Постанова

від 08.12.2010 по справі 14793/10/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08.12.2010 р. справа №2а-14793/10/2070 Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Сліденка А.В.,

за участі:

секретаря судового засідання -Міхно А.О.,

представників

позивача -ОСОБА_1,

відповідача -ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Техспец Стіл" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова проскасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги , - В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Техспец Стіл», подав позов, у якому (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) просив скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача, Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова, від 07.11.2010р. №0011631503/0.

В обґрунтування заявлених вимог позивач указав наступне. Висновки акту перевірки від 28.09.2010р. № 5669/15-208/36986686, з посиланням на який було винесено спірне податкове повідомлення-рішення, є помилковими. За твердженням позивача судження податкового органу про вчинення ТОВ «Техспец Стіл»відображених в названому акті порушень п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», невірне обрахування суми податку на додану вартість за взаємовідносинами з ТОВ «Донтрансторг»є хибним, а тому підстави для виключення зі складу податкового кредиту сплачених названому контрагенту сум ПДВ відсутні. В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи і вимоги поданого позову, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова, з поданим позовом не погодився.

В обгрунтування заперечень проти позову відповідач указав, що за викладені в акті від 28.09.2010р. № 5669/15-208/36986686 порушення п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1. п. 7.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»ТОВ «Техспец Стіл»правомірно притягнуте до відповідальності у вигляді донарахування податку на додану вартість та накладання штрафних санкцій. В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги поданих проти позову заперечень, просив ухвалити рішення про відмову в позові.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Техспец Стіл», пройшов процедуру державної реєстрації, отримав свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 423916, набув правового статусу суб'єкта господарювання -юридичної особи, на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) знаходиться в ДПІ у Київському районі м. Харкова. Вказані обставини сторонами визнаються, щодо цих обставин відсутній спір, суд не має сумнівів в достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, а тому в силу ч.3 ст.72 КАС України суд не вбачає потреби в додатковому доказуванні цих обставин перед судом.

З 13.09.2010р. по 27.09.2010р. Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова була проведена невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Техспец Стіл»(ідентифікаційний код - 36986686) з питання правильності заповнення показників податкової декларації з ПДВ за квітень 2010р.

Результати проведеної перевірки оформлені актом від 28.09.2010р. № 5669/15-208/36986686.

07.10.2010р. з посиланням на зазначений акт ДПІ у Київському районі м. Харкова було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0011631503/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 3543,00грн. (основний платіж - 2362,0 грн.; штраф - 1181,0 грн.), відповідність якого закону і є предметом даної адміністративної справи.

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугували відображені в акті від 28.09.2010р. № 5669/15-208/36986686 висновки ДПІ у Київському районі міста Харкова про порушення ТОВ «Техспец Стіл»вимог п.п. 7.2.3 п. 7.2., п.п. 7.4.1 п. 7.4., п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ», а саме: неправомірне включення до складу податкового кредиту з ПДВ сум податку, що були сплачені на користь контрагенту в ціні придбаного товару, так як задекларовані контрагентом -ТОВ «Донтрансторг»податкові зобов'язання з ПДВ не збігаються з сумою задекларованого ТОВ «Техспец Стіл»податкового кредиту з ПДВ.

Перевіряючи вказаний висновок відповідача і винесений на його підставі спірний правовий акт індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає таке.

В ході розгляду справи судом встановлено, що претензій до право і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами укладеного між позивачем, ТОВ «Техспец Стіл»та його контрагентом - ТОВ «Донтрансторг»правочину, а також до правового статусу сторін цього договору як платників ПДВ, відповідності змісту правочину вимогам закону ДПІ у Київському районі м. Харкова не має.

Судження відповідача, ДПІ у Київському районі м. Харкова про відсутність реальності проведених господарських операцій за вказаним правочином ґрунтується на єдиному факті -не відображенні в податковій декларації з ПДВ за квітень 2010 року контрагентом позивача - ТОВ «Донтрансторг»відповідного об'єкту оподаткування та податкових зобов'язань з ПДВ.

При вирішенні спору суд бере до уваги, що відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення. Перевірка судом інших обставин спірних правовідносин виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій суб'єкта владних повноважень, а правовим - мотивування спірного рішення додатковими фактичними підставами, що не відповідає запровадженому ст.6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.

За таких обставин, при вирішенні справи суду належить перевірити обгрунтованість судження ДПІ про порушення ТОВ «Техспец Стіл»п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»з мотивів невідповідності задекларованого даним платником податку розміру податкового кредиту з ПДВ сумам податкових зобов'язань з ПДВ, що були задекларовані контрагентом цього платника.

Суд відзначає, що правовідносини з формування податкового кредиту з податку на додану вартість унормовані Законом України «Про ПДВ», відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Системно аналізуючи положення згаданого акту законодавства в кореспонденції з приписами Цивільного кодексу України в частині укладення правочинів та вимог законодавця до чинності правочину, суд доходить висновку, що підставою для формування суб'єктом права податкового кредиту з ПДВ є отримана від постачальника товарів (робіт, послуг) -платника ПДВ належно складена податкова накладна, яка була видана за реально проведеною господарською операцією, що відбулась в межах чинного правочину.

При цьому, в силу застереження згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ»єдиною підставою для невключення суми податку до складу податкового кредиту є непідтвердження оплаченого (нарахованого) податку податковими накладними чи митними деклараціями, тобто фізична відсутність податкової накладної чи митної декларації.

За матеріалами справи позивач, ТОВ «Техспец Стіл»мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Донтрансторг»за договором підряду б/н від 20.04.2010р. та за правочином купівлі-продажу, який оформлений податковою накладною від 21.04.2010р. №210420.

