Рішення

від 02.10.2015 по справі 388/1560/15-ц

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 388/1560/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

02.10.2015 року Долинський районний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого - судді Баранського Д.М. ,

за участю секретаря Поліщук Т.І. ,

представників: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні, у приміщенні суду в м. Долинській цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: відділ Держгеокадастру у Долинському районі Кіровоградської області, реєстраційна служба Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області про розірвання договору оренди землі , -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 20 15 року ОСОБА_4 звернулась до суду з цим позовом, посилаючись на те, що їй на праві власності належить земельна ділянка площею 5,69 гектарів, кадастровий номер 3521980700:02:000:0175, що знаходиться на території Богданівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області.

13 листопада 2009 року ОСОБА_4 уклала з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 договір оренди землі на строк десять років, що зареєстрований 19 квітня 2010 року у ДП «Центр ДЗК» за № 041037000012 (далі - Договір оренди землі).

Згідно п. 9 вищевказаного Договору оренди землі, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі трьох відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Пунктом 13 Договору оренди землі передбачений обов'язок сторін переглядати розмір орендної плати один раз на три роки у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін та тарифів, у тому числі внаслідок інфляції.

Значне підвищення цін та тарифів за час дії Договору оренди землі є загальновідомим фактом, а тому відповідно до ч. 2 ст. 61 ЦПК України не потребує доказуванню.

Разом із тим, починаючи з 2009 року розмір орендної плати, згідно п. 13 Договору оренди землі жодного разу не переглядався. Відповідач продовжує сплачувати орендну плату у розмірі трьох відсотків нормативної грошової оцінки землі.

ОСОБА_4 зазначає, що протягом строку дії Договору оренди землі відбулась істотна зміна обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, а саме змінились ціни внаслідок інфляційних процесів, тарифи, відбулась девальвація гривні. При цьому, теперішній розмір орендної плати, враховуючи зазначені обставини, порушує співвідношення майнових інтересів сторін, і не дозволяє позивачці отримувати дохід у виді орендної плати у розмірі на який розраховувала при укладенні договору, що відповідно до ст. 652 ЦК України є підставою для зміни або розірвання договору.

Крім вищевказаного, відмова відповідача виконати обов'язок щодо перегляду розміру орендної плати, а саме її збільшення, є істотним порушенням договору оренди землі, що завдає шкоді позивачці як стороні правочину, порушує співвідношення майнових інтересів сторін та позбавляє її того, на що розраховувала при укладенні договору.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_4 за довіреністю ОСОБА_1 позов підтримав за обставин зазначених у ньому, попросив позов задовольнити.

Представник відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти позову, вважає позов безпідставним, просив відмовити в його задоволенні.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надіслав.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: відділу Держгеокадастру у Долинському районі Кіровоградської області в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надіслав.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову з таких підстав.

Згідно ч. 2 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов'язані подати усі наявні у них докази або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться - до початку розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

За змістом ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом установлено, що позивачка ОСОБА_4, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії КР № 026408, виданого 22 лютого 2008 року Долинською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та відділом земельних ресурсів у Долинському районі Кіровоградської області, є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,69 га, що знаходиться на території Богданівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області (а. с. 4).

13 листопада 2009 року між ОСОБА_4 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 укладено на строк десять років договір оренди землі площею 5,69 гектарів, що знаходиться на території Богданівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області. Цей договір зареєстровано 19 квітня 2010 року у ДП «Центр ДЗК» за № НОМЕР_1 (а. с. 5, 6).

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 18 Закону України «Про оренду землі» (в редакції на час підписання сторонами договору оренди землі) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

За змістом ст. 21 Закону України «Про оренду землі» (в редакції на час підписання сторонами договору оренди землі) орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно ч. ч. 1, 2, 4 ст. 22 Закону України «Про оренду землі» (в редакції на час підписання сторонами договору оренди землі) орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Відповідно до п. 9 Договору оренди землі, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі не менше 3 % від нормативної грошової оцінки землі або 2400 грн.

Згідно п. 13 Договору оренди землі, розмір орендної плати переглядається один раз на три роки у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законом.

Ст. 30 Закону України «Про оренду землі» (в редакції на час підписання сторонами договору оренди землі) передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Таким чином, зміна умов Договору оренди землі, в тому числі умов про оренду плату здійснюється виключно за взаємною згодою сторін. Тобто перегляд умов орендної плати не є обов'язком орендаря, оскільки здійснюється за наявності для цього підстав за взаємною згодою сторін правочину.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» (в редакції на час підписання сторонами договору оренди землі) договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» (в редакції на час підписання сторонами договору оренди землі) на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Як суд вище зазначав, перегляд орендної плати відповідно до п. 13 Договору оренди землі у разі, зокрема зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, не є обов'язок орендаря, згідно ст. 25 Закону України «Про оренду землі» (в редакції на час підписання сторонами договору оренди землі) та умовами договору, відтак доводи позивачки з цього приводу є необґрунтованими.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до вказаного, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, потрібно встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Судом зазначалось, що відповідно до п. 9 Договору оренди землі, орендна плата вноситься у формі та розмірі не менше 3 % від нормативної грошової оцінки землі.

Перегляд орендної плати, згідно п. 13 Договору оренди землі внаслідок, у тому числі інфляційних процесів, здійснюється за взаємною згодою сторін правочину, про що суд зазначав. Недосягнення згоди сторін правочину щодо нового розміру орендної плати не може вважатись істотним порушенням умов договору однією із сторін, відповідно орендодавець унаслідок цього не міг отримати шкоду. Крім цього, укладаючи договір орендодавець розраховував на орендну плату в розмірі 3 % нормативної грошової оцінки землі, яку отримує від орендаря, а відтак є необґрунтованими доводи ОСОБА_4 з приводу того, що не отримує того, на що розрахувала при укладенні правочину.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.

Під істотною зміною обставин позивачка ОСОБА_4 зазначає наявність у країні інфляційних процесів, подорожчання тарифів, девальвацію гривні, а тому якби вона могла це передбачити, то не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. При цьому, в чому полягають наявність чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України позивачкою не обґрунтовано, тобто не доведено цього факту для розірвання спірного договору.

Разом із тим, настання у країні інфляційних процесів, подорожчання тарифів, девальвація гривні не є істотною зміною обставин, якими сторони договору керувалися при його укладенні, оскільки ці обставини мають загальний характер та стосуються обох договірних сторін, тому це не може бути підставою для зміни або розірвання договору в судовому порядку.

Відповідно до вищевикладеного, суд не вбачає підстав для задоволення позову ОСОБА_4, а тому в його задоволенні повинно бути відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 18, 21, 22, 30-32 Закону України «Про оренду землі» (в редакції на час укладення договорів оренди землі), ст. ст. 651, 652 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 15, 57-62, 64, 212-215, 218, 294 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_4 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: відділ Держгеокадастру у Долинському районі Кіровоградської області, реєстраційна служба Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області про розірвання договору оренди землі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Кіровоградської області через Долинський районний суд Кіровоградської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлений 6 вересня 2015 року.

Суддя Долинського районного суду ОСОБА_6