Ухвала

від 01.10.2015 по справі 5-1939км15

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого ОСОБА_9.,суддів:ОСОБА_10 і ОСОБА_11за участю прокурора ОСОБА_12.,захисника ОСОБА_13розглянула в судовому засіданні в м. Києві 1 жовтня 2015 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_13 на вирок Богунського районного суду м. Житомира від 20 жовтня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 13 січня 2015 року щодо ОСОБА_6, -

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Богунського районного суду м. Житомира від 20 жовтня 2014 року засуджено

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що в силу ст. 89 КК України судимості не мав,

- за ч. 1 ст. 212 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 18 000 грн. з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю на строк 1 рік;

- за ч. 2 ст. 212 КК України - до покарання у виді штрафу в сумі 35 000 грн. з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю на строк 3 роки;

- за ч. 1 ст. 366 КК України - до покарання у виді штрафу в сумі 2 600 грн. з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю на строк 1 рік.

За сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України ОСОБА_6 призначено покарання у виді штрафу в сумі 35 000 грн. з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю на строк 3 роки.

ОСОБА_6 звільнено від призначеного за ч. 1 ст. 212, ч. 2 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України покарання на підставі ст. ст. 49, 74 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 13 січня 2015 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він, перебуваючи на посаді директора, тобто будучи службовою особою підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазбудінвест» (далі ТОВ «Нафтогазбудінвест»), зареєстрованого 24.09.2003 року, реєстраційний номер №0689, свідоцтво №13051260002002346 та перереєстрованого 03.10.2005 року за №1334105000995, за адресою м. Житомир, вул. Кафедральна, 4-А. й було взято на податковий облік у Житомирській ОДПІ 14.02.2006 року та зареєстровано, як платник податку на додану вартість згідно свідоцтва №09657598, на якого відповідно до посадових обовʼязків було покладено виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, здійснюючи керівництво діяльністю працівників ТОВ «Нафтогазбудінвест» та розпоряджаючись майном та фінансами вказаного підприємства, повинен був вести фінансово-господарську діяльності від імені підприємства, відповідати за організацію та здійснення контролю за правильністю обчислення, утримання та своєчасністю сплати податків, зборів інших обовʼязкових платежів до бюджетів та інших цільових фондів, в період часу з січня 2005 року включно по листопад 2006 року, будучи обізнаним про свої права та обовʼязки, умисно ухилявся від сплати податків в значних розмірах шляхом незаконного створення податкового кредиту, а також вчинив службове підроблення документів, що спричинило тяжкі наслідки.

З метою необґрунтованого заниження податкового зобовʼязання та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість по придбанню товарів в бухгалтерському та податковому обліках, скоїв умисний злочин у сфері господарської діяльності за наступних обставин.

ОСОБА_6, здійснюючи фінансово-господарську діяльність ТОВ «Нафтогазбудінвест», за готівкові кошти купував у фізичних осіб, які не являлись платниками податку на додану вартість, товарно-матеріальні цінності без належних на те документів - видаткових та податкових накладних, в результаті чого був позбавлений права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.

При подальшій реалізації придбаних товарно-матеріальних цінностей іншим субʼєктам підприємницької діяльності, які являються платниками податку на додану вартість, у ОСОБА_6 виникали податкові зобовʼязання з податку на додану вартість, які необхідно було нараховувати та сплачувати до державного бюджету та, які останній не мав наміру сплачувати.

Продовжуючи свою злочинну діяльність направлену на службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки, з метою ухилення від сплати податків у великих розмірах шляхом незаконного створення податкового кредиту, та на укриття вказаних злочинів ОСОБА_6, в невстановленому досудовому слідством місці та за невстановлених досудовим слідством обставин, вступив в злочинну змову з невстановленими досудовим слідством особами, які, за домовленістю з ним, діючи від імені підприємств з ознаками фіктивності: ТОВ «Проімпекс Україна ЛТД», ТОВ «Д.К.Союз» ПП «Озбуд», ТОВ «Дон-Вен», ДП «Тікич», ТОВ «Трансенерго», неодноразово підробляли офіційні документи щодо фінансово-господарських взаємовідносин між вказаними підприємствами та ТОВ «Нафтогазбудінвест».

