Постанова

від 28.09.2015 по справі 820/8137/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

28 вересня 2015 р. №820/8137/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,

за участі:

представника позивача - Олійник К.Ю.,

представника відповідача - Варламова Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Електромашина" до Управління Держземагентства у м. Харкові Харківської області, третя особа - Харківська міська рада про визнання дій протиправними, скасування витягу, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд: - визнати протиправними дії Управління Держземагенства у м. Харкові Харківської області при застосуванні локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони з перевищенням максимального значення при формуванні витягу № 564 з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 13.10.2013 року; - визнати незаконним та скасувати витяг № 564 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.10.2013 року, виданий Управлінням Держземагенства у м. Харкові Харківської області Публічному акціонерному товариству "Електромашина"; - зобов'язати Управління Держземагенства у м. Харкові Харківської області провести перерахунок нормативно грошової оцінки земельної ділянки у м. Харкові, вул. Муранова, 106.

В обґрунтування позову зазначив, що при формуванні Управлінням Держземагенства у м. Харкові Харківської області, відповідно до витягу № 564 з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 13.10.2013 року, до позивача були застосовані окремі локальні коефіцієнти Км3 з перевищенням їх максимального значення встановленого чинним законодавством, що призвело до необґрунтованого підвищення вартості земельної ділянки.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, вказав на обґрунтованість та законність дій відповідача, а тому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. У своїх запереченнях на адміністративний позов зазначив, що Управління Дерземагенства у м. Харкові Харківської області не розраховує та не впливає на значення коефіцієнту Км3. Відповідно до пункту 3,5 Порядку оцінку земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Державного комітету України по земельним ресурсам, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 року №18/15/21/11 передбачено те, що віднесення земель до категорії земель з функціональним використанням провадиться згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженою наказом Держкомстату України від 05.11.1998 №377, зареєстрованою в Мін'юсті України 14.12.1998 року за №788/3228, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики.

На підставі викладеного представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про дату, час, місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі рішення ХХVII сесії Харківської міської ради IV скликання від 24.11.2004 року №198/04 "Про припинення та надання в користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам" між Харківською міською радою (орендодавець) та Публічним акціонерним товариством "Електромашина" (орендар) укладено договір оренди землі від 28.09.2005 року, який зареєстрований за №72107/05 у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам".

Відповідно до умов зазначеного вище договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 11,3084 га, в тому числі під забудовою - 5,5825 га, інших угідь - 5,7259 га. На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, а саме - нежитлові будівлі та споруди, які належать орендарю на праві колективної власності.

Отже позивачу передана в строкове платне користування земельна ділянка несільськогосподарського призначення - землі промисловості - яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Муранова, 106.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з довідкою №1507/05 від 14.06.2005 року становить 4526694,00 грн. (а.с.13).

Договір укладено строком до 01.07.2029 року.

Орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Відповідно до п.13 зазначеного договору оренди земельної ділянки розмір орендної плати переглядається у разі, зокрема зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів.

Відповідно до п.1 ст. 274 Податкового кодексу, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Для підвищення розміру орендної плати за землю 13.10.2013 року Управлінням Держземагенства у м. Харкові Харківської області було сформовано новий витяг №564 з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 112901935,00 грн.(а.с. 14)

Таким чином, розмір нормативної грошової оцінки, орендна плата за землю на теперішній час становить 282254,84 грн.

Не погоджуючись із позицією та рішеннями відповідача, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом

По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

Статтею 13 Закону України "Про оцінку землі" чітко встановлено перелік підстав, за яких провадиться нормативно грошова оцінка земельних ділянок. Так у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності проводиться нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Вичерпний перелік документації з оцінки земель визначений статтею 20 Закону України "Про оцінку земель". Аналізуючи зазначені положення чинного законодавства, суд встановив, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюється як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до положень статті 23 Закону України "Про оцінку земель", витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до Положення "Про Державне земельне агентство України", затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 р. № 445/2011, Держземагентство України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Міністра.

Відповідно до пп. 6 та 16 п. 4 Положення № 445/2011 Держземагентство України відповідно до покладених на нього завдань в тому числі видає витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок та організовує здійснення на відповідній території робіт із землеустрою та оцінки земель, що проводяться з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру.

