Ухвала

від 21.12.2015 по справі 820/8137/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2015 р.Справа № 820/8137/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О. Касян В. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Харківської міської ради, Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2015р. по справі № 820/8137/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Електромашина"

до Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області

третя особа Харківська міська рада

про визнання дій протиправними, скасування витягу, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Електромашина" (далі - позивач, ПАТ "Електромашина") звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держземагентства у м. Харкові Харківської області (далі також відповідач), третя особа - Харківська міська рада (далі також третя особа) про визнання дій протиправними, скасування витягу, зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року позов задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправними дії Управління Держземагенства у м. Харкові Харківської області при застосуванні локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони з перевищенням максимального значення при формуванні витягу №564 з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 13.10.2013 року.

Визнано протиправним та скасовано витяг №564 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.10.2013 року, виданий Управлінням Держземагентства у м.Харкові Харківської області Публічному акціонерному товариству "Електромашина".

Зобов'язано Управління Держземагенства у м.Харкові Харківської області провести перерахунок нормативно грошової оцінки земельної ділянки у м.Харкові, вул.Муранова, 106.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач та третя особа подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимогн відмовити повністю.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2015р. допущено заміну відповідача - Управління Держземагентства у м.Харкові Харківської області на його правонаступника - Управління Держгеокадастру у м.Харкові Харківської області.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, ПАТ Електромашина просило апеляційні скарги Управління Держгеокадастру у м.Харкові Харківської області та Харківської міської ради залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційні скарги відповідача та третьої особи - без задоволення.

В судове засідання суду апеляційної інстанції, призначене на 21.12.2015 року, представники сторін не прибули, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись своєчасно та належним чином. Від представника позивача надійшла заява, в якій останній просить розгляд справи проводити в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Положеннями ч.4 ст.196 КАС України передбачено, що неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Згідно із ч.1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши в межах апеляційних скарг постанову суду та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що на підставі рішення ХХVII сесії Харківськоїміської ради IV скликання від 24.11.2004р. №198/04 "Про припинення та надання в користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам" між Харківською міською радою (орендодавець) та Публічним акціонерним товариством "Електромашина" (орендар) строком до 01.07.2029р. укладено договір оренди землі від 28.09.2005 року, зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам" від 28.09.2005р. за №72107/05 (далі - Договір).

Відповідно до умов п.п.2, 3 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 11,3084га, в тому числі під забудовою - 5,5825га, інших угідь - 5,7259га. На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, а саме - нежитлові будівлі та споруди.

Пунктом 10 Договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. В силу п.31 Договору орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату в строки та розміри, встановлені цим Договором. П.п.9, 13 Договору визначено розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку з 2007 року: 10981,01грн., який переглядається в разі, зокрема, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів.

Відповідно до п.5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно із довідкою №1507/05 від 14.06.2005р. становить 4526694,00 грн. (а.с.13).

В свою чергу, згідно із п.29 Договору, орендодавець прийняв на себе зобов'язання не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Таким чином, позивачу за Договором передано в строкове платне користування для експлуатації та обслуговування нежитлових адміністративних та виробничих будівель за місцезнаходженням позивача земельну ділянку комунальної власності несільськогосподарського призначення - землі промисловості, кадастровий номер 6310137200:04:003:0001 (далі - земельна ділянка).

Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013р. №1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м.Харкова станом на 01.01.2013р., у тому числі базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова в сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 року та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України. П.2 рішення встановлено, що воно вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель м.Харкова станом на 01.01.2013 року застосовується з 01.01.2014 року.

Відповідно до п.2.2. Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель м.Харкова станом на 01.01.2013 року, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 року №1269/13, Управління Держземагентства у м.Харкові Харківської області надає інформацію про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки у формі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з чиним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень, а згідно зі статтею 73 цього Закону акти ради сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі створення) ради, прийняті в межах наданих повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Так, відповідачем було виготовлено витяг №564 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 30.10.2013р. №3811/08 (далі - витяг №564), відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 112901935,00 грн. (а.с. 14).

Позовні вимоги мотивовано порушенням відповідачем при формуванні наведеного витягу положень Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995р. №213 та Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики, Української академії аграрних наук, Держкомземом та Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 27.01.2006р. №18/15/21/11, внаслідок чого Управлінням Держземагентства у м.Харкові Харківської області було невірно визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що потягло за собою вагоме збільшення розміру орендної плати, у зв'язку із чим значно порушено права позивача.