У подальшому, діючи відповідно до попередньої домовленості з невстановленими досудовим слідством особами, в період з січня 2005 року по червень 2006 року включно, ОСОБА_6, з метою ухилення від сплати податків, шляхом незаконного створення податкового кредиту та службового підроблення, неодноразово придбавав товари за готівку у невстановлених досудовим слідством осіб, які не являлись платниками податку на додану вартість, надаючи вигляду законності проведених операцій, фіктивно оформляв придбання вказаних товарів, як придбаних у ТОВ «Проімпекс Україна ЛТД», ТОВ «Д.К.Союз» ПП «Озбуд», ТОВ «Дон-Вен», ДП «Тікич», ТОВ «Трансенерго», які фактично фінансово-господарською діяльністю не займалися.

За таких обставин, податкові зобовʼязання по сплаті до державного бюджету податку на додану вартість від діяльності ТОВ «Нафтогазбудінвест» його директором ОСОБА_6 не сплачувались.

Таким чином директор ТОВ «Нафтогазбудінвест» ОСОБА_6, підроблюючи та використовуючи підроблені податкові накладні щодо фіктивного придбання товарів у ТОВ «Проімпекс Україна ЛТД», ТОВ «Д.К.Союз» ПП «Озбуд», ТОВ «Дон-Вен», ДП «Тікич», ТОВ «Трансенерго», протягом часу з січня 2005 року по листопад 2006 року, достовірно знаючи, що у вказаних підприємств ніякі товари не було придбано незаконно сформував податковий кредит по ПДВ, тим самим зменшив свої податкові зобовʼязання по сплаті до бюджету податку на додану вартість, в результаті чого умисно ухилився від сплати до державного бюджету податку на додану вартість в значних розмірах на загальну суму 287 373,0 грн.

Крім того, ОСОБА_6, будучи засновником та директором ТОВ «Нафтогазбудінвест» та МКВКП «Зоря», протягом 2005 - 2007 років, умисно посягаючи на встановлений законодавством порядок здійснення господарської діяльності і в першу чергу оподаткування, керуючись корисливим мотивом, шляхом заниження обʼєкту оподаткування по податку на прибуток підприємства, вчинив умисний злочин у сфері господарської діяльності за наступних обставин.

Так, в період квітня 2005 - лютого 2006 років ТОВ «Нафтогазбудінвест» (код ЄДР 32647496), засновником та директором якого являється ОСОБА_6, мало фінансово-господарські відносини з малим колективним виробничо - комерційним підприємством «Зоря» (код ЄДР 21328199), засновником та директором якого також являвся ОСОБА_6, суть яких полягала в поставці МКВКП «Зоря» товарно-матеріальних цінностей та виконання будівельно-монтажних робіт для ТОВ «Нафтогазбудінвест» на загальну суму 5 257 200 грн.

За отримані від МКВКП «Зоря» товарно-матеріальні цінності та виконані будівельно-монтажні роботи, ТОВ «Нафтогазбудінвест» розрахувалося частково і станом на 31 грудня 2006 року, сума кредиторської заборгованості ТОВ «Нафтогазбудінвест» перед МКВКП «Зоря» складала 3 801 120 грн.

В подальшому ТОВ «Нафтогазбудінвест» протягом 2007 року будь - які розрахунки з МКВКП «Зоря» не здійснювало.

Згідно рішення Господарського суду Хмельницької області від 14 березня 2007 року, МКВКП «Зоря» було визнано банкрутом, про що було достовірно відомо власнику та директору даного підприємства ОСОБА_6, який під час судових засідань, в письмовій формі надавав пояснення з приводу відсутності у МКВКП «Зоря» будь-яких активів, коштів, дебіторської заборгованості та основних засобів. 29 березня 2007 року державна реєстрація МКВКП «Зоря» була припинена у звʼязку з визнанням підприємства банкрутом.

Реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на умисне ухилення від сплати податку на прибуток підприємства у великих розмірах та на укриття вказаного злочину, ОСОБА_6 достовірно знаючи про те, що 14 березня 2007 року МКВКП «Зоря», визнано банкрутом, а також про те, що в такому випадку сума неоплаченої кредиторської заборгованості ТОВ «Нафтогазбудінвест» перед МКВКП «Зоря» в розмірі 3 801 120 грн., підлягає включенню до валового доходу, як безповоротна фінансова допомога, не повідомляючи про свої злочинні наміри, попрохав ОСОБА_7, який не будучи службовою особою підприємства, допомагав у заповненні податкових декларацій директору ТОВ «Нафтогазбудінвест» ОСОБА_6, проставити в податковій декларації про прибуток підприємства за І квартал 2007 року скоригований валовий дохід в сумі 23 451 886 грн.

Перебуваючи в приміщенні власної квартири у АДРЕСА_1, ОСОБА_7 8 травня 2007 року заповнив податкову декларацію по податку на прибуток за І квартал 2007 року, в яку вніс завідомо неправдиві дані: у рядок з кодом «03» «скоригований валовий дохід» Декларації про прибуток ТОВ «Нафтогазбудінвест» за І квартал 2007 року вніс суму валового доходу у розмірі 23 451 886 грн., а повинен був у рядок з кодом «03» «скоригований валовий дохід» внести суму валового доходу в розмірі 27 576 710 грн., тим самим за І квартал 2007 року умисно занизив скоригований валовий дохід на 4 124 824 грн. в рядок з кодом «08» «обʼєкт оподаткування» вніс суму в розмірі 1 103 грн., а повинен був у рядок з кодом «08» «обʼєкт оподаткування» внести фактичну суму в розмірі 3 802 223 грн., тим самим за І квартал 2007 року занизив обʼєкт оподаткування на 3 801 120 грн.

Перебуваючи в офісному приміщенні ТОВ «Нафтогазбудінвест» по вул. Кафедральна 4-А у м. Житомир, достовірно знаючи про суму кредиторської заборгованості ТОВ «Нафтогазбудінвест» перед МКВКП «Зоря» у розмірі 3 801 120 грн., а також про те, що 14 березня 2007 року МКВКП «Зоря» було визнано банкрутом, ОСОБА_6 цього ж дня вказану податкову декларацію перевірив, підписав, завірив відтиском печатки ТОВ «Нафтогазбудінвест» та віддав ОСОБА_7, який на його прохання того ж дня подав її ДПІ м. Житомира.

В результаті таких дій ОСОБА_6 умисно ухилився від сплати податку на прибуток підприємства за І квартал 2007 року у розмірі 950 280 грн.

Всього ОСОБА_6, перебуваючи на посаді директора ТОВ «Нафтогазбудінвест» за період з січня 2005 року по червень 2007 року безпідставно, шляхом заниження податкових зобовʼязань, використовуючи підробленні документи про фіктивне придбання у субʼєктів господарювання України товарів, умисно ухилився від сплати ПДВ на загальну суму 1 237 653 грн., що призвело до ненадходження до бюджету грошових коштів у великих розмірах.

У касаційній скарзі захисник засудженого стверджує, що вирок щодо ОСОБА_6 є незаконним та необґрунтованим не відповідає вимогам ст. 323 КПК України 1960 року. Наведені у вироку докази не підтверджують вини ОСОБА_6 у вчиненні злочинних дій. Також захисник стверджує, що обвинувачення, визнане судом доведеним не узгоджується із кваліфікацією дій засудженого. Касаційна скарга містить доводи й щодо істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону під час розгляду справи як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді. Так, захисник вказує на безпідставність відмови суду першої інстанції у задоволенні його клопотання про проведення судово-економічної експертизи для перевірки доводів обвинувачення про ухилення від сплати податку на додану вартість й на те, що апеляційний суд, в порушення вимог ст. 377 КПК України 1960 року, неналежно розглянув доводи його апеляційної скарги.

