Рішення

від 01.10.2015 по справі 916/3238/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" жовтня 2015 р.Справа № 916/3238/15

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія „НІКО-ТАЙС”

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю „АГРОПРОМСЕРВІС”

Про: стягнення 448,88 грн.

Суддя Демешин О. А.

Представники сторін не з`явились

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія „НІКО-ТАЙС” (далі – позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю „АГРОПРОМСЕРВІС” (далі – відповідач) про стягнення 448,88грн. за користування чужими грошовими коштами.

Відповідач відзиву на позов не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно ст. 75 ГПК України.

В С Т А Н О В И В :

05 серпня 2009 року між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки на умовах товарного кредиту № ТК050809/2 9 (далі – договір).

У зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням відповідачем взятого на себе грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару згідно договору, 19 жовтня 2010 року ТОВ „КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ” звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з відповідача суми заборгованості та штрафних санкцій, відсотків за користування чужими грошовими коштами за період з 02.07.2010 року по 19.10.2010 року згідно договору поставки, розрахований на суму боргу 14 788, 80 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області по справі № 9/245-10-4608 від 03 грудня 2010 року, позов ТОВ „КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ” задоволено.

Зазначеним рішенням господарського суду Одеської області по справі №9/245-10-4608 від 03 грудня 2010р. встановлено, що грошове зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару згідно договору поставки на умовах товарного кредиту №ТК050809/2 від 05 серпня 2009 року було виконано відповідачем 28 жовтня 2010 року, хоча за умовами специфікації №1 до договору, відповідач зобов'язувався оплатити ТОВ „КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ” вартість товару не пізніше 01.07.10 р.

У зв'язку з неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням відповідачем взятого на себе грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару згідно договору, позивач звернувся до суду з повною заявою про стягнення з відповідача суми пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами та інфляційних витрат за період з 20.10.2010 р. по 27.10.2010 р. згідно договору та Угоди № 15-11/12-91 про зміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) розрахованих на суму боргу 14 788,80 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області у справі № 916/2983/13 від 02 грудня 2013 року, позов ТОВ „Компанія „НІКО-ТАЙС” задоволено.

В подальшому, у зв'язку з неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням з боку відповідача взятого на себе грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару згідно договору, у вересні 2014 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою про стягнення з ТОВ „ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП” та ТОВ „АГРОПРОМСЕРВІС” суми заборгованості (індексації ціни товару, дооцінки вартості товару, курсової різниці) у розмірі 3 325, 07 грн., яка виникла станом на 14 серпня 2009 року та 28 жовтня 2010 року згідно договору поставки та угоди.

Рішенням Господарського суду Київської області по справі № 911/4111/14 від 27 жовтня 2014 року позов ТОВ „Компанія „НІКО-ТАЙС задоволено.

Зобов'язання ТОВ „АГРОПРОМСЕРВІС” щодо сплати суми заборгованості у розмірі 3 325, 07 грн., яка виникла станом на 14 серпня 2009 року та 28 жовтня 2010 року згідно договору поставки та Угоди була погашено 26 листопада 2014 року.

Пунктом 8.5 договору № ТК050809/2 передбачено, що згідно ч.3 ст. 692, 694, 536 ЦК України, сторони домовились, що у разі прострочення сплати будь-якого платежу покупець сплачує постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами від простроченої суми за весь час прострочення, сума яких розраховується наступним чином: СП=(СПП*0,5*Д)/100, де СП - сума процентів, що підлягає сплаті покупцем постачальнику, СПП - сума простроченого платежу, Д - кількість календарних днів прострочення платежу.

Виходячи із цього, ТОВ „КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ” виникло право вимоги щодо нарахування заборгованості (індексація ціни товару, дооцінки вартості товару, курсової різниці), пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами, 3% - річних, інфляційних витрат та штрафу згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК050809/2 від 05 серпня 2009 року за період існування боргу.

Статтею 510 Цивільного кодексу України визначено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Ч.1 статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У відповідності до ч. 1 статті 513 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Приписами статті 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено законом або договором.

При цьому, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є неналежним виконанням. (стаття 515 Цивільного кодексу України).

15 листопада 2012 року між ТОВ „КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ” та ТОВ „Компанія „НІКО-ТАЙС” було укладено угоду №15-11/12-91 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України).

Розділом 1 даної угоди, встановлено, що первісний кредитор ТОВ „КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ” відступає новому кредитору „Компанія „НІКО-ТАЙС”) право вимоги виконання Товариством з обмеженою відповідальністю „АГРОПРОМСЕРВІС”, зобов'язання щодо сплати відсотків за користування чужими грошовими коштами та інфляційних витрат, набутих ТОВ „КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ” на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту №ТК050809/2 від 05 серпня 2009 року, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним виконанням ТОВ „АГРОПРОМСЕРВІС” грошового зобов'язання згідно договору поставки на умовах товарного кредиту №ТК050809/2 від 05 серпня 2009 року.

На виконання умов даної угоди (п. 4.1.), ТОВ „КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ” було передано позивачу перелік документів, що підтверджують права вимоги виконання відповідачем обумовленого зобов'язання.

У відповідності до пункту 4.3. угоди, ТОВ „КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ” повідомленням про зміну кредитора у зобов'язані, належним чином повідомило ТОВ „АГРОПРОМСЕРВІС” про зазначені вище обставини.

За угодою №15-11/12-91 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. 512-519 ЦК України) від 15 листопада 2012 року, Позивач одержує право замість „КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ” вимагати від відповідача сплати грошової суми в визначеному в п. 2.1 цієї угоди.

Таким чином, Позивачу передано вищезазначені вимоги у відповідності до норм чинного законодавства України та із дотриманням положень статті 514 ЦК України.

Відповідачем було здійснено розрахунок у відповідності до якого суму нарахованих відсотків за користування чужими грошовими коштами становить 448, 88 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно п.п. 6.1. та 6.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 „Про деякі пинання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” вказується на те, що проценти річних, про які йдеться у ч. 2 ст. 625 ЦК України, необхідно відрізняти від процентів за користування чужими коштами, передбачених ст. 536 названого кодексу. Стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов'язання і одночасно, як зазначалося, способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов'язанням сплатити кошти, тоді як проценти, зазначені у ст. 536 ЦК України, - це плата за користування чужими коштами, в тому числі безпідставно одержаними, збереженими грішми (ст. 1214 ЦК України). Підставами для застосування до правовідносин сторін ст. 536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге – встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством (наприклад, ст. 1048, 1054, 1061 ЦК України). Спільним для цих процентів є те, що вони нараховуються саме у зв'язку з користуванням чужими коштами. Положенням ж ч. 2 ст. 625 ЦК України в частині сплати процентів річних застосовується за наявності порушення грошового зобов'язання. Тому, зокрема, якщо в законі або в укладеному сторонами договорі передбачено розмір процентів за користування чужими коштами (ст. 536 ЦК України), то це не позбавляє кредитора права звернутися до боржника з позовом про стягнення як зазначених процентів, так і трьох процентів річних (якщо інший їх розмір не передбачено договором або Законом) – за наявності порушення боржником грошового зобов'язання.

Таким чином, сума нарахованих відсотків за користування чужими грошовими коштами у розмірі 448, 88 грн., відповідно до п.8.5 договору, підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю „АГРОПРОМСЕРВІС” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „НІКО-ТАЙС”.

Отже, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „АГРОПРОМСЕРВІС” (67151, Одеська область, Великомихайлівський район, село Мигаї, вул. Леніна, 23, код - 30817149) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „НІКО-ТАЙС” (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, офіс 23, код - 38039872) відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 448 гривень 88 коп. та 1827 гривень судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили

Повне рішення складено 06.10.2015р..

Суддя О.А. Демешин