Ухвала

від 10.09.2015 по справі 591/3076/15-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2015 р.Справа № 591/3076/15-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 16.06.2015р. по справі № 591/3076/15-а за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради; третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Зарічного районного суду м. Суми із адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Сумської міської ради від 30 листопада 2011 року №970-МР «Про зміну цільового призначення земельних ділянок ОСОБА_2.».

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 16.06.2015р. було закрито провадження у справі № 591/3076/15-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради, 3-ї особи - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень.

ОСОБА_1, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 16.06.2015р., як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, направити справу до Зарічного районного суду м. Суми від 16.06.2015р. для продовження розгляду.

Сумська міська рада надала клопотання, в якому зазначає, що не заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить розглядати справу за відсутності свого представника.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи, представником третьої особи надано заяву про розгляд справи в письмовому провадженні, а тому колегія суддів вважає за можливим розглянути справу відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ч. 2 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції, закриваючи провадження по даній справі, виходив з того, що даний спір має вирішуватись загальними судами в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі «Zаndv.Аustria» від 12.10.1978 р. вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначена юрисдикція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ. Відповідно до пункту 1 частини першої даної статті, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено поняття суб'єкту владних повноважень, відповідно до якого це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Аналіз вищезазначених норм закону свідчить про те, що до юрисдикції адміністративних судів віднесено розгляд тільки тих справ, де предметом спору є порушення прав, свобод чи інтересів конкретної особи з боку суб'єкту владних повноважень саме у сфері публічно-правових відносин. При цьому владні повноваження повинні здійснюватись відповідним суб'єктом саме в сфері публічно-правових відносин і стосуватися безпосередньо конкретної особи. Спори з приводу владних управлінських рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені у межах приватних правовідносин до адміністративної юрисдикції не відносяться.

Статтею 80 Земельний кодексу України встановлено, що суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

За змістом статей 2 та 5 Земельного кодексу України, міська рада при здійсненні повноважень власника землі є рівноправним суб'єктом земельних відносин.

Таким чином, при визначенні питання до юрисдикції якого суду відноситься дана справа, суд першої інстанції правильно вийшов з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, на захист яких подано позов.

У даних правовідносинах, які склалися між сторонами, відповідач як власник землі вільний у виборі суб'єкта, якому передається у власність земельна ділянка в порядку, встановленому законом, при цьому він не здійснював владних управлінських функцій, у зв'язку з чим позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї не може бути розглянуто за правилами Кодексу адміністративного судочинства.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що спір по даній справі не публічно-правовий, а виник із відносин, урегульованих нормами цивільного права, у зв'язку з чим, відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Із врахуванням вищевикладених обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначений спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 199, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 16.06.2015р. по справі № 591/3076/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Чалий І.С. Судді Зеленський В.В. П’янова Я.В.