Ухвала

від 06.10.2015 по справі 654/1535/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 654/1535/15-ц

Номер провадження №22-ц/791/2569/2015 Головуючий в І інстанції: Охтень А.А.

Категорія: 5 Доповідач: Майданік В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року жовтня місяця 06 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого: Майданіка В.В.,

суддів: Кутурланової О.В.,

Орловської Н.В.

при секретарі: Яковенку В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою прокурора Голопристанського району Херсонської області, діючого в інтересах держави в особі Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 27 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2, діючого в інтересах Херсонської обласної громадської спілки по попередженню нещасних випадків з людьми на воді до Реєстраційної служби Голопристанського районного управління юстиції про визнання права власності на нерухоме майно в порядку набувальної давності та зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

15 травня 2015 року ОСОБА_2, діючий в інтересах Херсонської обласної громадської спілки по попередженню нещасних випадків з людьми на воді до Реєстраційної служби Голопристанського районного управління юстиції,звернувся до суду із вказаним позовом, в якому з урахуванням доповнень просив: визнати за позивачем право власності за набувальною давністю на майновий комплекс: рятувальну станцію "Залізний Порт", який складається з: огорожі залізобетонної №2-3, майстерні літ."З", електрощитової з компресорною літ."Б", "В", водолазної літ."Г", побутових приміщень літ."Д", "Ж", водомережі №1, кафе з літнім майданчиком літ."А", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 біля бази відпочинку "Ювілейний"; зобов'язати Реєстраційну службу Голопристанського районного управління юстиції в Херсонській області зареєструвати за позивачем право власності на вказаний майновий комплекс.

Свої вимоги представник позивача обґрунтував тим, що вказане нерухоме майно було передано позивачу Херсонською обласною рятувально-водолазною службою у грудні 2004 року згідно акту прийома-передачі від 28.12.2004 року. У 2006 році між позивачем і сільською радою було укладено та зареєстровано договір оренди земельної ділянки площею 0,1101га під розміщення рятувальної станції "Залізний Порт". На сьогоднішній день позивач продовжує безперервно, добросовісно та відкрито користуватися даним майновим комплексом більше 10 років, обслуговує ці приміщення. З цих підстав 07.05.2015 року спілка звернулась до реєстраційної служби з заявою про реєстрацію речових прав на майновий комплекс, проте остання, належним чином не мотивувавши своє рішення, відмовила в реєстрації прав та їх обтяжень в державній реєстрації прав власності на вказане нерухоме майно. Тому просив задовольнити позов на підставі ч.1 ст.344 ЦК України, ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п.27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року №703) .

Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 27 травня 2015 рокупозовні вимоги були задоволені, за позивачем було визнано право власності за набувальною давністю на майновий комплекс - рятувальну станцію "Залізний Порт", який складається з: огорожі залізобетонної №2-3, майстерні літ."З", електрощитової з компресорною літ."Б", "В", водолазної літ."Г", побутових приміщень літ."Д", "Ж", водомережі №1, кафе з літнім майданчиком літ."А", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 біля бази відпочинку "Ювілейний". Також реєстраційна служба Голопристанського РУЮ було зобов'язана зареєструвати за позивачем право власності за набувальною давністю на вказане нерухоме майно.

В апеляційній скарзі прокурор Голопристанського району Херсонської області, діючий в інтересах держави в особі Новофедорівської ради Голопристанського району Херсонської області, просить вказане рішення суду скасувати і постановити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права та неповне з'ясування обставин справи. Зокрема, зазначив, що суд не звернув уваги на те, що строк договору оренди земельної ділянки сплив ще в 2011 році і земельна ділянка повернута сільській раді за рішенням суду і що сплата комунальних послуг та підтримання майна в належному стані не є підставою для задоволення таких позовних вимог. Також вказав, що поза увагою суду залишились положення ч.1 ст.344 ЦК України про добросовісне володіння, яке буде тоді, коли володілець не знав і не міг знати про володіння ним чужою річчю, яке означає, що відповідне майно не має власника або власник його невідомий. Також зазначив, що суд не врахував і ту обставину, що позов пред'явлений до особи, яка не є належним відповідачем за цим позовом, а також те, що у справі не встановлено власника майна, що є обов'язковим. Крім того, суд, маючи на увазі заборону визнання права власності за набувальною давністю на об'єкт самочинного будівництва, не пересвідчився чи не є спірне нерухоме майно самочинним будівництвом.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, пославшись на ч.2 ст.328 та ч.1 ст.344 ЦК України, виходив з того, що позивач є добросовісним власником даного нерухомого майна, що при заволодінні ним він не знав і не міг знати про відсутність у нього підстав для набуття права власності і що рішення суду про визнання права влансоті є підставою для реєстрації права власності.

