Рішення

від 01.10.2015 по справі 915/1311/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2015 року Справа № 915/1311/15

за позовом: Публічного акціонерного товариства В«СТАРОКИЇВСЬКИЙ БАНКВ»

01033, м. Київ, вул. Микільсько-Ботанічна, б.6/8

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЕЙ ЕН ПІ-

МИКОЛАЇВВ»

54000, м. Миколаїв, проспект Леніна, буд. 24/4

про: стягнення заборгованості в сумі 356133,31 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач 20.07.2015 р. звернувся до господарського суду з позовом стягнути з відповідача загальну суму заборгованості за кредитним договором № 21-2012 від 28.11.2012 р. в розмірі 356133,31 грн., що складається з заборгованості по кредиту в розмірі 224214,06 грн., заборгованості за відсотками (процентами) - 52582,37 грн., заборгованості по пені за прострочення сплати (повернення) кредиту - 49853,76 грн., заборгованості по пені за прострочення сплати відсотків (процентів) - 7753,73 грн., штрафу за несвоєчасне повернення кредиту - 16710,70 грн., штрафу за несвоєчасну сплату відсотків (процентів) в розмірі 5018,69 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов кредитного договору № 21-2012 від 28.11.2012 року, додаткових угод від 01.04.13 р. та від 27.11.13 р.; доказів надання кредитних коштів відповідачу; претензії про погашення заборгованості за кредитним договором; норм ст.ст. 526, 530, 550, 629, 1054, 610, 611, 549, 551, 1048, 525 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 229, 230, 231 Господарського кодексу України та мотивовані тим, що відповідач зобов'язань по поверненню кредиту та сплаті процентів за кредитним договором своєчасно та в повному обсязі не виконав. З наявних у нього кредитних коштів станом на 26.11.14 р. в розмірі 334214,06 р. погашено банку 28.10.14 р. лише 110000,00 грн.

Відповідач вимог ухвали суду не виконав, відзив по суті позову так і не надав, в судове засідання жодного разу свого представника не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать відмітки канцелярії на зворотній стороні судових ухвал та поштові повідомлення.

Ухвали господарського суду Миколаївської області надіслані на адресу відповідача: пр. Леніна, 24/4, м. Миколаїв, 54000 та повернуті до суду поштовою установою із відміткою причини повернення В«за закінченням строку зберіганняВ» .

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцем реєстрації відповідача є пр. Леніна, 24/4, м. Миколаїв.

Отже, ухвали господарського суду Миколаївської області направлені на правильну адресу відповідача.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року з останніми змінами № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином відповідача про дату, час та місце судового засідання.

При цьому, судом також враховано, що відповідно до п. 3.9.2 вищевказаної Постанови у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, виходячи з сукупності вищенаведених обставин, справу розглянуто на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Як вбачається з кредитного договору від 28.11.2012 року №21-2012, стороною якого зазначене ТОВ «Стіл Бау», ідентифікаційний код за ЄРПОУ позичальника: 37202536.

Крім того, згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №725493, виданого державним реєстратором ОСОБА_2 Товариству з обмеженою відповідальністю «Стіл Бау», ідентифікаційний код юридичної особи 37202536.

Згідно з інформацією з офіційного сайту Міністерства Юстиції України (за пошуковим запитом по ідентифікаційному коду юридичної особи) ідентифікаційний код 37202536 має Товариство з обмеженою відповідальністю «Ей Ен Пі-Миколаїв».

Відповідно до абз. 1 та 2 пункту 6 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. N 118 - Ідентифікаційний код зберігається за суб'єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним. У разі перетворення юридичної особи, крім центральних органів виконавчої влади, за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код.

Отже, враховуючи наведені факти та обставини, юридично слід вважати Товариство з обмеженою відповідальністю «Ей Ен Пі-Миколаїв» правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіл Бау» та - як зобов'язальну сторону за спірними правовідносинами.

01.10.2015 р. суд, за результатами розгляду справи, на підставі ст. 85 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

28 листопада 2012 року між Публічним акціонерним товариством «СТАРОКИЇВСЬКИЙ БАНК» (надалі - позивач, кредитор або банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТІЛ БАУ» (код ЄДРПОУ 37202536, місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Пирогова, будинок 2), яке в подальшому перейменоване в Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЙ ЕН ПІ-МИКОЛАЇВ» (надалі - відповідач, позичальник або боржник) був укладений кредитний договір № 21-2012 (надалі - кредитний договір), згідно з предметом якого кредитор надав кредит на оплату розрахункових документів позичальнику при відсутності грошових коштів на його поточному рахунку, в межах встановленого ліміту кредитування у розмірі 500 000,00 грн. на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності для ведення статутної діяльності, а позичальник зобов'язався використати його у відповідності до цільового призначення та повернути кредитору кредит, відсотки по ньому а також сплатити інші платежі за надані супутні послуги на умовах та в строк, передбачений цим договором.

