Ухвала

від 27.08.2015 по справі 816/1453/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2015 р.Справа № 816/1453/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Жигилія С.П. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької ОДПІ Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.07.2015р. по справі № 816/1453/15

за позовом Приватного підприємства "Техноком-сервіс"

до Кременчуцької ОДПІ Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Техноком - Сервіс" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09 січня 2014 року №0007102202/2864, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 15415,50 грн., у тому числі за основним платежем 10277 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 5138,50 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.07.2015 року адміністративний позов Приватного підприємства "Техноком - Сервіс" задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 09 січня 2014 року №0007102202/2864.

Кременчуцька ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області , не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, вважає, що суд при винесенні цього судового рішення порушив норми матеріального і процесуального права та просить суд апеляційної інстанції постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.07.2015р. скасувати, прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

ПП "Техноком - Сервіс" заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає постанову суду першої інстанції обґрунтованою, просить суд апеляційної інстанції залишити без змін постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.07.2015 року .

Апеляційна скарга розглядається відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ПП "Техноком-Сервіс" (ідентифікаційний код 36618359) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 27 липня 2009 року, номер запису 15851020000006884 , перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ, у томі числі як платник податку на додану вартість.

За даними наявними у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців до видів діяльності позивача за КВЕД - 2010 відносяться: 43.21 Електромонтажні роботи, 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи, 80.20 Обслуговування систем безпеки, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 33.20 Установлення та монтаж машин і устаткування, 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (а.с.12 зворотні бік, т.1).

Фахівцями податкового органу проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП "Техноком-Сервіс" з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Прайм Воркс Інкорпорейтед" (код 39128947) та ТОВ "Промстройбуд" (код 39167436) за період липень 2014 року, за результатами складено акт від 18 листопада 2014 року №2670/16-03-22-02-12/36618359.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.201.1, п.201.6 статті 201, п.198.1. п.198.3. п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ПП "Техноком - Сервіс" занижено податок на додану вартість всього у сумі 10277,0 грн., в тому числі за липень 2014 року в сумі 10277 грн (а.с.18-33 т.1).

Подані заперечення на акт перевірки не прийняті до уваги податковим органом та не прийняті при прийнятті до уваги при прийнятті податкового повідомлення - рішення (а.с.34-50 т.1).

На підставі висновків акту Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 09 січня 2014 року №0007102202/2864, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 15415,50 грн., у тому числі за основним платежем 10277,0 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 5138,50 грн. (а.с.51 т.1).

За результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, останнє залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення (а.с. 53-95, т.1).

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи податкове повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з того , що матеріалами справи доведено реальність господарських операцій з придбання товарів, встановлено факт понесення позивачем витрат та сплати у ціні придбаних товарів податку на додану вартість, а також використання таких товарів у подальшій господарській діяльності позивача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначену згідно з розділом V цього Кодексу.

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Згідно п.п. 198.1., 198.2 вищеназваної статті право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 201 п. 201.1 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Відповідно абзацу другого п.п. "і" до 201.1 ст. 201 ПК України одним з обов'язкових реквізитів, що зазначається в податковій накладній є код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 зазначеної статті Податкового кодексу України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності та не залежить від того яка господарська діяльність здійснюється суб'єктом господарювання (прибуткова чи збиткова).

Матеріалами справи підтверджено , що протягом періоду, який перевірявся, позивач перебував у правовідносинах з ТОВ "Прайм Воркс Інкорпорейтед" з придбання товарно-матеріальних цінностей ( фенікс СТС вогнезахисний склад в відрах) та з ТОВ "Промстройбуд" з приводу виконання монтажних робіт.

14 липня 2014 року між ТОВ "Прайм Воркс Інкорпорейтед" (Продавець) та ПП "Техноком - Сервіс" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу товарів №140714 (а.с.103--107 т.1). Згідно умов даного договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язується прийняти й оплатити матеріали протипожежного призначення (товар) /пункт 1.1 Договору/. Згідно пункту 1.2 Договору загальна кількість товару, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), одиниці виміру товару та ціна одиниці виміру товару визначаються Сторонами у рахунках-фактурах, які виписуються Продавцем на кожну поставку товару.

В підтвердження реальності виконання умов договору купівлі-продажу товарів від 14 липня 2014 року №140714 позивачем надано бухгалтерські та податкові документами, а саме: рахунок на оплату від 29 липня 2014 року №292 на загальну суму 11815 грн., у тому числі ПДВ 1969,17 грн.; видаткова накладна від 29 липня 2014 року №292 на загальну суму 11815 грн., у тому числі ПДВ 1969,17 грн.; податкова накладна від 29 липня 2014 року №292 на загальну суму 11815 грн., у тому числі ПДВ 1969,17 грн.

