Постанова

від 06.08.2015 по справі 810/2986/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2015 року № 810/2986/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фоззі-Фуд до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ Фоззі-Фуд звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від:

- 06.02.2015 № 100260002/2015/169647;

- 06.02.2015 № 100260002/2015/169646;

- 06.02.2015 № 100260002/2015/169648;

- 06.02.2015 № 100260002/2015/169644;

- 10.02.2015 № 100260002/2015/169722;

- 10.02.2015 № 100260002/2015/169736;

- 11.02.2015 № 100260002/2015/169793;

- 11.02.2015 № 100260002/2015/169789;

- 11.02.2015 № 100260002/2015/169790;

- 11.02.2015 № 100260002/2015/169792;

- 19.02.2015 № 100260002/2015/169955;

- 19.02.2015 № 100260002/2015/169954;

- 19.02.2015 № 100260002/2015/169957;

- 19.02.2015 № 100260002/2015/169950;

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем протиправно здійснено визначення митної вартості товару за резервним методом без доведення неможливості визначення митної вартості товару за ціною договору щодо імпортованих товарів. Крім того, позивачем було подано усі документи, які підтверджували складові митної вартості товарів.

Представник позивача звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачем надано заперечення проти позову, в яких зазначається, що під час митного оформлення товарів, задекларованих позивачем, у митного органу виникли сумніви щодо достовірності наданих декларантом до митного оформлення відомостей.

Крім цього, відповідачем наголошено, що в документах, поданих до митного оформлення для підтвердження митної вартості, містяться розбіжності, чим обґрунтовується правомірність вимог щодо надання додаткових документів. Так, зазначено, що митним органом було вжито всі передбачені законодавством заходи щодо митного оформлення товарів та здійснено послідовний перехід від першого до останнього методу визначення митної вартості імпортованого позивачем товару, тому оскаржувані рішення є обґрунтованими та прийняті ним з урахуванням вимог чинного законодавства.

На підставі ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

Між ТОВ Фоззі-Фуд та AGRO EGYPT FOR AGRICILTURAL PRODUCTS (Єгипет) 21.03.2014 укладено контракт купівлі-продажу № 210314Е. Предметом даного контракту є постачання продукції в асортименті, кількості та вартості, визначеної інвойсами.

З метою митного оформлення товару, отриманого на виконання умов зовнішньоекономічного контракту, позивачем подано до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України, митні декларації (далі - МД): №100260002/2015/169647 від 06.02.2015, №100260002/2015/169722 від 10.02.2015, №100260002/2015/169646 від 06.02.2015, №100260002/2015/169648 від 06.02.2015, №100260002/2015/169793 від 11.02.2015, №100260002/2015/169644 від 06.02.2015, №100260002/2015/169789 від 11.02.2015, №100260002/2015/169790 від 11.02.2015, №100260002/2015/169736 від 10.02.2015, №100260002/2015/169792 від 11.02.2015, №100260002/2015/169955 від 19.02.2015, №100260002/2015/169954 від 19.02.2015, №100260002/2015/169957 від 19.02.2015, №100260002/2015/169950 від 19.02.2015, згідно яких заявлено в режимі імпорт товар - апельсини солодкі, сорт Valencia , код УКТЗЕД 08051020000, виробник - AGRO EGYPT FOR AGRICILTURAL PRODUCTS, торгова марка - Премія), митна вартість 0,44-0,48 долара за кг (електронне декларування.

На підтвердження задекларованої митної вартості товарів ТОВ Фоззі-Фуд надало документи, перелік яких вказано у графі 44 вказаних МД, зокрема, позивачем надано:

- декларації митної вартості (код 1300);

- міжнародну автомобільну накладну (CMR) (код 2730);

- коносамент (код 2761);

- документи, що підтверджують вартість перевезення товару (код 3007);

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару (код 3002);

- рахунки-фактури (інвойси) (код 3105);

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів(код 4104);

- додаткова угода № 3 (код 4103);

- страховий поліс (код 3530);

- ветеринарні свідоцтва форм Ф-1, Ф-2 (ввезення товарів) (використовуються для підтвердження проведення ветеринарно-санітарного контролю при митному оформленні товару) (Держветфітослужба України) (код 5053);

- сертифікат про походження товару (код 7011);

- інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару (код 5501);

- інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (код 5504);

- інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару (код 5503);

- пакувальний лист (код 3141);

- резервна позиція (код 5511);

- сертифікати якості (код 9000);

- договір страхування вантажів №10101461106 (код 9000);

- виписки по рахунку б/н (код 9000).

