Рішення

від 01.10.2015 по справі 915/1464/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2015 року Справа № 915/1464/15

за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю В«Миколаївський шиноремонтний заводВ» /вул. Гмирьова, 14, м. Миколаїв, 54028/

до відповідача: Публічного акціонерного товариства В«МиколаївобленергоВ» /вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, 54017/

про стягнення 23523,65 грн.

Суддя Бездоля Д.О.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: ОСОБА_1 - директор, ОСОБА_2, довіреність від 07.08.2015

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність від 19.03.2015 № 01/53-470

СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 23523,65 грн. шкоди.

Заявлений позов позивач обґрунтовує тим, що внаслідок необґрунтованого встановлення та стягнення відповідачем з позивача протягом червня 2008 року - травня 2013 року завищеної плати за перетікання реактивної енергії останньому була заподіяна шкода у розмірі 23523,65 грн. ОСОБА_3 шкода заподіяна порушенням відповідачем п. 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а отже згідно з ч. 2 ст. 55 названого Закону повинна бути відшкодована відповідачем у подвійному розмірі. Оскільки відповідач визнав та сплатив вказану шкоду позивачу лише у розмірі 23523,65 грн., то предметом даного позову є решта несплаченої шкоди у подвійному розмірі в сумі 23523,65 грн.

Відповідач проти задоволення позову позивача заперечив, мотивуючи тим, що позов позивача ґрунтується виключно на рішенні адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення АМК України від 30.09.2014 № 56-ріш, але позивачем на подано доказів того, яким чином останній постраждав від дій відповідача в конкуренції, а також, з огляду на характер спірних відносин, сума переплати не є шкодою.

Ухвалою суду від 17.08.2015 провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи призначений на 10.09.2015 о 11 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 10.09.2015 розгляд справи був відкладений на 01.10.2015 о 10 год. 30 хв. для забезпечення засад змагальності у зв'язку з неявкою у судове засідання відповідача.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу, суд -

ВСТАНОВИВ:

17.12.2007 між сторонами був укладений договір про постачання електричної енергії № 44/97, за яким відповідач зобов'язався продавати електричну енергію позивачу для забезпечення потреб електроустановок позивача з приєднаною потужністю 437,0 кВт, а позивач, в свою чергу, зобов'язався оплачувати відповідачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п/п 2.3.4. п. 2.3. договору позивач зобов'язався здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею відповідача та електроустановками позивача згідно з додатком № 5 В«Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергіїВ» .

Згідно з п. 6 додатку № 5 до договору обчислення ЕЕРП виконується відповідачем згідно з порядком, встановленим Методикою обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2002 N 19.

Протягом червня 2008 року - травня 2013 року позивач сплачував відповідачу внаслідок встановлення останнім завищеного значення ЕЕРП підвищену плату за перетікання реактивної енергії, чим завдав позивачу шкоду у розмірі 23523,65 грн.

Дана обставина підтверджується рішенням адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення АМК України від 30.09.2014 № 56-ріш, додатком № 5 до договору, листом Держенергонагляду від 15.08.2013 № 02/11-3836, листом НТУУ "КПІ" від 11.09.2013 № 1622/179, рахунком від 28.02.2014 № 44/97/2/2, розрахунком та поясненнями позивача, а також визнається відповідачем у листах від 07.05.2014 № 01/30-2795, від 26.09.2014 № 01/26-5528.

Пленум ВГСУ у п. 2.5.-1 постанови від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснив, що частиною першою статті 35 ГПК передбачено можливість звільнення від доказування перед судом обставин, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Про визнання обставин може свідчити й зміст поданих суду письмових документів: претензій та відповідей на них, листів та інших письмових звернень учасників судового процесу один до одного (наприклад, лист, надісланий у відповідь на претензію, в якому зазначається про повне або часткове визнання заявленої до стягнення заборгованості). Не передбачено законом й можливості відмови учасника судового процесу від раніше здійсненого ним визнання обставин.

29.04.2014 відповідач сплатив позивачу як переплату за перетікання реактивної енергії 23523,65 грн., що підтверджується банківською випискою та визнається сторонами.

Рішенням адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.09.2014 № 56-ріш визнано, що дії відповідача, які полягають у необґрунтованому встановленні та стягненні протягом 2008 - травня 2013 років підвищеної оплати за перетікання реактивної електроенергії позивачу шляхом встановлення завищеного значення ЕЕРП, що потягнуло за собою оплату споживачем надлишкових коштів, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 ст. 50, частиною першою ст. 13 Закону України В«Про захист економічної конкуренціїВ» , а саме: зловживання монопольним становищем на ринку шляхом вчинення дій, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Станом на даний час вказане рішення Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України є чинним, а отже таким, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин між сторонами.

Відповідно до п. 2 ст. 50 Закону України В«Про захист економічної конкуренціїВ» порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

Згідно з ст. 55 Закону України В«Про захист економічної конкуренціїВ» особи, яким заподіяно шкоду внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть звернутися до господарського суду із заявою про її відшкодування. Шкода, заподіяна порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченими пунктами 1, 2, 5, 10, 12, 18, 19 статті 50 цього Закону, відшкодовується особою, що вчинила порушення, у подвійному розмірі завданої шкоди.

За цих обставин, враховуючи, що шкода у розмірі 23523,65 грн. була заподіяна позивачу відповідачем порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 2 ст. 50 Закону України В«Про захист економічної конкуренціїВ» , останній мав сплатити позивачу шкоду у подвійному розмірі - 47047,30 грн.

Разом з цим, як встановлено судом відповідач сплатив позивачу як переплату за перетікання реактивної енергії лише 23523,65 грн., а отже розмір несплаченої шкоди у подвійному розмірі складає 23523,65 грн.

За цих підстав, господарський суд вважає, що позов позивача грунтується на фактичних обставинах справи та нормах чинного законодавства України, а отже є таким, що підлягає задоволенню судом.

Доводи і заперечення відповідача проти позову позивача не спростовують вищевикладених висновків суду, а тому не приймаються судом до уваги.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 4-3, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 82-1, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства В«МиколаївобленергоВ» (вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, 54017, код 23399393) на користь Товариства з додатковою відповідальністю В«Миколаївський шиноремонтний заводВ» (вул. Гмирьова, 14, м. Миколаїв, 54028, код 03112797) 23523 (двадцять три тисячі п'ятсот двадцять три) грн. 65 коп. шкоди та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 06.10.2015.

Суддя Д.О.Бездоля