Рішення

від 28.09.2015 по справі 918/850/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 вересня 2015 р. Справа № 918/850/15

Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Класика комфортного будівництва"

до відповідача 1 ОСОБА_1 підприємства "КВЕСТ+"

до відповідача 2 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення заборгованості в сумі 72 173 грн. 00 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача : ОСОБА_3 (договір б/н від 02.09.2015р.).

Від відповідача 1: не з'явився.

Від відповідача 2: не з'явився.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Класика комфортного будівництва" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_1 підприємства "КВЕСТ+" та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про солідарне стягнення 34 308 грн. 75 коп. простроченої заборгованості за договором купівлі-продажу №44 від 01.04.2015р., 26 189 грн. 40 коп. інфляційних втрат, 9 578 грн. 39 коп. пені та 2 096 грн. 46 коп. 3% річних.

Ухвалою суду від 30.07.2015р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження, справу призначено до слухання на 03.09.2015р.

Ухвалою суду від 03.09.2015р. розгляд справи відкладено на 17.09.2015р.

Ухвалою суду від 17.09.2015р. розгляд справи відкладено на 28.09.2015р.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі за підстав вказаних у позовній заяві.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, проте через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, подав відзив в якому заперечив проти задоволення позову в частині солідарного стягнення 34 308 грн. 75 коп. простроченої заборгованості за договором купівлі-продажу №44 від 01.04.2015р., 26 189 грн. 40 коп. інфляційних втрат, 9 578 грн. 39 коп. пені та 2 096 грн. 46 коп. 3% річних (а.с. 45).

Представник відповідача 1 в судові засідання 03.09.2015р., 17.09.2015р. та 28.09.2015р. не з'явився, вимог не заперечив. Проте, до господарського суду Рівненської області повернулись поштові відправлення, якими відповідачу за адресою: 90575, АДРЕСА_1, було направлено ухвали від 30.07.2015р., 03.09.2015р. та 17.09.2015р., з довідкою відділення підприємства зв'язку: "За зазначеною адресою не значиться" (а.с.41-43, 54-56, 69-71).

Разом з тим, з наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 15.09.2015р.(а.с. 58-60) вбачається, що місцезнаходження ОСОБА_1 підприємства "КВЕСТ+": 90575, АДРЕСА_1.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Отже, за змістом вищезазначеної норми відповідач завчасно та належним чином був повідомлений про місце, дату та час судових засідань, крім того, останньому надавалося достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, письмових пояснень та додаткових документів.

Така сама правова позиція знайшла своє відображення в пункті 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" яким роз'яснено, що за змістом цієї норми (статті 64 ГПК України), зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Не з'явлення відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судові засідання, матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 ГПК України.

В результаті розгляду матеріалів справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2012р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Класика комфортного будівництва" (надалі - Постачальник) та ОСОБА_1 підприємством "Квест+" (надалі - Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №44 (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1. якого, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товари, зазначені у рахунках-фактурах/видаткових накладних до даного договору, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Кількість товару, вид транспорту, ціна, умови і строк поставки погоджується сторонами і вказуються в рахунках-фактурах/видаткових накладних (п. 1.2. Договору).

Згідно з п. 3.1. Договору, оплата проводиться в гривнях шляхом безготівкового переказу коштів на банківський рахунок постачальника на умовах повної передоплати згідно умов, вказаних у рахунках-фактурах, що є невід'ємними частинами даного договору.

Відповідно до п. 3.2. Договору, ціни фіксуються постачальником в рахунках-фактурах/видаткових накладних самостійно на день їх складення. Ціни на товар, вказані в рахунках з урахуванням доставки товару на склад покупця.

Даний договір набирає сили з моменту підписання сторонами і діє до « 31 грудня 2012р., а в частині зобов'язань по оплаті товарів - до повного їхнього виконання (п. 8.1. Договору).

Договір підписано представниками сторін та скріплено відбитками печаток.(а.с. 15-17).

Судом встановлено, що на виконання умов договору, на підставі видаткових накладних №356 від 05.09.2012р., №197 від 27.06.2013р., №229 від 11.07.2013р. та №258 від 26.07.2013р. - Товариство з обмеженою відповідальністю "Класика комфортного будівництва" передало, а Приватне підприємство "Квест+" отримало товар на загальну суму 145 308 грн. 75 коп., що стверджується матеріалами справи.(а.с 20-23)

Приватне підприємство "Квест+" здійснило оплату товару несвоєчасно та не в повному обсязі - всього сплачено 111 000 грн. 00 коп.

Гарантійним листом Приватне підприємство "Квест+" гарантувало погасити заборгованість в сумі 34 308 грн. 75 коп. до 28.02.2014р. (а.с. 25). Проте, в порушення взятих зобов'язань Приватне підприємство "Квест+" суму боргу у розмірі 34 308 грн. 75 коп. не оплатило.

Окрім цього, 11.10.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Класика комфортного будівництва", в особі директора ОСОБА_4, що діє на підставі статуту, (надалі - Кредитор) з одного боку, та Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, що діє на підставі державної реєстрації фізичної особи-підприємця, номер запису:2 607 000 0000 003247, (надалі - Поручитель) з іншого боку, уклали Договір поруки №44-П (а.с. 18-19).

Згідно з п.1 Договору поруки, поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань приватного підприємства "Квест+" (надалі - Боржник), що виник з договору купівлі-продажу №44 від 01.04.2012р. (надалі - основний договір), який був укладений між кредитором та боржником. У відповідності до п. 1.1. основного договору предметом основного договору є те, що кредитор зобов'язується поставити та передати у власність боржника товари, зазначені в рахунках-фактурах/видаткових накладних до даного договору, а боржник зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору (п.1.2. Договору поруки).