Документи для здійснення митного оформлення подавались уповноваженими особами на декларування.

Судом встановлено, що митна вартість товару позивачем визначена виходячи з ціни контракту, тобто за основним методом, який встановлено ст. 58 Митного кодексу України.

Митницею проаналізовано інформацію, що містилась у товаросупровідних документах, наданих до митного оформлення за митними деклараціями та повідомлено позивача, що відповідно до ст. 53 Митного кодексу України декларанту необхідно подати додаткові документи, що підтверджують митну вартість товару, а саме:

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг; - ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, копію митної декларації країни відправлення, висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Дані пропозиції направлені декларанту в електронному вигляді.

За результати розгляду пропозицій митного органу декларант відповідними листами повідомив митний орган, що частина запитуваних митним органом документів вже надавалася до митного оформлення, та додатково надано:

- прайс-листи;

- комерційні пропозиції;

- документи, що підтверджують вартість перевезення товару (довідка);

- договір перевезення № 378 від 19.04.2011 р.;

- страхові поліси;

- договір страхування вантажів № 101014611 від 06.12.2013.

- платіжні доручення;

- виписки по банківських рахунках.

За таких обставин Київською міською митницею прийнято картки відмови у прийнятті митних декларації та рішення про коригування митної вартості товарів, якими скориговано митну вартість товару від 06.02.2015 №100260002/2015/000074/1, від 10.02.2015 №100260002/2015/000088/1, від 06.02.2015 №100260002/2015/000071/1, від 06.02.2015 №100260002/2015/000073/1, від 11.02.2015 №100260002/2015/000108/1, від 06.02.2015 №100260002/2015/000072/1, від 11.02.2015 №100260002/2015/000105/1, від 11.02.2015 №100260002/2015/000106/1, від 10.02.2015 №100260002/2015/000090/1, від 11.02.2015 №100260002/2015/000110/1, від 19.02.2015 №100260002/2015/000135/1, від 19.02.2015 №100260002/2015/000136/1, від 19.02.2015 №100260002/2015/000137/1, від 19.02.2015 №100260002/2015/000134/1 згідно яких заявлена митна вартість становила 0,44-0,48 долар/кг, після коригування - 0,90 долар/кг.

Зі змісту оскаржуваних рішень слідує, що підставою для відмови у визнанні заявленої митної вартості є (графа 33 рішення): відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості (відомості не підтверджено документально), наявність неточностей та розбіжностей в основних документах; невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товарів умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України; у митного органу наявна інформація щодо числових значень складових митної вартості та інших умов, що могли вплинути на ціну товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що згідно оскаржуваних рішень митна вартість товарів визначалась відповідачем за резервним методом та ґрунтується на раніше визнаних митним органом вартостях.

З метою випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання на різницю між митними платежами, обчисленими із заявленої митної вартості, та митними платежами, обчисленими із скоригованої митним органом митної вартості, позивачем подано до Київської міської митниці ДФС нові митні декларації.

Позивач, скориставшись правом, наданим ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України, від 08.05.2015 листом № УРБ10/14-2027 надав митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються, щодо рішень про коригування митної вартості від 19.02.2015 № 100260002/2015/000135/1, від 19.02.2015 №100260002/2015/000136/1, від 19.02.2015 №100260002/2015/000137/1, 19.02.2015 №100260002/2015/000134/1.

За результатами розгляду вказаної заяви позивача відповідач листом повідомив про відсутність підстав для перегляду прийнятих рішень про коригування митної вартості товарів.

Вважаючи рішення про визначення митної вартості протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відносини щодо митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України від 13.03.2012 №4495-VI, який набув чинності з 01.06.2012, положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно ч. 3 ст. 318 МК України митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії. (ст. 257 МК України).

Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами 4, 5 ст. 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. При цьому, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ст. 52 МК України).

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та другорядними: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, зі змісту ч.ч. 1, 2 ст. 53 МК України слідує, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма узгоджується зі ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим п.п. 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур , якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з визначеними ст. 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Частиною 3 ст. 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.

Згідно ч.ч. 4, 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зі змісту ч. 3 ст. 53, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 54, ст. 58 МК України слідує, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Орган доходів і зборів має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право органу доходів і зборів витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч. 2 ст. 53 МК України.

Крім того, п.п. 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.

Згідно ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).

З матеріалів справи слідує, що підставою для витребування митним органом додаткових документів стало те, що наданні документи містять неповні відомості (у наданих документах містяться розбіжності), не відповідають обраному декларантом методу визначення митної вартості товару умовам наведеним у главі 9 МК України, неподання додаткових документів в повному обсязі на письмову вимогу митного органу, а надані додаткові документи не підтверджують числові значення митної вартості.

Проте, митний орган не довів суду, що позивач у деклараціях митної вартості зазначив не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснив розрахунок, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості, або що надані митному органу документи містили розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Щодо зазначених митним органом розбіжностей в платіжних дорученнях та умовах контракту, то судом встановлено, що в п.8.1 контракту від 21.03.2014 №210314e та дод. угоди № 3 зазначено, що покупець здійснює 50% передоплати за товар відповідно до проформи інвойсу або інвойсу. До зазначених МД було подано платіжні доручення, які вказують на те, що позивачем сплачено 50% вартості товарів у відповідності до вказаних інвойсів.

Також відповідач у своїх рішеннях про коригування митної вартості зазначає, що враховуючи п. 10.2 контракту від 21.03.2014 №210314e, згідно ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору, відповідно п.2 контракту ціна на товар встановлюється на кожну партію товару, документального підтвердження узгодження цін товару за контрактом декларантом не надано .

У п. 10.2 контракту від 21.03.2014 №210314e зазначено, що при його виконанні та при вирішенні спорів, які можуть виникнути, сторони керуються матеріальним правом України.

Посилання відповідача на ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України є безпідставним, оскільки він не наділений повноваженнями контролювати виконання договірних зобов'язань сторін.

Крім того, відповідно до п.2.1. контракту від 21.03.2011 №210314e ціни на товар встановлюються на кожну партію товару окремо в інвойсі. До митного оформлення ТОВ Фоззі-Фуд було подано інвойси, в яких встановлена ціна товару. Строки виконання поставки передбачені п.3 контракту, строк дії договору - п.12.8 контракту від 21.03.2014 №210314e

Щодо зазначених митним органом розбіжностей про те, що позивачем не було надано документи, що підтверджують вартість перевезення товару, то позивачем під час митного оформлення були надані такі документи:

- договір про перевезення від 19.04.2011 №378,

- коносамент (bill of lading),

- довідку про транспортні витрати.

У довідці зазначено номер коносаменту, морського контейнера, маршрут, вантаж та його масу. Довідка підписана директором та головним бухгалтером перевізника.

Суд вважає, що даних документів достатньо для підтвердження транспортних витрат.

Також відповідач вказує на те, що термін дії договору перевезення від 19.04.2011 №378 спливає 31.12.2012 року.

До митного оформлення позивачем подано договір про перевезення від 19.04.2011 №378, укладений із морським агентом. У п. 10.1 цього договору передбачено, що у випадку, якщо жодна із сторін за 20 календарних днів до закінчення строку дії договору не заявить про намір розірвати договорів, то строк дії договору автоматично вважається продовженим на кожен наступний рік.

Отже, договір є діючим, що підтверджується його виконанням сторонами (здійснення перевезення, оформлення коносаментів, і т.п.).

На підставі вкладеного суд дійшов висновку, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом, прийняв рішення про коригування митної вартості товару та картку відмови в прийняті митної декларації.

Таким чином, суд дійшов висновку, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визначенні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом, прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару та картку відмови в прийнятті митної декларації, тому ці рішення підлягають скасуванню.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 цього Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження доводів щодо правомірності застосування норм митного законодавства, а відтак, відповідач не довів суду правомірності прийняття оскаржуваних рішень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 487,20 грн. (платіжне доручення від 03.07.2015 № 2927128), які підлягають стягненню з Державного бюджету України на його користь.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 94, 122, 128, 158-163, 167, 257 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від:

- 06.02.2015 № 100260002/2015/169647;

- 06.02.2015 № 100260002/2015/169646;

- 06.02.2015 № 100260002/2015/169648;

- 06.02.2015 № 100260002/2015/169644;

- 10.02.2015 № 100260002/2015/169722;

- 10.02.2015 № 100260002/2015/169736;

- 11.02.2015 № 100260002/2015/169793;

- 11.02.2015 № 100260002/2015/169789;

- 11.02.2015 № 100260002/2015/169790;

- 11.02.2015 № 100260002/2015/169792;

- 19.02.2015 № 100260002/2015/169955;

- 19.02.2015 № 100260002/2015/169954;

- 19.02.2015 № 100260002/2015/169957;

- 19.02.2015 № 100260002/2015/169950;

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фоззі-Фуд (код ЄДРПОУ 38124243) витрати по сплаті судового збору у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.