Ухвала

від 09.09.2015 по справі 815/1474/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/1474/15

Категорія: 11.4 Головуючий в 1 інстанції: Радчук А.А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді -Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,

при секретарі Алексєєвої Т.М.,

за участю апелянта - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного нотаріуса Шостої Одеської державної нотаріальної контори Пенчева К.Л., за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2015 року позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просила визнати протиправними дії державного нотаріуса Шостої Одеської державної нотаріальної контори Пенчева К.Л. щодо посвідчення договору купівлі - продажу від 03.12.2013 за реєстровим №4-3171 квартири АДРЕСА_1; визнати протиправними дії державного нотаріуса Шостої Одеської державної нотаріальної контори Пенчева К.Л. щодо реєстрації права власності за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1; скасувати рішення про державну реєстрацію від 03.12.2013 №13891184 прав власності на квартиру АДРЕСА_1, прийняте державним нотаріусом Шостої Одеської державної нотаріальної контори Пенчевим К.Л. за ОСОБА_3

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2015 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2015 року в частині визнання протиправними дій державного нотаріуса Шостої Одеської державної нотаріальної контори Пенчева К.Л., щодо реєстрації права власності за ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1 та скасування рішення про державну реєстрацію від 03.12.2013 №13891184 права власності на квартиру АДРЕСА_1 державним нотаріусом Шостої Одеської державної нотаріальної контори Пенчевим К.Л., як реєстратором, - скасовано і направлено в цій частині справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В іншій частині ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2015 року - залишено без змін.

14 травня 2015 року ухвалою Одеського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі №815/1474/15 в частині визнання протиправними дій державного нотаріуса Шостої Одеської державної нотаріальної контори Пенчева К.Л., щодо реєстрації права власності за ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_2 та скасування рішення про державну реєстрацію від 03.12.2013 №13891184 права власності на квартиру АДРЕСА_1 державним нотаріусом Шостої Одеської державної нотаріальної контори Пенчевим К.Л., як реєстратором та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2015 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Державного нотаріуса Шостої Одеської державної нотаріальної контори Пенчева К.Л., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову - ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію від 03.12.2013 №13891184 - залишено без розгляду.

Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_1 надала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду та постановити ухвалу про направлення справи для розгляду по суті до Одеського окружного адміністративного суду.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 03 грудня 2013 року між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі продажу, відповідно до якого вбачається, що ОСОБА_1 продає та передає у власність, а ОСОБА_3 купує та приймає у власність квартиру під АДРЕСА_1, та складається в цілому з двох житлових кімнат та приміщень, загальною площею 42,5 кв.м., в тому числі житловою площею 28,3 кв.м. Зазначена квартира належить Продавцю на праві приватної власності, на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Шостою Одеською державною нотаріальною конторою, 28 листопада 2011 року зареєстрованого у реєстрову книгу за №2 - 4284. Продавець та покупець свідчать, що за їх домовленістю, ринкова вартість квартири визначена ними в сто тридцять пять тисяч вісімсот шістдесят чотири гривні, які продавець отримав повністю від покупця до підписання цього договору, та підписання договору свідчить, про те, що розрахунок за продану квартиру здійснено повністю про відсутність претензій до Покупця по оплаті з боку Продавця. Вартість нерухомого майна, що відчужується становить, згідно звіту про ринкову вартість, виданого ТОВ «Південні зірки» 30 жовтня 2013 року (ідентифікаційний код СПД за ЄДРПОУ 38529884, сертифікат субєкта оціночної діяльності за №14367/13 виданий Фондом Державного майна України 18 лютого 2013 року) сто тридцять пять тисяч вісімсот шістдесят чотири гривні.

Суд звертає увагу, на те, що 03 грудня 2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 договір купівлі продажу був прочитаний нотаріусом Шостої Одеської державної нотаріальної контори Пенчевим К.Л., уголос з одночасним усним перекладом тексту з української мови на російську мову, та підписаний сторонами, що підтверджується у вказаному договорі.

Тобто, з вищезазначеного вбачається, що позивач дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів при посвідченні договору купівлі продажу від 03.12.2013 за реєстровим номером №4-3171 квартири АДРЕСА_1, проте звернулася до суду, лише у березні 2015 року.

Крім того, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 03 березня 2014 року зверталася до Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області із заявою про визнання її потерпілою, так як невстановлена особа, шляхом шахрайства підштовхнула її підписати договір куплі продажу її квартири за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується постановою слідчого СВ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області.

Також, судом встановлено, що 24 квітня 2014 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси до ОСОБА_3, третя особа - Шоста Одеська державна нотаріальна контора про визнання договору купівлі продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 03.12.2013 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, та посвідчений державним нотаріусом Шостої Одеської державної нотаріальної контори К.Л. Пенчевим (реєстровий №4-3271) нікчемним правочином.

Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач ОСОБА_1 знала про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, ще у 2013 році, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами то нею пропущено строк звернення до суду відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України. Позивач, в свою чергу не надала суду жодного доказу та належного обґрунтування, щодо поважності причин пропущеного строку звернення до суду з даним позовом.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, строк звернення до суду - це період часу, в межах якого особа може звернутися до адміністративного суду з позовною вимогою про захист своїх прав, свобод та інтересів.

Дотримання строку звернення до суду є однією із умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, позивач 03.12.2013 року уклала договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, а з позовом до суду звернулась лише 05.03.2015 р.

І навіть, беручи до уваги, що про порушене право ОСОБА_1 дізналась з листа Міністерства юстиції України від 04.09.2014 року, то перебіг строку на звернення до суду (у відповідності до ч. 2 ст. 99 КАС України) розпочинається 04.09.2014 року та закінчується 04.03.2015 року. Проте, представник позивача звернувся до суду з адміністративним позовом 05 березня 2015 року, тобто з пропуском строку звернення до суду і в своєму позові не порушує питання про поновлення строку звернення до суду, та причини його пропуску.

Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Згідно до п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно залишено адміністративний позов ОСОБА_1 без розгляду, оскільки з грудня 2013 року ОСОБА_1 знала про порушене право, однак до суду у встановлений законом строк не зверталась.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ухвала Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній ухвалі, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 199, 200, 205, 206, 211, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Повний текст рішення виготовлено 11.09.2015 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик