Рішення

від 21.09.2015 по справі 908/4251/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/144/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2015 Справа № 908/4251/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю В«ІНБЕЛВ» 51212, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Орлівщина, вул. Піщанська, буд. 1, ідентифікаційний код 31970823)

до відповідача : публічного акціонерного товариства «³драдненськеВ» (70406, Запорізька область, с. Відрадне, вул. Перемоги, буд. 3, ідентифікаційний код 00852186)

про стягнення 445 718, 53 грн.

Суддя Азізбекян Т.А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 10.12.2014р.

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

21.07.2015р. на адресу господарського суду Запорізької області від товариства з обмеженою відповідальністю В«ІнбелВ» надійшла позовна заява з вимогами до публічного акціонерного товариства «³драдненськеВ» про стягнення заборгованості за договором поставки № 15/0605-К в сумі 445 718,53 грн., з яких: сума основного боргу 413 962,50 грн.; сума пені 27 219,45 грн.; сума 10 % річних 4 536,58 грн.

Ухвалою від 21.07.2015р. порушено провадження у справі № 908/4251/15, присвоєно провадженню номер 24/144/15, справу призначено до розгляду на 05.08.2015р.

Ухвалою від 05.08.2015р. розгляд справи відкладений на 15.09.2015р. В судовому засіданні 15.09.2015р. оголошено перерву до 21.09.2015р.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

У засіданні суду 21.09.2015р. оголошено вступна та резолютивна частини рішення.

Позивач підтримав вимоги, викладені у позовній заяві та зазначив, що 06.05.2015р. між сторонами укладено Договір поставки № 15/0605-К, на виконання умов якого позивачем було здійснено поставку товарів відповідачу на загальну суму 413 962 грн. Відповідачем товар прийнято, однак оплату було здійснено не в повному обсязі. Таким чином, сума боргу відповідача перед позивачем становить 445 718,53 грн. та складається з суми основного боргу 413 962,50 грн., 27 219,45 грн. - пеня та 4 536,58 грн. - 10% річних. Свої вимоги позивач обґрунтовує ст. ст. 20, 193, 216, ч. 1 ст. 224 ГК України, ст. ст. 16, 525, 526, 611, 612, ч. 2. ст. 625, п. 1-3 ст. 692 ЦК України, просить позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні 15.09.2015р. визнав основну суму заборгованості в розмірі 413 962,50 грн. Проти нарахування неустойки за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань відповідач заперечує на підставі того, що в рахунку на оплату № 567 від 07.05.2015р. є посилання на Договір № 14/3107-К від 31.07.2014 року, умовами якого не передбачено штрафні санкції за порушення зобов'язань. В судовому засіданні представник відповідача наполягав також на тому, що постачання товарів здійснювалося саме на підставі Договору № 14/3107-К від 31.07.2014р.

Неявка представника відповідача в судове засідання 21.09.2015р. не перешкоджала вирішенню спору. Справа розглянута в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

06.05.2015р. між товариством з обмеженою відповідальністю «ІНБЕЛ» (Постачальник) і публічним акціонерним товариством «ВІДРАДНЕНСЬКЕ» (Покупець) укладений договір поставки № 15/0605-К, за умовами якого (п. 1.1.) Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця білково-мінерально-вітамінні добавки, премікси, інший товар за погодженням сторін, а Покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах, передбачених цим Договором.

Найменування товару, його кількість, ціна товару за одиницю і по позиціях вказуються у видаткових накладних Постачальника на товар (п. 2.1.). Сторони домовилися, що усі видаткові накладні, за якими Постачальник поставив Покупцеві товар протягом терміну дії цього договору, відносяться до цього договору, якщо інше не вказано в видаткових накладних (п. 2.2.).

Згідно п. 3.1. договору, поставка товару здійснюється партіями протягом усього терміну дії цього Договору.

Розділом 4 договору сторони визначили, що ціна товару, що поставляється відповідно до Договору, вказується у видаткових накладних Постачальника (п. 4.1.). Загальна вартість Договору визначається як вартість товару, поставка якого здійснюється відповідно до видаткових накладних Постачальника. Зміна загальної вартості Договору здійснюється також у разі поставки додаткових партій і підписання уповноваженими представниками сторін додаткових угод на поставку таких партій товару (п. 4.2.).

Відповідно до п. 5.1. договору, розрахунок Покупцем за поставлену партію Товару, здійснюється у національній валюті України в безготівковому вигляді, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня прийняття товару. Днем прийняття товару є дата фактичного прийняття товару Покупцем, що фіксується шляхом підписання ним видаткової накладної на товар.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 413 962,50 грн., в т.ч. ПДВ 68 993,75 грн., що підтверджується видатковою накладною № 543 від 08.05.2015р.

