Ухвала

від 27.08.2015 по справі 820/3739/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2015 р.Справа № 820/3739/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Запара Е.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2015р. по справі № 820/3739/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМГІДРОМАШ"

до Індустріальної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕМГІДРОМАШ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000092220 від 04 лютого 2015 року про сплату 2221019 грн. податку на додану вартість і штрафних (фінансових) санкцій 1110509,50 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2015 року адмінстративний позов задоволено.

Податковий орган, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволені позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ "РЕМГІДРОМАШ" з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Роквел" (ЄДРПОУ 38973223), з ТОВ "Грандпроектбізнес" (ЄДРПОУ 34877332) за період з 01.07.2014 р. по 31.07.2014 р., та з ТОВ "Поларіс Груп" (ЄДРПОУ 39193073) за період з 01.08.2014 р. по 31.08.2014 р. за результатами якої складено акт перевірки від 22.01.2015 р. № 237/20-36-22-03-07/14094559 (а.с.11-30).

За наслідками перевірки контролюючим органом було встановлено наступні порушення: п.198.3, п.198.6 т.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено до сплати в бюджет податок на додану вартість всього у сумі 2221019,00 грн., в тому числі: за липень 2014 року на суму 2169921,00 грн., за серпень 2014 року на суму 51098,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 22.01.2015 р. № 237/20-36-22-03-07/14094559, контролюючим органом винесено податкове повідомлення - рішення №0000092220 від 04 лютого 2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3331528,50 грн., з яких за основним платежем - 2221019 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1110509,50 грн. ( а.с.31).

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням - рішенням, підприємством до податкового органу було подано скаргу (а.с.34-38). За результатами розгляду скарги Головне управління ДФС у Харківській області залишило податкове повідомлення - рішення №0000092220 від 04 лютого 2015 року без змін (а.с.39-44).

З матеріалів справи вбачається, що фактичними підставами для відображення в акті порушень п.198.3, п.198.6 т.198 Податкового кодексу України і винесення спірного податкового повідомлення - рішення стали: довідка ДПІ у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області від 10.12.2014 року № 866/05-15-22-02-34877332 "Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "Грандпроектбізнес" (код ЄДРПОУ 34877332), щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ "Рустікон" ( код ЄДРПОУ 39247170), їх реальності та повноти відображення в обліку за липень 2014 року"; акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 01.08.2014 року №2201/26-55-22-09/38973223 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Роквел" (код ЄДРПОУ 38973223) з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.04.2014 року по 31.07.2014 року"; інформація з АС "Податковий блок" АС "Перегляд результатів співставлення" щодо наявності розбіжностей між ТОВ "РЕМГІДРОМАШ" та ТОВ "Поларіс Груп", на загальну суму ПДВ у розмірі 51097,62 грн., за рахунок того, що ТОВ "Поларіс Груп" не відображено у складі податкових зобов'язань за серпень 2014 року між ТОВ "РЕМГІДРОМАШ".

Отже, відповідач дійшов висновку, що правочини, укладені ТОВ "РЕМГІДРОМАШ" з ТОВ "Роквел", ТОВ "Грандпроектбізнес" та ТОВ "Поларіс Груп", мають ознаки нереальності здійснення.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи відповідач не довів правомірності мотивів винесення спірного податкового повідомлення - рішення.

Колегія суддів погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит -це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

При цьому, правила обрахування розміру податкового кредиту з податку на додану вартість регламентовані п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, яким передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України забороняється включення до складу податкового кредиту сум податку, не підтверджених належним чином оформленими податковими накладними.

Норми п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлюють, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну в момент виникнення податкових зобов'язань продавця, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, між ТОВ "РОКВЕЛ" (Продавець) та ТОВ "РЕМГІДРОМАШ" (Покупець) укладено договір поставки № 12/07-14 від 01.07.2014 року, відповідно до умов п.1.1. якого ТОВ "РОКВЕЛ" (Продавець) зобов'язується передати у власність ТОВ "РЕМГІДПРОМАШ" (Покупець) товар, а Покупець в порядку і на умовах договору зобов'язується прийняти і оплатити товар. Загальна кількість, номенклатура, ціна товару, що підлягає поставці визначається специфікаціями (накладними), які є невід'ємними додатками до договору (п.1.1 Договору) ( а.с.97-98).