Долученими до справи копіями первинних документів підтверджена реальність господарських операцій між позивачем, ТОВ «Техспец Стіл»та його контрагентом - ТОВ «Донтрансторг». Оглянуті судом копії цих документів не мають дефектів форми, змісту або походження. Отже, у спірних правовідносинах відсутні визначені законодавцем у ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п.7.2.1 п.7.2 та п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про ПДВ», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) підстави, які спричиняють втрату оглянутими документами юридичного статусу податкової накладної.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд приходить до висновку, що наявними у справі документами доведено як фактичне виконання господарських операцій за правочином між позивачем, ТОВ «Техспец Стіл»та його контрагентом - ТОВ «Донтрансторг», так і понесення позивачем витрат у спірних правовідносинах, відсутність взаємопов'язаності сторін правочину. Доказів відсутності зазначеного в первинних документах товару в дійсності, неможливості його використання у власній господарській діяльності ТОВ «Техспец Стіл», отримання ТОВ «Техспец Стіл»збитків від проведення господарських операцій відповідачем до суду не подано.

В ході розгляду справи відповідачем не подано до суду доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки ТОВ «Техспец Стіл»при укладанні та виконанні правочину з ТОВ «Донтрансторг».

Таких доказів судом самостійно при виконанні вимог ст..11 КАС України не виявлено.

Фізичне переміщення товару підтверджено товарно-транспортними накладними. Обставини руху товару з пункту навантаження (м.Харків, вул.Киргизька, буд.19) до місця обробки товару (м. Харків, вул. Плиточна, буд.12) та до кінцевого отримувача товару -ЗАТ «Люботинський завод «Продтовари»(Харківська область, м. Люботин, вул. Радянська, буд.53) узгоджуються з наявними у справі документами.

За таких обставин, судження ДПІ про нікчемність правочину, укладеного між позивачем, ТОВ «Техспец Стіл»та його контрагентом - ТОВ «Донтрансторг»слід визнати помилковим, позаяк правильність та обгрунтованість мотивів такого судження не доведена ДПІ в ході розгляду справи відповідно до ч.2 ст.71 КАС України.

Сам лише факт невідповідності задекларованих постачальником товарів (робі, послуг) податкових зобов'язань з ПДВ розміру задекларованого контрагентом такого постачальника податкового кредиту з ПДВ з огляду на приписи Закону України «Про ПДВ»не може слугувати достатньою підставою для висновку про нікчемність укладеного між ними правочину, позаяк названі особи в силу ст.2 та ст.10 Закону України «Про ПДВ»є окремими платниками ПДВ, а відтак згідно з ст.61 Конституції України мають нести індивідуальну юридичну відповідальність за вчинені ними діяння.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Окрім того, оцінивши зібрані по справі докази за правилами ст.86 КАС України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для висновку про наявність у ТОВ «Техспец Стіл»наміру безпідставно отримати податкову вигоду у спірних правовідносинах, що спростовує висновок податкового органу про нікчемність правочину.

За таких підстав судження ДПІ про порушення ТОВ «Техспец Стіл»п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»слід визнати необгрунтованим.

При цьому, вирішуючи спір, суд бере до уваги також і положення листа ДПА України від 29.09.2010р. №20289/7/16-1617 «Щодо підстав для визнання договорів нікчемними», де указано, що відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 р. N 166, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації з ПДВ. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, отже, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Наявність же розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів не є самостійною підставою для визнання правочинів нікчемними.

Додатково при вирішенні спору суд бере до уваги положення ч.2 ст.19 Конституції України, де указано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»запроваджено правило, відповідно до якого контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Аналізуючи приписи чинного законодавства, суд доходить висновку, що в силу приписів Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковий орган при реалізації владних управлінський функцій контролю за правильністю і повнотою обчислення податків, зборів (обов'язкових платежів) обтяжений обов'язком самостійно перевірити дотримання платником податків механізму справляння певного виду податкового зобов'язання, що повністю кореспондує положенням ст.3 Закону України «Про систему оподаткування»в частині встановлення такого принципу побудови системи оподаткування як обов'язковість - впровадження норм щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період.

Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Таким чином, при проведенні перевірки правильності обрахування податкового зобов'язання з ПДВ органу державної податкової служби України належить одночасно перевірити і правильність визначення платником податків податкового зобов'язання згідно з Законом України «Про ПДВ», і правильність визначення платником податків податкового кредиту згідно з Законом України «Про ПДВ».

Водночас з цим, з акту від від 28.09.2010р. № 5669/15-208/36986686 випливає, що відповідач здійснив перевірку лише з питання правильності визначення податкового кредиту з ПДВ, а відтак, з огляду на приписи п.п.7.7 ст.7 Закону України «Про ПДВ»не забезпечив повноти перевірки правильності справляння податку на додану вартість.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оскільки перевірка діяльності позивача була проведена податковим органом без дотримання положень п.п.7.7. ст.7 Закону України «Про ПДВ», то висновки проведеної перевірки не можуть бути визнані обгрунтованими, а відтак не можуть слугувати законною підставою для винесення спірного правового акту індивідуальної дії.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки судовим розглядом встановлено факт порушення спірним податковим повідомленням-рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то поданий позов належить задовольнити.

Розподіл судових витрат по справі потрібно провести за правилами ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Техспец Стіл" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова від 07.10.2010р. № 0011631503/0 в повному обсязі.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техспец Стіл" (місцезнаходження -Харківська область, м. Харків, вул. Кромська, буд.12; ідентифікаційний код - 36986686) витрати по оплаті судового збору (державного мита) в сумі 3 (три) грн. 40коп.

Постанова набирає законної сили згідно з ст..254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Постанова у повному обсязі виготовлена 10.12.2010р.

Суддя Сліденко А.В.