Рішення

від 30.09.2015 по справі 908/4197/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 3/105/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2015 Справа № 908/4197/15

За позовом: Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк В«ПРИВАТБАНКВ» (юридична адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570)

до відповідача: Приватного підприємства В«ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ПЕРСОНАЛЬНИХ ФІНАНСІВ, КРЕДИТУВАННЯ І ІНВЕСТИЦІЙВ» (70110, Запорізька область, Новомиколаївський район, с. Новоіванівка, вул. Степова, 20, ідентифікаційний код 38542140)

про стягнення заборгованості в сумі 12262,18 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Петриченко А.Є.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, юрисконсульт філії В«Запорізьке регіональне управління В«ПуАТ КБ В«ПриватбанкВ» , довіреність № 4338-О від 21.10.2013р.

від відповідача: не з'явився

ПуАТ КБ В«ПРИВАТБАНКВ» звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача ПП В«ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ПЕРСОНАЛЬНИХ ФІНАНСІВ, КРЕДИТУВАННЯ І ІНВЕСТИЦІЙВ» про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором банківського обслуговування від 15.01.2014р. № б/н в сумі 12262,18 грн.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2015р. справу розподілено судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 526, 527, 530, 610 ЦК України, ст. 193, 232 ГК України, ст. 1, 15, 49, 54-57, 64 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.07.2015р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/4197/15, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 07.09.2015р. об 11 год. 20 хв.

Ухвалою від 07.09.2015р., за заявою позивача та у зв’язку із неявкою в судове засідання відповідача розгляд спору по справі продовжено на 15 днів - до 01.10.2015р., розгляд справи відкладений на 30.09.2015р. о 10 год. 30 хв.

В судовому засіданні 30.09.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 06.10.2015р.

Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.

В судовому засіданні 30.09.2015р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві від 16.06.2015р. та в письмових поясненнях від 30.09.2015р.

В обґрунтування позовних вимог зокрема зазначив, що 15.01.2014р. ПП В«ВЦПФКІВ» було підписано заву про відкриття поточного рахунку (Заява), якою він приєднався до В«Умов та правил надання банківських послугВ» , Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua , які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування № б/н від 15.01.2014р.

Відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок № 26008050232737 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв’язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано В«Умовами та правилами надання банківських послугВ» .

Свої зобов’язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 12500,00 грн.

У зв’язку із порушеннями умов договору обслуговування кредитних лімітів на поточному рахунку відповідача станом на 11.06.2015р. утворилась заборгованість у розмірі 12262,18 грн., а саме:

9665,91 грн. - заборгованість за кредитом;

1082,58 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

1250,48 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов’язання за договором;

263,21 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

На підставі наведеного позивач просить суд позов задовольнити повністю.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судові засідання жодного разу не з’явився.

За приписами ст. 17 Закону України від 15.05.2003р. N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Таким чином, місцезнаходження відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 07.09.2015р. за № 21127267, станом на 07.09.2015р. ПП В«ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ПЕРСОНАЛЬНИХ ФІНАНСІВ, КРЕДИТУВАННЯ І ІНВЕСТИЦІЙВ» (скорочене найменування ПП В«ВЦПФКІВ» ) знаходиться за адресою: 70110, Запорізька область, Новомиколаївський район, с. Новоіванівка, вул. Степова, будинок 20.

Саме на цю адресу направлено судом копії всіх процесуальних документів по справі № 908/4197/15 для відповідача.

В підпункті 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Копія ухвали від 20.07.2015р. про порушення провадження у справі № 908/4197/15, яка була направлена на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулась до суду з позначкою пошти "за зазначеною адресою не проживає".

Копія ухвали від 07.09.2015р. про продовження розгляду спору на 15 днів - до 01.10.2015р. та відкладення розгляду справи на 30.09.2015р. о 10 год. 30 хв., яка була направлена на адресу відповідача, до суду не поверталась.

Питання про визнання явки представника відповідача у засідання господарського суду обов’язковою, відповідно до п.7 ч.1 ст.65 ГПК України, судом не вирішувалось.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із пунктом 3.9.2 постанови № 18 від 26.12.2011р. пленуму Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» , у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Одночасно, застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України В«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людиниВ» при розгляді справи господарський суд зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов’язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі В«Юніон Еліментарія Сандерс проти ІспаніїВ» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Натомість, не прибувши до суду в судове засідання, відповідач скористався своїми процесуальними правами на власний розсуд.

Клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача не заявлено. При цьому розгляд справи в суді триває з 20.07.2015р., а останнім днем розгляду справи відповідно до приписів ч.1 ст. 69 ГПК України є 01.10.2015р.

