (код ЄДРПОУ 02970889) сум відшкодувань витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) за попередній 2013 рік в розмірі 6634,72 грн. та в місячному розрізі на 2014 р. по вказаному пенсіонеру у розмірі 2764,45 грн. за період з січня по квітень 2014 року.

Визнано протиправним та скасовано Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) з 2014 року щодо визначення суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій до відшкодування з Товариства з додатковою відповідальністю "Сяйво" по пенсіонеру ОСОБА_1 - повністю.

Не погоджуючись із постановою суду, управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова та управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Львова оскаржили її в апеляційному порядку. Вважають, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційних скаргах. Просять скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційні скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги апелянтів слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що 06.05.2014 року управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова скерувало на адресу Товариства з додатковою відповідальністю "Сяйво" Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» для відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за попередній період та 2014 рік по працівнику ОСОБА_1. Зокрема, по вказаному пенсіонеру відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону призначена пенсія по віку на пільгових умовах відповідно з 23.08.2010 року по 22.08.2020 рік.

Згідно Розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» вказано, що за підприємством числиться заборгованість за попередній рік в розмірі 6634,72 грн. Вказана сума включена до графи 16 «Сума плати даного підприємства Пенсійному фонду України за попередній рік». Також, у даному Розрахунку визначено місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсії у 2014 р. в розмірі 552,89 грн.

Таким чином, згідно надісланого 06.05.2014 року Пенсійним фондом Розрахунку, за Товариством з додатковою відповідальністю "Сяйво" числиться заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_1 за попередній рік в розмірі 6634,72 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Згідно п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

В силу ст. 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.

Абзацом другим п. 1 ст. 4 цього Закону встановлена ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

За правилами абзацу четвертого п.п. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону, підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Законодавчі норми, які встановлюють порядок пенсійного забезпечення, не регулюють спірні правовідносини, що виникли з приводу порушення позивачем порядку відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Даний порядок регулюється Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Згідно з п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 19.12.2003р. № 21-1 (далі - Інструкція № 21-1), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пункту 6.4 вказаної Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствами до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Пунктом 6.5 Інструкції передбачено, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

У відповідності до пункту 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат па виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Юридичний аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку про те, що відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які регулюють спірні правовідносини з питань пенсійного забезпечення, не передбачено права Управління Пенсійного фонду здійснювати відшкодування витрат по пільговим пенсіям за попередні періоди.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 14.03.2013 року у справі № К/9991/32264/11, що було вірно взято до уваги судом першої інстанції.

Слід зазначити, що відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції 21-1, не передбачено права Управління Пенсійного фонду здійснювати відшкодування витрат по пільговим пенсіям за попередній період, а отже відсутня правова підстава виставлення Розрахунку з включенням у нього сум відшкодування пільгової пенсії за попередній період.

Колегія суддів бере до уваги ту обставину, що в судовому засіданні 22.12.2014 року представник відповідача зазначив, що пенсіонер ОСОБА_1 підприємству до відшкодування не виставлявся і під час інвентаризації справ виявлено дану помилку Пенсійним фондом, тому, лише 06 травня 2014 року по них виставлено Розрахунки.

Відповідно до абзацу другого пункту 6.8. Інструкції, у разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи пенсійного фонду повідомляють про це підприємство в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Як наслідок, суд першої інстанції вірно виходив з того, що тільки у випадку зміни розміру пенсії або настання обставин, які безпосередньо впливають на суму відшкодування, органи пенсійного фонду мають право для донарахування додаткової суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії за попередні періоди.

В даному випадку, колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції, що помилка у формуванні та виставленні Розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій допущена з вини відповідача, вказана обставина проведеної інвентаризації, не охоплюються приписами Інструкції №21-1, зокрема п. 6.8.

Також, колегія суддів бере до уваги те, що в судовому засіданні 22.12.2014 року, представником відповідача неодноразово наголошувалось, що оскільки Пенсійним фондом проведено виплату пільгової пенсії, а видавши довідку пенсіонеру, що дає право на пільгову пенсію позивач взяв на себе обов'язок по її відшкодуванні. Зокрема, відшкодування пільгової пенсії за попередній період підприємством передбачено у затвердженому бланку Розрахунків, в якому міститься графа 14 та 16 "фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за попередній рік".

Законодавцем згідно п. 6.4 розділу 6 Інструкції складено додатки 6 та 7, якими передбачено лише дві підстави для донарахування підприємству додаткових витрат понад місячний розмір фактичних витрат на доставку пенсій, зокрема:

1) за результатом звірки за попередній період (стягується недоплачена сума);

2) за новопризначеними пенсіями (за період з дати призначень пенсії до дати складання розрахунку.

Як вбачається із розрахунку, зокрема по пенсіонеру ОСОБА_1 у графі 16 з позначкою «**» за підприємством числиться заборгованість за попередній рік у розмірі 6634,72 грн.

Позивач зазначає, що органом пенсійного фонду протиправно включено таку суму у вказаній графі, оскільки, позначки «**» дають чітку розшифровку, за яких обставин відбувається їх заповнення, а відтак і відшкодування по них, а саме: зазначена сума передбачена для звірки із сумою, сплаченою страхувальником за попередній рік (недоплачену суму за попередній рік необхідно сплатити одночасно із сплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць).

Таким чином, можливим є відшкодування такої суми лише у разі, якщо таку було недоплачено за попередній рік, яку виявлено за результатом звірки і яка сплачується одноразово лише у першому поточному місяці року, тобто разом із сплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за січень поточного року.

Судом першої інстанції встановлено, що у позивача по вказаному пенсіонеру відсутня будь - яка недоплачена сума за результатом звірки, оскільки такі у 2013 році не виставлялись органом пенсійного фонду до відшкодування, по вказаному пенсіонеру не проводились жодної звірки щодо його пенсій, що виключає можливість внесення даних сум у графи 14 та 16 з позначкою «**», вказаний факт відповідач не заперечував.

З огляду на вищезазначене, дана обставина не породжує для підприємства обов'язку для відшкодування сум включених Пенсійним фондом в зазначених вище графах.

Друга підстава для стягнення донарахувань за попередні періоди передбачена ч.3 п.6.8 Інструкції, згідно якої, суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій сплачуються одночасно з оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Додатками 6 та 7 Інструкції передбачено визначення цих витрат у графах 15, 17 розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». У примітках з позначкою «***» до розрахунків вказано, що зазначена сума сплачується одночасно із сплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Отже, вищевказаною Інструкцією передбачено стягнення витрат за попередній період лише відносно осіб, яким призначені пенсії напередодні періоду стягнення (за період з дати призначення пенсій до дати складання розрахунку), тобто за новопризначеними пенсіями.

Інших підстав для стягнення донарахувань за попередній період, у тому числі для стягнення суми недоплати за попередній місяць, законодавством не встановлено.

Згідно з п. 6.5 Інструкції передбачено, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Однак, всупереч вимогам Інструкції відповідач включив до розрахунку на 2014 р. по Списку № 1 та Списку № 2 донарахування за попередній рік щодо пенсіонера, який отримує пенсію вже тривалий період, що вбачається з графи 3 розрахунків, ОСОБА_1 з 23.08.2010 року.

З аналізу положень Інструкції слідує, що Пенсійний фонд вправі здійснити донарахування підприємству додаткових витрат понад місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсії лише з двох підстав, які не охоплюють дані правовідносини.

Тому, в даному випадку, суд першої інстанції вірно виходив з того, що обов'язок щодо відшкодування суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за попередній період не може покладатися на позивача у спосіб, не передбачений законодавством.

Судом також встановлено, що у надісланих Товариству з додатковою відповідальністю "Сяйво" Розрахунку по зазначеному вище пенсіонеру зазначено суми місячного розміру фактичних витрат на виплату та доставку пенсії у 2014 році.

З даного приводу слід зазначити, що Розрахунки на 2014 р. по спірному пенсіонеру підприємству скеровано лише 06 травня 2014 року.

Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є Розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Законодавець прописав щомісячне стягнення витрат на виплату та доставку пільгової пенсії за поточний місяць саме на підставі розрахунків, а враховуючи, що по вищезгаданому пенсіонеру у 2014 році Розрахунок виставлено лише 06 травня 2014 року, то відшкодування пільгової пенсії починаючи з січня по квітень 2014 р., дату формування Розрахунків, є необґрунтованим, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Крім того, судом першої інстанції, також були враховані наступні правові норми.

Так, згідно з ч. 4 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Відповідно до ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Закон України "Про пенсійне забезпечення" набрав чинності 01.01.1992 року.

До набрання чинності Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсійне забезпечення осіб здійснювалося відповідно до Положення про порядок призначення та виплату державних пенсій, затверджених Постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року. При цьому вимоги щодо атестації робочих місць за умовами праці з раніше діючим законодавством були відсутні, так само як і вимоги до суб'єктів господарювання щодо компенсації витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

З довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній виданій Відкритим акціонерним товариством "Сяйво" 30.07.2010 року слідує, що ОСОБА_1 працював за професією видувальник на Львівському заводі "Сяйво" (правонаступником якого є позивач) з 20.03.1985 року по 03.04.1986 року, з 20.04.1988 року по 02.10.1991 року та з 02.10.1991 року по 31.12.1991 року, тобто до дня вступу в законну силу Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що чинним законодавством України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання здійснювати відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій щодо пенсіонерів, які працювали в умовах, які дають право на отримання пільгової пенсії лише після 01.01.1992 року - з дати набрання чинності Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Як наслідок, вимога здійснювати Товариству з додатковою відповідальністю "Сяйво" відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по пенсіонеру ОСОБА_1, який перебував у трудових відносинах з Львівським заводом "Сяйво" до 01.01.1992 року є неправомірною.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

Апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова та управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.12.2014 р. по справі № 813/7082/14 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя І.В. Глушко

Судді О.О. Большакова

В.Я. Макарик

Ухвала складена в повному обсязі 11.09.2015 року.