Ухвала

від 08.09.2015 по справі 821/1164/15-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/1164/15-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Милосердного М.М.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Найденко О.І.

з участю: представника приватного підприємства "Херсон Моноліт Буд" - Кашуби А.В., представника Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області - Юсіфової Н.Ч.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Херсон Моноліт Буд" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2015 року приватне підприємство (далі ПП) "Херсон Моноліт Буд" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області (далі ДПІ у м. Херсоні) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 грудня 2014 року №0004072200, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість (далі ПДВ) в сумі 173 817,29 грн., в тому числі за основним платежем - 115 878,19 грн. та штрафними санкціями - 57 939,10 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що відповідачем не наведено будь-яких інших доводів, окрім того, що контрагент позивача не знаходитися за місцем реєстрації, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних правочинів з надання послуг, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або свідчили б про наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на податковий кредит.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що угоди позивача із ПП "Євроальянсбуд" і ПП "Універсал Будтрест" є безтоварними, роботи не придбавались, відповідно відсутні підстави для формування податкового кредиту, саме тому відповідач вважає висновки акту перевірки обґрунтованими.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 15 травня 2015 року задоволено позов ПП "Херсон Моноліт Буд".

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні №0004072200 від 22 грудня 2014 року про збільшення грошових зобов'язань по ПДВ у сумі 115 878,19 грн. та штрафних санкцій у сумі 57 939,10 грн.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПІ у м. Херсоні, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

02 грудня 2014 року ДПІ у м. Херсоні складено акт №419/21-03-22-06/33590415 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Херсон Моноліт Буд" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП "Євроальянсбуд" і ПП "Універсал Будтрест" за липень 2014 року, відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності".

Згідно висновків перевірки, ПП "Херсон Моноліт Буд" допущено порушення п.44.1. ст. 44, п.185.1 ст. 185, п.186.1, п.186.2 ст. 186, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст. 198, п.201.1 ст. 201 ПК України, внаслідок чого занижено суми ПДВ, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за липень 2014 року на загальну суму ПДВ 115 878, 19 грн., у тому числі по взаємовідносинам з ПП "Євроальянсбуд" на суму 11 973, 33 грн. та з ПП "Універсал Будтрест" на суму 103 904, 86 грн.

В акті перевірки зазначено, що позивачем був сформований податковий кредит липня 2014 року в сумі 11 973 грн. на підставі податкових накладних ПП "Євроальянсбуд" №609 від 25 липня 2014 року, №610 від 28 липня 2014 року, виданих при придбанні позивачем ремонтних робіт по реконструкції будівлі ПАТ "Херсонгаз" по вул. Воровського, 198, м. Генічеськ, та по ремонту приміщень ПАТ "Приватбанк" по вул. Ушакова, 46, м. Херсон. Згідно договорів позивач виступав генпідрядником, а ПП "Євроальянсбуд" субпідрядником. Відповідачем використані відомості акту ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Євроальянсбуд" за період 01 травня 2014 року по 31 липня 2014 року, які свідчать про те, що згідно інформації ІС "Податковий блок" станом на момент проведення зустрічної звірки, стан підприємства : "9" - "направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням", в період з травня по липень 2014 року зареєструвало податкові накладні з дробленням суми сформованого податкового кредиту з ПДВ до 10 тис., чим сформувало незаконний податковий кредит з ПДВ за травень, червень, липень 2014 року для підприємців-покупців, таким чином самим продавець ухилився від реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В податковий кредит липня 2014 року позивачем включено суму ПДВ 103 903,33 грн. на підставі податкових накладних ПП "Універсал Будтрест". З даним контрагентом позивач мав договори на проведення робіт по технічному переоснащенню базових станцій стільникового радіотелефонного зв'язку ПрАТ "МТС Україна", виконані роботи на загальну суму 623 429,16 грн., в т.ч. ПДВ 103 904,86 грн., виконання робіт підтверджується актами виконаних ремонтних робіт, платіжними документами.

Відповідач зазначає в акті перевірки про те, що окремі акти виконаних робіт по технічному переоснащенню базових станцій між замовником ПП "Херсон Моноліт Буд" та підрядником ПП "Універсал Будтрест" підписані 14 липня 2014 року, в той час як договори на вказані роботи між сторонами укладені 16 липня 2014 року. Даний факт вказує на нереальність складених документів.

В актах про прийняття виконаних будівельних та монтажних робіт, що надані до перевірки та підписані замовником та підрядником, відсутні відомості про субпідрядні організації та підписи відповідних посадових осіб з боку субпідрядних організації. Тобто, замовниками не приймались роботи від безпосередніх виконавців - субпідрядних організацій ПП "Євроальянсбуд" та з ПП "Універсал Будтрест".

