Постанова

від 30.09.2015 по справі 825/2026/15-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/2026/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Поліщук Л.О.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Кучкарової Я.Д., представників позивача Онищенко С.Г. та Цурій В.К., представника відповідача Смуригіної К.О., розглянувши у відкритому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Неоком» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Неоком» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області від 31.01.2015 №0000552200.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач в апеляційній скарзі просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити, оскільки вважає, що невідповідність висновків суду першої інстанції, порушення норм матеріального та процесуального права призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що співробітниками Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Неоком» з питань декларування в податковій звітності з ПДВ у складі податкового кредиту операцій з ТОВ «ТРАСТ ІНВЕСТ БІЛД» за вересень 2014 року.

За результатами перевірки складено акт №38/22/32818500 від 26.12.2014 (т.1 а.с.20-31), згідно висновків якого за позивачем встановлено порушення п. 44.6 ст. 44, п. 198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму ПДВ 60824,00 грн., у т.ч. за вересень 2014 року на суму ПДВ 60824,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.01.2015 №0000552200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 91 236,00 грн., з них: 60 824,00 грн. за основним платежем та 30 412,00 грн. за штрафними санкціями (т.1 а.с.19).

За результатами адміністративного оскарження висновки акту перевірки та повідомлення-рішення залишені без змін.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що угода між позивачем та ТОВ «ТРАСТ ІНВЕСТ БІЛД» не мала на меті настання реальних правових наслідків, що свідчить про безтоварність господарської операції, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення від 31.01.2015 №0000552200.

Вирішуючи спір колегія суддів виходить з наступного.

За змістом пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Витрати для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Положеннями п. 198.2 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Отже, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Відповідно до п. 198.6 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.09.2014 між Товариством ТОВ «Неоком» (замовник) та ТОВ «ТРАСТ ІНВЕСТ БІЛД» (виконавець) було укладено договір по післягарантійному ремонту обладнання 5ЕSS-2000 (т.1 а.с.76-80).

Пунктом 1 вказаного договору встановлено, що сторони висловлюють взаємну згоду укласти договір на організацію та проведення ремонту комутаційного обладнання 5ESS-2000/

На підтвердження виконання умов даного договору позивачем надані суду копії

- актів надання послуг від 26.09.2014 №221 на загальну суму 58696,00 грн., в т.ч. ПДВ 9782,67 грн.; №222 на загальну суму 24660,00 грн., в т.ч. ПДВ 4110,00 грн.; від 29.09.2014: №229 на загальну суму 57643,00 грн., в т.ч. ПДВ 9607,17 грн.; №230 на загальну суму 48796,00 грн., в т.ч. ПДВ 8132,67 грн.; №235 на загальну суму 59860,00 грн., в т.ч. ПДВ 9976,67 грн.; від 30.09.2014: №282 на загальну суму 58914,00 грн., в т.ч. ПДВ 9819,00 грн.; №283 на загальну суму 56374,00 грн., в т.ч. ПДВ -9395,67 грн. (т.1 а.с.97-103);

- звітів по проблемах з апаратного забезпечення з описом несправності Блоку заміни (.т1 а.с.186-223, т.2 а.с.6-25)

- податкових накладних від 26.09.2014 №221 на загальну суму 58696,00 грн., в т.ч. ПДВ 9782,67 грн.; №222 на загальну суму 24660,00 грн., в т.ч. ПДВ 4110,00 грн.; від 29.09.2014: №229 на загальну суму 57643,00 грн., в т.ч. ПДВ 9607,17 грн.; №230 на загальну суму 48796,00 грн., в т.ч. ПДВ 8132,67 грн.; №235 на загальну суму 59860,00 грн., в т.ч. ПДВ 9976,67 грн.; від 30.09.2014: №282 на загальну суму 58914,00 грн., в т.ч. ПДВ 9819,00 грн.; №283 на загальну суму 56374,00 грн., в т.ч. ПДВ -9395,67 грн. (т.1 а.с.81-86).

- платіжних доручень від 18.12.2014 №2321, від 12.01.2015 №2365, від 21.01.2015 №44, від 26.01.2015 №68, та виписки банку (т.1 а.с.104-107,173-178).

Передача блоків заміни в ремонт підтверджується актом підтвердження передачі Блоків заміни №1 від 15.09.2014 (т.1 а.с.108). А передача блоків заміни, які відремонтовані підтверджується актом підтвердження передачі Блоків заміни №2 від 30.09.2014 (т.1 а.с.109).

Ціна на ремонт блоків заміни телекомунікаційного обладнання типу 5ЕSS-2000 підтверджується переліком блоків заміни телекомунікаційного обладнання типу 5ЕSS-2000 з цінами для їх ремонту (т.1 а.с.224-233).

Дані операції були відображені в податковому обліку товариства, що підтверджується реєстром виданих та отриманих податкових накладних (т.1 а.с.87-95), а також відображені в бухгалтерському обліку товариства, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку: 631 (т.1 а.с.96).

Крім того, ТОВ «ТРАСТ ІНВЕСТ БІЛД» зареєстроване в якості суб'єкта господарювання у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб (т.1 а.с.179), та на день вчинення спірних фінансово-господарських операцій було платником податку на додану вартість (т.1 а.с. 181)

Позивачем також було зазначено, що вищезазначений договір було укладено для виконання договірних зобов'язань за договором укладеним між ТОВ «Неоком» (виконавець) та ПАТ«Укртелеком» (замовник) від 12.02.2014 №НРУ-2014-2001/810202-1356-1356 (т.1 а.с.112-120). Даний договір було укладено на підставі перемоги позивача за результатами конкурсу із зменшенням ціни на закупівлю послуг з ремонту телекомунікаційного обладнання, що підтверджується листами від 21.01.2014 №325-805430-800100, від 11.01.2014 №02/014/КК-02 (т.1 а.с.110-111).

На підтвердження виконання наведеного договору позивачем надані до суду копії податкової накладної від 30.09.2014 №195 (т.1 а.с.121); актів здачі-приймання наданих послуг від 30.09.2014 (т.1 а.с.122-130); акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.09.2014 №НП/19-005795 (т.1 а.с.141-142);

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції посилався на те, що згідно акту підтвердження передачі Блоків заміни № 2 від ТОВ «ТРАСТ ІНВЕСТ БІЛД» до ТОВ «Неоком» передача відремонтованих блоків відбулась 30.09.2014, а документів на підтвердження поставки ПАТ «Укртелеком» блоків позивачем в судове засідання та під час перевірки не надано.

Разом з цим, до суду подавались акти від 30.09.2014 №01/09, №02/09, № 03/09, № 04/09, № 05/09, № 06/09, № 07/09, № 08/09, № 09/09 здачі-приймання наданих послуг по Договору № НРУ-2014-001/810202-1356-1356 від 12.02.2014 між TOB «НЕОКОМ» та ПАТ «Укртелеком» (т.1 а.с. 122-130), що підтверджують передачу ПАТ «УКРТЕЛЕКОМ» блоків позивачем.

Суд першої інстанції також звернув увагу на те, що з наданого позивачем акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.09.2014 №НП/19-005795, що виконувалось ТОВ «НОВА ПОШТА», з переліку обладнання не можливо виділити Блоки 5ЕSS-2000, що надсилались та отримувались від ТОВ «ТРАСТ ІНВЕСТ БІЛД» (т.1 а.с.141-142). Дата даного документу, а саме: 29.09.2014, наданого як підтвердження відправки та отримання відремонтованого обладнання не відповідадає датам зазначеним в актах підтвердження передачі Блоків заміни №1 від 15.09.2014 та №2 від 30.09.2014.

В спростування такого висновку суду, колегія суддів наголошує на тому, що в переліку виконаних робіт є назви вантажу: «Мережеве обладнання», «Інше обладнання», наприклад строки 9, 17, 23, 26 згаданого акту (т.1 а.с.141-142). Блок заміни системи 5ESS-2000 підпадає як під визначення «Мережеве обладнання» так і під визначення «Інше обладнання», це пояснюється, як зазначає позивач, специфікою формування Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) TOB «НОВА ПОШТА».

Також колегія суддів звертає увагу на те, що дата 29.09.2014, зазначена на акті (т.1 а.с.141-142) свідчить про день його підписання, а не про день фактичного надання зазначених у ньому послуг.

Апеляційний суд зазначає, що недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб, зокрема, його контрагентів, за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Колегією суддів також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах «Інтерсплав проти України» (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03) та «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» (2010 рік, заява № 6689/03), в яких визначено, що платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Разом з тим, слід відмітити, що сам по собі факт допущення, на думку податкового органу, суб'єктом господарювання порушень певних встановлених законом правил господарської діяльності, здійснюваної на підставі певного договору, не є безумовною підставою для висновку про нереальність здійснення господарських відносин.

Водночас в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентами позивача від сплати податків та зборів, винесення вироків посадовим особам підприємств, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази неправомірності дій позивача.

Судом встановлено, що вищезазначений договір був виконаний сторонами в повному обсязі, товари (роботи/послуги) отримані, сторони претензій один до одного не мають.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що позивачем дотримано вимоги щодо документального підтвердження відповідних сум податкового кредиту, а отже, і правомірність відображення їх у податковій звітності, а тому спірне податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню

Враховуючи викладені обставини, апеляційний суд вважає висновки суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав на задоволення позовних вимог необґрунтованими.

Таким чином, встановивши, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставин в справі, порушено норми матеріального права, колегія суддів вважає за необхідне скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року та задовольнити позов.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Неоком» задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 31.01.2015 №0000552200.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Неоком» (код ЕДРПОУ 32818500) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області понесені судові витрати у розмірі 1096 (одна тисяча дев'яносто шість) грн. 85 коп.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Повний текст постанови виготовлений 05 жовтня 2015 року.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.