Рішення

від 24.09.2015 по справі 910/16737/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2015Справа №910/16737/15

За позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Профіпартс»

До відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Автоленд»

Про стягнення 108671,01 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача не з'явились

від відповідача Коваленко І.Д. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Профіпартс» до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Автоленд» про стягнення за договором постачання № Р 109 від 21.06.2010 87838,83 грн., з яких: 36730,03 грн. боргу, 15977,08 грн. курсової різниці, 8413,83 грн. пені, 7722,41 грн. інфляційних, 630,46 грн. трьох процентів річних, 18365,02 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності сплати за поставлений позивачем товар.

Суд своєю ухвалою від 03.07.2015 порушив провадження у справі № 910/16737/15.

Суд своєю ухвалою від 23.07.2015 продовжив строк вирішення спору на п'ятнадцять днів.

Під час розгляду справи позивач збільшив розмір позовних вимог до 108671,01 грн., з яких: 36730,03 грн. боргу, 15977,08 грн. курсової різниці, 15719,59 грн. пені, 20883,54 грн. інфляційних, 995,75 грн. трьох процентів річних, 18365,02 грн. штрафу.

У свою чергу, відповідач у поданому суду відзиві позовні вимоги визнав частково та просив зменшити розмір пені до 2103,46, штрафу - до 4591,26 грн. з огляду на таке. ТОВ «Автоленд» здійснював розрахунки через рахунок в ПАТ «АКБ «Київ». Однак, враховуючи, складну економічну ситуацію в банківській сфері, у ПАТ «АКБ «Київ» 25.02.2015 на підставі постанови Правління НБУ введено тимчасову адміністрацію. З огляду на це ТОВ «Автоленд» було позбавлено можливості здійснити розрахунок з ТОВ «Профіпартс». 14.07.2015 ТОВ «Автоленд» підписало додаткову угоду №1, якою було передбачено, що у зв'язку з передачею від ПАТ «АКБ «Київ» до АБ «Укргазбанк» активів та зобов'язань за договорами, укладеними з клієнтами ПАТ «АКБ «Київ», на підставі рішення Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 про виведення банку ПАТ «АКБ «Київ» з ринку шляхом відчуження всіх активів та зобов'язань на користь АБ «Укргазбанк», сторони домовились внести зміни до договору банківського рахунку № ID935712 від 19.04.2011. Таким чином, ТОВ «Автоленд» одержало можливість розпорядження коштами, що знаходились на рахунку ПАТ «АКБ «Київ», та 17.08.2015 сплатило суму основного боргу у розмірі 36730,03 грн..

Також відповідач зазначив, що позивач необґрунтовано заявив до стягнення 20883,54 грн. інфляційних, оскільки сторони погодили, що сума договору залежить від зміни курсу EURO. Крім того відповідач заперечив проти визначеного позивачем розміру курсової різниці.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

21.06.2010 товариство з обмеженою відповідальністю «Профіпартс» (постачальник) та товариство з обмеженою відповідальністю «Автоленд» (покупець) уклали договір постачання № Р 109 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується постачати покупцю товар (запасні частини для вантажних автомобілів та напівпричепів (причепів), авто хімію, мастила (оливи), супутні товари для автотранспорту та інше) за його замовленнями окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що остаточно погоджується сторонами в накладних, які є невід'ємною частиною Договору (далі за текстом - товар), а покупець - приймати товар та оплачувати його на встановлених Договором умовах.

У п. 5.1.2 Договору сторони погодили відстрочку платежу тиміном 7 календарних днів.

Станом на день подання позовної заяви до суду (30.06.2015) заборгованість відповідача становила 36730,03 грн.. Дана обставина визнається сторонами і, відповідно до ч. 1 ст. 35 ГПК України, не потребує доказування.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Під час розгляду справи в суді відповідачем погашено 36730,03 грн. боргу, тому в цій частині вимог спір відсутній, у зв'язку з чим провадження в ній підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Згідно з п. 5.2 Договору у випадку зменшення курсу національної валюти України - гривні, відносно EURO на момент розрахунків за відвантажений за цим Договором та несплачений вчасно товар, сума, яка належить до сплати, визначається як фіксована величина в залежності від зміни курсу гривні до EURO.