Також фіскальний орган вказує на наявність у ПП "Універсал будтрест" та ПП "Євроальянсбуд" в червні 2014 року такого постачальника як ПП "Фієста-Торг", яке є сумнівним, відсутнє за місцезнаходженням та яке неможливо перевірити. А також відповідач посилається на акт документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ "Агрострой інвест" за травень 2014 року.

З урахуванням викладеного, відповідач дійшов висновку, що неможливо підтвердити факт реальності здійснення господарських відносин між ПП "Херсон Моноліт Буд" з ПП "Євроальянсбуд" та з ПП "Універсал Будтрест".

За наслідками перевірки відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується належним чином та в повному обсязі виконання укладених позивачем зі своїми контрагентами правочинів, а відповідач, як суб'єкт владних повноважень, враховуючи, що висновки викладені в акті податкової перевірки не узгоджуються з нормами матеріального права, не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, п.139.1.9 ст. 139, ст. 198, п.200.1 ст. 200 ПК України.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні вказується, що правочини між позивачем з ПП "Євроальянсбуд" і ПП "Універсал Будтрест" були укладені без мети настання реальних наслідків, оскільки вказані суб'єкти господарювання не мали реальної можливості займатись господарською діяльністю.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, що не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно вимог п.201.11 ст. 201 ПК України).

Відповідно п.139.1.9 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами.

Таким чином, правомірність формування платником податку податкового кредит визначається фактичним проведенням операцій (з придбання товару для використання у власній господарській діяльності) платником податку зі своїми безпосередніми контрагентами, які оформлені належними документами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було укладено з ПП "Євроальянсбуд" договори на проведення ремонтних робіт №07/07 від 07 липня 2014 року на реконструкцію будівлі ПАО "Херсонгаз" та №22/07 від 21 липня 2014 року на ремонт приміщень ПАТ "Приватбанк". Згідно договорів ПП "Херсон Моноліт Буд" є генпідрядником, а ПП "Євроальянсбуд" субпідрядник.

Взаємовідносини позивача з ПП "Універсал Будтрест" здійснювались на підставі договорів на проведення робіт по технічному переоснащення базових станцій стільникового радіотелефонного зв'язку ПрАТ "МТС Україна" від 16 травня 2014 року №01/160514, №02/160514, №03/160514, №04/160514, №05/160514, №06/160514, №07/160514. Згідно договорів позивач є Замовником, а ПП "Універсал Будтрест" Підрядником.

В підтвердження реальності цих господарських операцій позивачем надані копії договорів, податкових накладних, кошторисів будівельних робіт, довідок про вартість виконаних робіт, актів здачі-прийняття робіт, актів виконаних робіт, квитанцій та платіжних доручень.

Про використання позивачем отриманих від ПП "Євроальянсбуд" та ПП "Універсал Будтрест" послуг у своїй господарської діяльності свідчать копії договорів, укладених з ПП "Телекомстройсервіс", ПАТ "Херсонгаз", ПАТ КБ "Приватбанк" (замовники) відповідних договорів підряду щодо здійснення технічного переоснащення станцій стільникового радіотелефонного зв'язку, будівельних робіт, робіт з реконструкції будівель.

Надані ПП "Херсон Моноліт Буд" документи складені за результатами проведених операцій містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт надання послуг.

Видані контрагентом позивачу податкові накладні не мають недоліків, а порядок їх заповнення відповідає чинному на момент їх виписки законодавству.

Відповідачем не спростовано, що на момент складення податкових накладних, за якими позивачем сформовано податковий кредит на суму та за період вказаний в оскаржуваних повідомленнях - рішеннях, контрагент позивача був зареєстрований як платник ПДВ та відповідно мав право на складання податкових накладних.

Отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують правомірність формування позивачем податкового кредиту відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Також, як вбачається з акту перевірки, в якості доказу не підтвердження реальності господарських операцій, є твердження податкового органу про неможливість реального виконання укладених позивачем з ПП "Універсал Будтрест" та ПП "Євроальянсбуд" правочинів через відсутність у останніх необхідних умов для ведення господарської діяльності.

З урахуванням вищевказаних норм та матеріалів справи, судова колегія приходить до висновку про те, що відповідач, складаючи акт за результатами проведеної перевірки, керувався лише припущеннями щодо фіктивності укладених договорів між позивачем та ПП "Універсал Будтрест", ПП "Євроальянсбуд", спираючись на акти перевірок інших податкових інспекцій та без самостійного дослідження господарських операцій дійшов хибного висновку про безтоварність укладеного позивачем із контрагентом правочину.

Однак, зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" Європейського суду з прав людини дійшов такого висновку: "... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагента.

В свою чергу, судова колегія звертає увагу на те, що актом перевірки та іншими матеріалами справи не встановлено жодного фактичного порушення саме позивачем вимог законодавства, яким регламентується порядок формування податкового кредиту, яке б позбавляло його права на формування податкового кредиту.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову є правильними.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 14 вересня 2015 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Милосердний М.М.

Суддя: Ступакова І.Г.