Ухвала

від 01.10.2015 по справі 820/3901/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2015 р.Справа № 820/3901/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2015р. по справі № 820/3901/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Техник центр"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техник Центр" (далі за текстом - ТОВ "Техник Центр", позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі за текстом - ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, відповідач), в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0000662201 від 20.03.2015 р. Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2015 року адміністративний позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0000662201 від 20.03.2015 р. Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, ст.ст. 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Техник Центр" пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 08.09.2011 р., код - 37875322. (т. 1 а.с.92-94).

На обліку як платник податків підприємство перебуває у ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області.

На підставі направлень від 15.10.2014 року №№ 2350, 2351, 1914 та наказу № 2065, виданих ДПІ у Дзержинському районі м. Харкові ГУ Міндоходів у Харківській області, відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Техник Центр", код ЄДРПОУ - 37875322, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та з'ясування реальності і повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліках із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій з продажу та придбання товарів (робіт, послуг), з подальшою їх реалізацією, по взаємовідносинах з ТОВ "Прод-Логістик" в періоді червень 2014 року.

Результати перевірки оформлені актом №673/20-30-22-01/37875322 від 27.02.2015 р. (т.1, а.с.12-30).

За висновками перевірки, позивачем - ТОВ "Техник Центр", порушено п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 254167 грн., у тому числі за червень 2014 року у сумі 254167 грн. (т.1 а.с.30).

З посиланням на вказаний акт перевірки, Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0000662201 від 20.03.2015 року, яким ТОВ "Техник Центр" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 317708,75 грн., з яких 254167,00 грн. - основний платіж, 63541,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції (т. 1, а.с.38).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з незаконності та необґрунтованості оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Досліджуючи правомірність віднесення до складу податкового кредиту ТОВ "Техник Центр" суми податку на додану вартість, сплачену в ціні придбаних послуг з розробки бізнес-плану у контрагента ТОВ "Прод-Логістик" за перевірений період, колегія суддів зазначає, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту укладених платником податку договорів.

Таким чином, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість дослідженню підлягає рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, що здійснює операції з постачання товарів/послуг.

Таким чином, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні придбаних послуг сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання послуг із метою їх використання в господарській діяльності, підтверджений податковою накладною.

Колегією суддів встановлено, що фінансово-господарські відносини в перевіреному періоді між ТОВ "Техник Центр" (замовник) та ТОВ "Прод-Логістік" (виконавець) відбувались на підставі договору на розробку бізнес-плану №0206 від 02.06.2014р. (т.1 а.с.62-63), за умовами якого виконавець зобов'язується розробити бізнес-план на друге півріччя 2014 року.

Під розробкою бізнес-плану розуміється: аналіз становища та розробка стратегії роботи ТОВ "Технік Центр" на 2 півріччя 2014 року в умовах змін на автомобільного ринку: зміни лідерів ринку, зміни структури ринку та споживчого попиту, та маркетингові дослідження за 1 півріччя 2014 р.

Колегією суддів встановлено, що в зазначеному договорі та додатку до нього вказано, за яких умов повинен бути складений та розроблений бізнес-план, конкретизовано вимоги до нього з боку замовника, вказано, які саме документи та яка саме інформація повинна бути надана виконавцю, а отже наявні певні специфічні риси замовленого бізнес-плану, а саме: зазначено фірму розробника, період, в межах якого повинен бути розроблений бізнес-план тощо.

Виходячи з предметної специфіки укладеного договору щодо розробки бізнес-плану та маркетингових досліджень, колегія суддів зауважує, що за правилами цивільного законодавства корисний ефект від діяльності з надання послуги не виступає у вигляді певного осяжного матеріального результату, а полягає в самому процесі надання послуги.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

У відповідності до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з договору про надання послуг на розробку бізнес-плану №0206 від 02.06.2014р., сторони в повному обсязі узгодили істотні умови договору за правилами цивільного законодавства України, встановили права та обов'язки сторін, визначили предмет домовленостей, порядок виконання зобов'язань, передбачили ризики та інші умови.

Згідно додатку № 1 до даного договору від 02.06.2014 року (т.1 а.с. 67), технічне завдання на проведення маркетингових досліджень складається з: 1) проведення дослідження ефективності роботи ТОВ "Технік Центр" у 2014 році з точки зору потенційних можливостей ринку для автомобілів Nissan; 2) проведення дослідження автомобільного ринку Харківської області та виявлення структурних змін та змін споживчого попиту (окремим документом); 3) складення сценарію розвитку прогнозу продажів автомобільного ринку в Україні та в Харківській області на 2 півріччя 2014 року; 4) складення прогнозу можливих ризиків для ТОВ "Технік Центр" на 2 півріччя 2014 року, їх наслідки та засобів їх запобігання.

Відповідно до Методики складання бізнес-планів, затвердженої наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій від 21 квітня 1997 року № 56 бізнес-план - це специфічний плановий документ, в якому відображено організаційно-фінансові заходи для забезпечення виробництва окремих видів товарів, робіт, послуг. План дає можливість визначити перспективи розвитку майбутнього ринку збуту, оцінити витрати на виготовлення і реалізацію потрібної цьому ринку продукції, визначити її потенційну прибутковість. План повинен також дати відповідь: чи доцільно здійснювати інвестування виробництва з точки зору самоокупності витрат.

Як вбачається з наданого позивачем до суду бізнес-плану ТОВ "Техник Центр" на 2 півріччя 2014 року, до його змісту включено наступні розділи: загальні положення, резюме, аналіз роботи підприємства, конкурентний аналіз автосервісів м. Харкова, сценарії розвитку ринку, стратегії реклами і просування, управління персоналом, ризики, примітки.

Також в розробленому бізнес-плані надані рекомендації для ТОВ "Техник Центр" інструментів для оцінювання результатів досягнення цілей програм просування продукції.

Згідно маркетингових досліджень автомобілів Nissan та автомобільного ринку Харківської області, контрагентом позивача ТОВ "Прод-Логістик" надано рекомендації з маркетингової політики, реклами автомобілів в Харківській області в 2 півріччі 2014 року, досліджено характеристику автомобільного ринку Харківської області в 2 півріччі 2014 року та прогноз розвитку ринку за 1 півріччя 2015 року, динаміка продаж автомобілів Nissan в Харківській області та в Україні та ін.

Отже, колегія суддів зазначає, що результат вказаних послуг по розробці бізнес-плану та маркетингових досліджень повністю підтверджує виконання сторонами умов спірного договору та отримання юридичних наслідків від проведеної господарської операції, а також досягнення виконавцем поставлених замовником завдань.

Колегія суддів зазначає, що згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано до суду копію бізнес-плану на 2 півріччя 2014 року (т.1, а.с.123-193), маркетингові дослідження, розроблені ТОВ "Прод-Логістик" (т.2, а.с.1-86), копію податкової накладної №63003 від 30.06.2014 р. у сумі 1525000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 254166,67 грн.) (т.1, а.с.65), копію акту №3970007 здачі-прийому робіт (надання послуг) від 30.06.2014 р. у сумі 1525000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 254166,67 грн.) (т.1, а.с.66), копії платіжних доручень №893 від 14.07.2014 р. на суму 114375,00 грн., №1122 від 19.08.2014 р. на суму 170000,00 грн., №1146 від 21.08.2014 р. на суму 350000,00 грн., №1297 від 15.09.2014 р. на суму 500000,00 грн., №1517 від 20.10.2014 р. на суму 390625,00 грн. (т.1, а.с. 68-72).

В подальшому, викладені в бізнес-плані ТОВ "Техник Центр" на друге півріччя 2014 року та маркетингових дослідженнях інформація та рекомендації, позивачем використано у власній господарській діяльності для освоєння нових ринків збуту та розширення фінансово-економічної діяльності підприємства, а також для залучення нових клієнтів, що підтверджується наявними в матеріалах справи договорами купівлі-продажу автомобілів. (т.1, а.с.96-119).

Також на підтвердження економічної доцільності та пов'язаності отриманих послуг із з власною господарською позивачем надано статистичну довідку щодо реалізації автомобілів за 2 півріччя 2014 року, в якій зазначено, що ТОВ "Техник Центр" у 2 півріччі 2014 року обсяг продаж реалізованих автомобілів склав 80 договорів купівлі-продажу на загальну суму 29780848,06 грн.

Дослідивши вказані первинні документи на відповідність вимогам чинного законодавства, колегія суддів зазначає, що у відповідності до ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у вказаних документах наявні необхідні реквізити, що надає таким документам юридичної сили й доказовості.

Отже, надані позивачем до перевірки та до суду документи є належно оформленими первинними документами для підтвердження факту правомірності формування податкового кредиту з ПДВ.

Колегією суддів встановлено, що на час видачі податкових накладних контрагент позивача ТОВ "Прод-Логістік" був зареєстрований в установленому законом порядку, знаходився на обліку в податковому органі, мав статус платника ПДВ, свідоцтво платника ПДВ не було анульовано на момент укладання та виконання договору, докази що спростовують ці обставини, відповідачем не надано.

Також відповідачем не надано до суду доказів фактичної відсутності операцій по придбанню позивачем послуг у ТОВ "Прод-Логістік".

Згідно з довідкою Головного управління статистики у Харківській області та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців до основних видів діяльності ТОВ "Техник Центр" відноситься торгівля автомобілями, автомобільними деталями та приладдям, посередництво в торгівлі автомобілями, обслуговування та ремонт автомобілів.

Отже, з наданих позивачем первинних документів вбачається, що діяльність позивача відповідає умовам укладеного договору та видам господарської діяльності, свідчить про наявність господарської мети при здійсненні господарських операцій з метою отримання прибутку.

Наявні в матеріалах справи податкові накладні відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України, наказу Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014р. №10, тобто підстави вважати зазначені податкові документи недійсними відсутні.

Таким чином, формування податкового кредиту обумовлено придбанням послуг з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів.

Отже, враховуючи специфіку та особливості спірного правочину та господарської операції, колегія суддів вважає, що позивачем доведено фактичне виконання послуг розробки бізнес-плану та маркетингових досліджень.

Відповідно ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Враховуючи вказані норми законодавства, наявні в матеріалах справи докази, колегією суддів не встановлено, а відповідачем не доведено, що здійснені позивачем господарські операції з контрагентом ТОВ "Прод-Логістік" не мали реального характеру, а отримані послуги використані не в межах господарської діяльності позивача.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи апелянта про завищення податкового кредиту в результаті фінансово-господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "Прод-Логістік" у зв'язку з придбанням послуг на розробку бізнес-плану у зазначеного контрагента у зв'язку з наявністю акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Прод-Логістік", а також того, що в ході аналізу господарської діяльності ТОВ "Прод-Логістік" по ланцюгу постачання встановлено ознаки нереальності здійснення господарських операцій, враховуючи наступне.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому невиконання контрагентами позивача по ланцюгу постачання своїх обов'язків по сплаті податку до бюджету чи порушення ними правил ведення господарської діяльності не може впливати на результати діяльності підприємства - позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді донарахування податкових зобов'язань та зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ.

За змістом п. 1 ч. 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Між тим, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено, що, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, відповідач діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, а тому позовні вимоги про скасування такого рішення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За вказаних обставин, переглянувши постанову суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2015р. по справі № 820/3901/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М. Судді (підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В. Повний текст ухвали виготовлений 02.10.2015 р.