cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.09.2015Справа №910/14631/15 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дубовий Гай"
про стягнення 119 168,00 грн.
Представники сторін:
від позивача: Кабанцев Я.І. - представник за довіреністю № 693 від 30.06.2015 року;
від відповідача: Зимогоров О.С. - представник за довіреністю № б/н від 24.07.2015 року.
ВСТАНОВИВ:
На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дубовий Гай" про стягнення 119 168,00 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між позивачем та відповідачем укладено договір № 11525/4-09 від 28.08.2013 року на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі.
Відповідно до п. 1.1. договору цей договір укладається у відповідності із Законом України «Про питну воду та питне водопостачання».
Відповідно до 2.1.1. договору облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показами засобу обліку, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених правилами користування.
Відповідно до п. 2.1.2. договору зняття показів засобів обліку здійснюється, як правило. щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показів, дані, що зняті постачальником, є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг.
Відповідно до п. 2.2.2 договору оплата вартості послуг абонентом здійснюється щомісячно у безготівковій формі у п'ятиденний строк з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента.
Відповідач фактично споживав комунальні послуги, однак відповідачем вони не оплачувались, внаслідок чого утворилась заборгованість складає 86 537,34 грн.
На підставі викладеного вище позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача основної заборгованості у сумі 86 537,34 грн. та нарахованих на суму заборгованості три проценти річних - 1 297,10 грн., індекс інфляції у сумі 16 991,41 грн., пеню в розмірі 5 688,42 грн. та штрафу у розмірі 8 653,73 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 10.06.2015 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 30.06.2015 року.
26.06.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав документи по справі.
У судове засідання 30.06.2015 року з'явився представник позивача.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду від 10.06.2015 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 32009410, хоча 25.06.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.06.2015 року розгляд справи перенесено на 27.07.2015 року.
27.07.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав відзив на позовну заяву.
У судове засідання 27.07.2015 року з'явились представники сторін.
Представник позивача та представник відповідача подали клопотання про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів.
Суд задовольнив клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів.
У судовому засіданні 27.07.2015 року оголошена перерва до 08.09.2015 року.
У судове засідання 08.09.2015 представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 27.07.2015 року, але 25.08.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Представники позивача з'явились у судове засідання.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.09.2015 року розгляд справи перенесено на 22.09.2015 року.
21.09.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав документи по справі.
У судове засідання 22.09.2015 року з'явились представники сторін.
Представник відповідача заявив усну заяву про застосування строку позовної давності стосовно пені.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
28.08.2013 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 11525/4-09 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі.
Згідно з ст. 2 Закону України «Про питну воду та питну водопостачання», дія цього закону поширюється на всі суб'єкти господарювання, що виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населені пункти, окремо розташовані об'єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання або за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв), інших засобів нецентралізованого водопостачання, а також на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю питної води, станом джерел та систем питного водопостачання, а також споживачів питної води.
Відповідно до п. 1.1. договору цей договір укладається у відповідності із Законом України «про питну воду та питне водопостачання». За цим договором постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва за адресами об'єктів водоспоживання, зазначеними у дислокації об'єктів водоспоживання та водовідведення (яка є невід'ємною частиною цього договору) та на підставі пред'явлених абонентом умов (дозволу) на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва, а абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому послуг на умовах цього договору та дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року № 190 (в подальшому - правила користування), правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 року за № 37, зареєстрованими в Міністерстві юстиції 26.04.2002 року за № 403/6691 ( в подальшому - Правила приймання), Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради від 12.10.2011 р. за № 1879, зареєстрованими в головному управлінні юстиції у м. Києві 17.10.2011 р. за № 44/903 (в подальшому - Місцеві правила приймання), а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.
Згідно з п. 2.1.1. договору облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показами засобу обліку, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених правилами користування.
Відповідно до п. 2.1.2. договору в тому числі зазначено, що зняття показів засобів обліку здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показів, дані, що зняті постачальником, є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг.
П. 2.2.1 договору передбачено, що постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або в паперовому вигляді вимоги доручення тощо) для оплати за надані послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у системи каналізації м. Києва відповідно до встановлених тарифів.
Відповідно до п. 2.2.2 договору у розрахункових документах зазначається вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг абонентом здійснюється щомісячно у безготівковій формі у п'ятиденний строк з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента, за згодою постачальника оплата може здійснюватись іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. У разі утворення боргу оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.
