Рішення

від 29.09.2015 по справі 925/1521/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2015 р. Справа № 925/1521/15

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., при секретарі судового засідання Ковбі І.М.,

за участю представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2 - за довіреністю, представник відповідача не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Монастирищенський котельний завод"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Фасон"

про стягнення 99 614 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 99 614 грн. боргу за отриманий у позивача товар за період з 10.06.2014 по 05.11.2014 відповідно до видаткових накладних. В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на те, що протягом 2014 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 209 734 грн., частину якого на суму 67 936 грн. відповідач повернув за зворотними накладними від 12.06.2015 та за отриманий товар відповідач частково розрахувався, сплативши позивачу кошти в сумі 42 184 грн., залишок боргу в сумі 99 614 грн. відповідачем не сплачений до цього часу.

Відповідач не подав суду відзив на позов, не направив свого представника у судове засідання. 29.09.2015 до господарського суду електронною поштою надійшло клопотання за підписом директора ТОВ "Фасон" ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі, в якому відповідач просить зупинити провадження у справі № 925/1521/15 до завершення кримінальної справи № 12015020010006490 по факту незаконного привласнення третіми особами майна, що являється предметом спору у даній господарській справі, оскільки протягом червня-листопада 2014 року відповідач отримав товар на суму 209734 грн., частину товару на суму 67936 грн. відповідач повернув позивачу, однак товар на суму 99614 грн. залишився на території громадянина ОСОБА_4 в м. Вінниця по вул. Тимощука, 45, із яким відповідачем було погоджено здійснення спільної діяльності та який в подальшому відмовився від укладення відповідного договору та 20.06.2015 відмовився надати доступ до неналежної йому продукції і продукцію на суму 99614 грн. відповідачу не видав.

Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача, без відзиву на позов за наявними у справі матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України, з огляду на таке. Суд вжив усіх заходів для належного повідомлення відповідача про дату і час розгляду справи, у справі є доказ вручення представнику відповідача ухвали суду від 08.09.2015. Факт повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи підтверджується відповідачем у клопотанні про зупинення провадження у справі. Неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обов’язком.

Представники позивача у судовому засіданні повністю підтримали позов з підстав, викладених у позовній заяві, просили задовольнити позов та прийняти рішення у даному судовому засіданні, пояснили, що факт отримання товару у позивача представником відповідача та наявності заборгованості у вказаній в позові сумі підтверджується поданими у справу доказами, а також у акті звіряння взаємних розрахунків від 30.06.2015, підписаному повноважними представниками сторін, відповідно до якого заборгованість відповідача за отриманий товар складає 99 614 грн., заперечили проти задоволення клопотання відповідача та зупинення провадження у справі, вважаючи це клопотання безпідставним та направленим на затягування розгляду справи, оскільки позивач не може нести збитки через відносини відповідача із вказаним ним громадянином.

У судовому засіданні 29.09.2015 оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду відповідно до статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, заслухавши пояснення та доводи представників позивача, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Монастирищенський котельний завод" передало товариству з обмеженою відповідальністю "Фасон" в період з 10.06.2014 по 05.11.2014 товар на загальну суму 209 734 грн. відповідно до видаткових накладних, копії яких вказані у позовній заяві та додані до неї (а. с. 13, 17, 20, 21, 24-25, 27). Цей товар відповідач отримав через свого представника ОСОБА_3 на підставі довіреностей № 1 від 10.06.2014, № 2 від 27.06.2014, № 18 від 04.11.2014, № 15 від 07.12.2014. У вказаних видаткових накладних та касових ордерах зазначене посилання на договір постачання без номера і без дати.

Відповідач надав копію укладеного сторонами договору дилерського № 02/БМ від 10.06.2014, за яким оплата товару здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника (позивача), після його реалізації, один раз на тиждень.

Відповідач частково оплатив вартість отриманого товару в сумі 42 184 грн. згідно прибуткових касових ордерів і частину поставленого товару повернув позивачу 12.06.2014 на суму 67 936 грн. відповідно до зворотних накладних від покупця, копії яких додані до позовної заяви. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 99 614 грн.

30 червня 2014 року сторони провели звірку взаєморозрахунків, про що їх повноважні представники склали, підписали та скріпили печатками акт звіряння взаємних розрахунків, згідно якого встановили, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 99 614 грн.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд приходить до такого.

В силу частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов’язання, що виникає між суб’єктами господарювання, в силу якого один суб’єкт зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, є господарським зобов’язанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За приписом статті 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Відповідно до статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статей 193, 202 Господарського кодексу України та статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається із матеріалів справи і не спростовано відповідачем, останній не виконав свої зобов’язання за договором, не перерахував позивачу кошти в установлений договором строк.

Відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 99 614 грн. боргу є законною та обґрунтованою, підтвердженою належними доказами, вона не спростована і не заперечена відповідачем, отже, підлягає задоволенню.

Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі не підлягає задоволенню, з огляду на його безпідставність та необґрунтованість. Господарським процесуальним кодексом України не передбачено такої підстави для зупинення провадження у справі як вказав відповідач, та крім того, відповідач не пояснив, яким чином розслідування по факту незаконного привласнення майна вказаним громадянином може впливати на договірні відносини між позивачем та відповідачем щодо отримання відповідачем товару та на його обов’язок розрахуватися із позивачем, що визнаний та підтверджений відповідачем у акті звіряння розрахунків.

Відповідно до статті 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені останнім витрати на сплату судового збору в сумі 1 494 грн. 21 коп.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фасон" (Черкаська область, м. Монастирище, вул. Леніна, 125, 19100, ідентифікаційний код 32256629) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Монастирищенський котельний завод" (Черкаська область, Монастирищенський район, смт. Цибулів, вул. Гагаріна, 30 Е, 19114, ідентифікаційний код 38307385) - 99 614 грн. (дев’яносто дев’ять тисяч шістсот чотирнадцять гривень) основного боргу, 1 494 грн. 21 коп. (тисячу чотириста дев’яносто чотири гривні) судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 05.10.2015 (понеділок).

Суддя А.Д. Пащенко