Рішення

від 16.09.2015 по справі 910/16409/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2015Справа №910/16409/15 За позовом Заступника прокурора Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південзахідторг»

про повернення земельної ділянки.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від прокуратури - Скляр Д.Ю.;

від позивача - Тхорик С.М. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Заступник прокурора Святошинського району м. Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південзахідторг» (далі - Відповідач) про зобов'язання Відповідача повернути Позивачу земельну ділянку загальною площею 0,9416 га з кадастровим номером 8000000000:75:739:0003, нормативна грошова оцінка якої складає 7724559,94 грн., розташовану між вул. Академіка Булаховського та вул. Жовтневою у Святошинському районі м. Києва підлягають поверненню у власність територіальної громади міста Києва та приведення вказаної земельної ділянки у придатний для використання стан.

Позовні вимоги обґрунтовані закінченням строку дії укладеного з Відповідачем договору оренди спірної земельної ділянки та невиконанням Відповідачем ані умов договору, ані приписів чинного законодавства щодо повернення її у придатному для використання стані назад Позивачу, який представляє територіальну громаду міста Києва.

Позивач вимоги заступник прокурора повністю підтримав.

Відзиву на позов Відповідач не подав, у судові засідання представників не направив, хоча судом були вчинені всі дії щодо належного повідомлення Відповідача про призначення справи до розгляду в засіданнях суду, про час і місце їх проведення, оскільки ухвали суду надсилалися на адресу місцезнаходження Відповідача згідно відомостей, які містяться у ЄДРЮО та ФОП та у матеріалах справи, тому будь-які несприятливі наслідки ненаправлення повноважних представників покладаються на Відповідача відповідно.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Явка представників сторін у засідання обов'язковою не визнавалась, і перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні. Отже, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України, здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та Позивача, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі рішення Київської міської ради від 12.07.2007 № 1110/1771 за Договором від 02.04.2008 (далі - Договір) Позивачу було передано в оренду на 5 (п'ять) років земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:75:739:0003, площею 9416 кв.м., розташовану вздовж проспекту Академіка Палладіна, між вул. Академіка Булаховського та вул. Жовтневою у Святошинському районі м. Києва, для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного майданчика оптово-роздрібної торгівлі. Договір зареєстрований ГУЗР КМДА 12.04.2008 за № 75-6-00400.

Із залученого до матеріалів справи акта обстеження земельної ділянки від 25.05.2015 № 640/08 вбачається, що на частині земельної ділянки орієнтовною площею 0,3 га розташовано приміщення торгівельного призначення та споруди, і ця частина, на якій розташовано приміщення торгівельного призначення та споруди, огороджена та знаходиться під охороною. Інша частина земельної ділянки вкрита гравієм, асфальтом, травою та вільна від споруд та будівель.

Статтями 18, 20 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на момент проведення державної реєстрації договору) встановлено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації і лише після держаної реєстрації набирає чинності.

Договір укладено на 5 (п'ять) років, втім після закінчення строку дії договору, орендар за умови належного виконання своїх обов'язків має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору, у зв'язку з чим повинен не пізніше ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити дію договору (п. п. 3.1, 11.7 Договору).

Таким чином, строк дії Договору оренди, з урахуванням дати його державної реєстрації, узгоджений сторонами до 12.04.2013.

У матеріалах справи наявний лист Відповідача щодо клопотання про виготовлення технічної документації із землеустрою для поновлення Договору оренди, отриманий Позивачем 18.09.2012.