П. 2.2.3. договору передбачено, що у випадку неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документу, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5 числа наступного місяця за платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості наданих йому послуг.
На виконання умов договору позивач надав відповідачеві послуги з постачання питної води та приймання стічних вод які останнім неоплачені, таким чином за розрахунками позивача заборгованість відповідача перед позивачем становить 86 537,34 грн.
Відповідно до наданого розрахунку заборгованість утворилась з листопада 2013 року по червень 2014 року включно.
Споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення ( ст. 22 Закону України «Про питну воду та питну водопостачання»).
П. 3.3.4 договору передбачено, що абонент зобов'язується сплачувати вартість наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору.
Відповідно до відзиву відповідачем не заперечується сума заборгованості в розмірі 28 728,12 грн., однак відповідач зазначає, що інша сума заборгованості не підтверджена документально.
Матеріалами справи підтверджується виставлення платіжних вимог-доручень за період з 01.11.2013 року по 30.06.2014 року на 28 728,12 грн., розшифровки рахунків абонента з 11.2013 року по 06.2014 року на суму 28 728,12 грн. та акти про зняття показань з приладів обліку за вказаний період.
Також, матеріалами справи, саме довідкою за № 78/15 від 19.06.2015 року ПАТ «Радикал Банк» підтверджено (реєстром дебетових повідомлень) надсилання дебетових повідомлень на адресу відповідача.
В наданій копії заяви відповідача № 436/2013 від 06.06.2013 року про укладення (переукладення) договору, внесення об'єкту в договір зазначено, що існує заборгованість попереднього балансоутримувача ТОВ «Столичний комфорт».
Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості на суму 57 809,22 грн. у відповідача за договором № 11525/4-09 від 28.08.2013 року на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами.
Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором надання послуг.
Згідно з п. 3.7 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року № 190, розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Факт наявності основної заборгованості за договором № 11525/4-09 від 28.08.2013 року на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 28 728,12 грн. у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо посилання відповідача у відзиві на сплив строку позовної давності щодо частини вимог та усної заяви позивача про сплив строку позовної давності, суд зазначає, що відповідно до з ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Однак, відповідачем не заявлено в письмовому вигляді про застосування позовної давності, що унеможливлює застосування судом строку спливу позовної давності.
У зв'язку з неналежним виконання зобов'язань за договором позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 5 688,42 грн. та штрафу у розмірі 8 653,73 грн.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 4.3 договору передбачено, що у разі порушення строків виконання зобов'язання по оплаті за надані послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Оплата абонентом пені не звільняє останнього від оплати несплаченого рахунку в повному розмірі.
Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Судом встановлено, що позивачем, з урахуванням п. 2.2.2. та 2.2.3 договору та строків направлення розрахункових документів банківській установі вірно зазначені періоди розрахунку, однак, у зв'язку з частковим задоволенням позову в частині основної заборгованості суд здійснює перерахунок пені.
