Рішення

від 01.10.2015 по справі 908/4169/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 1/49/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2015 Справа № 908/4169/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КВАРТА 2014" (49029, м. Дніпропетровськ, вул. Карла Лібкнехта, б. 26, кв. 8)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69096, АДРЕСА_1)

про стягнення 324 400 грн. 00 коп.

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність б/н від 15.07.2015 р.;

від відповідача - не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КВАРТА 2014" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 324 400 грн. 00 коп., з яких: 224 400 грн. 00 коп. збитків та 100 000 грн. 00 коп. штрафних санкцій.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 612, 623, 624, 923, 924 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та умовами договору на перевезення вантажу б/н від 03.06.2015 р. та обґрунтовано порушенням відповідачем свого обов'язку щодо здійснення доставки вантажу.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.07.2015 р. у справі № 908/4169/15 справу призначено до розгляду на 04.08.2015 р. о 16 год. 00 хв., про що сторони були повідомлені належним чином.

В судове засідання 04.08.2015 р. представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, пояснення та документи не надали.

Враховуючи неявку представників сторін, не подання ними документів, для встановлення наявності чи відсутності обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги та правильного вирішення господарського спору, відповідно до ст. 77 ГПК України, суд відклав розгляд справи на 13.08.2015 на 16 год.00 хв., про що сторони були повідомлені належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні 13.08.2015 р. вказав про неотримання ухвал суду та не надав на вимогу суду оригіналів документів, доданих до позовної заяви.

Для виконання вимог суду, представник позивача звернувся із заявою про продовження строку розгляду справи на 15 календарних днів.

Згідно ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, суд задовольнив заяву позивача, продовжив строк розгляду справи на 15 днів та згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відклав розгляд спарви на 01.10.2015 р. на 14 год. 30 хвил.

22.09.2015 р. від позивача надійшло нормативне обґрунтування позовних вимог та копії документів по справі.

В судовому засіданні 01.10.2015 р. представник позивача підтримав позовні вимоги повністю, та надав суду для огляду оригінали документів, копії яких додані до справи в підтвердження позовних вимог.

Відповідач не надав відзиву на позовну заяву, не направив у судове засідання свого представника, причин неявки не повідомив.

Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся ухвалами, які надсилались на адресу відповідача, зазначену в позові та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (69096, АДРЕСА_1).

Надіслана кореспонденція поверталась до суду із позначкою за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За таких обставин, враховуючи положення ст. 64 ГПК України, суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документі не надані.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для прийняття рішення по суті спору і розгляд справи можливий без присутності представника відповідача.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

По закінченні судового засідання оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

26.05.2015 р. між позивачем (покупцем) та ТОВ «ПАНДА» (продавцем) був укладений договір № 26/05-3, згідно з яким, здійснивши 28.05.2015 р. передоплату в сумі 224 400 грн. 00 коп. (відповідно до банківської виписки), на підставі видаткової накладної № 680 від 04.06.2015 р., позивач придбав 22 т. цукру-піска та 440 шт. мішків на загальну суму 224 400 грн.

03.06.2015 р. між позивачем (замовником) та відповідачем (виконавцем) був укладений договір б/н на перевезення вантажів (надалі - договір).

Відповідно до умов договору, виконавець зобов'язувався вчасно доставити довірений йому замовником вантаж (цукор, вагою 22 т. на суму 224 400 грн. 00 коп.) до пункту призначення (м. Запоріжжя, вул. Ілліча, б.34) та видати його 05.06.2015 р. призначеній замовником особі, а замовник зобов'язувався сплатити за перевезення вантажу встановлену договором плату (7 200 грн. 00 коп.). При цьому, п. 1.2 договору встановлена повна матеріальна відповідальність виконавця за вантаж з моменту прийняття вантажу від замовника (або іншої особи за вказівкою замовника) і до його видачі особі, що призначена замовником.

Пунктом 5.2 договору передбачена повна матеріальна відповідальність виконавця згідно чинного законодавства, а також те, що у разі втрати вантажу виконавець сплачує замовникові вартість вантажу (відповідно до договору поставки товару, що перевозиться) та вартість перевезення. А. якщо виконавець не дотримався строків доставки вантажу у зазначений термін за місцем призначення, замовнику відшкодовується за кожну годину запізнення 10% від вартості послуг перевезення.

03.06.2015 р. сторонами була складена заявка-договір на транспортно-експедиційне обслуговування, де сторони зазначили дату та місце завантаження та доставки вантажу - 22 т. цукру та автомобіль МАЗ ар1942ар п/п ар7159хх, ПІБ водія ОСОБА_3, а також вартість вантажу - 224 400 грн. 00 коп. Загальна норма часу - 48 годин (дата завантаження 04.06.2015 р., дата доставки вантажу 05.06.2015 р.).

Згідно перепустки на вивезення вантажу № 398 від 05.06.2015 р., вантаж - 22 т. цукру та мішки 440 шт. був отриманий відповідачем через ОСОБА_3 на автомашину НОМЕР_1 для позивача.

Позивачем вказаний вантаж отримано не було.

08.06.2015 р. позивачем було подано відповідну заяву про скоєння кримінального правопорушення до органів внутрішніх справ (талон повідомлення № 95 про прийняття заяви). Дата внесення до ЄРДР 09.06.2015 р. Будь-яких інших доказів щодо кримінального провадження не надано.

Посилаючись на неотримання від перевізника вантажу, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 224 400 грн. 00 коп. та 100 000 грн. 00 коп. штрафних санкцій було предметом судового позову у цій справі.

Суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав:

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у ст. 526 Цивільного кодексу України.). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб та порядок, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідно до ст. 924 Цивільного кодексу України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Пунктом 1.2 договору встановлена повна матеріальна відповідальність виконавця за вантаж з моменту прийняття вантажу від замовника (або іншої особи за вказівкою замовника) і до його видачі особі, що призначена замовником.

Пунктом 5.2 договору передбачена повна матеріальна відповідальність виконавця згідно чинного законодавства, а також те, що у разі втрати вантажу виконавець сплачує замовникові вартість вантажу (відповідно до договору поставки товару, що перевозиться).

Стягнення збитків є заходом цивільної відповідальності. Умовою відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання, у тому числі у вигляді відшкодування збитків, є вина боржника. Кредитор не повинен доводити вину боржника у порушенні зобов'язання. На нього покладений обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання, прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання і завданими збитками та їх розмір.

Згідно зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, в обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідач допустив господарське правопорушення, не виконав договірних зобов'язань, та не доставив вантаж, внаслідок чого зобов'язаний відшкодувати позивачу фактичну вартість цього неотриманого позивачем вантажу в розмірі 224 400 грн. 00 коп.

Позивачем доведено, та матеріалами справи (пропуск № 398 від 05.06.2015 р.) підтверджується факт передачі відповідачеві як перевізнику через його водія вантажу: 22 т. цукру та 440 шт. мішків на загальну суму 224 400 грн. 00 коп., для позивача. Згідно банківської виписки, позивачем були перераховані продавцеві цукру грошові кошти у розмірі 224 400 грн. 00 коп. за вказаний вантаж. Виконання своїх договірних зобов'язань перед позивачем, відповідачем не доведено. Не доведено факт доставки відповідачем позивачу вантажу та його отримання останнім.

Таким чином, позивач довів факт невиконання відповідачем зобов'язання з доставки вантажу, прямий причинний зв'язок між порушенням зобов'язання і завданими збитками, факт заподіяння йому збитків та їх розмір.

Відповідач, в свою чергу не спростував факт заподіяння збитків, не довів, що не доставлення вантажу сталося не з його вини, внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 224 400 грн. 00 коп.

Підлягають задоволенню і вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 100 000 грн. штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 923 Цивільного кодексу України, у разі прострочення доставки вантажу перевізник зобов'язаний відшкодувати другій стороні збитки, завдані порушенням строку перевезення, якщо інші форми відповідальності не встановлені договором, транспортними кодексами (статутами).

Пунктом 5.2 договору передбачено, що якщо виконавець не дотримався строків доставки вантажу у зазначений термін за місцем призначення, замовнику відшкодовується за кожну годину запізнення 10% від вартості послуг перевезення.

Перевіривши розрахунок позивача суми штрафної санкції, враховуючи умови договору та норми чинного законодавства, беручи до уваги співрозмірність завданих збитків та договірної відповідальності за невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 100 000 грн. 00 коп. штрафних санкцій.

Отже позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за позовом відносяться на відповідача.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69096, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_2, з рахунків, встановлених державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КВАРТА 2014" (49029, м. Дніпропетровськ, вул. Карла Лібкнехта, б. 26, кв. 8, код ЄДРПОУ 39536426, на рахунки, встановлені державним виконавцем під час виконання судового рішення) 224 400 (двісті двадцять чотири тисячі чотириста) грн. 00 коп. збитків, 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп. штрафних санкцій та 6 488 (шість тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено і підписано « 06» жовтня 2015 р.

Суддя О.І. Немченко