У відповідності до вказаних документів позивач у перевіряємий період придбавав у ТОВ "Прайм Воркс Інкорпорейтед" товарно-матеріальну цінність, а саме: Фенікс СТС вогнезахисний склад в відрах.

Накладні відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме: містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру, обсяг, ціну продажу товару. Крім того, будь-яких недоліків щодо оформлення перелічених документів ні під час перевірки, ні в суді не встановлено.

Отриманий товар оплачений позивачем в повному обсязі, що підтверджується належним чином завіреною копією платіжного доручення з відміткою банківської установи, що долучена до матеріалів справи (а.с. 114 т.1).

Позивачем зазначено, що у наданій до перевірці ТТН від 29 липня 2014 року (а.с.113 т.1) було допущено описку та невірно вказаний державний номер транспортного засобу яким було здійснено транспортування товару, а саме замість ГАЗ-2750 НОМЕР_1, помилково зазначено ГАЗ-2750 НОМЕР_2. Транспортний засіб ГАЗ-2750 НОМЕР_1 є власністю позивача та обліковується на балансі підприємства (а.с.22, 41-42 т.2), крім того, водій ОСОБА_1 є працівником ПП "Техноком - Сервіс" та прийнятий на роботу згідно наказу №5 від 01 жовтня 2010 року /а.с.23-27 т.2/.

Судом встановлено, що придбаний у ТОВ "Прайм Воркс Інкорпорейтед" товар в подальшому був використаний під час виконання умов договору підряду №37 від 22 липня 2014 року, укладеного між ТОВ "Прайм Воркс Інкорпорейтед" (Виконавець) та ТОВ "Кременчуцька торгова гільдія" (Замовник). Згідно умов договору підряду, Виконавець зобов'язується провести монтаж вогнезахисної обробки металевих конструкцій на об'єкті: торговий центр по вул. Дем'яна Бідного, 2Г в м. Кременчуці. До матеріалів справи долучено копію договору підряду від 22 липня 2014 року №37 та належні первинні документи на підтвердження його виконання /а.с.117-139 т.1/.

Посилання апелянта на те, що позивачем під час проведення перевірки не було надано сертифікати та паспорти відповідності, які б могли підтвердити якість продукції колегією суддів до уваги не приймаються , оскільки відповідно до преамбули Закону України "Про підтвердження відповідності" N2406 від 17.05.2001 року, останній визначає правові та організаційні засади підтвердження відповідності систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу та спрямований на забезпечення єдиної державної технічної політики у сфері підтвердження відповідності, тобто регулює правовідносини, які не пов'язані з обчисленням та сплатою податків.

Тобто, наявність чи відсутність у покупця за договором сертифікатів на придбану продукцію ніяким чином не впливає на його право формувати податковий кредит, оскільки виникнення такого права закон пов'язує з іншими підставами.

Сертифікат якості не є первинним документом в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки не містить інформації про господарську операцію та не підтверджує її здійснення, його наявність не передбачена правилами ведення бухгалтерського та/або податкового обліку і не є належним і допустимим доказом факту здійснення господарської операції, а вимога щодо надання таких документів знаходиться поза межами прав наданих контролюючому органу.

Доводи апелянта про те, що у переліку видів діяльності ТОВ "Прайм Воркс Інкорпорейтед" відсутній вид діяльності, який дає право здійснювати торгівлю матеріалами протипожежного призначення, є помилковими, оскільки в переліку кодів видів економічної діяльності за національним класифікатором не передбачено такий вид економічної діяльності як торгівля матеріалами протипожежного призначення.

Щодо висновку податкового органу про відсутність факту здійснення фінансово- господарських операцій через не реєстрацію податкових накладних складених на суми, що менші 10000,0 грн., колегія суддів звертає увагу на те , що у відповідності до п. 11 підрозділу 2 глави XX ПК України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не піддягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев'ятого п. 201.10 ст. 201 цього Кодексу.

З податкової накладної від 29 липня 2014 року №292 вбачається, що вона складена ТОВ "Прайм Воркс Інкорпорейтед" на загальну суму 11815 грн, у тому числі ПДВ 1969,17 грн. (а.с.110 т.1).

Тобто, факт не реєстрації ТОВ "Прайм Воркс Інкорпорейтед" вказаної податкової накладної повністю узгоджується з вимогами Податкового кодексу України та свідчить виключно про здійснення господарських операцій на суми ПДВ, що не перевищують 10000,00 грн.