Отже, відповідно до вимог чинного законодавства за відповідачем закріплено обов'язок здійснювати на певній території роботи з землеустрою та з оцінки земель.

Механізм нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах населених пунктів та порядок оформлення Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки регламентується "Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів", затвердженим наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України та Української академії аграрних наук від 27.01.2006 року № 18/15/21/11, зареєстрованим а Міністерстві юстиції України 05.04.2006 року за № З 88/12262 та "Методикою нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.95 р. № 213.

Згідно із п.2-1 Методики, дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держземагентства за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищуй семи робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

Відповідно до розділу 4 Порядку визначено, що за результатами нормативної грошової оцінки згідно пункту 3.10. Порядку вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання (далі - Цн) визначається з урахуванням територіально-планувальних, інженерно-геологічних, історико-культурних, природно-ландшафтних, санітарно-гігієнічних та інженерно-інфраструктурних особливостей місця її розташування з межах економіко-планувштьної зони за формулою: Цн=Цнз Х Кф Х КмЗ.

Значення локальних коефіцієнгів КмЗ та порядок їх застосування наведені у Таблиці 1.7. Порядку, у відповідності з якою до локальних факторів належать, зокрема: функціонально-планувальні фактори; з значенням коефіцієнтів 1,04-1,2; інженерно-інфраструктурні фактори, які враховують незабезпеченість земельної ділянки: централізованим водопосіачанням, каналізацією, теплопостачанням, газопостачанням; з значенням коефіцієнтів 0,90-0,95, санітарно-гігієнічні фактори, які враховують місцезнаходження земельної ділянки; у санітарно-захисній зоні; з значенням коефіцієнтів 0,80-0,96.

При цьому саме локальні коефіцієнти мають великий вплив на вартість земельної ділянки і можуть занижувати або підвищувати її вартість.

Суд встановив, що при формуванні Витягу відповідачем безпідставно було застосовано окремі локальні коефіцієнти Км3 з перевищенням їх максимального значення, встановленого порядком, а саме:

- зона вулиць без твердого покриття, згідно Порядку 0,90-0,93, а відповідачем у витягу зазначено 0,99507;

- зона ґрунту з несучою спроможністю менше 1,0 кг/кв. м, згідно Порядку - 0,85-0,95, а відповідачем у витягу зазначено - 0,99783;

зона забруднення атмосферного повітря, згідно ї Порядку - 0,80-0,95, а відповідачем у витягу зазначено - 0,99326.

Завищення граничних значень коефіцієнтів вплинуло на кінцевий результат нормативної оцінки земельної ділянки, та призвело до необґрунтованого підвищення орендної плати за вказану земельну ділянку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що при формуванні Управлінням Держземагенства у м. Харкові Харківської області Витягу № 564 з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 13.10.2013 були застосовані окремі локальні коефіцієнти КмЗ з перевищенням їх максимального значення встановленого чинним законодавством, що призвело до необґрунтованого підвищування вартості земельної ділянки.

Завищення граничних значень коефіцієнтів вплинуло на кінцевий результат нормативної оцінки земельної ділянки, та призвело до необґрунтованого підвищення орендної плати за вказану земельну ділянку.

Відповідно до стаття 69, 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідачем не було надано ґрунтовних доказів, які б підтверджували правильність визначення нормативної оцінки зазначеної земельної ділянки.

Таким чином, суд приходить до висновку про неправомірність дій відповідача та неправомірність витягу.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає вимоги позивача є правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Електромашина" до Управління Держземагентства у м. Харкові Харківської області, третя особа - Харківська міська рада про визнання дій протиправними, скасування витягу, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Управління Держземагенства у м. Харкові Харківської області при застосуванні локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони з перевищенням максимального значення при формуванні витягу № 564 з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 13.10.2013 року.

Визнати протиправним та скасувати витяг № 564 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.10.2013 року, виданий Управлінням Держземагенства у м. Харкові Харківської області Публічному акціонерному товариству "Електромашина".

Зобов'язати Управління Держземагенства у м. Харкові Харківської області провести перерахунок нормативно грошової оцінки земельної ділянки у м. Харкові, вул. Муранова, 106.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, код 37999628, банк ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011) на користь Публічного акціонерного товариства "Електромашина" (код 00214868) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 219, 24 грн. (двісті дев'ятнадцять) грн. 24 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 05.10.2015 року.

Суддя Полях Н.А.