Пунктами 1.2, 1.3 кредитного договору визначено, що кредит надається позичальнику з кінцевим терміном погашення 27 листопада 2013 року (включно) або в інший термін, визначений у заяві клієнта про повне дострокове погашення кредиту або у достроковій вимозі банку відповідно до вимог, визначених цим договором та чинним законодавством України. Плата за користування кредитом встановлюється в розмірі 45 % річних.

Кредитування здійснювалося шляхом оплати розрахункових документів позичальника надісланих в банк до 16-30 год. На суму, що перевищує залишок коштів на його поточному рахунку № 260013014765 відкритого в ПАТ «Старокиївський банк», МФО 321477, в межах встановленого ліміту кредитування. Для обліку отриманого позичальником кредиту кредитор відкриває йому позичковий рахунок № 206203024765 в ПАТ «Старокиївський банк», МФО 321477 ( пункти 2.1. та 2.2. кредитного договору).

Розділом 3 кредитного договору сторони встановили, що кредитор проводить щоденне списання коштів, що надійшли на поточний рахунок позичальника № 260013014765 в ПАТ «Старокиївський банк», МФО 321477 станом на 17 годину, в рахунок погашення заборгованості по кредиту та відсоткам за користування кредитом. Кошти, що надходять на поточний рахунок позичальника, списуються кредитором порядку передбаченому п. 3.5. даного договору. Відсотки за користування кредитом нараховуються кредитором щоденно фактичному залишку заборгованості по кредиту. Для обліку нарахованих відсотків позичальнику відкривається рахунок нарахованих відсотків № 206863024765 в ПАТ «Старокиївський банк», МФО 321477. Позичальник зобов'язаний відсотки, нараховані за користування кредитними ресурсами сплачувати не рідше одного разу на місяць; позичальник зобов'язаний повернути основний борг не пізніше дати вказаної в п. 1.2; позичальник має право достроково повернути кредит. При цьому відсотки нараховуються виключно за час фактичного користування кредитом. У випадку порушення позичальником строків повернення кредиту, відсотки по ньому і виникнення у позичальника у зв'язку з цим зобов'язань по сплаті штрафу та відповідно п. 5.2, 5.3, 5.4, кошти, які надходять від позичальника на погашення кредиту.

Відповідно до п. 4.1.1 та п. 4.1.2 кредитного договору позичальник зобов'язався: повернути отриманий кредит і сплатити відсотки за користування кредитом не пізніше дати, вказаної в п. 1.2 цього договору; сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі і строках, обумовлених пп. 1.3, 3.2.

Пунктом 8.1 сторони обумовили, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до дати вказаної в п. 1.2, але закінчує строк дії не раніше повного виконання зобов'язань по ньому.

01 квітня 2013 року сторони уклали додаткову угоду до кредитного договору відповідно до якої плата за кредит встановлювалася в розмірі 40 процентів річних.

27 листопада 2014 року кредитор та позичальник уклали додаткову угоду до кредитного договору відповідно до якої строк користування кредитом продовжено до « 26» листопада 2014 року.

За змістом ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов п. 1.5 вищенаведеного договору банк перерахував кредитні кошти на рахунок позичальника на загальну суму 11262162,88 грн., що підтверджується банківськими виписками за період з 28.11.2012 р. по 03.07.2015 р. та не спростовано іншими доказами в судовому засіданні.

Позичальник же, в свою чергу на виконання кредитного договору, повернув позивачу кредитних коштів всього на загальну суму 11037948,82 грн.

Але, як стверджує позивач, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення часткового погашення кредиту та щодо сплати відсотків за користування кредитом, тому вважає, що станом на 03.07.2015 р. загальна заборгованість відповідача перед банківською установою складає в розмірі 224214,06 грн. - заборгованість за кредитом та 52582,37 грн. - заборгованість за процентами.

Позивачем у зв'язку з порушенням умов договору на адресу відповідача 18.11.14 р. була направлена претензія про погашення останнім зобов'язання в розмірі 343370,59 грн., але ця претензія була залишена позичальником без відповіді та задоволення.

Дослідивши наведені обставини, перевіривши рух коштів по рахунку відповідача, суд встановив правомірність нарахування до стягнення з відповідача розміру простроченої суми кредиту та відсотків.

Станом на день розгляду справи відповідачем не спростовано факту наявності вказаної заборгованості, як і не подано суду доказів оплати боргу. Отже, вимога про стягнення з відповідача простроченої суми кредиту в розмірі 224214,06 грн. та прострочених відсотків в сумі 52582,37 грн. судом перевірена, встановлена, в зв'язку з чим є доведеною та обґрунтованою.

Відповідно до норм ст. ст. 629, 525, 526 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно до пунктів 5.2, 5.3 та 5.4 договору при порушенні строку повернення кредиту, нараховується пеня за кожен день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочки неповерненого кредиту; при порушенні строку сплати відсотків згідно п. 3.2 цього договору нараховується пеня за кожен день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочки від нарахованої суми заборгованості по відсотках; при порушенні строків повернення кредиту або сплати відсотків, зазначених в пп.1.2, 3.2 позичальник зобов'язується сплатити кредитору за кожний несвоєчасний платіж одноразовий штраф у розмірі 5 % від неповерненої суми кредиту та/або несплаченої суми відсотків. Позичальник зобов'язаний сплатити суму штрафу на рахунок кредитора № 639740100010 в ПАТ «Старокиївський банк», МФО 321477 в десятиденний термін з моменту порушення строку сплати відсотків та/або повернення кредиту.

Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну сплату кредиту за період з 27.11.2014 р. по 27.05.2015 р. в розмірі 49853,76 грн. за порушення відповідачем грошових зобов'язань за кредитним договором.

Позивачем також здійснено нарахування пені в сумі 7753,73 грн. - за несвоєчасну сплату відсотків за прострочення відсотків за період з 01.06.2014 року по 30.06.2015 року.

Суд, перевіривши строки нарахування позивачем відповідачу пені, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині, а саме - стягнення з відповідача на користь позивача пені за період з 01.06.14 р. по 31.12.14 р. в розмірі 540,41 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовна вимога про стягнення пені за несвоєчасну сплату відсотків підлягає задоволенню частково, а пені за несвоєчасну сплату кредиту підлягає стягненню в повному обсязі.

Крім вищенаведених вимог, позивач просить стягнути з боржника також штраф за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 16710,70 грн. та штраф за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 5018,69 грн.

Беручи до уваги вищевказані обставини, позивачем також цілком обґрунтовано нараховано штраф за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 16710,70 грн. та штраф за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 5018,69 грн.

За приписами ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не довів суду обставин, які спростовують вимоги позивача, взагалі не висловив заперечень на позов, отже не скористався наданим йому правом на доказування і подання доказів щодо належного виконання взятих на себе договірних зобов'язань.

Таким чином, дослідивши надані позивачем документальні докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України, проаналізувавши норми діючого законодавства, які регулюють спірні відносини щодо фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЕЙ ЕН ПІ- МИКОЛАЇВВ» (54000, м. Миколаїв, проспект Леніна, буд. 24/4, код ЄДРПОУ 37202536) на користь Публічного акціонерного товариства В«СТАРОКИЇВСЬКИЙ БАНКВ» (01033, м. Київ, вул. Микільсько-Ботанічна, б.6/8, код ЄДРПОУ 19024948) заборгованість в сумі 356133,31 грн., що складається з заборгованості по кредиту в розмірі 224214,06 грн., заборгованості за відсотками (процентами) - 52582,37 грн., заборгованості по пені за прострочення сплати (повернення) кредиту - 49853,76 грн., заборгованості по пені за прострочення сплати відсотків (процентів) - 7753,73 грн., штрафу за несвоєчасне повернення кредиту - 16710,70 грн., штрафу за несвоєчасну сплату відсотків (процентів) в розмірі 5018,69 грн.

3. В задоволенні щодо стягнення решти пені відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЕЙ ЕН ПІ- МИКОЛАЇВВ» (54000, м. Миколаїв, проспект Леніна, буд. 24/4, код ЄДРПОУ 37202536) до спеціального фонду державного бюджету України в розмірі 7122,66 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 06 жовтня 2015 року.

Суддя О.Г. Смородінова