Відповідно до п. 2.1. Договору поруки, поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником забезпеченого зобов'язання. Але в любому випадку розмір відповідальності поручителя не повинен перевищувати розміру забезпеченого зобов'язання, зазначеного в п. 2.2. цього договору

Згідно з п. 2.2. Договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання боржником, згідно основного договору у сумі, що дорівнює 34308,75 грн.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту припинення дії основного договору. Окрім випадків визначених ст. 559 Цивільного кодексу України дія договору припиняється достроково з моменту державної реєстрації змін організаційної форми боржника, складу його засновників (власників), місця знаходження боржника та/або розміру статутного капіталу боржника, якщо такі зміни відбулись без письмової згоди поручителя (п. 5.1. договору поруки).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановивши обставини справи і давши їм правову оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (надалі в тексті - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

В силу ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Тому, факт отримання приватним підприємством "Квест+" товару зумовлює виникнення у нього зобов'язання оплатити його вартість на умовах Договору.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач доказів сплати боргу суду не подав.

Наявність заборгованості в сумі 34 308 грн. 75 коп. підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, виконаної сторонами за період з 05.09.2012р. по 31.12.2013р. (а.с.24).

Щодо вимог щодо солідарного стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 34 308 грн. 75 коп. простроченої заборгованості за договором купівлі-продажу №44 від 01.04.2015р., 26 189 грн. 40 коп. інфляційних втрат, 9 578 грн. 39 коп. пені та 2 096 грн. 46 коп. 3% річних, то суд звертає увагу на таке.

Як вказано вище, Згідно з п.1 Договору поруки, поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань приватного підприємства "Квест+" (надалі - Боржник), що виник з договору купівлі-продажу №44 від 01.04.2012р. (надалі - основний договір), який був укладений між кредитором та боржником. У відповідності до п. 1.1. основного договору предметом основного договору є те, що кредитор зобов'язується поставити та передати у власність боржника товари, зазначені в рахунках-фактурах/видаткових накладних до даного договору, а боржник зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору (п.1.2. Договору поруки).

Відповідно до п. 2.2. Договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання боржником, згідно основного договору у сумі, що дорівнює 34308,75 грн.

Згідно з п. 5.1. Договору поруки, договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту припинення дії основного договору. Окрім випадків визначених ст. 559 Цивільного кодексу України дія договору припиняється достроково з моменту державної реєстрації змін організаційної форми боржника, складу його засновників (власників), місця знаходження боржника та/або розміру статутного капіталу боржника, якщо такі зміни відбулись без письмової згоди поручителя

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Враховуючи, що позивач протягом шестимісячного строку з дня настання строку виконання зобов'язання не пред'явив вимоги до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, та не пред'явив позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки, відтак у даному випадку порука вважається припиненою, а суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог в часині стягнення солідарно з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 суми, заявленої до стягнення.

Враховуючи викладене, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення солідарно з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 34 308 грн. 75 коп. простроченої заборгованості за договором купівлі-продажу №44 від 01.04.2015р., 26 189 грн. 40 коп. інфляційних втрат, 9 578 грн. 39 коп. пені та 2 096 грн. 46 коп. 3% річних слід відмовити.

З огляду на вищевикладене в сукупності вбачається, що вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 підприємства "Квест+" 34 308 грн. 75 коп. простроченої заборгованості підлягають задоволенню.

Крім того, на підставі частини 6 статті 231 ГК України та частини 2 статті 625 ЦК України, позивач за період з 27.06.2013р. по 24.07.2015р. нарахував пеню в розмірі 9 578 грн. 39 коп., 3% річних за період з 27.06.2013р. по 24.07.2015р. в розмірі 2 096 грн. 46 коп. та інфляційні втрати за період з 27.06.2013р. по 30.06.2015р. в розмірі 26 189 грн. 40 коп.

Статтею 546 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно положень ст. 549 ЦК України, пеня є одним із видів неустойки, яка визначається як грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 547 ЦК України).

Як вбачається з умов Договору, сторони не обумовили положення про застосування до покупця такого виду неустойки як пеня та не визначили її розміру. Відповідно у позивача відсутні правові підстави для її нарахування, тому у задоволенні позову в частині стягнення 9 578 грн. 39 коп. пені слід відмовити.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене та перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 2 096 грн. 46 коп. 3% річних та 26 189 грн. 40 коп. інфляційних втрат є законними та обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтями 33 та 34 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, стягненню з ОСОБА_1 підприємства "Квест+" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Класика комфортного будівництва" підлягає 34 308 грн. 75 коп. простроченої заборгованості, 26 189 грн. 40 коп. інфляційних втрат та 2 096 грн. 46 коп. 3% річних.

Судові витрати у даній справі покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам згідно з ч.1 ст.49 ГПК України в сумі 1 584 грн. 53 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення солідарно з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 34 308 грн. 75 коп. простроченої заборгованості, 26 189 грн. 40 коп. інфляційних втрат, 9 578 грн. 39 коп. пені та 2 096 грн. 46 коп. 3% річних.

3. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства "КВЕСТ+" (90575, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 36249935) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Класика комфортного будівництва" (30403, Хмельницька обл., м. Шепетівка, вул.. Старокостянтинівське шосе, буд. 32, корп.. Б, кв. 10, код ЄДРПОУ 36681017) 34 308 грн. 75 коп. простроченої заборгованості, 26 189 грн. 40 коп. інфляційних втрат та 2 096 грн. 46 коп. 3% річних.

4. В задоволенні позову в частині стягнення 9 578 грн. 39 коп. - пені відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено "30" вересня 2015 року.

Суддя Горплюк А.М.