Особливості поновлення договорів оренди землі встановлені Законом України «Про оренду землі». Відповідно до ст. 33 цього Закону у редакції на момент виникнення спірних правовідносин (закінчення строку дії Договору) встановлено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Виходячи з приписів ст.ст. 319, 626 ЦК України, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч. 1 с. 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Отже, для застосування ч. 1 ст.33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти:

- орендар належно виконує свої обов'язки за договором;

- орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк;

- до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди;

- орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у тому разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами 8 та 9 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів:

- орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою;

- орендар належно виконує свої обов'язки за договором;

- відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди;

- сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Тобто, у будь-якому випадку у разі поновлення договору оренди обов'язковим є укладення відповідної додаткової угоди. Наведену вище правову позицію щодо поновлення дії договору оренди земельної ділянки висловлено Верховним Судом України в постановах від 25.02.2015 та від 15.04.2015 №№ 6-10цс15, 6-219цс14 та 6-55цс15.

Відповідачем належних доказів укладання додаткової угоди щодо поновлення Договору не представлено.

Під час розгляду спору судом встановлено, що Відповідач звертався до Позивача з листом та клопотав про виготовлення технічної документації із землеустрою для поновлення Договору оренди (лист отриманий Позивачем 18.09.2012).

Однак проекту додаткової угоди, як це передбачено ч. 3 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» про поновлення Договору до вказаного листа Відповідачем не додавалося. У матеріалах справи відсутні докази протилежного.

Тобто встановлений ст. 33 Закону України «Про оренду землі» порядок Відповідачем дотримано не було - проекту додаткової угоди про поновлення строку дії Договору Відповідач на розгляд Позивачу не надав, відтак у останнього були відсутні підстави розглядати питання укладення додаткової угоди до договору, встановлювати питання належного чи неналежного виконання Відповідачем умов Договору лише на підставі одного вищеописаного листа без передбаченого Законом проекту додаткової угоди.

Крім того, господарський суд зауважує, що Відповідач не був позбавлений права та можливості звернутись до суду з окремим позовом про спонукання Київської міської ради до укладання додаткової угоди про поновлення Договору.

При цьому, з огляду на приписи ст. 33 Закону України «Про оренду землі», суд зазначає, що саме по собі подальше користування земельною ділянкою та/або внесення орендних платежів не свідчить про автоматичне поновлення договору оренди. Наведені висновки суду в повному обсязі узгоджуються з вищеописаними позиціями Верховного Суду України.

Отже, враховуючи наведене вище, відсутні належні докази поновлення дії Договору.

За приписами ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічні положення містяться у п. 11.3 Договору.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. Аналогічні положення щодо обов'язку повернути земельну ділянку містяться у п. 11.8 Договору.

За таких обставин, враховуючи положення вказаних вище нормативно-правових актів, приймаючи до уваги, що строк дії Договору закінчився та докази його поновлення до теперішнього часу у матеріалах справи відсутні, суд дійшов висновку, що позов заступника прокурора Святошинського району м. Києва про зобов'язання Відповідача повернути територіальній громаді міста в особі Київської міської ради спірну земельну ділянку є правомірним та таким, що підлягає задоволенню.

Щодо порушення інтересів держави в межах даного спору, що стали підставою для подання даного позову заступником прокурора, то суд погоджується з його доводами, викладеними у позові. З огляду на наведене, а також враховуючи системний аналіз приписів статті 36 Закону України «Про прокуратуру», норм ГПК України та рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99, суд дійшов висновку про наявність у заступника прокурора права на звернення до господарського суду з даним позовом.

Відповідно до статті 49 ГПК України, судовий збір 1218 грн., від сплати якого заступник прокурора звільнений, стягується з Відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Південзахідторг» (м. Київ, вул. Жмеринська, 22-Б, офіс 201; ідентифікаційний код 32919768) повернути Київській міській раді (м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код 22883141) земельну ділянку загальною площею 0,9416 га з кадастровим номером 8000000000:75:739:0003, нормативна грошова оцінка якої складає 7724559,94 грн., розташовану між вул. Академіка Булаховського та вул. Жовтневою у Святошинському районі м. Києва у власність територіальної громади міста Києва та привести вказану земельну ділянку у придатний для використання стан.

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Південзахідторг» (м. Київ, вул. Жмеринська, 22-Б, офіс 201; ідентифікаційний код 32919768) у дохід Державного бюджету України 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Сташків Р.Б.