Отже, свої зобов'язання за Договором поставки № 15/0605-К від 06.05.2015р. позивач виконав в повному обсязі, будь-яких претензій чи зауважень з боку відповідача щодо якості від відповідача не одержано. Факт отримання відповідачем товару за вказаною видатковою накладною підтверджується підписом завідуючого виробництва ОСОБА_2, скріпленого печаткою, який діяв за Довіреністю на отримання ТМЦ № 232 від 07.05.2015р.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, не зважаючи на встановлений договором строк для проведення розрахунків, відповідач зобов'язання по оплаті отриманого товару не здійснив, внаслідок чого сума основного боргу за поставлений, але не сплачений товар складає 413 962,50 грн., факт наявності якої підтверджується матеріалами справи й визнано відповідачем.

Глава 50 Цивільного кодексу України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, ст. 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, зобов'язання відповідача оплатити поставлений отриманий товар не припинено.

Відповідач доказів оплати товару за договором поставки № 15/0605-К від 06.05.2015р. в сумі 413 962,50 грн. суду не надав.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача 413 962,50 грн. основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 27 219,45 грн. пені за період з 23.05.2015р. по 30.06.2015р.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

За приписами ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 8.3. договору, у разі прострочення здійснення плати за партію товарів, що поставляється, Покупець сплачує Постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у момент нарахування пені, від простроченої до оплати суми за кожен день прострочення, а також 10% річних від простроченої до оплати суми.

Законом України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Факт прострочення платежу матеріалами справи доведено. Разом з тим, з розрахунку позивача вбачається, що за період з 23.05.2015р. по 30.06.2015р. кількість днів прострочення становить - 40, тоді як за зазначений період кількість днів прострочення становить - 39 днів. Здійснивши власний розрахунок пені за період з 23.05.2015р. по 30.06.2015р. за 39 днів прострочення платежу, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимоги щодо стягнення пені в розмірі 26 538,97 грн. В решті цієї вимоги суд відмовляє.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.3. договору сторони узгодили, що за у разі прострочення здійснення плати за партію товарів, що поставляється, Покупець сплачує Постачальникові 10 % річних від простроченої до оплати суми.

Вимога в частині стягнення 10 % річних відповідає діючому законодавству та договору, проте підлягає задоволенню частково в сумі 4 423,16 грн. за період з 23.05.2015р. по 30.06.2015р. за 39 днів прострочення. В іншій частині вимоги відхиляються.

Отже, з підстав зазначених вище, позов задоволено частково.

Доводи відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки матеріалами справи доведено, що саме на виконання умов договору поставки № 15/0605-К від 06.05.2015р. здійснювалася поставка товарів. Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Факт поставки товару за договором № 15/0605-К від 06.05.2015р. підтверджено первинним документом, а саме видатковою накладною № 543 від 08.05.2015р., яка містить посилання саме на цей договір. До того ж, договір поставки № 15/0605-К від 06.05.2015р. взагалі не містить обов'язку Постачальника виставляти рахунок, а отже, в даному випадку рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити для перерахування коштів. Відповідно до листа від 09.07.2007 №31-34000-20/23-4579/4800 Міністерства фінансів України щодо документального оформлення операцій, рахунок (рахунок-фактура) за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а носить лише інформаційний характер. Форма рахунку (рахунку-фактури) не відносяться до типових форм, які затверджуються Державним комітетом статистики України, застосування її нормативно-правовими актами не передбачено, тому при його складанні слід керуватися нормами зазначеного Закону України.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі в сумі 8 898,49 грн. відноситься на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «³драдненськеВ» (70406, Запорізька область, с. Відрадне, вул. Перемоги, буд. 3, ідентифікаційний код 00852186) на користь товариства з обмеженою відповідальністю В«ІНБЕЛВ» 51212, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Орлівщина, вул. Піщанська, буд. 1, ідентифікаційний код 31970823) - 413 962 (чотириста тринадцять тисяч дев'ятсот шістдесят дві) грн. 50 коп. основного боргу, 26 538 (двадцять шість тисяч п'ятсот тридцять вісім) грн. 97 коп. пені, 4 423 (чотири тисячі чотириста двадцять три) грн. 16 коп. 10% річних та 8 898 (вісім тисяч вісімсот дев'яносто вісім) грн. 49 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Т.А. Азізбекян

Повне рішення складено 28.09.2015р.