Проте до такого висновку суд дійшов з порушенням норм процесуального права, не з'ясувавши всі обставини справи.

З матеріалів справи вбачається і це підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що Херсонська обласна громадська спілка по попередженню нещасних випадків з людьми на воді (спілрятвод)є юридичною особою (а.с.10-11).

Згідно акту прийому-передачі від 28.12.2004 року, складеному в м.Херсоні, Херсонською обласною рятувально-водолазною службою було передано позивачу, крім іншого нерухомого майна, рятувальна станція "Залізний Порт". До складу останньої загальною вартістю 25568грн. входить: паркан залізобетонний вартістю 7000грн., кафе з літнім майданчиком вартістю 15272грн., майстерня вартістю 2000грн., щитова з компресорною вартістю 296грн., водолазна без вартості, побутові приміщення - 2 вартістю 1000грн. (а.с.6-7).

Матеріали справи містять копію справи щодо "Рятувальної станції" с.Залізний Порт біля бази відпочинку "Ювілейний". У зведеному акті зазначені наступні споруди та будівлі: огорожа №2-3, майстерня З, електрощитова Б, компресорна В, водолазна Г, побутові приміщення Д і Ж, водопровід №1, кафе з літнім майданчиком А (а.с.70-78).

Відповідно до долученого при апеляційному розгляді справи договору оренди землі від 22.06.2006р, зареєстрованому 27.06.2006р, укладеному між позивачем у цій справі та Новофедорівською сільською радою, рада надала орендарю строком на 5 років на платній основі спірну земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,1101га для громадського призначення (а.с.100-102).

Однією з умов договору була заборона самовільної забудови земельної ділянки.

З копії постанови Одеського апеляційного господарського суду від 09.08.2012р вбачається наступне: на розгляді суду перебувала господарська справа за позовом Херсонської обласної громадської спілки по попередженню нещасних випадків з людьми на воді до Новофедорівської сільської ради про визнання недійсним рішення, внесення змін до договору. Рішенням господарського суду Херсонської області від 27.06.2012р позовні вимоги були задоволені частково, визнано недійсним рішення Новофедорівської сільської ради №138 від 24.06.2011 року, відмовлено позивачу в продовженні терміну дії договору оренди від 27.06.06 в зв'язку з нецільовим використанням землі. Вказаною постановою суду апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції було скасовано, в позові про визнання недійсним рішення сільської ради №138 від 24.06.2011 року було відмовлено (а.с.89-91).

Іншою постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.04.2012р у справі за позовом Херсонської міжрайонної природоохоронної прокуратури в інтересах держави в особі головного управління Держкомзему в Херсонській області та Новофедорівської сільської ради до Херсонської обласної громадської спілки по попередженню нещасних випадків з людьми на воді про звільнення земельної ділянки - рішення господарського суду Херсонської області від 26.01.2012р було скасовано, позов було задоволено, позивач був зобов'язаний звільнити земельну ділянку площею 0,1101га, яка розташована біля бази відпочинку "Ювілейний" в с.Залізний Порт Голопристанського району, надану їй у користування згідно з умовами договору оренди землі від 22.06.2006р, зареєстрованого 27.06.2006р, повернувши її Новофедорівській сільській раді у стані, який існував до надання в оренду (а.с.92-94).