Відповідно до приписів п. 1.1 Договору, сторонами підписано відповідні специфікації із зазначенням найменування товару: специфікація № 1 від 01.07.2014 року на суму 59988 грн., специфікація № 2 від 01 липня 2014 року на суму 422984,40 грн.; специфікація № 3 від 01 липня 2014 року на суму 385082,70 грн.; специфікація № 4 від 7 липня 2014 року на суму 729600 грн.; специфікація № 5 від 14 липня 2014 року на суму 632551,80 грн.; специфікація № 6 від 14 липня 2014 року на суму 88026,00 грн.; специфікація № 7 від 14 липня 2014 року на суму 320676,55 грн. ( а.с.99-105).

Матеріали справи згідно згаданого договору містять відповідні податкові та видаткові накладні: № 14 від 02.07.2014 року, № 5 від 03.07.2014 року, № 15 від 07.07.2014 року, № 24 від 15.07.2014 року, № 28 від 21.07.2014 року, № 34 від 21.07.2014 року, № 39 від 23.07.2014 року, ( а.с. 106-107, 109-110, 112-113, 116-117, 119-122, 124-125).

Розрахунок між сторонами проводиться в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця (п. 2.2 Договору).

Станом на початок перевіряємого періоду заборгованості між підприємствами відсутні. Станом на 31.07.2014 року кредиторська заборгованість позивача складала 2638909,45 грн., що безпосередньо зазначено в акті перевірки.

Товар отримано за довіреностями від 01.07.2014 року № 297, від 07.07.2014 № 312, від 14.07.2014 №345 особисто директором ТОВ "РЕМГІДРОМАШ".

Відповідно до п. 3.2 Договору, умова поставки - самовивіз. Транспортування товару відбулося за рахунок ТОВ "РЕМГІДРОМАШ", було укладено з перевізником договір на перевезення вантажу № 6 від 27.04.2012 року ( а.с.179).

В матеріалах справи наявні відповідні товарно - транспортні накладні від 02.07.2014 р., 03.07.2014 р., 07.07.2014 р., 15.07.2014 р., 21.07.2014 р., 23.07.2014 р. ( а.с. 108, 111, 114-115, 118,123, 126).

Підтвердження здійснення перевезення вбачається з відповідних актів виконаних робіт № 01-07 від 03.07.2014 року, № 07-07 від 16.07.2014 року, № 09-07 від 23.07.2014 року (а с. 181-183), докази сплати підтверджуються відповідною випискою по особовому рахунку позивача ( а.с. 164-169).

Також, між ТОВ "ГРАНДПРОЕКТБІЗНЕС" (Продавець) та ТОВ "РЕМГІДРОМАШ" (Покупець) укладено договір поставки № 3 від 03.02.2014 року, відповідно до умов п.1.1. якого ТОВ "ГРАНДПРОЕКТБІЗНЕС" (Продавець) зобов'язується передати у власність ТОВ "РЕМГІДРОМАШ"(Покупець) товар, а Покупець в порядку і на умовах договору зобов'язується прийняти і оплатити товар. Загальна кількість, номенклатура, ціна товару, що підлягає поставці, визначається специфікаціями (накладними), які є невід'ємними додатками до договору ( а.с.67-68).

Відповідно до приписів п. 1.1 Договору, сторонами підписано відповідні специфікації із зазначенням найменування товару: специфікація № 7 від 02.07.2014 року на суму 113270,03 грн., специфікація № 8 від 02 липня 2014 року на суму 5644852,20 грн.; специфікація № 9 від 02 липня 2014 року на суму 765342,06 грн.; специфікація № 10 від 02 липня 2014 року на суму 3695334,00 грн.; специфікація № 11 від 02 липня 2014 року на суму 161817,60 грн. ( а.с. 69-73).

