Рішення

від 25.11.2010 по справі 2-5447/10

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Броварський міськрайонний суд Київської області

м. Бровари, вул. Грушевського, 2, 07400, (04594) 6-49-92

справа 2-5447/10

РІШЕННЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«25» листопада 2010 року м.Бровари Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Василишина В.О.,

при секретарях: Пархоменко А.В., Богдан Ю.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4, третьої особи - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_5, про встановлення факту передачі грошових коштів за договором позики іншій особі,

в с т а н о в и в:

У вересні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним вище позовом, який обґрунтовував тим, що між ним та ОСОБА_3 укладено договір позики грошових коштів в сумі - 252 500 грн. 00 коп., що в еквіваленті дорівнювало на той час 50 000 доларам Сполучених Штатів Америки. Разом із тим, грошові кошти в наголошеному вище розмірі були одержані не ним, а ОСОБА_5, який, не маючи українського громадянства, не міг бути стороною цього правочину. Просить суд визнати факт не передачі йому грошових коштів по договору позики, а також факт передачі за цим правочином грошових коштів в розмірі - 252 500 грн. 00 коп., що в еквіваленті на момент укладення цього правочину становило - 50 000 доларів США, ОСОБА_5

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги підтримали й просили їх задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 позов не визнав й просив у його задоволенні відмовити.

У судовому засіданні третя особа, яке не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_5 позовні вимоги визнав.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти й відповідні їм правовідносини.

Статтями 10, 11, 60 ЦПК України чітко визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі . Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Судом встановлено, що 12 квітня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір позики грошових коштів, який посвідчено 12 квітня 2007 року приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу ОСОБА_6 і внесено до реєстру за номером 2012 (а.с. 7).

Згідно із умовами цього договору позики грошових коштів ОСОБА_3 (позикодавець) передає у власність ОСОБА_1 (позичальникові) грошові кошти в сумі 252 500 грн. 00 коп., що на день підписання договору за курсом Національного банку України становило 50 000 доларів США. Позичальник зобов'язувався повернути позикодавцю наголошену грошову суму у строк до 12 серпня 2007 року.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснив, що за договором позики він не одержав жодних грошових коштів. Обумовлені договором грошові кошти одержав ОСОБА_5, який не маючи українського громадянства, не міг бути стороною цього правочину. Кошти ОСОБА_3 передав ОСОБА_5 в автомобілі. Він погодився укласти договір позики через його товариські стосунки із ОСОБА_3 та ОСОБА_5

У судовому засіданні третя особа ОСОБА_5, допитаний як свідок, дав покази про те, що він тривалий час товаришував із позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 Із 2005 року він проживає в Україні й займається підприємницькою діяльністю. Будучи товаришами, вони неодноразово надавали один одному грошові кошти під умовою їх повернення. На початку 2007 року у нього із ОСОБА_3 виникла розмова щодо спільної підприємницької діяльності й останній виявив намір вкласти під проценти грошові кошти у цю діяльність. Однак, у зв'язку із значним розміром грошової суми ОСОБА_3 виявив намір оформити договір позики в нотаріальному порядку, що не вдалося зробити через відсутність у ОСОБА_5 українського громадянства. ОСОБА_3 запропонував вирішити це питання шляхом укладення договору позики із ОСОБА_1, який на це погодився. Після укладення між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 договору позики він пішов із останнім й в автомобілі одержав обумовлені договором позики грошові кошти. Жодного відношення до одержаних коштів ОСОБА_1 не має і коштів не отримував. У подальшому одержані кошти були вкладені у підприємницьку діяльність й почали приносили прибуток. Певними частинами кошти поверталися ОСОБА_3 На цей час повернуто біля 30 000 доларів США.

Із досліджених у судовому засіданні матеріалів цивільної справи № 2-1006/09 вбачається, що у провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 й приватного нотаріуса Броварського міського нотаріального округу ОСОБА_6, третя особа: ОСОБА_5, про визнання правочину та виконавчого напису нотаріуса недійсними, а також за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання боржником й переведення боргу.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 вересня 2009 року в справі № 2-1006/09 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Постановлено визнати недійсним договір позики, укладений 12 квітня 2007 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 24 березня 2010 року рішення суду першої інстанції від 17 вересня 2009 року в частині вирішення позовних вимог про визнання правочину недійсним скасоване, а в решті залишене без зміни. Постановлено відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та приватного нотаріуса Броварського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання недійсним договору позики.

Ухвалою Верховного Суду України від 31 серпня 2010 року рішення Апеляційного суду Київської області від 24 березня 2010 року залишене без зміни.

Відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Статтями 1046, 1051 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Згідно із статтями 57, 60 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків , показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За змістом частини 3 статті 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 вересня 2009 року, яке набрало законної сили, в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання боржником та переведення боргу встановлено обставини того, що ділові відносини між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, які офіційно не були оформлені, ґрунтуються саме на договорі позики від 12 квітня 2007 року, оскільки у разі передачі ОСОБА_3 в день оформлення правочину грошових коштів ОСОБА_1, а не ОСОБА_5, він після 12 серпня 2007 року повинен був пред'являти всі вимоги та розрахунки щодо повернення боргу саме ОСОБА_1, а не ОСОБА_5, проте робив навпаки. Ділові відносини у ОСОБА_3 із ОСОБА_5 тривали до січня 2008 року й вимоги про повернення суми боргу до ОСОБА_1 не пред'являлися. Не пред'являлися ці вимоги саме тому, що грошові кошти за цим договором від ОСОБА_3 одержав ОСОБА_5, а не ОСОБА_1

Дослідивши зібрані по справі докази, заслухавши пояснення третьої особи ОСОБА_5, допитаного у судовому засіданні як свідка згідно із вимогами статей 50, 51, 52, 57 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Суд вважає, що встановленню підлягає факт передачі 12 квітня 2007 року грошових коштів ОСОБА_5П в розмірі 252 500 грн. 00 коп., а не ОСОБА_1 за договором позики, укладеним між ОСОБА_3 й ОСОБА_1 та посвідченим 12 квітня 2007 року приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу ОСОБА_6 і внесеним до реєстру за номером 2012.

У задоволенні вимог щодо визнання фактів, а не їх встановлення, як це вимагає цивільне процесуальне законодавство, а також у встановленні фактів щодо співвідношення на момент передання коштів - 252 500 грн. 00 коп. й 50 000 доларів США слід відмовити за їх необґрунтованістю.

Керуючись ст.ст. 209, 212 - 215 ЦПК України Броварський міськрайонний суд Київської області,

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Встановити факт передачі 12 квітня 2007 року грошових коштів ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 252 500 грн. 00 коп., а не ОСОБА_1 за договором позики, укладеним між ОСОБА_3 й ОСОБА_1 та посвідченим 12 квітня 2007 року приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу ОСОБА_6 і внесеним до реєстру за номером 2012.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.О.Василишин