Отже, у справі встановлено, що позивачу 28.12.2004 року було передано, крім іншого нерухомого майна, рятувальну станцію "Залізний Порт". За договором оренди землі від 22.06.2006р, зареєстрованим 27.06.2006р, укладеним між позивачем та Новофедорівською сільською радою, рада надала позивачу строком на 5 років на платній основі спірну земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,1101га для громадського призначення в с.Залізний Порт біля бази відпочинку "Ювілейний". Строк оренди закінчився, по суду позивач зобов'язаний звільнити вказану земельну ділянку та повернути її Новофедорівській сільській раді.

Відповідно до положень ст.182 ЦК України: право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (ч.1); державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно положень ст.3 вказаного Закону:

--- права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (ч.3);

--- державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв.

Державна реєстрація прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчиняється така дія.

Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.

Державна реєстрація речових прав, похідних від права власності, на земельні ділянки сільськогосподарського призначення може здійснюватися нотаріусом незалежно від нотаріального посвідчення договору, на підставі якого виникає таке право (ч.5).

За положеннями ч.1 ст.6 вказаного Закону: систему органів державної реєстрації прав становлять:

Міністерство юстиції України;

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав;

органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Також, згідно п.1 наказу Міністерства юстиції України від 02.04.2013 № 607/5 "Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб": державна реєстрація, скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводиться у випадках подання рішення суду, що набуло законної сили.

Згідно зі ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться на підставі, зокрема, рішень судів, що набрали законної сили.

Відповідно до постанови №5 від 07.02.2014р Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав":

--- відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК).

Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється Земельним кодексом України (далі - ЗК), зокрема статтею 119 (п.9);

--- якщо особа, яка заявляє про давність володіння, заволоділа чужим майном на підставі договору з його власником (оренди, зберігання тощо), який після закінчення строку договору не пред'явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п'ятнадцять, а на рухоме майно - через п'ять років з часу спливу позовної давності за відповідними вимогами (частина третя статті 344 ЦК). При цьому строк позовної давності починає обчислюватись з моменту закінчення строку дії договору, якщо інший строк повернення речі не був установлений самим договором.

З огляду на положення статті 376 ЦК право власності за набувальною давністю на об'єкт самочинного будівництва не може бути визнано судом, оскільки цією нормою передбачено особливий порядок набуття права власності на нерухоме майно, що збудоване або будується на земельній ділянці, не відведеній для даної мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил (п.10);

--- враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 214 ЦПК).

Виходячи зі змісту статей 335 і 344 ЦК, взяття безхазяйної нерухомої речі на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вона розміщена, і наступна відмова суду в переданні цієї нерухомої речі у комунальну власність не є необхідною умовою для набуття права власності на цей об'єкт третіми особами за набувальною давністю.

Ураховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК про те, що правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 01 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 01 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 01 січня 2011 року.

При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 01 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 01 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю (п.11);

--- можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади (п.13);

--- виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв'язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") (п.14).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, не встановив власника спірного майна, не з'ясував чи є у складі цього майна об'єкти самочинного будівництва, не врахував те, що Реєстраційна служба згідно зазначеними положеннями закону здійснюють лише реєстрацію прав власності на нерухоме майно і не можуть бути відповідачем щодо вимог позивача про визнання права власності.

У зв'язку з наведеним суду відповідно до вимог ст.33 ЦПК України слід було вирішити питання про залучення до участі у справі іншого, належного відповідача або про залучення до участі в розгляді співвідповідача, який має відповідати за позовом.

Відповідно до ст.15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Захист прав позивача, який є юридичною особою, в межах заявлених позовних вимог відповідно до ст.ст.1, 12 та 21 ГПК України повинен вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що відповідно до п.1 ч.1 ст.205 та ч.1 ст.310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

Керуючись ст.ст.303, 307, 310 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора Голопристанського району Херсонської області, діючого в інтересах держави в особі Новофедорівської ради Голопристанського району Херсонської області, задовольнити частково.

Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 27 травня 2015 року скасувати і провадження у справі закрити.

Повідомити Херсонську обласну громадську спілку по попередженню нещасних випадків з людьми на воді, що розгляд таких справ віднесено до юрисдикції господарського суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: