Справа № 405/4131/15-ц
2/405/920/15
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.10.2015 року Ленінський районний суду м. Кіровограда у складі:
головуючого судді Плохотніченко Л.І.
при секретарі Волошиній І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді цивільну справу за позовом Голови виборного органу первинної профспілкової організації Об'єднаного автогосподарства медичних закладів ОСОБА_1 до Голови Кіровоградської обласної ради ОСОБА_2 - відповідач -1, Голови Кіровоградської обласної державної адміністрації ОСОБА_3 - відповідач -2, третя особа на стороні відповідачів: начальник Об'єднаного автогосподарства медичних закладів ОСОБА_4 про оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень, до компетенції яких належить розірвання трудового договору
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся в Ленінський районний суд м. Кіровограда з вищезазначеною позовною заявою, в обґрунтування якої вказав, що 24 квітня 2015 року профспілковим комітетом первинної профспілкової організації Об'єднаного автогосподарства медичних закладів, відповідно до ст. 45 КЗпП України відповідачам була направлена заява щодо розірвання трудового договору власником з керівником Об'єднаного автогосподарства медичних закладів ОСОБА_5, за якою відповідачами не вчинено певних дій та не надано заявникам відповіді.
Вважаючи бездіяльність відповідачів протиправною, позивач з даним позовом звернувся до суду.
Позивач у судове засідання з`явився, надав пояснення, відповідно до яких позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Представник відповідача - 1 у судове засідання з'явився, надав пояснення, згідно з якими позов не визнав, в його задоволенні просив відмовити.
Представник відповідача - 2 у судове засідання з'явився, надав пояснення, згідно з якими позов не визнав, в його задоволенні просив відмовити.
Третя особа та представник третьої особи у судове засідання з'явилися, надали пояснення, згідно з якими позов вважали необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.
Заслухавши пояснення позивача, представників відповідачів, третьої особи та її представника, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно з Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, первинна профспілкова організація об'єднаного автогосподарства медичних закладів зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, ідентифікаційний код юридичної особи: 39302535.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.
Дія цього Закону поширюється на діяльність профспілок, їх організацій, об'єднань профспілок, профспілкових органів і на профспілкових представників у межах їх повноважень, на роботодавців, їх об'єднання, а також на державні органи та органи місцевого самоврядування (стаття 3 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»).
Згідно зі ст. 19 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» право профспілок, їх об'єднань представляти і захищати права та інтереси членів профспілок
Профспілки, їх об'єднання здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в державних органах та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об'єднаннями громадян.
У питаннях колективних інтересів працівників профспілки, їх об'єднання здійснюють представництво та захист інтересів працівників незалежно від їх членства у профспілках.
У питаннях індивідуальних прав та інтересів своїх членів профспілки здійснюють представництво та захист у порядку, передбаченому законодавством та їх статутами.
Профспілки, їх об'єднання мають право представляти інтереси своїх членів при реалізації ними конституційного права на звернення за захистом своїх прав до судових органів, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також міжнародних судових установ.
Представництво інтересів членів профспілки у взаємовідносинах з роботодавцями, державними органами та органами місцевого самоврядування здійснюється на основі системи колективних договорів та угод, а також відповідно до законодавства.
У відповідності до ч. ч. 9 та 10 ст. 21 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», якою визначено повноваження профспілок, їх об'єднань щодо захисту прав громадян на працю та здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю, для здійснення цих функцій профспілки, їх об'єднання можуть створювати служби правової допомоги та відповідні інспекції, комісії, затверджувати положення про них. Уповноважені представники профспілок мають право вносити роботодавцям, органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування подання про усунення порушень законодавства про працю, які є обов'язковими для розгляду, та в місячний термін одержувати від них аргументовані відповіді.
У разі ненадання аргументованої відповіді у зазначений термін дії чи бездіяльність посадових осіб можуть бути оскаржені до місцевого суду.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» профспілкові органи мають право вимагати розірвання трудового договору (контракту) з керівником підприємства, установи або організації, якщо він порушує цей Закон, законодавство про працю, про колективні договори та угоди.
Вимога профспілкових органів про розірвання трудового договору (контракту) є обов'язковою для розгляду і виконання. У разі незгоди з нею керівник, стосовно якого прийнято рішення, або орган чи особа, від яких залежить звільнення керівника, можуть у двотижневий строк оскаржити рішення профспілкового органу до місцевого суду. У цьому разі виконання вимоги про розірвання трудового договору зупиняється до винесення судом рішення.
24 квітня 2015 року, відповідачам було направлено звернення голови профспілкового комітету первинної профспілкової організації Об'єднаного автогосподарства медичних закладів ОСОБА_1, а також членів профкомітету ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, згідно з яким заявники просили, у відповідності до ст. 45 КЗпП України розірвати трудовий договір з керівником Об'єднаного автогосподарства медичних закладів ОСОБА_5.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про звернення громадян», яким регулюються питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів та забезпечуються громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
У відповідності до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
З'ясованими фактичними даними встановлено, що на звернення позивача від 24 квітня 2015 року, 20.05. та 21.05. 2015 року відповідачем - 1 надавалися відповіді, згідно з якими позивача повідомлялося про результати розгляду його звернення, у тому числі й всіх попередніх звернень.
21 травня 2015 року на звернення позивача від 24 квітня 2015 було надано відповідь, як і на попередні звернення, відповідачем - 2.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням викладеного, суд не вбачає правових підстав для задоволення вимоги позивача в частині визнання протиправною бездіяльності відповідачів щодо ненадання відповіді за звернення позивача від 24.04.2015 року.
Згідно зі ст. 45 КЗпП України на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує законодавство про працю, про колективні договори і угоди, Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".
Разом з тим, відповідно до ч. 2 зазначеної статті, якщо власник або уповноважений ним орган, або керівник, стосовно якого пред'явлено вимогу про розірвання трудового договору, не згоден з цією вимогою, він може оскаржити рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) до суду у двотижневий строк з дня отримання рішення. У цьому разі виконання вимоги про розірвання трудового договору зупиняється до винесення судом рішення.
У разі, коли рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) не виконано і не оскаржено у зазначений строк, виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) у цей же строк може оскаржити до суду діяльність або бездіяльність посадових осіб, органів, до компетенції яких належить розірвання трудового договору з керівником підприємства, установи, організації.
Як встановлено у судовому засіданні з пояснень позивача, до первинної профспілкової організації входить близько 25 членів трудового колективу. У вирішенні питання щодо направлення вимоги про звільнення керівника Об'єднаного автогосподарства медичних закладів, приймали участь не всі члени трудового колективу та первинної профспілкової організації, але позивач вважає, що для вирішення вказаного питання достатньо три особи, щоб направити таку вимогу. Саме рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) щодо направлення відповідачам вимоги про розірвання трудового договору, первинною профспілковою організацією та трудовим колективом не приймалося, тому ані відповідачами, ані третьою особою, стосовно якої пред'явлено вимогу про розірвання трудового договору, не розглядалося питання щодо його оскарження у судовому порядку у двотижневий строк з дня отримання рішення.
Крім того, позивачем під час розгляду справи не було доведено, що профспілковим органом було підписано колективний договір.
Враховуючи вищевикладене, суд не бере до уваги надані позивачем інші докази, оскільки при вирішенні питання щодо направлення відповідачам вимоги про звільнення керівника Об'єднаного автогосподарства медичних закладів з посади, не було дотримано вимог КЗпП України, яким визначено порядок вирішення даного питання.
За ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущення.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 57 - 61, 79, 88, 212 -215, 218 ЦПК України
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову Голови виборного органу первинної профспілкової організації Об'єднаного автогосподарства медичних закладів ОСОБА_1 до Голови Кіровоградської обласної ради ОСОБА_2 та Голови Кіровоградської обласної державної адміністрації ОСОБА_3 про оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень, до компетенції яких належить розірвання трудового договору - відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда Л. І. Плохотніченко
Суд | Ленінський районний суд м.Кіровограда |
Дата ухвалення рішення | 05.10.2015 |
Оприлюднено | 09.10.2015 |
Номер документу | 51913255 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Ленінський районний суд м.Кіровограда
Плохотніченко Л. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні