Рішення

від 05.10.2015 по справі 908/4248/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/143/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2015 Справа № 908/4248/15

м. Запоріжжя

за позовом: Публічного акціонерного товариства В«УКРГАЗПРОМБАНКВ» (02098, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, буд. 13, ідентифікаційний код 24262992)

до відповідача : Публічного акціонерного товариства В«ТОПАЗВ» (69071, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 84, ідентифікаційний код 14310371)

про стягнення суми.

Суддя Азізбекян Т.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 137 від 16.09.2015р.

від відповідача: не прибув

ВСТАНОВЛЕНО:

21.07.2015р. на адресу Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява від Публічного акціонерного товариства «Укргазпромбанк» (код ЄДРПОУ 24262992) з вимогами до Публічного акціонерного товариства «Топаз» (код ЄДРПОУ 14310371) про стягнення заборгованості за договором банківського кредиту № 170-КЛ/09 від 17.11.2009р. у розмірі 905 225, 35 доларів США, 2 767 437,88 грн., еквівалент в національній валюті по курсу НБУ станом на 10.07.2015р. становить 22 544 957,82 грн., що складається з: - заборгованість по кредиту - 740 000,00 доларів США (еквівалент у національній валюті - 16 167 648,02 грн.); - заборгованість по несплаченим в строк відсоткам - 165 225,35 доларів США (еквівалент у національній валюті - 3 609 871,92 грн.); - неустойка - 2 767 437,88 грн.

Ухвалою від 21.07.2015р. за поданими матеріалами порушено провадження № 24/143/15, розгляд справи № 908/4248/15 був призначений на 25.08.2015р. о 14-30 год.

Слухання справи неодноразово відкладалось за письмовими клопотаннями сторін, а термін вирішення спору продовжувався строком на 15 днів.

В судове засідання 05.10.2015р. відповідач не прибув та не повідомив суду про причину неявки.

Господарський суд роз'яснив представникам сторін права та обов'язки, передбачені положеннями Господарського процесуального кодексу України.

Відводів складу суду не заявлено.

Представники сторін не наполягали на проведенні звукозапису судового процесу технічними засобами.

05.10.2015р. господарським судом відповідно до вимог статті 85 ГПК України оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на наступні обставини. 17.11.2009р. між Публічним акціонерним товариством «Укргазпромбанк» та Публічним акціонерним товариством «Топаз» був укладений договір банківського кредиту № 170-КЛ/09, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у вигляді ліміту граничної заборгованості за кредитною лінією у розмірі 1 000 000,00 грн. доларів США, а позичальник зобов'язаний повернути кредит вчасно, сплатити проценти за користування ним та комісію за надання кредиту. Перший транш було надано відповідачу 21.10.2010р. у сумі 120 000,00 доларів США Відповідно до пунктів 1.1.2, 1.1.3 позичальник зобов'язаний сплачувати за користування кредитом відсотки у розмірі 14,5 % річних та повернути кредит у строк до 12.11.2010р. Відповідно до умов додаткової угоди № 15 від 26.07.2013р. кінцевий термін користування кредитом - 25.07.2014р. Відповідно до додаткової угоди № 16 від 26.11.2013р. процентна ставка за користування кредитом встановлена у розмірі 12,5 % річних. Позивач посилається на виконання договірних зобов'язань шляхом видачі відповідачу кредитних коштів, що підтверджується меморіальними ордерами № 467 від 21.01.2010р., № 524 від 11.02.2010р., № 685 від 21.09.2010р., № 1646 від 06.12.2012р. За поясненнями позивача, станом на 13.07.2015р. відповідач не виконав свої зобов'язання передбачені кредитним договором, а саме: не сплатив відсотки за користування кредитними коштами та не повернув кредитні кошти в передбачені строки, у зв'язку з чим прострочені зобов'язання відповідача по кредитному договору становлять 905 225,35 доларів США, 2 767 437,88 грн., еквівалент у національній валюті по курсу НБУ станом на 10.07.2015р. становить 22 544 957,82 грн., що складається з: - заборгованість по кредиту - 740 000,00 доларів США (еквівалент у національній валюті - 16 167 648,02 грн.);- заборгованість по несплаченим в строк відсоткам - 165 225,35 доларів США (еквівалент у національній валюті - 3 609 871,92 грн.); - неустойка - 2 676 437,88 грн. Просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач своїм процесуальним правом надати усні та письмові пояснення, заперечення на позов, не користався.