Розрахунок пені за кодом 9-1799:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період простроченняЗаявлена сума пені 2260.98 18.11.2013 - 14.04.2014 15.04.2014 - 30.06.2014 148 77 6.5000 % 9.5000 % 0.036 % 0.052 % 209.81 - 1942.98 18.12.2013 - 14.04.2014 15.04.2014 - 30.06.2014 118 77 6.5000 % 9.5000 % 0.036 % 0.052 % 159.54 134.94 1866.66 21.01.2014 - 14.04.2014 15.04.2014 - 30.06.2014 84 77 6.5000 % 9.5000 % 0.036 % 0.052 % 130.67 107.04 2591.70 20.02.2014 - 14.04.2014 15.04.2014 - 30.06.2014 54 77 6.5000 % 9.5000 % 0.036 % 0.052 % 153.73 120.92 1927.08 23.03.2014 - 14.04.2014 15.04.2014 - 30.06.2014 23 77 6.5000 % 9.5000 % 0.036 % 0.052 % 93.03 68.64 2388.18 20.04.2014 - 30.06.2014 72 9.5000 % 0.052 % 89.51 89.51 2140.14 21.05.2014 - 30.06.2014 41 9.5000 % 0.052 % 45.68 45,68 2912.88 17.06.2014 - 30.06.2014 14 9.5000 % 0.052 % 21.23 21.23
Розрахунок пені за кодом 9-1799:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період простроченняЗаявлена сума пені 691.96 06.12.2013-14.04.2014 15.04.2014-30.06.2014 130 77 6.5000 % 9.5000 % 0.036 % 0.052 % 59.78 - 538.70 06.12.2013- 4.04.2014 15.04.2014 - 30.06.2014 130 77 6.5000 % 9.5000 % 0.036 % 0.052 % 46,53 - 708.05 06.01.2014 - 14.04.2014 15.04.2014 - 30.06.2014 99 77 6.5000 % 9.5000 % 0.036 % 0.052 % 53.35 44.38 551.23 06.01.2014 - 14.04.2014 15.04.2014 - 30.06.2014 99 77 6.5000 % 9.5000 % 0.036 % 0.052 % 41.53 34.55 754.54 06.02.2014 - 14.04.2014 15.04.2014 - 30.06.2014 68 77 6.5000 % 9.5000 % 0.036 % 0.052 % 48,51 38.97 587.42 06.02.2014 - 14.04.2014 15.04.2014 - 30.06.2014 68 77 6.5000 % 9.5000 % 0.036 % 0.052 % 37.78 30.34 1035.25 06.03.2014 - 14.04.2014 15.04.2014 - 30.06.2014 40 77 6.5000 % 9.5000 % 0.036 % 0.052 % 56.25 43.14 805.97 06.03.2014 - 14.04.2014 15.04.2014 - 30.06.2014 40 77 6.5000 % 9.5000 % 0.036 % 0.052 % 43.79 33.59 725.93 06.04.2014 - 14.04.2014 15.04.2014 - 30.06.2014 9 77 6.5000 % 9.5000 % 0.036 % 0.052 % 31.43 22.24 565.15 06.04.2014 - 14.04.2014 15.04.2014 - 30.06.2014 9 77 6.5000 % 9.5000 % 0.036 % 0.052 % 24.46 17.31 824.27 06.05.2014 - 30.06.2014 56 9.5000 % 0.052 % 24.03 24.03 641.71 06.05.2014 - 30.06.2014 56 9.5000 % 0.052 % 18.71 18.71 652.62 06.06.2014 - 30.06.2014 25 9.5000 % 0.052 % 8.49 8.49 508.08 06.06.2014 - 30.06.2014 25 9.5000 % 0.052 % 6.61 6.61
За перерахунком суду загальний розмір пені становить 1 404,45 грн., однак, позивачем нараховано пеню в меншому розмірі, ніж за перерахунком суду.
Таким чином, зважаючи на те, що суд не може виходити за межі позовних вимог, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 1 226,44 грн.
Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 4 461,98 грн. не підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 4.6. договору за безпідставну відмову оплатити направлений рахунок або вимогу щодо оплати абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 10 % від суми, яку відмовився сплатити. Сплата штрафу не звільняє абонента від обов'язку оплатити рахунок постачальника.
Оскільки відповідачем не оплачено надані позивачем послуги, враховуючи суму основної заборгованості в розмірі 28 728,12 грн., вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу підлягають частковому задоволенню в розмірі 2 872,81 грн.
Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 5 780,92 грн. не підлягає задоволенню.
У зв'язку з неналежним виконання зобов'язань за договором позивач просить суд стягнути з відповідача три проценти річних - 1 297,10 грн., індекс інфляції у сумі 16 991,41 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості судом задоволено частково, розмір індексу інфляції та трьох процентів річних підлягає перерахунку.
