Постанова

від 25.09.2015 по справі 813/2693/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2015 року Справа № 813/2693/15

10 год. 27 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Кравців О.Р.,

секретар судового засідання Небесна М.В.,

від позивача Чижевський М.В.,

від відповідача Марушко Н.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки Вищого навчального закладу «Львівський кооперативний коледж економіки і права».

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулася Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - позивач, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова) з адміністративним позовом до Вищого навчального закладу «Львівський кооперативний коледж економіки і права» (далі - відповідач, ВНЗ «Львівський кооперативний коледж економіки і права»), в якому просить надати дозвіл позивачу на проведення позапланової виїзної перевірки відповідача.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на адресу позивача неодноразово надходили заяви (скарги) ОСОБА_3 щодо порушення норм чинного трудового законодавства та законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати страхових внесків посадовими органами відповідача, тобто, на переконання ОСОБА_3, має місце, ухилення від сплати податків, ведення подвійної бухгалтерії, приховування доходу, надання недостовірних відомостей позивачу. З врахуванням того, що відповідач не підпадає під критерії, відповідно до яких контролюючому органу надано право проведення позапланової перевірки в силу дії Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року № 71-VIIІ (далі - Закон № 71-VIII), а саме: обсяг доходу підприємства відповідача за попередній рік становить менше 20 мільйонів гривень, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова фактично позбавлена можливості виконувати функції, покладені на неї як контролюючий орган, що може мати наслідком завдання значної шкоди економічним інтересам Держави, а саме: збитків у вигляді неправомірного ненадходження до бюджету сум податків та зборів у великих розмірах або неправомірної витрати бюджетних коштів. З врахуванням вимог Закону України № 71-VIIІ від 28.12.2014 року в частині виключного надання дозволу перевірки підприємств з доходом менше 20 мільйонів гривень, зокрема, на підставі рішення суду, позивач з метою виконання покладених на контролюючий орган завдань та необхідністю надання вичерпних відповідей ОСОБА_3 на її скарги, позивач звернувся із позовом до суду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив повністю з підстав, викладених в запереченні проти позовної заяви /а.с.22-23/. Зазначив, що в силу дію Закону України № 71-VIIІ від 28.12.2014 року контролюючий орган не має права на звернення з позовною заявою про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки. Пояснив, що дозвіл на перевірку контролюючим органам надається виключно Кабінетом Міністрів України і тільки за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки. В інших випадках надання дозволу будь-яким іншим органом, в тому числі і судом, не передбачено. Щодо надання дозволу судом, на переконання відповідача, йдеться про підстави проведення перевірок відповідно до ст. 78 Податкового кодексу України, а саме: у випадку отримання рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативну розшукову діяльність, слідчого прокурора, винесену ним на підставі закону, тобто, на переконання відповідача, в рамках розслідування кримінального провадження, зареєстрованого у встановленому законом порядку, розгляду кримінальної справи щодо суб'єкта господарювання. Оскільки такі обставини відсутні, немає підстав у позивача на звернення до суду із таким позовом. З врахуванням викладеного, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухав пояснення представників сторін, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги і заперечення та ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та -

в с т а н о в и в :

ВНЗ «Львівський кооперативний коледж економіки і права» зареєстроване як юридична особа 26.03.2002 року з присвоєнням коду юридичної особи 01788272 /а.с.35/, діє на підставі статуту /а.с.24-34/ та взяте на податковий облік 06.08.2002 року за № 189 /а.с.5/.

Громадянка ОСОБА_3 зверталась до позивача із заявами /а.с.10, 11-13/, у яких стверджувала про порушення норм чинного трудового законодавства та законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати страхових внесків посадовими особами підприємства відповідача. Зокрема, зазначено про ухилення від сплати податків, ведення подвійної бухгалтерії, приховування доходу, подання недостовірних відомостей до контролюючого органу. Звернено увагу на невиконання вимог заяв в частині непроведення перевірки та необхідність надання ОСОБА_3 обґрунтованої відповіді на вказані звернення про результати вирішення заявлених у вказаних заявах питань.

У зв'язку з необхідністю надання обґрунтованої відповіді на звернення громадянки ОСОБА_3 та перевірки фактів викладених у її заявах, а також неможливістю проведення позапланової перевірки у зв'язку із дією Закону України № 71-VIIІ від 28.12.2014 року, контролюючий орган звернувся із позовом до суду.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України)

Положеннями пп. 20.1.4, 20.1.43, 20.1.44 п.20.1 ст.20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; проводити перевірку правильності ведення бухгалтерського обліку відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; проводити перевірку правильності та повноти визначення доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Згізно з п. 41.1 ст. 41 ПК України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок передбачено ст. 78 ПК України.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом; платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження; розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків; платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень; щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються інформація зі скарги або про порушення правил заповнення податкової накладної з дня його отримання; отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону; контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення; у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки; у разі отримання документально підтвердженої інформації та даних, що свідчать про невідповідність умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" та/або встановлення невідповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" у порядку, передбаченому підпунктом 39.5.1.1 підпункту 39.5.1 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу; неподання платником податків або подання з порушенням вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або у разі встановлення порушень під час моніторингу такого звіту або документації відповідно до вимог пунктів 39.4 і 39.5 статті 39 цього Кодексу; отримано звіт про контрольовані операції, надісланий платником податків відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу. У такому разі перевірка проводиться виключно з питань контролю трансфертного ціноутворення; платником податків не подано в установлений пунктом 50.3 статті 50 цього Кодексу строк уточнюючий розрахунок для виправлення помилок, виявлених за результатами електронної перевірки, проведеної за заявою платника податків; платником податків не подано в установлений пунктом 50.3 статті 50 цього Кодексу строк уточнюючий розрахунок для виправлення помилок, виявлених за результатами електронної перевірки, проведеної за заявою платника податків.

Обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження.

Контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться контролюючими органами, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або здійсненням кримінального провадження стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні. Перевірки платників податків податковою міліцією проводяться у межах повноважень, визначених законом, та в порядку, передбаченому Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність», Кримінальним процесуальним кодексом України та іншими законами України.

Перевірка платника податків з питань повноти нарахування і сплати податків та зборів під час здійснення контрольованих операцій проводиться з урахуванням особливостей, визначених статтею 39 цього Кодексу.

Пунктом 3 Перехідних положень Закону № 71-VІІІ передбачено наступне: установити, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Таким чином, обмеження стосовно проведення перевірок (в частині їх проведення виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України) стосуються лише підприємств, з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній рік. Підприємства, у яких обсяг доходів перевищує 20 мільйонів гривень за попередній рік, не підпадають під ці обмеження. Тобто, визначальним у даному випадку є обсяг доходів за попередній рік.

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Предметом доказування відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

До матеріалів справи долучено копію податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій за 2013 рік та 2014 рік відповідача /а.с.6-7, 5-53/, відповідно до яких встановлено обсяг доходу ВНЗ «Львівський кооперативний коледж економіки і права» у розмірі меншому 20 мільйонів гривень, що не оспорюється позивачем. .

Згідно ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний, крім іншого, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів, подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.

Згідно ст. 19 1 ПК України контролюючі органи, серед іншого, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів, надають адміністративні послуги платникам податків, зборів, платежів, забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів, забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За наявності мораторію на проведення перевірок певних суб'єктів господарювання в 2015-2016 роках, необхідною умовою для здійснення контролюючими органам повноважень, визначених в ст. 19 1 Податкового кодексу України, має бути інформація про порушення таким суб'єктом господарювання вимог чинного законодавства з питань оподаткування, порушення правил ведення бухгалтерського обліку, фінансової звітності, які впливають на виникнення, зміну і припинення податкового обов'язку, порядку і умов його виконання.

Представником позивача до матеріалів справи долучено копію інформаційної картки № 8202 «Пульс» податковий напрямок Інформаційна картка БО-8202 /а.с.8-9/, в якому зафіксовано звернення ОСОБА_3

Суд зважає на покликання представника відповідача щодо скарг вказаної громадянки про необхідність проведення перевірки підприємства відповідача, однак зазначає, що такої підстави для проведення позапланової документальної виїзної перевірки не передбачено Податковим кодексом України та для проведення такої перевірки відсутні підстави, передбачені п. 3 розділу ІІ Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».

Жодних інших доказів на підтвердження фактів, що викладені у заявах ОСОБА_3, не надано, як і не надано на пропозицію суду висновків Прокуратури м. Львова щодо розгляду аналогічних скарг ОСОБА_3, про звернення до якої відображено у вказаній інформаційній картці.

Крім того, слід зазначити, що, на переконання суду, справедливими є покликання представника відповідача на відсутність повноважень позивача на звернення до суду із вказаним позовом, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 КАС України, суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Зазначена норма кореспондується з приписами ч. 4 ст. 50 КАС України відповідно до якої, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

З врахуванням вищезазначених процесуальних норм, суб'єкт владних повноважень має право звернутися з позовом до відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, виключно у випадках, які прямо передбачені законом.

Право для звернення до суду органів доходів і зборів передбачено ст. 20 ПК України.

Однак, а ні ПК України, а ні жодним іншим нормативно-правовим актом, не передбачено право органу доходів і зборів звертатися до адміністративного суду з позовом про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки.

Таким чином, в даному випадку у позивача відсутні правові підстави для звернення до суду з вимогами щодо ухвалення судового рішення про надання дозволу на проведення позапланової перевірки платника податків.

Крім того, відповідно до підп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється у разі отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

За таких обставин податковим законодавством не передбачено право податкового органу звертатись до суду з позовом про надання дозволу на проведення позапланової перевірки в рамках дії Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 р. № 71-VIII.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Окрім того, суд зазначає, що усі рішення суб'єкта владних повноважень повинні бути прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами, що передбачено ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, а отже у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 17-20, 50, 69-72, 86, 94,138, 158-163, 167 Кодексу адміністративногосудочинстваУкраїни, суд -

п о с т а н о в и в :

1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Судові витрати зі сторін не стягувати.

Постанова може бути оскаржена, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 06.10.2015 року.

Суддя Кравців О.Р.