Ухвала

від 30.09.2015 по справі 313/556/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є.у.№313/556/15

Провадження №22-ц/778/4984/15 Головуючий у 1-й інстанції: Нагорний О.П.

Суддя-доповідач: Сапун О.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Пільщик Л.В.,

суддів: Сапун О.А.,

Краснокутської О.М.,

при секретарі: Евальд Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ентузіаст» на рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 30 червня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ентузіаст» до ОСОБА_3, фермерського господарства «Династія-2», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: відділ державної виконавчої служби Веселівського районного управління юстиції Запорізької області, про визнання недійсним договору оренди землі,-

ВСТАНОВИЛА :

У квітні 2014 року ТОВ «Ентузіаст» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3, фермерського господарства «Династія-2», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: відділ державної виконавчої служби Веселівського районного управління юстиції Запорізької області, про визнання недійсним договору оренди землі від 01.10.2014 pоку, укладеного ОСОБА_3 та ФГ «Династія - 2» щодо передачі в оренду земельної ділянки площею 7, 3 929 га, кадастровий номер НОМЕР_1, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На думку ТОВ «Ентузіаст», вказаний договір ОСОБА_3 уклала без необхідного обсягу цивільної дієздатності, так як вжиті ухвалою судді Веселівського районного суду Запорізької області від 21.03.2013 року заходи забезпечення позову обмежили її обсяг цивільної дієздатності, а також її права на розпорядження своїм майном - земельною ділянкою. Заходи забезпечення позову зберігають свою чинність до моменту повного виконання рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 19 листопада 2013 року, яким задоволено позовні вимоги ТОВ «Ентузіаст». Кредитний договір №23/08/12/2, укладений 22 серпня 2012 року між товариством та ОСОБА_3, розірвано. Зі ОСОБА_3 на користь ТОВ «Ентузіаст» стягнуто 39 900 грн. та судові витрати.

Передача в оренду земельної ділянки унеможливлює накладення стягнення на врожай з орендованої земельної ділянки, так як він вже належить орендареві, тим самим порушує права ТОВ «Ентузіаст» як стягувача. Відповідачка ОСОБА_3 фактично ухиляється від виконання рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 19 листопада 2013 року, яке на даний час в повному обсязі не виконано.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Укладаючи строком на 10 років договір оренди землі площею 7,3929 га відповідач ОСОБА_3 свідомо не повідомила про наявність у неї обмежень цивільної дієздатності, тим самим вчинила правочин всупереч вимогам п. 2 ст.203 ЦК України, а згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Посилаючись на викладене, позивач просив визнати недійсним укладений між відповідачами 01 жовтня 2014 рку договір оренди землі площею 7,3929 га кадастровий номер НОМЕР_1.

Рішенням Веселівського районного суду Запорізької області від 30 червня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ «Ентузіаст» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 30 червня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Заслухавши у судовому засіданні апеляційного суду доповідь судді, вислухавши доводи представника апелянта, заперечення представника ОСОБА_3, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у відповідності до статті 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 1 статті 307, статтею 308 ЦПК України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін, якщо визнає, що його постанвлено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Позивач, посилаючись на положення частини 2 статті 203 ЦПК України, просив визнати недійсним договір оренди землі, оскільки, на його думку, ОСОБА_3 на момент укладання договору 01 жовтня 2014 року не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні передбачені законом підстави для визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, який був укладений 01 жовтня 2014 року між ОСОБА_3 та ФГ «Династія-2».

Вказаний висновок відповідає фактичним обставинам справи, узгоджується з нормами матеріального права.

Частиною 2 статті 203 ЦК України передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлювалося, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншими актами цивільного законодавства, а також моральними засадами суспільства.

За змістом статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3,5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлено законом, але однією із сторін або іншою заінтересованою особою заперечується його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнано судом недійсним.

Із роз'яснень, викладених у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", вбачається, що при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Відповідно до статей 10,11,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у цих сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом з'ясовано, що ОСОБА_3 відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 170107 є власником земельної ділянки площею 7,3929 га, кадастровий номер НОМЕР_1, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Менчикурівської сільської ради Веселівського району Запорізької області ( а. с. 38 ).

Рішенням Веселівського районного суду Запорізької області від 19 листопада 2013 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 25 лютого 2014 року, були задоволені позовні вимоги ТОВ «Ентузіаст». Кредитний договір №23/08/12/2, укладений 22 серпня 2012 року між товариством та ОСОБА_3, розірвано. Зі ОСОБА_3 на користь ТОВ «Ентузіаст» стягнуто 39 900 грн. та судові витрати 513 грн. 70 коп. ( а. с 6-8,104-106 ).

Вказане рішення передано для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби Веселівського районного управління юстиції, виконавче провадження відкрито 02 квітня 2014 року. Постановою державного виконавця від 16 червня 2014 року звернуто стягнення на пенсію та інші доходи боржника ( а. с. 11-17,72-77,82-87 ).

У серпні 2014 року боржником у добровільному порядку було погашено частину заборгованості на суму 11 000 грн. ( а. с. 88 ).

01 жовтня 2014 року ОСОБА_3 на підставі укладеного договору оренди передала ФГ «Династія - 2» в оренду належну їй на праві власності земельну ділянку площею 7, 3 929 га, кадастровий номер НОМЕР_1, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Нормативна оцінка земельної ділянки, яка є предметом договору становить 148 796 грн. 74 коп.( а. с. 16,17,30-46 ).

Постановою державного виконавця від 04 червня 2015 року звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію та інші доходи боржника, які ОСОБА_3 отримує від передачі земельної ділянки в оренду ФГ «Династія-2». На користь позивача зі ОСОБА_3 щомісяця перераховуються відповідні суми на погашення боргу, чого не заперечує і ТОВ «Ентузіаст» ( а. с. 91-102 ).

Згідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Положеннями статті 10 Закону України "Про оренду землі" визначено, що передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на цю земельну ділянку. Передача майна в найм (оренду) не призводить до зміни власника майна (тобто право власності на майно не переходить до наймача). А отже, найм (оренда) не є відчуженням.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 346 ЦК України право власності припиняється у разі відчуження власником свого майна. Відповідно до наявних в чинному законодавстві визначень відчуження означає, що майно на оплатній чи безоплатній основі передається у володіння іншим особам, до яких переходить право власності на це майно (продаж, міна, дарування, позика, рента, передача учасником господарського товариства майна як внеску до статутного фонду тощо).

Суд першої інстанції повно, всебічно з'ясував фактичні обставини справи, дав належну оцінку доказам і дійшов правильного висновку, що при укладенні між ОСОБА_3 і фермерським господарством "Династія-2" договору оренди землі були дотримані вимоги статті 203 ЦК України. Будь-яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність заборони на укладання вказаного договору, про відсутність у відповідачки у момент укладання договору 01 жовтня 2014 року необхідного обсягу цивільної дієздатності, позивачем в ході вирішення спору не надано.

Твердження позивача про те, що передача належної ОСОБА_3 земельної ділянки в оренду ФГ «Династія-2» порушує право ТОВ «Ентузіаст» як кредитора, спростовується наявними у справі документами, не узгоджується з нормами матеріального права.

Рушення є законним, обґрунтованим, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що спір вирішено неправильно.

Керуючись ст.ст. 307,308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ентузіаст» відхилити.

Рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 30 червня 2015 року залишити без змін.

У;хвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий :

Судді: