Постанова

від 17.12.2015 по справі 915/1464/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2015 р.Справа № 915/1464/15 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Ліпчанської Н.В.,

суддів: Гладишевої Т.Я., Савицького Я.Ф.

При секретарі судового засідання Кіртоки Л.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 07.08.2015р.,

від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю №01/53-342 від 17.02.2015р., ОСОБА_3 за довіреністю №01/53-343 від 17.02.2015р.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 01.10.2015р.

у справі №915/1464/15

за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївський шиноремонтний завод",

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго",

про стягнення 23523,65 грн.

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2015 року Товариство з додатковою відповідальністю "Миколаївський шиноремонтний завод" (далі - ТДВ "Миколаївський шиноремонтний завод") звернувся до господарського суду Одеської області із позовом до Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (далі - ПАТ "Миколаївобленерго") про відшкодування шкоди у розмірі 23523,65 грн. (а.с. 4-8).

Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач посилається на безпідставне встановлення та стягнення з нього відповідачем завищеної плати за перетікання реактивної енергії протягом червня 2008 року - травня 2013 року, у зв'язку з чим йому заподіяна шкода у розмірі 23523,65 грн. Дана шкода, на думку позивача заподіяна порушенням відповідачем п. 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а отже згідно з ч. 2 ст. 55 названого Закону повинна бути відшкодована відповідачем у подвійному розмірі. Оскільки відповідач визнав та сплатив вказану шкоду позивачу лише у розмірі 23523,65 грн., то предметом даного позову є решта несплаченої шкоди у подвійному розмірі в сумі 23523,65 грн.

Відповідач не визнає позовні вимоги з тих підстав, що позовні вимоги ґрунтуються виключно на рішенні адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення АМК України від 30.09.2014р. №56-ріш, але позивачем на подано доказів того, яким чином останній постраждав від дій відповідача в конкуренції, а також, з огляду на характер спірних відносин, сума переплати не є шкодою (а.с.76-79).

Позивач проти усіх доводів Відповідача, що викладені у відзиві, заперечує повністю, надавши 10.09.2015р. до суду відповідні заперечення (а.с.82).

Рішенням господарського суду Одеської області від 01.10.2015р. (суддя Бездоля Д.О.) позов ТДВ "Миколаївський шиноремонтний завод" задоволено повністю, стягнуто з ПАТ "Миколаївобленерго" 23523,65 грн. шкоди та 1827,00 грн. судового збору (а.с. 110-112).

Мотивуючи дане рішення місцевий господарський суд посилається на рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.09.2014 № 56-ріш, яким визнано, що дії відповідача, які полягають у необґрунтованому встановленні та стягненні протягом 2008 - травня 2013 років підвищеної оплати за перетікання реактивної електроенергії позивачу шляхом встановлення завищеного значення ЕЕРП, що потягнуло за собою оплату споживачем надлишкових коштів, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п.2 ст.50, ч.1 ст.13 Закону України В«Про захист економічної конкуренціїВ» , а саме: зловживання монопольним становищем на ринку шляхом вчинення дій, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Також суд першої інстанції прийшов до висновку про порушення відповідачем п. 2 ст. 50 Закону України В«Про захист економічної конкуренціїВ» , у зв'язку з чим позивачу була заподіяна шкода, з огляду на що відповідач мав сплатити позивачу шкоду у подвійному розмірі - 47047,30 грн.

Не погоджуючись із винесеним рішенням господарського суду ПАТ "Миколаївобленерго" звернулось до суду із апеляційною скаргою (а.с.120-121).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Згідно договору про постачання електроенергії № 44/97 від 17.12.2007р. ТДВ "Миколаївський шиноремонтний завод" є субспоживачем ПАТ "Інгул", тобто отримує електричну енергію від ПАТ "Миколаївобленерго" за допомогою технологічних електричних мереж власника мереж ПАТ В«ІнгулВ» .

Підставою для нарахування та отримання оплати відповідачем за перетікання реактивної електричної енергії від позивача був додаток № 5 "Порядок нарахування оплати за перетікання реактивної електричної енергії" від 22.10.2007р. до Договору про постачання електроенергії № 44/97 від 17.12.2007р.

Плата за перетікання реактивної електроенергії - плата за послуги, які електропередавальна організація або власник технологічних електричних мереж змушені надавати споживачу, якщо він експлуатує електромагнітно незбалансовані електроустановки.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюються Правилами користування електричною енергією, затвердженими Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України N28 від 31.07.1996р. (далі - ПКЕЕ).

Відповідно до п.6.33 ПКЕЕ, величина плати за перетікання реактивної електроенергії на межі розділу електромереж визначається електропередавальною організацією згідно з Методикою обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2002р. №19, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.02.2002р. за №93/6381 (далі-Методика), та зазначається у відповідному договорі між електропередавальною організацією і споживачем.

Методика встановлює, що формування тарифів за перетікання реактивної електроенергії визначаються за допомогою, зокрема, узагальнювальних характеристик схеми та режиму основної та розподільчої електричної мережі, що мають назву економічних еквівалентів реактивної потужності (далі - ЕЕРП, або Dcр) в точках живлення конкретних споживачів.

Обчислення ЕЕРП виконуються електропередавальною організацією один раз на два роки та зазначаються в договорі про постачання електричної енергії, зокрема у додатку №5 В«Порядок нарахування оплати за перетікання реактивної електричної енергіїВ» .

Згідно частини 4 пункту 5.5 Методики, плата субспоживача електропередавальній організації визначається з використанням значення ЕЕРП, підрахованого до межі розподілу електромереж електропередавальної організації та основного споживача.

Адміністративною колегією Миколаївського обласного територіального відділу Антимонопольного комітету України згідно скарги Позивача було порушено справу №1-26.213/13-2014.

Пунктом 10 рішення адміністративної колегії № 56-ріш від 30.09.2014р. по справі № 1-26.213/13-2014 встановлено що, дії ПАТ В«МиколаївобленергоВ» , які полягають у необґрунтованому встановленні підвищеної оплати за перетікання реактивної електроенергії, шляхом встановлення завищеного значення економічного еквіваленту реактивної потужності ТДВ "Миколаївський шиноремонтний завод", є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п.2 ст.50, ч. 1 ст. 13 Закону України В«Про захист економічної конкуренціїВ» , а саме: зловживання монопольним становищем на ринку, шляхом вчинення дій, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку (а.с.17-23).

У відповідності до ч. 1 ст. 13 Закону України В«Про захист економічної конкуренціїВ» , зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Необґрунтоване встановлення ПАТ В«МиколаївобленергоВ» субспоживачам ПАТ В«ІнгулВ» зокрема, ТДВ "Миколаївський шиноремонтний завод" підвищеного розміру плати за перетікання реактивної електроенергії, призвело до ущемлення інтересів, зокрема, ТДВ "Миколаївський шиноремонтний завод" у вигляді додаткових фінансових витрат у розмірі 23523,65 грн., які він змушений був здійснювати.

Відповідно листа ПАТ В«МиколаївобленергоВ» № 01/26-5528 від 26.09.2014р. до Миколаївського обласного територіального відділення АМК України, відповідач погодився з висновками територіального відділення по справі №1-26.213/13-2014 та просив врахувати, що саме згідно підписаних сторонами додатків №5 В«Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергіїВ» до договорів про постачання електричної енергії, укладених з субспоживачами до 2013 року, з вини працівника ПАТ В«МиколаївобленергоВ» (неправильним нарахуванням ЕЕРП) були встановлені субспоживачам ПАТ В«ІнгулВ» завищені показники ЕЕРП. У вказаному листі ПАТ В«МиколаївобленергоВ» також визнало суму, на яку було завищено економічні еквіваленти реактивної потужності у розмірі 23523,65 грн. на підставі власного розрахунку (а.с.34).

В рішенні антимонопольного комітету визначено, що порушення законодавства про захист економічної конкуренції відносно субспоживачів ПАТ В«ІнгулВ» , зокрема, відносно ТДВ "Миколаївський шиноремонтний завод", було припинено під час розгляду справи адміністративною колегією, оскільки даному субспоживачу відповідач повернув в повному обсязі надлишково нараховані кошти в розмірі 23523,65 грн.

Зловживання монопольним (домінуючим) становищем згідно з п. 2 ст. 50 Закону України В«Про захист економічної конкуренціїВ» визнається порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, яке зокрема, тягне за собою накладення штрафу в розмірах, передбачених ст. 52 Закону.