За розрахунком суду до стягнення з відповідача підлягає 13832,63 грн. курсової різниці. Даний розрахунок суду здійснено шляхом перевірки дійсності даних щодо курсу EURO стосовно гривні України станом на час постачання товару та на час його оплати. Позивачем не наведено жодних даних щодо валюти, еквівалент якої застосовано при визначенні курсової різниці, та даних на підтвердження її розміру і достовірності курсу. З огляду на це у стягненні 2144,45 грн. курсової різниці судом відмовлено.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Пунктом 10.3 Договору передбачено, що при порушенні строків оплати покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний календарний день періоду прострочення платежу, без обмеження строків обмеження нарахування пені.

При простроченні оплати більше одного місяця, покупець сплачує штраф у розмірі 50% від суми заборгованості (п. 10.6 Договору).

За розрахунком позивача, прийнятим судом як вірний, відповідач повинен сплатити 15719,59 грн. пені та 18365,02 грн. штрафу.

Відповідно до п. 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.11.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Таким чином, наявність обставин, які мають істотне значення при вирішенні питання про зменшення розміру санкцій, вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації.

Враховуючи, що порушення оплати пов'язано з неплатоспроможністю ПАТ «АКБ «Київ», і після внесення відповідачем змін (14.07.2015) до договору банківського рахунку № ID935712 від 19.04.2011, що мало місце з АБ «Укргазбанк», якому відчуженні всі активи та зобов'язання банку ПАТ «АКБ «Київ», відповідач, отримавши можливість здійснити платіж, 17.08.2015 погасив основний борг, суд вважає за можливе оцінити дані причини як такі, що є поважними та є підставою для зменшення розміру пені. Отже, суд, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, зменшує розмір пені з 15719,59 грн. до 2103,46 грн., штрафу з 18365,02 грн. до 4591,26 грн..

Позивач заявив до стягнення з відповідача 995,75 грн. трьох процентів річних та 20883,54 грн. інфляційних.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, з відповідача підлягає стягненню 995,75 грн. процентів річних.

Водночас вимога позивача про стягнення з відповідача 20883,54 грн. інфляційних задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції є способом захисту майнового права кредитора у зв'язку з обезціненням коштів, а отже воно не може розглядатись як санкція за невиконання або неналежне виконання грошового зобов'язання й не може розцінюватись як захід відповідальності за порушення зобов'язань (відповідна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 08.11.2010 по справі № 3-12г10). Оскільки у зобов'язанні за Договором визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті по курсу до гривні України на день платежу, і інфляційні процеси іноземної валюти не встановлюються Національним банком України, спірні правовідносини в цій частині не підпадають під правове регулювання ст. 625 ЦК України.

Таким чином позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 13832,63 грн. курсової різниці, 2103,46 грн. пені, 4591,26 грн. штрафу, 995,75 грн. процентів річних. Провадження в частині стягнення 36730,03 грн. боргу підлягає припиненню в порядку п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України - у зв'язку з відсутністю предмету спору. В частині стягнення 2144,45 грн. курсової різниці, 13616,13 грн. пені, 13773,76 грн. штрафу, 20883,54 грн. інфляційних судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір з вимог про стягнення 85643,02 грн. (36730,03 грн. (борг)+13832,63 грн. (курсова різниця)+15719,59 грн. (пеня)+18365,02 грн. (штраф)+995,75 грн. (три проценти річних) покладається на відповідача, а в іншій частині - на позивача. З позивача підлягає стягненню до Державного бюджету України 346,42 грн. несплаченого судового збору за подання заяви про збільшення розміру позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Автоленд» (02660, м. Київ, вул. Колекторна, 17, код 32488209) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Профіпартс» (04073, м. Київ, вул. Скляренка, 1, код 36698083) 13832,63 грн. курсової різниці, 2103,46 грн. пені, 4591,26 грн. штрафу, 995,75 грн. трьох процентів річних, 1712,86 грн. судового збору.

Провадження в частині стягнення 36730,03 грн. припинити.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Профіпартс» (04073, м. Київ, вул. Скляренка, 1, код 36698083) до Державного бюджету України 346,42 грн. судового збору.

Рішення підписано 06.10.2015.

Суддя С. А. Ковтун