Розрахунок трьох процентів річних за кодом 9-1799:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 2260.98 18.11.2013 - 30.06.2014 225 3 % 41.81 1942.98 18.12.2013 - 30.06.2014 195 3 % 31.14 1866.66 21.01.2014 - 30.06.2014 161 3 % 24.70 2591.70 20.02.2014 - 30.06.2014 131 3 % 27.91 1927.08 23.03.2014 - 30.06.2014 100 3 % 15.84 2388.18 20.04.2014 - 30.06.2014 72 3 % 14.13 2140.14 21.05.2014 - 30.06.2014 41 3 % 7.21 2912.88 17.06.2014 - 30.06.2014 14 3 % 3.35 Розрахунок трьох процентів річних за кодом 9-1799:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 691.96 06.12.2013 - 30.06.2014 207 3 % 11.77 538.7 06.12.2013 - 30.06.2014 207 3 % 9.17 708.05 06.01.2014 - 30.06.2014 176 3 % 10.24 551.23 06.01.2014 - 30.06.2014 176 3 % 7.97 754.54 06.02.2014 - 30.06.2014 145 3 % 8.99 587.42 06.02.2014 - 30.06.2014 145 3 % 7.00 1035.25 06.03.2014 - 30.06.2014 117 3 % 9.96 805.97 06.03.2014 - 30.06.2014 117 3 % 7.75 725.93 06.04.2014 - 30.06.2014 86 3 % 5.13 565.15 06.04.2014 - 30.06.2014 86 3 % 3.99 824.27 06.05.2014 - 30.06.2014 56 3 % 3.79 641.71 06.05.2014 - 30.06.2014 56 3 % 2.95 652.62 06.06.2014 - 30.06.2014 25 3 % 1.34 508.08 06.06.2014 - 30.06.2014 25 3 % 1.04 За перерахунком суду загальний розмір 3% річних становить 257,18 грн.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних підлягають частковому задоволенню в розмірі 257,18 грн.
Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 1 039,92 грн. не підлягає задоволенню.
Розрахунок індексу інфляції за кодом 9-1799:
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 18.11.2013 - 30.06.2014 2260.98 1.121 274.14 2535.12 18.12.2013 - 30.06.2014 1942.98 1.116 224.74 2167.72 21.01.2014 - 30.06.2014 1866.66 1.113 211.76 2078.42 20.02.2014 - 30.06.2014 2591.7 1.107 276.80 2868.50 23.03.2014 - 30.06.2014 1927.08 1.083 159.90 2086.98 20.04.2014 - 30.06.2014 2388.18 1.048 115.54 2503.72 21.05.2014 - 30.06.2014 2140.14 1.010 21.40 2161.54 17.06.2014 - 30.06.2014 2912.88 1.000 0.00 2912.88 Розрахунок індексу інфляції річних за кодом 9-1799:
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 06.12.2013 - 30.06.2014 691.96 1.121 83.90 775.86 06.12.2013 - 30.06.2014 538.70 1.121 65.32 604.02 06.01.2014 - 30.06.2014 708.05 1.116 81.90 789.95 06.01.2014 - 30.06.2014 551.23 1.116 63.76 614.99 06.02.2014 - 30.06.2014 754.54 1.113 85.60 840.14 06.02.2014 - 30.06.2014 587.42 1.113 66.64 654.06 06.03.2014 - 30.06.2014 1035.25 1.107 110.57 1145.82 06.03.2014 - 30.06.2014 805.97 1.107 86.08 892.05 06.04.2014 - 30.06.2014 725.93 1.083 60.24 786.17 06.04.2014 - 30.06.2014 565.15 1.083 46.89 612.04 06.05.2014 - 30.06.2014 824.27 1.048 39.88 864.15 06.05.2014 - 30.06.2014 641.71 1.048 31.05 672.76 06.06.2014 - 30.06.2014 652.62 1.010 6.53 659.15 06.06.2014 - 30.06.2014 508.08 1.010 5.08 513.16 За перерахунком суду загальний розмір індексу інфляції становить 2 117,72 грн.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції підлягають частковому задоволенню в розмірі 2 117,72 грн.
Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції в розмірі 14 873,69 грн. не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст.33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дубовий Гай" (03056, м. Київ, вул. Дашавська, будинок 25, ідентифікаційний код 37687774) на користь публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, ідентифікаційний код 03327664) основний борг в розмірі 28 728 (двадцять вісім тисяч сімсот двадцять вісім) грн. 12 коп., пеню в розмірі 1 226 (одна тисяча двісті двадцять шість) грн. 44 коп., штраф 2 872 (дві тисячі вісімсот сімдесят дві) грн. 81 коп., індекс інфляції в розмірі 2 117 (дві тисячі сто сімнадцять) грн. 72 коп., три проценти річних в розмірі 257 грн. (двісті п'ятдесят сім) грн. 18 коп., а також 704 (сімсот чотири) грн. 04 коп. судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 07.10.2015 року.
Суддя С.М. Мудрий
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 22.09.2015 |
Оприлюднено | 12.10.2015 |
Номер документу | 51991757 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Мудрий С.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні