Постанова

від 29.09.2015 по справі 809/1324/15

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2015 р. Справа № 809/1324/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Лучко О.О.

за участю секретаря Волочій Л.І.

за участю сторін:

представника позивача: Макар Г.В.

представника відповідача: Яремака Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Дочірнього підприємства "Торговий дім "Росана" ТОВ "Росан-Агро"

до відповідача: Державної податкової інспекції у Рогатинському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Торговий дім "Росана" ТОВ "Росан-Агро" (далі - ДП "Торговий дім "Росана") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Рогатинському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - ДПІ у Рогатинському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000142207 від 12.03.2015 року.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, суду пояснила, що Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області була проведена фактична перевірка господарської одиниці магазину «Росана» ДП "Торговий дім "Росана" ТОВ "Росан-Агро", що знаходиться за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Г.Мазепи 173в, за результатами якої складено акт №090020 від 25.02.2015 року та винесено податкове повідомлення-рішення №0000142207 від 12.03.2015 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1грн. Однак, товариство не погодилось з висновками відповідача і 05.03.2015 року подало заперечення на акт перевірки, яке Головне управління ДФС в Івано-Франківській області залишило без задоволення. Зазначила, що податковим органом незаконно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки наказ Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №65 від 16.02.2015 року про проведення фактичних перевірок господарських одиниць ДП "Торговий дім "Росана" ТОВ "Росан-Агро" визнано протиправним та скасовано постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду по справі №809/від 16.03.2015 року. Крім того, зазначила, що у 2015 та 2016 роках діє мораторій на перевірки контролюючими органами підприємств та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень, а згідно з поданою до ДПІ у Рогатинському районі податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за 2014 рік, позивач отримав дохід в розмірі 6 982 686грн., тобто ДП "Торговий дім "Росана" ТОВ "Росан-Агро" відноситься до підприємств з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень, а тому на нього поширюється мораторій на проведення перевірок. Враховуючи вищенаведене, податкове повідомлення-рішення №0000142207 від 12.03.2015 року винесене незаконно, а тому підлягає скасуванню. На підставі наведеного позов просила задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у письмовому запереченні. Суду пояснив, що відповідно до наказу ГУ ДФС в Івано-Франківській області №65 від 16.02.2015 року «Про проведення фактичних перевірок» та направлень №082, №084 від 16.02.2015 року з метою здійснення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, на підстав п.п.80.2.2, п.п.80.2.7 п.80.2 ст.80 ПК України, проведено фактичні перевірки господарських одиниць ДП "Торговий дім "Росана" ТОВ "Росан-Агро". Так, актом перевірки №090020 від 25.02.2015 року зафіксовано порушення позивачем норм чинного законодавства, а саме: не забезпечено відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, тобто порушено п.13 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Зазначив, що за результатами перевірки на підставі податкового повідомлення-рішення ДПІ у Рогатинському районі №0000142207 від 12.03.2015 року застосувало до відповідача штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1,00грн. відповідно до п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» 1 х 1 = 1,00грн. Пояснив, що зауважень до акту перевірки позивач не надав, більше того складено акт про відмову від підпису та одержання акту перевірки. Вказав, що в поясненнях продавця магазину позивача ОСОБА_3 додаткових заперечень щодо вчинених правопорушень не наведено. Вказав, що обмеження при проведенні перевірок, визначені законом України №71 від 28.12.2014 року, на ДП "Торговий дім "Росана" ТОВ "Росан-Агро" не поширюються. На підставі наведеного в задоволенні позову просив відмовити.

Розглянувши позовну заяву, заперечення проти позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши подані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено , що Дочірнє підприємство "Торговий дім "Росана" ТОВ "Росан-Агро" зареєстроване 25.12.2000 року, як юридична особа, а з 25.12.2000 року підприємство взяте на облік ДПІ у Рогатинському районі як платник податків (а.с.19-21).

17.02.2015р. працівниками Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на підставі наказу №65 від 16.02.2015 року та направлень на перевірку №082 та №084 від 16.02.2015 року проведено фактичну перевірку господарської одиниці магазину «Росана», що розташований за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Г.Мазепи, 173В суб'єкта господарської діяльності ДП "Торговий дім "Росана" ТОВ "Росан-Агро", за результатами якої складено акт №090020 від 25.02.2015 року (а.с.117-121).

За наслідками перевірки податковий орган дійшов висновку, що ДП "Торговий дім "Росана" ТОВ "Росан-Агро" порушило порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, а саме: не забезпечило відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, в розмірі 6,01грн., чим порушило вимоги п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, продавець магазину «Росана» ДП "Торговий дім "Росана" ТОВ "Росан-Агро" ОСОБА_3 відмовилися від підпису та одержання матеріалів перевірки, про що працівниками Головного управління ДФС в Івано-Франківській області складено відповідний акт (а.с.122).

На підставі акту перевірки та згідно із п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» відповідач виніс податкове повідомлення-рішення №0000142207 від 12.03.2015 року про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1грн. (а.с. 10).

Не погодившись з висновками відповідача, ДП "Торговий дім "Росана" ТОВ "Росан-Агро" 05.03.2015 року подало заперечення на акт перевірки, яке Головне управління ДФС в Івано-Франківській області залишило без задоволення.

При вирішенні даного спору суд виходив з наступного нормативного регулювання спірних правовідносин.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон) №1776-111 від 01.06.2000 року.

Відповідно до п.13 ч.1 ст.3 даного Закону суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані, зокрема, забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість

Згідно із ст.15 Закону контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи доходів і зборів шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до п.1 ст.17 зазначеного Закону за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня; за кожне наступне вчинене порушення - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

У зв'язку з виявленням вказаної невідповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків суми коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, відповідач застосував до позивача штрафні санкції в розмірі 1грн. як за порушення, вчинене вперше.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

Відтак, податковий орган повинен діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно із п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до п.80.1 ст.80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно із п.п.80.2.7 п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, зокрема, у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції (п.80.7 ст.80 ПК України).

В той же час Законом України №71-VIII від 28.12.2014 року внесено зміни до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи та в п.3 Прикінцевих положень даного Закону встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Судом встановлено, що відповідач проводив фактичну перевірку позивача відповідно до п.п.80.2.7 п.80.2 ст.80 ПК України на підставі наказу на проведення фактичних перевірок №65 від 16.02.2015 (а.с.117) та направлень на перевірку від 16.02.2015 (а.с.118-119), з якими було ознайомлено продавця магазину, де проводилась перевірка, ОСОБА_4 17.02.2015 о 14.48 год. після придбання працівниками податкового органу товару та роздрукуванням денного звіту (Х-звіту) (а.с.123).

Враховуючи наведене, заслуговують на увагу суду доводи представника позивача з приводу відсутності законних підстав у відповідача для проведення перевірки позивача та, як наслідок, застосування фінансових санкцій.

Системний аналіз зазначених вище норм дає суду можливість дійти висновку, що абз.1 п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VIII від 28.12.2014 року визначає виключний перелік підстав для проведення перевірок суб'єкта господарської діяльності за умови, якщо юридичні особи, фізичні особи-підприємці мали дохід до 20 млн. грн. за попередній рік.

При цьому, податковий орган не надав доказів щодо підтвердження наявності однієї з підстав проведення перевірки позивача з даного переліку. Позивач, в свою чергу, подав суду податкову звітність, якою підтвердив обсяг доходів підприємства за попередній рік в розмірі 6 982 686грн. (а.с.161-172).

Абзацом 2 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VIII від 28.12.2014 року встановлено випадки, коли таке обмеження не поширюється.

В контексті справи що розглядається, позивач не відноситься до суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, а відповідач не проводив перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість.

Виходячи з тлумачення абз.3 п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VIII від 28.12.2014 року з 01 липня 2015 року дозволяється проводити перевірки платників єдиного податку 2 і 3 груп (фізичні особи - підприємці) за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань застосування реєстраторів розрахункових операцій.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача законних підстав для проведення перевірки відповідача.

При цьому суд критично оцінює заперечення відповідача про те, що оскільки відбувся допуск до проведення перевірки позивач не вправі оспорювати наказ на проведення перевірки, а тільки рішення за наслідками такої з огляду на наступне.

Фактична перевірка відрізняється від планових та позапланових перевірок тим, що про її проведення суб»єкти господарювання завчасно не повідомляються, що позбавляє їх за наявності законних підстав відмовити податковому органу в допуску до проведення перевірки. В даному випадку перевірка розпочалась з придбання особами, які проводили перевірку, товару о 14.43 відповідно до роздрукованого фіскального чеку (а.с.123) та перевіркою відповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у роздрукованому денному звіті о 14.48 (.а.с.123) із врученням продавцю магазину направлення на проведення перевірки о 14.48 (а.с.118-119).

Відтак, податковий орган повинен здійснювати свої повноваження відповідно до вимог Конституції та законів України, а тому проведення перевірки за наведених вище обставин суд вважає неправомірним.

Крім того, податковим органом застосовано до позивача штрафну санкцію в розмірі 1грн. за невідповідність готівкових коштів у місці розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, в розмірі 6,01грн., що складає менше 10% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового року (1218грн.:10% = 121,80грн.), а це не узгоджується з вимогами п.1 ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" щодо застосування фінансових санкцій.

Відтак, у податкового органу були відсутні правові підстави для застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 1грн. відповідно до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи наведе, суд приходить до висновку, що ДПІ у Рогатинському районі протиправно винесено податкове повідомлення рішення №0000142207 від 12.03.2015 року про застосування до ДП "Торговий дім "Росана" ТОВ "Росан-Агро" штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1грн.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Стосовно судових витрат, то відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

А тому підлягає стягненню з ДПІ у Рогатинському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Дочірнього підприємства "Торговий дім "Росана" ТОВ "Росан-Агро" 182,70 грн. судового збору та в дохід Державного бюджету України 1644,30 несплаченої частини судового збору.

На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Рогатинському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №0000142207 від 12.03.2015 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1грн.

Стягнути з ДПІ у Рогатинському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39615832) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Дочірнього підприємства "Торговий дім "Росана" ТОВ "Росан-Агро" (код ЄДРПОУ 31048807) 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок) судового збору та в дохід Державного бюджету України 1644,30 (одну тисячу шістсот сорок чотири гривні тридцять копійок) несплачену частину судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: Лучко О.О.

Постанова складена в повному обсязі 06.10.2015 року.