З акту перевірки встановлено, що основною підставою для висновку перевірки стосовно безтоварності спірних господарських операцій є довідка ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 03 вересня 2014 року №468/10-13-2203/39128947 "Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "Прайм Воркс Інкорпорейтед" щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за весь період взаємовідносин" (а.с.227-229 т.1), у висновку якої зазначено, що перевіркою встановлено відсутність об'єктів які підпадають під визначення статті 135, 138, 187, 198, 201 Податкового кодексу України. Дані, відображені у деклараціях з податку на прибуток та у деклараціях з податку на додану вартість внаслідок операцій з ТМЦ, отриманих за період травень, червень, липень 2014 року з підприємствами постачальниками та реалізованими покупцям не є дійсними.

Посилання податкового органа на наявність довідки відносно контрагента позивача, в якому встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій за спірний період, спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами.

Аналізуючи наявні у справі докази, надані в підтвердження реальності здійснення господарської діяльності та ведення бухгалтерського обліку позивачем, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що первинна документація бухгалтерської та фінансової звітності, складена на виконання вищевказаного договору між позивачем та його контрагентом, що стала підставою для формування податкового кредиту та витрат позивача, оформлена належним чином.

Також, в перевіряє мий період між позивачем (Замовник) та ТОВ "Промстройбуд" (Виконавець) укладено договір на монтажні роботи №0107/14 від 01 липня 2014 року (а.с.140-142 т.1). Згідно умов договору Виконавець зобов'язується виконати за замовленням Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити наступні роботи: монтаж автоматичної установки пожежної сигналізації на об'єкті. Оплата за цим Договором проводиться згідно актів здачі-приймання виконаних робіт (пункт 3.1 Договору).

В підтвердження реальності виконання умов договору на монтажні роботи №0107/14 від 01 липня 2014 року позивачем надано бухгалтерські та податкові документами, а саме: рахунок на оплату від 07 липня 2014 року №45 на загальну суму 14400 грн., у тому числі ПДВ 2400 грн., рахунок на оплату від 18 липня 2014 року №162 на загальну суму 35450 грн., у тому числі ПДВ 5908,33 грн.; податкова накладна від 07 липня 2014 року №45 на загальну суму 14400 грн., у тому числі ПДВ 2400 грн., податкова накладна від 18 липня 2014 року №162 на загальну суму 35450 грн., у тому числі ПДВ 5908,33 грн.; акт здачі-прийняття робіт (послуг) №45 за липень 2014 року складений при виконанні монтажних робіт по підготовці та встановленню системи водяного пожежегасіння, пожежної сигналізації на об'єкті 3-го поверху торгівельно-розважального комплексу, який знаходиться за адресою: м. Кременчук, вул. Київська, 5А (а.с.147 т.1), акт здачі-прийняття робіт (послуг) №46 за липень 2014 року складений при виконанні монтажних робіт по підготовці та встановленню системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення на об'єкті, який знаходиться за адресою: смт. Білики, Кобеляцького району, Полтавської області (а.с.150 т.1).

Отримані роботи оплачені позивачем в повному обсязі, що підтверджується належним чином завіреною копією платіжного доручення з відміткою банківської установи, що долучена до матеріалів справи (а.с. 152,153 т.1).

Представник позивача пояснив , що укладання договору на монтажні роботи №0107/14 від 01 липня 2014 року (залучення субпідрядника) спрямоване на виконання раніше укладених договорів підряду, а саме: договору підряду від 20 грудня 2013 року №18-12/13 з ТОВ "Київська Карусель" (а.с.195-197 т.1) та договору підряду від 27 січня 2014 року №2/0114/13 з ВП "Кобеляцький цукровий завод" ТОВ Агрофірма "Добробут" (а.с.177-184 т.1).

В підтвердження реальності укладання договорів підряду від 20 грудня 2013 року №18-12/13 та від 27 січня 2014 року №2/0114/13 позивачем надано копії відповідних договорів підряду та належні первинні документи на підтвердження їх виконання (а.с.155-218 т.1).

В акті перевірки №2670/16-03-22-02-12/36618359 від 18 листопада 2014 року відповідач зазначає, що згідно наданих до перевірки актів здачі-приймання робіт неможливо встановити об'єм наданих робіт, та як наслідок кількість працівників які необхідно було залучити для виконання вказаних робіт. Відповідно до звітності суб'єкта господарювання - ТОВ "Промстройбуд" на його балансі відсутні основні засоби, чисельність працюючих складає одну особу (звіт 1ДФ).

На момент укладання договору, ТОВ "Промстройбуд" зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, в стані припинення не перебувало, знаходилась на податковому обліку, та було зареєстроване як платник ПДВ (а.с.143, 145 т.1).

У відповідності до відомостей внесених до Єдиного державного реєстру основним видом діяльності у ТОВ "Промстройбуд" є Будівництво житлових і нежитлових будівель (а.с.143 зворотній бік т.1).

Під час виконання умов договору ТОВ "Промстройбуд" мав чинну ліцензію серія АЕ №290493 із здійснення господарської діяльності пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, строк дії з 16.05.2014 по 16.05.2017 (а.с.144 т.1).

У відповідності до Постанови КМУ від 05 грудня 2007 року № 1396 "Про ліцензування господарської діяльності пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури" для отримання даної ліцензії суб'єкт господарювання зобов'язаний наданий органу ліцензування докази наявності у нього "виробничо-технічної бази, працівників за професійним та кваліфікаційним рівнем, технології виробництва, інформаційно-правового, нормативно- технічного забезпечення, наявності системи контролю якості виконання робіт, виконання позивачем будівельно-монтажних робіт за формою, яка визначається ліцензійними умовами провадження будівельної діяльності".

Тобто, діяльність ТОВ "Промстройбуд" у сфері будівництва житлових і нежитлових будівель легалізована уповноваженими державними органами, а відтак є законною протягом строку дії ліцензії.

Наявність у ТОВ "Промстройбуд" відповідної ліцензії підтверджує факт наявності у останнього необхідних матеріальних та трудових ресурсів для здійснення діяльності не лише за основним видом діяльності, а й виконання умов договору укладеного з ПП "Техноком-Сервіс" від 01 липня 2014 року № 0107/14.

Не встановлення податковим органом тих чи інших ресурсів, не є доказом відсутності таких ресурсів у ТОВ "Промстройбуд" та неможливість залучення таких ресурсів на договірній основі.

Крім того, у відповідності до статті 20 Податкового кодексу України податкові органи не наділені повноваженнями проводити відповідні дослідження та надавати висновки в галузі оцінки матеріально-технічних можливостей юридичних осіб до вчинення тих чи інших господарських операцій.

Згідно названої статті, податкові органі мають право задля цієї мети залучати відповідних спеціалістів чи експертів для надання відповідних висновків. Доказів залучення чи проведення експертиз відповідачем не надано.

Стосовно посилання податкового органу про невідповідність податкових накладних виписаних ТОВ "Промстройбуд" вимогам Податкового кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

Податковим кодексом України чітко встановлено випадки не врахування в податкову кредиті суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, що підтверджені податковими накладними, а саме: 1) невідповідність форми та змісту податкової накладної вимогам статті 201 ПК України; 2) складення податкової накладної особою, що не зареєстрована, як платник податку на додану вартість; 3) відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (за умови необхідності такої реєстрації).

Згідно статті 201 Податкового кодексу України у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: "... ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; ...".

У змісті податкових накладних від 07 липня 2014 року № 45 /а.с.146 т.1/ та від 18 серпня 2014 року № 162 року (а.с.149 т.1) зазначена юридична адреса ТОВ "Промстройбуд": м. Київ, вул. Лейпцігська, б. 15.

В той же час, до Єдиного державного реєстру підприємств, організацій, установ внесені наступні відомості про юридичну адресу ТОВ "Промстройбуд": м. Київ, вул. Лейпцігська, б. 15 (а.с.143.т.1).

Таким чином, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесена аналогічна інформація про місцезнаходження позивача.

Відповідно до ч. 1 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Тобто, висновки податкового органу про невірне оформлення податкової накладної в зв'язку невірним зазначенням юридичної адреси ТОВ "Промстройбуд": м. Київ, вул. Лейпцігська, б. 15 не відповідають дійсності.

Крім того , згідно частини другої статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не повинен нести відповідальність за господарську діяльність своїх контрагентів.

Позивач є відокремленою юридичною особою від своїх контрагентів, а тому не може нести податкову відповідальність за відсутності вини, оскільки це б порушувало конституційний принцип індивідуального характеру відповідальності.

Чинне станом на час виникнення спірних правовідносин законодавство не покладає на платника податків обов'язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту та заявляти відповідні суми до бюджетного відшкодування, чи формувати валові витрати.

Враховуючи наведене, позивачем, на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних бухгалтерських документів, правомірно включено суму податку на додану вартість до податкового кредиту, фактичне виконання умов договорів із спірними контрагентами підтверджено первинними документами , які містяться в матеріалах справи, доведено реальність господарських операцій з придбання товарів, встановлено факт понесення позивачем витрат та сплати у ціні придбаних товарів податку на додану вартість, а також використання таких товарів у подальшій господарській діяльності позивача.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що позивачем правомірно включено до податкового кредиту суму податку на додану вартість по вказаними вище господарським операціям.

Враховуючи вищевикладене, відповідач відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України правомірність винесеного податкового повідомлення - рішення належним чином в суді не довів , у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 09 січня 2014 року №0007102202/2864 не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, а позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, є безпідставними та не спростовують висновків суду.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької ОДПІ Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.07.2015р. по справі № 816/1453/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г. Судді (підпис) (підпис) Жигилій С.П. Тацій Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 01.09.2015 р.