Ухвала

від 25.11.2015 по справі 388/1560/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2723/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Баранський Д. М.

Доповідач Головань А. М.

УХВАЛА

Іменем України

25.11.2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - Голованя А.М.

суддів - Карпенка О.Л., Гайсюка О.В.

при секретарі - Аліксійчук І.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 02 жовтня 2015 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору оренди землі і

ВСТАНОВИЛА:

У серпня 2015 року ОСОБА_2 звернулася в суд із зазначеним позовом, посилаючись на те, що на праві власності їй належить земельна ділянка площею 5,69 га, що розташована на території Богданівської сільської ради Долинського району Кірово-градської області.

13 листопада 2009 року вона уклала з відповідачем договір оренди вказаної земельної ділянки на строк десять років.

Згідно п. 9 цього договору оренди землі, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі трьох відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Пунктом 13 договору оренди землі передбачений обов'язок сторін переглядати розмір орендної плати один раз на три роки у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін та тарифів, у тому числі внаслідок інфляції.

Значне підвищення цін та тарифів за час дії Договору оренди землі є загальновідомим фактом, а тому відповідно до ч. 2 ст. 61 ЦПК України не потребує доказуванню.

Разом із тим, починаючи з 2009 року розмір орендної плати, згідно п. 13 Договору оренди землі жодного разу не переглядався.

Відповідач продовжує сплачувати орендну плату у розмірі трьох відсотків нормативної грошової оцінки землі хоча протягом строку дії договору оренди землі відбулась істотна зміна обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, а саме змінились ціни внаслідок інфляційних процесів, тарифи, відбулась девальвація гривні.

У зв'язку з цим теперішній розмір орендної плати порушує співвідношення майнових інтересів сторін, і не дозволяє позивачці отримувати дохід від орендної плати у розмірі на який розраховувала при укладенні договору, що відповідно до ст. 652 ЦК України є підставою для зміни або розірвання договору.

Рішенням Долинськогорайонного суду Кіровоградської області від 02 жовтня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції, як ухвалене з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Зокрема, зазначає, що суд не взяв до уваги те, що орендар односторонньо порушив встановлений п.13 договору оренди землі обов'язок щорічно переглядати розмір орендної плати, що згідно ч.1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» є підставою для розірвання договору.

Позивач, повідомлена про час та місце розгляду справи в установленому законом порядку, в засідання апеляційного суду не прибула.

Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи (ч.2 ст.305 ЦПК України).

Заслухавши доповідача, заперечення представника відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не є істотними (ч.1 ст.308 ЦПК України).

Вирішучи спір суд першої інстанції виходив з того, що відмова орендаря збільшити розмір орендної плати на вимогу орендодавця не є згідно ст.ст. 651, 652 ЦК України та ч.1 ст. 32 ЗК України підставою для розірвання договору оренди землі.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи ОСОБА_2, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,69 га, що розташована на території Богданівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області (а.с. 4).

ОСОБА_3 укладено, на строк десять років, договір оренди зазначеної земельної ділянки, який зареєстровано 19 квітня 2010 року у ДП «Центр ДЗК» (а.с. 5, 6).

Відповідно до п. 9 Договору оренди землі, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі не менше 3 % від нормативної грошової оцінки землі або 2400 грн.

Згідно п. 13 Договору оренди землі, розмір орендної плати переглядається один раз на три роки у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законом.

У липні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до ОСОБА_3 із заявою про збільшення розміру орендної плати до 8% від визначеної нормативної грошової оцінки земельної ділянки. (а.с.8)

За правилами ст. 30 Закону України «Про оренду землі» (в редакції на час виникнення спірних правовідноси) передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, зміна умов Договору оренди землі, в тому числі умов про оренду плату здійснюється виключно за взаємною згодою сторін. Тобто перегляд умов орендної плати не є обов'язком орендаря, оскільки здійснюється за наявності для цього підстав за взаємною згодою сторін правочину.

Відповідно ст. 31 Закону України «Про оренду землі» , договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Отже, встановлено, що ні договором ні Законом України «Про оренду землі» не передбачено розірвання договору оренди землі у зв'язку з відмовою орендаря збільшити розмір орендної плати.

Однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року, викладеної у постанові № 6-75цс1, оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди; її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Перегляд орендної плати, згідно п. 13 Договору оренди землі внаслідок, у тому числі інфляційних процесів, здійснюється за взаємною згодою сторін правочину, про що суд зазначав.

Відтак, не досягнення згоди сторін правочину щодо нового розміру орендної плати не може вважатись істотним порушенням орендарем умов такого договору.

Слід також зазначити, що відмова орендаря збільшити розмір орендної плати шкоди орендодавцю не завдала.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги, які зводяться до того, що суд першої інстанції не прийняв до уваги, що теперішній розмір орендної плати порушує співвідношення майнових інтересів сторін, і не дозволяє позивачці отримувати дохід від орендної плати у розмірі на який розраховувала при укладенні договору не ґрунтуються на законі та договорі, оскільки укладаючи договір орендодавець розраховувала на орендну плату в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки землі, яку і отримує від орендаря.

Також, як правильно зазначив суд інфляційні процеси, подорожчання тарифів та девальвація гривні, на які посилається позивач, зачіпають інтереси обох сторін і самі по собі не можуть бути підставою для розрівання договору

За таких обставин, рішення суду першої інстанції ухвалено в межах заявлених позовних вимог та доказів, наданих позивачем на їх підтвердження, а в межах доводів апеляційної скарги підстав для зміни або скасування рішення суду не встановлено.

Керуючись ст.307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 02 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого суду спеціалізованого України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: