Постанова

від 01.10.2015 по справі 922/4707/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2015 р. Справа № 922/4707/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Гончар Т. В., суддя Тарасова І. В.

при секретарі Кохан Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю б/н від 17.09.2015 року.

відповідача - не з"явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга" (вх. № 4539 Х/3-10) та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Гранд" (вх. № 4560 Х/3-10) на ухвалу господарського суду Харківської області від 20 серпня 2015 року по справі №922/4707/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга", м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Гранд", м. Харків

про витребування майна,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.08.2015 року по справі №922/4707/15 (суддя Денисюк Т.С. ), з урахуванням ухвали про виправлення описки від 07.09.2015 року, задоволено клопотання позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга" про вжиття заходів забезпечення позову. З метою забезпечення позову до виконання рішення суду застосовано такі заходи забезпечення позову: накладено арешт на нежитлову будівлю літ. В«Д-2В» , загальною площею 1498,6 кв. м., яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120; заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Дельта Гранд" вчиняти дії пов'язані з відчуженням та передачею в іпотеку/заставу нежитлової будівлі літ. В«Д-2В» , загальною площею 1 498,6 кв. м., яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120; Строк пред'явлення ухвали до виконання рік до 22.08.2016 року.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ольга" звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити ухвалу господарського суду Харківської області від 20.08.2015 року по справі №922/4707/15, та зобов'язати Московський відділ ДВС Харківського міського управління юстиції у триденний строк вжити заходи щодо накладення арешту, а докази надати суду.

Крім того, з ухвалою господарського суду Харківської області від 20.08.2015 року по справі №922/4705/15 не погодилось і Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта Гранд" та подало до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм та процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати.

Враховуючи те, що апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Гранд" стосуються однієї і тієї ж справи, між тими ж сторонами, предметом оскарження є ухвала господарського суду Харківської області від 20.08.2015 року по справі 922/4707/15, колегія суддів об`єднала зазначені скарги в одне апеляційне провадження.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ольга" відзиву на апеляційну скаргу не надала, однак його представник у судовому засіданні зазначив, що не підтримує доводи викладені у апеляційній скарзі, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Гранд".

До Харківського апеляційного господарського суду 29.09.2015 року повернулась ухвала суду від 16.09.2015 року, яка була направлена на адресу відповідача, з поштовою довідкою - відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до положень Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом ( абзац 3 пункту 3.9.1).

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про належне повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Гранд" про час та місце судового засідання.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Пунктом 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011 року Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За висновками суду апеляційної інстанції, незважаючи на те, що відповідач свого представника у судове засідання не направив, у відповідності до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційних скарг в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, дослідивши правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ольга" звернулось до господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Гранд" про витребування нежитлової будівлі літ. В«Д-2В» , загальною площею 1498,6 кв. м., яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.08.2015 року по справі №922/4707/15 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга" прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Разом із позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Ольга" надало до господарського суду клопотання про забезпечення позову, в якому просить накласти арешт на нежитлову будівлю літ. В«Д-2В» , загальною площею 1 498,6 кв. м., яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120 та заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Дельта Гранд" вчиняти дії пов'язані з відчуженням та передачею в іпотеку/заставу нежитлової будівлі літ. В«Д-2В» , загальною площею 1 498,6 кв. м., яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги позивача та відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє певні дії по підготовці справи до розгляду, в тому числі вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Стаття 67 ГПК України передбачає вичерпний перелік заходів до забезпечення позову, а саме: накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; заборона відповідачеві вчиняти певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору та зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду (стаття 66 ГПК України).

За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (Рішення у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року).

Конституційний Суд України в абзаці 5 пункту 3.2 мотивувальної частини Рішення від 16.06.2011 року у справі N 1-6/2011, зазначив, що інститут забезпечення позову сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України

Забезпечення позову є ефективним процесуальним засобом, який спрямований на гарантування виконання судового рішення та полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для

задоволення відповідної заяви.

Колегія суддів приймає до уваги, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову (пункт 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

Задовольняючи заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, суд першої інстанції зазначив про те, що станом на момент винесення ухвали існує реальна загроза відчуження майна, яке виступає предметом спору між сторонами, що підтверджується доданою заявником до заяви про вжиття заходів до забезпечення позову копією оголошення розміщене у газеті "Прем'єр Експрес ".

Посилання відповідача на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта Гранд" не розміщували оголошень щодо продажу спірного майна та не мали наміру на його відчуження відхиляються колегією суддів з огляду на роз'яснення постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", якою зазначено, що умовою для застосування таких заходів є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову може зникнути.

Факт наявності відповідного оголошення щодо продажу спірного майна є достатньо обґрунтованим припущенням, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути та зробити неможливим подальше вирішення спору по суті у даній справі.

Приймаючи до уваги, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення позовних вимог позивача, враховуючи те, що предметом спору є витребування майна, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про задоволення заяви про забезпечення позову.

При цьому, колегія суддів зауважує, що обраний судом першої інстанції спосіб забезпечення позову (накладення арешту та заборона вчиняти дії з відчуження майна) співвідноситься з предметом позову, а отже існує конкретний зв'язок між певним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Твердження скаржника (Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Гранд"), що заходами забезпечення позову здійснюється втручання у господарську діяльність відповідача, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки застосування заходів до забезпечення позову (накладення арешту на майно) не шкодить правам та інтересам суб'єкта господарювання та не є втручанням у господарську діяльність відповідача.

Щодо вимоги позивача змінити ухвалу господарського суду Харківської області від 20.08.2015 року по справі №922/4705/15, та зобов'язати Московський відділ ДВС Харківського міського управління юстиції у триденний строк вжити заходи щодо накладення арешту, а докази надати суду, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Апеляційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на зазначене вище, оскільки вимога про зобов'язання Московський відділ ДВС Харківського міського управління юстиції у триденний строк вжити заходи щодо накладення арешту не розглядалася судом першої інстанції, рішення про її задоволення або про відмову у задоволенні судом не приймалися, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для задоволення даної вимоги апелянта.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновки суду першої інстанції.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Харківської області від 20.08.2015 року по справі №922/4707/15 прийнята при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального і процесуального права і відсутні підстави для її скасування, в зв'язку з чим, апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Гранд" не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, 102, пунктом 1 статті 103, статтями 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга" залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Гранд" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 20 серпня 2015 року по справі №922/4705/15 залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 06 жовтня 2015 року.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Тарасова І. В.