Втім, надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

15.01.2014р. ПП В«ВЦПФКІВ» було підписано заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, згідно якої, відповідач приєднався до В«Умов та правил надання банківських послугВ» (надалі - Умов), Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua , які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування № б/н від 15.01.2014р., та взято на себе зобов’язання виконати умови Договору.

Відповідно до Договору, відповідачу встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок № 26008050232737 в електронному вигляді через засоби електронного зв’язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано В«Умовами та правилами надання банківських послугВ» .

Згідно із розділом 1 (Загальні положення) вказаних Умов та правил надання банківських послуг, банк: ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОСОБА_1 "ПРИВАТБАНК", що діє на підставі Ліцензії Національного банку України № 22 від 29.07.2009 року, керуючись законодавством України, публічно пропонує широкому та необмеженому колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та правила надання банківських послуг (далі - Умови та Правила та/або Договір).

Відповідно до п.п.1.1.5.1 вказаних Умов, сторони несуть відповідальність за належне виконання своїх обов'язків відповідно до законодавства України та умов Публічного договору, Договору.

Підпунктом 3.2.1.1 Умов передбачений вид кредиту - "кредитний ліміт на поточний рахунок" корпоративного клієнта.

Згідно п.п.3.2.1.1.1 Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - "Кредит") надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - "Ліміт"). Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ОСОБА_3 повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ОСОБА_3 Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ОСОБА_3, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Відповідно до п.п.3.2.1.1.3 Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

За приписами п.п. 3.2.1.1.16 Умов, при укладанні договорів та угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), ОСОБА_3 і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/ або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першої" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Згідно підпункту 3.2.1.1.8 Умов, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - далі "Угода").

ОСОБА_3 може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ОСОБА_3 проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших) (п.п. 3.2.1.1.6 Умов).

За приписами підпунктів 3.2.1.2.2.2., 3.2.1.2.2.5., 3.2.1.2.2.7. Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Згідно п.п.3.2.1.6.1. Умов, договір, цей договір, а саме - обслуговування кредитного ОСОБА_3 на поточному рахунку Клієнта, набирає чинності з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання ОСОБА_3 у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань Сторонами за цим Договором.

Відповідно до підпункту 3.2.1.2.1.4. Умов, Банк зобов’язаний проводити обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку Клієнта згідно з наступним порядком:

1. При надходженні розрахункових документів Клієнта в ОСОБА_3 протягом операційного дня та відсутності грошових коштів на поточному рахунку Клієнта, Банк здійснює їх оплату відповідно до "Умов та правилами надання банківських послуг" в межах встановленого ОСОБА_3.

Операційний день - частина робочого дня банку, протягом якого приймаються від Клієнта розрахункові документи та можна, за наявності технічної можливості, здійснити їх обробку, передачу та виконання. Розрахункові документи подаються Клієнтом з дотриманням порядку розрахунково-касового обслуговування, передбаченого "Умовами і правилами надання банківських послуг". Тривалість операційного дня встановлюється банком самостійно та закріплюється в нормативних документах Банку. Інформація про тривалість операційного дня розміщена в розділі "Розрахунково-касове обслуговування" справжніх "Умов та правил надання банківських послуг

2. За результатами операцій, проведених за поточним рахунком Клієнта протягом банківського дня, перед закриттям банківського дня на поточному рахунку Клієнта може бути сформоване як кредитове сальдо (у випадку перевищення величини надходжень на поточний рахунок над величиною списань з поточного рахунку згідно з розрахунковими документами Клієнта з урахуванням вхідного залишку на початок банківського дня), так і дебетове сальдо (у випадку перевищення величини списань з поточного рахунку згідно з розрахунковими документами Клієнта над величиною надходжень на поточний рахунок з урахуванням вхідного залишку на початок банківського дня).

Банківським днем вважається робочий день, в який банківські установи України відкриті для проведення операцій з переведення грошових коштів з використанням каналів взаємодії з НБУ, і протягом якого ОСОБА_3 здійснює банківські операції, в тому числі щодо зарахування надійшли на поточний рахунок Клієнта грошових коштів.

3. При закритті банківського дня сформований дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта фактично є сумою використовуваного Клієнтом кредиту в цей день.

4. За рахунок грошових коштів, що надійшли на поточний рахунок Клієнта, в першу чергу проводиться погашення заборгованості за відсотками, розрахованими згідно п.п. 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2. Вступники на поточний рахунок Клієнта грошові кошти автоматично зменшують дебетове сальдо по поточному рахунку.

У разі відсутності надходжень грошових коштів на поточний рахунок Клієнта, погашення відсотків, розрахованих згідно з п.п.3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, проводиться за рахунок невикористаного залишку ОСОБА_3. Після погашення заборгованості за відсотками, ОСОБА_3 проводить оплату надходять протягом операційного дня розрахункових документів Клієнта в межах невикористаного залишку ОСОБА_3.

У відповідності з випискою по рахунку за період з 21.01.2014р. по 01.06.2014р. відповідач скористався банківськими коштами позивача.

Позичальник, всупереч умовам надання банківських послуг та приписам законодавства, взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, тому у нього виникла заборгованість з повернення кредитних коштів в сумі 12262,18 грн., а саме:

9665,91 грн. - заборгованість за кредитом;

1082,58 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

1250,48 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов’язання за договором;

263,21 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

02.06.2015р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 40115DNUKS00P від 25.05.2015р. про сплату заборгованості, що підтверджується описом вкладення до цінного листа від 02.06.2015р. та списком згрупованих поштових відправлень.

Доказів відповіді на претензію та сплати відповідачем суми боргу суду не надано.

Оцінивши представлені докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав .

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Так, господарські зобов'язання можуть виникати:

безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

з акту управління господарською діяльністю;

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб’єкта, який порушив зобов’язання, не звільняє цього суб’єкта від обов’язку виконати зобов’язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов’язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В даному випадку 15.01.2014р. ПП В«ВЦПФКІВ» було підписано заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, згідно якої відповідач приєднався до В«Умов та правил надання банківських послугВ» (Умов), Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua , які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування № б/н від 15.01.2014р., та взято на себе зобов’язання виконати умови Договору.

Наказом ПуАТ КБ В«ПРИВАТБАНКВ» від 28.01.2011р. № СП-2011-85 В«Про введення нової властивості розрахунку для корпоративних клієнтів та супер-проекту МСБ 2011 рокуВ» впроваджено спрощену форму укладення договорів.

Відповідно до ст. 3 Закону України № 852-IV від 22.05.2003р. В«Про електронний цифровий підписВ» , електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо:

електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису;

під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису;

особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.

Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Згідно до ч.2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Отже, в даному випадку, підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, є договір банківського обслуговування № б/н від 15.01.2014р.

Як зазначено в ч. 1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ст. 1067 ЦК України, договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.

У разі необґрунтованого ухилення банку від укладення договору банківського рахунка клієнт має право на захист відповідно до цього Кодексу.

Частиною 1 статті 1069 ЦК України передбачено, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України унормовано, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Наслідки порушення договору позичальником передбачені ст. 1050 (параграф 1) ЦК України. Зокрема, відповідно до ч. 1 цієї статті встановлено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов’язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, зобов’язання за договором банківського обслуговування № б/н від 15.01.2014р. з боку позивача виконані у повному обсязі, протягом дії договору ОСОБА_3 здійснював кредитування рахунку позичальника, що підтверджується банківською випискою по рахунку.

Згідно виписок з Приват-24 по клієнту ПП В«ВЦПФКІВ» , відповідачу повідомлялось про встановлення кредитного ліміту:

з 15.01.2014р. - в сумі 12500,00 грн.;

з 02.03.2014р. - в сумі 11135,65 грн.;

з 06.08.2014р. - в сумі 10000,00 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 202 ГК України, господарське зобов’язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов’язання; у разі поєднання управненої та зобов’язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Підстави для припинення зобов’язання відповідача за договором банківського обслуговування № б/н від 15.01.2014р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Сума заборгованості за кредитом на момент розгляду спору по суті складає 9665,91 грн., пред’явлена до стягнення обґрунтовано, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Порядок розрахунків між сторонами договору банківського обслуговування визначений в підпункті 3.2.1.4. Умов:

3.2.1.4.1. За користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків:

3.2.1.4.1.1. За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулення"), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі, 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

3.2.1.4.1.2. У випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів* з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36 (тридцять шість) % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню.

3.2.1.4.1.3. У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів * з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го * дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 56 (п'ятдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня , наступного за датою порушення зобов'язань.

Банк залишає за собою право продовжити період, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, і не вважати такий кредит простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта з погашення заборгованості - порушеними. Таке право реалізується шляхом повідомлення Клієнта за допомогою повідомлення в Системі Internet Banking Приват- 24 або рекомендованим листом на юридичну адресу Клієнта. При цьому, додаткових погоджень з Клієнтом не потрібно.

3.2.1.4.1.4. Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Крім того, згідно п.п. 3.2.1.2.3.1. Умов, сторони в порядку ч.1 ст.212 Цивільного кодексу прийшли до взаємної згоди про те, що процентна ставка за користування кредитом може бути підвищена Банком, у разі якщо збільшиться облікова ставка НБУ на 1 або більше пунктів, та/або курс гривні до іноземної валюти 1 групи класифікатора іноземних валют збільшиться на 5 або більше відсотків, та/або вартість ресурсів на міжбанківському грошовому ринку збільшиться на 5 або більше відсотків. Сторони погодилися, що збільшена відсоткова ставка починає діяти після того, як ОСОБА_3 повідомить Клієнта про настання подій, закріплених у даному пункті, а Клієнт не погасить наявну перед банком заборгованість в порядку і строки, передбачені "Умовами і правилами надання банківських послуг". Банк повідомляє клієнта про настання подій, закріплених цим пунктом, на свій вибір або в письмовій формі, або за допомогою встановлених засобів електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших).

ПуАТ КБ В«ПРИВАТБАНКВ» збільшив відсоткову ставку за користування кредитним лімітом на розрахунковому рахунку ПП В«ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ПЕРСОНАЛЬНИХ ФІНАНСІВ, КРЕДИТУВАННЯ І ІНВЕСТИЦІЙВ» з 01.07.2014р. у зв’язку із різкою зміною вартості ресурсів на міжбанківському ринку з 24 % до 36 %, потім з 48 % до 56 %. Про відповідні зміни відповідач повідомлений 05.06.2014р. через електронну систему "Приват24".

Згідно розрахунку заборгованості та випискам по нарахуванню процентів за період:

з 01.04.2015р. по 11.06.2015р. відповідачу по ставці 56 % річних нараховано до сплати відсотків на залишок заборгованості по тілу кредиту в сумі 1082,58 грн.

Згідно п.п.3.2.1.4.9. Умов, розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Відповідно до підпункту 3.2.1.4.4. Умов, Клієнт сплачує Банку винагороду за використання ОСОБА_3 відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Банк може на свій розсуд не стягувати зазначену комісію у разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 гривень.

Відповідно до виписки по рахунку за період з 01.04.2015р. по 11.06.2015р. на залишок заборгованості по тілу кредиту відповідачу нараховано та не сплачено останнім комісію в сумі 263,21 грн.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 1250,48 грн. пені.

В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Частиною 1 ст. 230 ГК України до штрафних санкцій віднесено господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобов’язання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов’язання.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, задатком.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Приписами ч. 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань регулюються Законом України від 22.11.1996р. № 543/96-ВР В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язаньВ» .

Відповідно до ст. 1, 3 Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язаньВ» , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відтак, розмір неустойки, встановлений законом, не обмежує учасників договірних відносин щодо визначення розміру пені, а передбачає обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

У відповідності до п.п. 3.2.1.5.1. Умов, при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ , яка діяла у період, за який сплачується пеня , (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні. У випадку якщо кредит надавався в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати.

Згідно виписки по рахунку відповідача за період з 01.12.2014р. по 11.06.2015р. на суму заборгованості по тілу кредиту, відсоткам, комісії була нарахована пеня, несплачений залишок якої становить 1250,48 грн.

За правилами ч. 1 ст. 259 ЦК України, сторонам дозволено за домовленістю збільшувати встановлену законом як загальну, так і спеціальну тривалість позовної давність. Умова про збільшення тривалості позовної давності може бути вміщена як в укладеному сторонами договорі купівлі-продажу, поставки, надання послуг тощо, так і в окремому документі або в листах, телеграмах, телефонограмах та інших документах, якими обмінювалися сторони і які повинні однозначно свідчити про досягнення згоди сторін щодо збільшення строку позовної давності.

Відповідно до п.п. 3.2.1.5.4. Умов, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 3 (Трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Згідно п.п.3.2.1.5.7. Умов, терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 5 років.

Відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов’язання, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На момент розгляду спору по суті, відповідач не надав суду доказів належного виконання договірних зобов’язань, а також власний контррозрахунок заявлених позивачем до стягнення сум.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення вищезазначених сум підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача повністю, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства В«ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ПЕРСОНАЛЬНИХ ФІНАНСІВ, КРЕДИТУВАННЯ І ІНВЕСТИЦІЙВ» (70110, Запорізька область, Новомиколаївський район, с. Новоіванівка, вул. Степова, 20, ідентифікаційний код 38542140) на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк В«ПРИВАТБАНКВ» (юридична адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, поштова адреса: 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800, ідентифікаційний код 14360570) 9665 (дев’ять тисяч шістсот шістдесят п’ять) грн. 91 коп. основного боргу, 1082 (одну тисячу вісімдесят дві) грн. 58 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 1250 (одну тисячу двісті п’ятдесят) грн. 48 коп. пені, 263 (двісті шістдесят три) грн. 21 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат на судовий збір.

3. Повне рішення складено 06.10.2015р.

Суддя В.М. Соловйов