Згідно п.10 вказаного рішення, Миколаївське обласне територіальне відділення антимонопольного комітету України визнано дії ПАТ В«МиколаївобленергоВ» , які полягають у необґрунтованому встановленні та стягненні, протягом 2008 - травня 2013 років, підвищеної оплати за перетікання реактивної електроенергії ТДВ "Миколаївський шиноремонтний завод", шляхом встановлення завищеного значення економічного еквіваленту реактивної потужності, що потягнуло за собою оплату споживачем надлишкових коштів, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п.2 ст.50, ч.1 ст.13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а саме: зловживання монопольним становищем на ринку, шляхом вчинення дій, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Згідно п.11 вказаного рішення, Миколаївське обласне територіальне відділення антимонопольного комітету України вирішило, що за вчинення порушення, визначеного у п.10 цього рішення, накласти штраф на ПАТ "Миколаївобленерго", у відповідності до абз.2 ч.1, абз.2 ч.2 ст.52 Закону України „Про захист економічної конкуренції" у розмірі 5000,00 грн.

В результаті необґрунтованого стягнення підвищеної оплати за перетікання реактивної енергії позивач вимушений був сплатити завищену суму в розмірі 23523,65 грн. на користь відповідача.

Відповідно до змісту ст. 55 Закону України В«Про захист економічної конкуренціїВ» особи, яким заподіяно шкоду внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть звернутися до господарського суду із заявою про її відшкодування. Шкода, заподіяна порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченими п.п.1, 2, 5, 10, 12, 18, 19 ст.50 цього Закону, відшкодовується особою, що вчинила порушення, у подвійному розмірі завданої шкоди.

Як вбачається з наявних матеріалів справи факт порушення ПАТ В«МиколаївобленергоВ» законодавства про захист економічної конкуренції та спричинення позивачу внаслідок цього порушення шкоди у сумі 23523,65 грн. встановлено рішенням Антимонопольного комітету України №56-ріш від 30.09.2014 , яке на час розгляду справи у суді є чинним, що підтвердили і самі представники сторін у судовому засіданні. Крім того, розмір шкоди у сумі 23523,65 грн. розрахований самим ПАТ В«МиколаївобленергоВ» і більш того, ця сума сплачена останнім позивачу.

Вищенаведене свідчить про те, що ПАТ В«МиколаївобленергоВ» визнало як сам факт порушення законодавства про захист економічної конкуренції та спричинення позивачу внаслідок цього порушення шкоди у сумі 23523,65 грн.

Однак, як зазначалося вище, ст.55 Закону України В«Про захист економічної конкуренціїВ» шкода, заподіяна порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченими п.п.1, 2, 5, 10, 12, 18, 19 ст.50 цього Закону, відшкодовується особою, що вчинила порушення, у подвійному розмірі завданої шкоди.

Враховуючи вимоги даної статті вказаного закону, а також те, що ПАТ В«МиколлаївобленергоВ» вже відшкодувало позивачу шкоду у сумі 23523,65 грн., місцевий господарський суд правомірно задовольнив позов ТДВ "Миколаївський шиноремонтний завод" та стягнув з відповідача залишок несплаченої шкоди у сумі 23523,65 грн.

Судова колегія не приймає до уваги доводи скаржника про те, що в наявних матеріалах справи відсутні належні докази та позивачем не доведено, на якому товарному ринку він працює, що відбулося на цьому ринку внаслідок дій відповідача, які вважаються неправомірними, яким чином змінилися конкурентні позиції позивача на ринку, які саме економічні права позивача виявилися порушеними і у якій спосіб, а також не надано позивачем обґрунтований, підтверджений відповідними документами розрахунок понесених економічних втрат. Оскільки вказані доводи спростовуються рішенням Антимонопольного комітету України №56-ріш від 30.09.2014р., яке є чинним і у повному обсязі визнано ПАТ В«МиколаївобленергоВ» .

Посилання скаржника на те, що завищене значення економічного еквіваленту реактивної потужності, що потягло за собою сплату надлишкових коштів, які були повернуті позивачу, не є шкодою у розумінні Закону України В«Про захист економічної конкуренціїВ» , також не заслуговують на увагу з огляду на те, що вказані кошти були сплачені саме в результаті порушення відповідачем вимог законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п.2 ст.50 Закону України В«Про захист економічної конкуренціїВ» , і ст.55 цього закону передбачає відшкодування особою, що вчинила порушення, у подвійному розмірі завданої шкоди.

Зважаючи на вищезазначене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що під час розгляду справи місцевим господарським судом були встановлені всі фактичні обставини справи на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правомірна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для скасування рішення не вбачається.

Згідно із ст.49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Миколаївської області від 01.10.2015р. у справі №915/1464/15- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий Н.В. Ліпчанська

Суддя Т.Я. Гладишева

Суддя Я.Ф. Савицький