Матеріали справи згідно згаданого договору містять відповідні податкові та видаткові накладні: № 9 від 31.07.2014 року, № 8 від 31.07.2014 року , № 7 від 31.07.2014 року , № 6 від 31.07.2014 року , № 5 від 31.07.2014 року ( а.с.80- 89).

Розрахунок між сторонами проводиться в безготівковому порядку (п. 2.2 Договору).

В рахунок оплати були перераховані грошові кошти наступними платіжними дорученнями: № 717 від 08.07.2014р. на суму 404040,00 грн., №728 від 09.07.2014р. на суму 130870,00 грн., № 736 від 09.07.2014р. на суму 143391,00 грн., № 747 від 10.07.2014р. на суму 227022,00 грн., №800 від 22.07.2014 р. на суму 253554,00 грн., № 812 від 23.07.2014р. на суму 121828,00 грн., № 810 від 23.07.2014 р. на суму 102041,00 грн., що встановлено в акті перевірки. Станом на початок перевіряємого періоду кредиторська заборгованість позивача складала 3823863,72 грн. Станом на 31.07.2014 року кредиторська заборгованість позивача складала 10197033,50 грн., що безпосередньо зазначено в акті перевірки. При цьому здійснення розрахунків також підтверджується випискою банку по особовому рахунку позивача ( а.с.164-169)

Товар отримано за довіреністю від 30.07.2014 року № 383 особисто директором ТОВ "РЕМГІДРОМАШ".

Згідно п. 3.2 Договору, умова поставки - самовивіз. Транспортування товару відбулося за рахунок ТОВ "РЕМГІДРОМАШ", на що були укладені з перевізником договори на перевезення вантажу: договір № 6 від 27.04.2012 року з ТОВ "РЕМЕНЕРГОКОМПЛЕКТ" (перевізник); Договір № 16-Т від 31.10.2013 з ТОВ "Транссервіс" (перевізник); договір № 9 від 23.07.2014 р. з ФОП ОСОБА_1 (перевізник).

На підтвердження даного факту позивачем надано до матеріалів справи відповідні товарно - транспортні накладні від 31.07.2014 року, де містяться відомості про вантаж ( а.с. 74-79).

Підтвердження здійснення перевезення, акти виконаних робіт з перевізником підтверджується податковим органом в акті перевірки та містяться в матеріалах справи.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від ТОВ "РОКВЕЛ" та ТОВ "ГРАНДПРОЕКТБІЗНЕС", включено позивачем до складу податкового кредиту та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, що відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ та декларації з ПДВ за липень 2014 року.

Також, між ТОВ "ПОЛАРІС ГРУП" (Продавець) та ТОВ "РЕМГІДПРОМАШ" (Покупець) укладено договір поставки № 16/08-14 від 01.08.2014 року, відповідно до п.1.1. якого ТОВ "ПОЛАРІС ГРУП" (Продавець) зобов'язується передати у власність ТОВ "РЕМГІДПРОМАШ" (Покупець) товар, а Покупець в порядку і на умовах договору зобов'язується прийняти і оплатити товар. Загальна кількість, номенклатура, ціна товару, що підлягає поставці визначається специфікаціями (накладними), які є невід'ємними додатками до договору ( а.с.90-91).

Відповідно до приписів п. 1.1 Договору, сторонами підписано відповідну специфікацію із зазначенням найменування товару: Специфікація № 1 від 1.07.2014 року на суму 306585,74 грн. ( а.с. 92).

Матеріали справи згідно згаданого договору містять відповідні податкові та видаткові накладні: № 13 від 12.08.2014 року ( а.с. 95-96).

Розрахунок між сторонами проводиться в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця (п. 2.2 Договору).