Заслухавши доповідача, прокурора, яка вважала судові рішення законними та обґрунтованими, захисника ОСОБА_13 який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 377 КПК України 1960 року в ухвалі апеляційного суду, окрім інших обов'язкових даних, повинна бути зазначена суть апеляції, коротко викладені пояснення осіб, які брали участь у засіданні, і докладно - мотиви прийнятого судом рішення. При цьому усі доводи, що містяться в апеляції, мають бути ретельно вивчені, проаналізовані й зіставлені з наявними у справі і додатково поданими матеріалами, з тим, щоб жоден довід не залишився без відповіді в ухвалі. Частиною 2 ст. 377 КПК України 1960 року визначено, що при залишенні апеляції без задоволення в ухвалі мають бути зазначені підстави, із яких апеляцію визнано необґрунтованою.

Ці вимоги апеляційною інстанцією виконані не були.

Як убачається зі справи, не погоджуючись із вироком місцевого суду щодо ОСОБА_6 його захисником - адвокатом ОСОБА_13 подано апеляційну скаргу. На обґрунтування своїх вимог скаржником наведено змістовні доводи.

Так захисник в апеляції на вирок твердив про свою незгоду з вироком та, окрім зазначеного апеляційним судом, вказував, що в судовому засіданні експерт ОСОБА_8 стверджувала про допущену нею в експертному висновку помилку, однак таким її показанням суд при постановленні оскаржуваного судового рішення не надав уваги, й більш того, спотворив їх у протоколі судового засідання. Зазначав захисник й про безпідставність висновку суду щодо підробки ОСОБА_6 ряду документів, які свідчать про фіктивність придбання у субʼєктів господарювання товарів.

Апеляційний суд перевіряючи вирок щодо ОСОБА_6 в своїй ухвалі не навів у повному обсязі доводи апеляційної скарги захисника й, відповідно не надав на них відповіді. Не надано апеляційним судом належної відповіді й на зазначені в ухвалі апеляційного суду доводи апеляційної скарги, не сформульовано належним чином висновки щодо обґрунтованості засудження ОСОБА_6, не зазначив в ухвалі конкретних підстав, через які визнав апеляцію захисника ОСОБА_13 необґрунтованою, обмежившись узагальненою формальною вказівкою про правильність висновків суду першої інстанції без наведення доказів на підтвердження вини засудженого та будь-якого їх аналізу.

Відповідаючи на довід апеляції захисника про безпідставність відмови у задоволенні його клопотання про проведення судово-економічної експертизи, апеляційний суд визнав таку відмову обґрунтованою, вказавши, що такі експертизи вже проводились. При цьому апеляційний суд не звернув уваги, що у зазначених експертизах вирішувалось питання щодо дотримання порядку сплати податку на прибуток, а захисник у своєму клопотанні просив призначити відповідну експертизу для перевірки доводів обвинувачення про ухилення ОСОБА_6 від сплати податку на додану вартість й за інший період.

Отже, залишаючи апеляцію захисника ОСОБА_13 без задоволення, апеляційний суд не навів в ухвалі переконливих підстав прийняття такого рішення.

Зазначене вказує на те, що апеляцію захисника ОСОБА_13 розглянуто не по суті, а зі змісту ухвали апеляційного суду неможливо зрозуміти, на підставі яких доказів вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 в частині його засудження, визнано законним і обґрунтованим.

У зв'язку з цим касаційна скарга захисника ОСОБА_13 підлягає частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_6 підлягає скасуванню з підстав істотного порушення вимог кримінально-процесуального законодавства з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

При новому розгляді справи в апеляційному порядку суд має ретельно перевірити всі доводи апеляції захисника ОСОБА_13 та з урахуванням усіх обставин справи прийняти належне рішення і викласти його у відповідному процесуальному документі згідно з вимогами закону.

Керуючись ст.ст. 394, 396 КПК України 1960 року, п. 11 Розділу XI «Перехідних положень» КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_13 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 13 січня 2015 року щодо ОСОБА_6 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.

СУДДІ:

ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11