Розглянувши матеріали справи № 908/4248/15 та заслухавши пояснення представника позивача, суд -

В С Т А Н О В И В:

17.11.2009р. між АБ «Укргазпромбанк» (кредитодавець) та ВАТ «Топаз» (позичальник) укладений договір банківського кредиту (кредитна лінія) № 170 -КЛ/09 за загальними положеннями якого банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію на умовах, що визначені в договорі, а позичальник зобов'язується повернути кредит вчасно, сплатити проценти за користування ним та комісію за надання кредиту: - ліміт граничної заборгованості за кредитною лінією - 1 000 000,00 доларів США; - кінцевий термін користування кредитом - 12.10.2010р.; - процентна ставка - 14,5 % річних; - комісія за надання кредиту - 0,25 % від ліміту граничної заборгованості за кредитною лінією, що зазначено у пункті 1.1.1 договору.

Пунктом 1.1.6 договору визначено, що строк сплати процентів за користування кредитом - щомісячно, не пізніше п'ятого числа місяцю, що йде за місяцем користування кредитом, а за останній місяць користування кредитом - одночасно з погашенням суми кредиту, але не пізніше кінцевого терміну користування кредитом, що зазначено у пункті 1.1.2 договору.

Остаточне погашення кредиту здійснюється - 12.11.2010р.

За умовами розділу 3 договору банк має право вимагати повернення кредиту, сплати процентів та комісії, а також інших можливих зборів з суми кредиту, а також сплати неустойки та процентів відповідно до пунктів 5.1 - 5.4 договору.

Із змісту договору банківського кредиту (кредитна лінія) № 170-КЛ/09 від 17.11.2009р. слідує, що договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток банку та товариства.

Сторонами за договором укладались додаткові угоди, а саме: - додаткова угода № 1 від 12.11.2010р. з питання продовження кінцевого терміну користування кредитом - 12.05.2011р. та забезпечення зобов'язань позичальника перед банком; - додаткова угода № 2 від 12.05.2011р. з питання продовження кінцевого терміну користування кредитом - 12.08.2011р. включно та встановлення комісії за забезпечення обслуговування кредитної заборгованості; - додаткова угода № 3 від 30.06.2011р. з питання строку сплати процентів за користування кредитом; - додаткова угода № 4 від 10.08.2011р. з питання продовження кінцевого терміну користування кредитом - 21.10.2011р. включно та визначення строку сплати процентів за користування кредитом; - додаткова угода № 5 від 30.09.2011р. з питання визначення строку сплати процентів за користування кредитом; - додаткова угода № 6 від 21.10.2011р. з питання продовження кінцевого терміну користування кредитом - 23.03.2012р., визначення строку сплати процентів за користування кредитом ; - додаткова угода № 7 від 09.12.2011р. з питання визначення строку процентів за користування кредитом; - додаткова угода № 8 від 06.02.2012р. з питання визначення строку сплати процентів за користування кредитом; - додаткова угода № 9 від 05.03.2012р. з питання визначення строку сплати процентів за користування кредитом; - додаткова угода № 10 від 23.03.2012р. з питання продовження кінцевого терміну користування кредитом - 23.05.2012р. включно та визначення строку сплати процентів за користування кредитом; - додаткова угода № 1 від 23.05.2012р. з питання продовження кінцевого терміну користування кредитом - 06.07.2012р. та визначення строку сплати процентів за користування кредитом; - додаткова угода № 12 від 06.07.2012р. з питання продовження кінцевого терміну користування кредитом - 08.10.2012р. та визначення строку сплати процентів за користування кредитом; - додаткова угода № 13 від 08.10.2012р. з питання продовження кінцевого терміну користування кредитом - 28.01.2013р. включно;- додаткова угода № 14 від 28.01.2013р. з питання продовження кінцевого терміну користування кредитом - 26.07.2013р. та визначення строку сплати процентів за користування кредитом; - додаткова угода № 15 від 26.07.2013р. з питання продовження кінцевого терміну користування кредитом - 25.07.2014р. включно, та визначення строку сплати процентів за користування кредитом; - додаткова угода № 16 від 26.11.2013р. з питання визначення процентної ставки, яка становить - 12,5 % річних.

Таким чином, кінцева дата терміну користування кредитом - 25.07.2014р.

Меморіальними ордерами, наданими позивачем до матеріалів справи підтверджується видача позичальнику кредитних коштів на загальну суму 3 570 000,00 доларів США, а саме: - меморіальний ордер № 25191 від 28.02.2014р. на суму 115 000,00 доларів США; - № 15 від 06.10.2010р. на суму 300 000,00 доларів США; - № 9 від 10.09.2010р. на суму 1 000 000,00 доларів США; - № 1646 від 06.12.2012р. на суму 155 000,00 доларів США; - № 467 від 21.01.2010р. на суму 120 000,00 доларів США; - № 524 від 11.02.2010р. на суму 880 000,00 доларів США; - № 685 від 21.09.2010р. на суму 1 000 000,00 доларів США.

За розрахунком позивача, сума надання кредиту становить 2 155 000,00 доларів США.

З матеріалів справи слідує, що сума погашення кредиту становить 1 415 000,00 доларів США, а відтак сума заборгованості по кредиту становить - 740 000,00 доларів США (еквівалент у національній валюті - 16 167 648,02 грн.).

Оцінивши надані позивачем документальні докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

У відповідності до положень статті 11 Цивільного кодекс у України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: - договори та інші право чини.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до вимог статей 526, 527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.

За визначенням частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином. Проте, відповідачем зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом не виконані.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Божник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором, на підставі ч. 3 ст. 198 ГК України.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. Положення цієї глави застосовуються до інших фінансових установ при укладенні ними договору банківського рахунка відповідно до наданої ліцензії, а також застосовуються до кореспондентських рахунків та інших рахунків банків, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 1069 Цивільного кодексу України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом

Розмір плати за використання клієнтом коштів банку, яке не встановлене договором, не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України.

Факт наявності заборгованості відповідача перед Публічним акціонерним товариством «Укргазпромбанк» (код ЄДРПОУ 24262992) підтверджується наданими позивачем доказами.

Таким чином, аналіз зазначених норм права та фактичних обставин справи свідчить про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 740 000,00 доларів США (еквівалент у національній валюті - 16 167 648,02 грн.) заборгованості за кредитом, 165 225,35 доларів США (еквівалент у національній валюті України - 3 609 871,92 грн.) - заборгованості по несплаченим в строк відсоткам, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму неустойки 2 767 437,88 грн., яка складається з: - суми нарахованої пені - 2 168 261, 24 грн. на прострочений кредит; - сума пені на прострочені відсотки за користування кредитом - 534 506,05 грн.;- сума штрафу за порушення умов страхування майна - 32 335,30 грн.; - сума штрафу за порушення умов надання фінансових документів - 32 335,30 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами першою та четвертою ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно із ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 3 Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Перевіривши правильність нарахування пені, судом встановлено, що розрахунок санкції здійснений вірно, а враховуючи факт порушення відповідачем договірних зобов'язань в частині своєчасного повернення кредиту, позовні вимоги в частині стягнення суми пені за прострочення погашення кредиту у розмірі 2 168 261,24 грн. та за прострочені відсотки за користування кредитом - 534 506,05 грн. підлягають задоволенню.

Також, перевіривши розрахунки позивача в частині обчислення штрафу за порушення умов страхування майна та умов надання фінансових документів у розмірі 32 335,30 грн. відповідно, суд знайшов їх такими, що виконані вірно. Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Заявлені позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та документально підтвердженими.

В цілому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. ст. 49,82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Топаз» (69071, Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Магістральна, будинок 84; код ЄДРПОУ 14310371) на користь Публічного акціонерного товариства «Укргазпромбанк» (02098, м. Київ, вулиця Дніпровська набережна, 13; код ЄДРПОУ 24262992) суму заборгованості по кредиту - 740 000 (Сімсот сорок тисяч) 00 доларів США (еквівалент у національній валюті - 16 167 648 - Шістнадцять мільйонів сто шістдесят сім тисяч шістсот сорок вісім гривень 02 коп.), суму заборгованості по несплаченим в строк відсоткам - 165 225 (Сто шістдесят п'ять тисяч двісті двадцять п'ять) доларів США 35 центів (еквівалент у національній валюті - 3 609 871 - три мільйони шістсот дев'ять тисяч вісімсот сімдесят одна грн. 92 коп.), суму пені за прострочення погашення кредиту у розмірі 2 168 261 (Два мільйони сто шістдесят вісім тисяч двісті шістдесят одна) грн. 24 коп., суму пені за прострочені відсотки за користування кредитом - 534 506 (П'ятсот тридцять чотири тисячі п'ятсот шість) грн.05 коп., суму штрафу за порушення умов страхування майна - 32 335 (Тридцять дві тисячі триста тридцять п'ять) грн.30 коп., суму штрафу за порушення умов надання фінансових документів - 32 335 (Тридцять дві тисячі триста тридцять п'ять) грн. 30 коп.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Топаз» (69071, Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Магістральна, будинок 84; код ЄДРПОУ 14310371) в доход Державного бюджету України (код класифікації доходів бюджету 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)", одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), 22030001, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, р/р 31215206783007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409) суму судового збору - 73 080 (Сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.А. Азізбекян

Рішення виготовлено у повному обсязі та підписано 06.10.2015р.