Оплата за отриманий товар не проводилась. Станом на початок перевіряємого періоду, заборгованості між підприємствами відсутні. Станом на 31.08.2014 року кредиторська заборгованість позивача складала 306585,74 грн., що безпосередньо зазначено в акті перевірки. Товар отримано за довіреністю від 05.08.2014 року № 393особисто директором ТОВ "РЕМГІДРОМАШ".

Згідно п. 3.2 Договору, умова поставки - самовивіз. Транспортування товару відбулося за рахунок ТОВ "РЕМГІДРОМАШ", на що було укладено з перевізником договір на перевезення вантажу № 6 від 27.04.2012 року ( а.с.179). На підтвердження даного факту позивачем надано до матеріалів справи відповідну товарно - транспортну накладну від 12.08.2014 року, де містяться відомості про вантаж ( а.с. 93-94).

Підтвердження здійснення перевезення вбачається з відповідного акту виконаних робіт № 05-08 від 12.08.2014 р. (а с. 180), а докази сплати за дані послуги з перевезення - з відповідної виписки по особовому рахунку підприємства позивача ( а.а164-169).

Суми податку на додану вартість за податковою накладною, отриманою від ТОВ "Поларіс Груп", включено позивачем до складу податкового кредиту та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, що відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ та декларації з ПДВ за серпень 2014 року.

Отриманий від ТОВ "Роквел", ТОВ "Грандпроектбізнес" та ТОВ "Поларіс Груп" товар лічиться на складі ТОВ "РЕМГІДРОМАШ", що підтверджується наявною у матеріалах справи обігово-сальдовою відомістю та інвентаризаційним описом ТМЦ ( а.с. 55-58, 170-172).

Отже, проведення господарських операцій підприємства підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняли втрату означеними накладними юридичного статусу первинних документів судом не виявлено та актом перевірки не встановлено.

Як вбачається з матеріалів справи, всі перелічені суми податкового кредиту підтверджені відповідними податковими накладними. В свою чергу, ці податкові накладні складені на підставі договорів та відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Як сам позивач, так і його контрагенти в період, який був охоплений перевіркою, є платниками ПДВ і стоять на обліку щодо цього в ДПС, що не оспорюється відповідачем.

Оцінюючи докази, наявні в матеріалах справи та обставини, встановлені на їх підставі в їх сукупності та взаємозв'язку, а саме, надання позивачем первинних документів, які б підтверджували її реальність, спрямованість на фактичні зміни, у відповідності до змісту здійсненого правочину, в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі позивача, колегія суддів надходить до висновку, що відповідні угоди мають реальний характер.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо підтвердження реальності (товарності) господарських операцій позивача з ТОВ "Роквел", ТОВ "Грандпроектбізнес" та ТОВ "Поларіс Груп" та вважає, що ці господарські операції мають правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит та віднесення до валових витрат вартість придбаних товарів та послуг, оскільки реально вчинені у межах господарської діяльності та підтверджені належними первинними документами.

Щодо існуючої розбіжності між ТОВ "РЕМГІДРОМАШ" та ТОВ "Поларіс Груп", на загальну суму ПДВ у розмірі 51097,62 грн., за рахунок того, що ТОВ "Поларіс Груп" не відображено у складі податкових зобов'язань за серпень 2014 року між ТОВ "РЕМГІДРОМАШ", що вказано в акті перевірки, представником позивача було надано пояснення. Так ТОВ "Поларіс Груп" було подано податкову декларацію до ДПІ у м. Києві з відміткою про її прийняття 19.09.2014 року та надано позивачу її копію. Із згаданої декларації вбачається, що ТОВ "Поларіс Груп" подано податкову звітність за серпень 2014 року по ТОВ "РЕМГІДРОМАШ", а тому контролюючий орган дійшов хибного висновку з цього приводу. Дане узгоджується відповідними доказами, що наявні в матеріалах справи ( а.с. 61-63).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2015р. по справі № 820/3739/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О. Судді (підпис) (підпис) Бондар В.О. Калитка О.М. Повний текст ухвали виготовлений 01.09.2015 р.