Зміна розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки вплинула на розмір орендної плати за орендовану позивачем земельну ділянку, яка наразі становить 282254,84 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що при формуванні відповідачем витягу №564 з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 30.10.2013р. було застосовано окремі локальні коефіцієнти КмЗ з перевищенням їх максимального значення, встановленого чинним законодавством, що призвело до необґрунтованого підвищення вартості земельної ділянки.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.3, 5 ст.201 Земельного кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Преамбулою Закону України Про оцінку земель встановлено, що цей Закон визначає правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов'язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок відповідно до ст.1 наведеного Закону - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

У відповідності до положень ст.ст. 5, 15 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель. Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно із ст.20 Закону України Про оцінку земель за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч.3 ст.23 Закону України "Про оцінку земель").

Відповідно до пп. 6, 16 п. 4 Положення про Державне земельне агентство України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011р. №445/2011, Держземагентство України відповідно до покладених на нього завдань, в тому числі, видає витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок та організовує здійснення на відповідній території робіт із землеустрою та оцінки земель, що проводяться з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру.

Механізм нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах населених пунктів та порядок оформлення Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки регламентується Методикою нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів", затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.95р. №213 (далі - Методика) та Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженим наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України та Української академії аграрних наук від 27.01.2006р. №18/15/21/11, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.04.2006 року за №388/12262 (далі - Порядок), який розроблено у відповідності до Земельного кодексу України, Закону України "Про оцінку земель" та Методики.

Згідно із п.2-1 Методики дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держземагентства за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує семи робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

Отже, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції про те, що відповідно до вимог чинного законодавства за відповідачем закріплено обов'язок здійснення на певній території робіт з землеустрою та оцінки земель.

Пунктом 1 Методики та п.1.3 Порядку встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок здійснюється з метою визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також під час розроблення показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

В силу п.4 Порядку за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з додатком 2.

Положеннями п.21 Методики передбачається, що нормативна грошова оцінка земель населених пунктів визначається за формулою: Цн = В х Нп /Нк х Кф х Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території в розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6%); Нк - норма капіталізації (3%); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо); Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки.

Коефіцієнт, який характеризує місцеположення земельної ділянки (Км), обчислюється за формулою: Км = Км1 х Км2 х Км3,де Км1 - коефіцієнт, який характеризує регіональні фактори місцеположення земельної ділянки, зокрема: а) чисельність населення та адміністративний статус населеного пункту, його місце в системі розселення; б) розміщення в межах населених пунктів, розташованих у приміських зонах великих міст; в) розміщення в межах населених пунктів, що мають статус курортів. Км2 - коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місцеположення земельної ділянки в межах населених пунктів, зокрема: а) відстань до загальноміського центру населеного пункту, концентрованих місць праці, масового відпочинку населення; б) розташування в ядрі центру великих і найбільших міст та інших населених пунктів, що мають особливо важливе історичне значення, в приморській смузі населених пунктів. Км3 - коефіцієнт, який характеризує локальні фактори місцеположення земельної ділянки за територіально-планувальними, інженерно-геологічними, історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними умовами та рівнем облаштування території.

Як випливає із п.1.4 Порядку інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є їх генеральні плани та проекти планування і забудови населених пунктів, матеріали економічної оцінки території, матеріали інвентаризації земель населених пунктів проекти забудови та розподілу території населених пунктів, місцеві правила забудови.

Числові значення пофакторних оцінок приймаються в межах граничних значень коефіцієнтів Км2 для груп населених пунктів з різною чисельністю населення (табл. 1.6 додатка 1) з урахуванням нормативно-технічної документації та експертної оцінки. Питома вага зональних ренто утворювальних факторів визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Сума вагових характеристик, що встановлена для факторів, повинна дорівнювати 1,0.

Відповідно до п.3.10 Порядку вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання (Цн) визначається з урахуванням територіально-планувальних, інженерно-геологічних, історико-культурних, природно-ландшафтних, санітарно-гігієнічних та інженерно-інфраструктурних особливостей місця її розташування в межах економіко-планувальної зони за формулою: Цн = Цнз х Кф х Км3.

Значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. При встановленні значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати його значення на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці. Установлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС-технологій та електронних цифрових карт масштабу, не меншого, ніж 1:10000, - для міст з чисельністю населення понад 100 тис.чол. та 1:5000 - для інших населених пунктів. Для обчислення Км3 враховувати локальні фактори, наведені в додатку 1, табл.3.7.

Значення локальних коефіцієнтів на місцеположення земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони (КмЗ) та порядок їх застосування, граничні значення коефіцієнтів (мінімальні і максимальні) наведені у таблиці 1.7. Порядку, у відповідності до якої до локальних факторів належать, зокрема: функціонально-планувальні фактори із значенням коефіцієнтів 1,04-1,2; інженерно-інфраструктурні фактори, які враховують незабезпеченість земельної ділянки: централізованим водопостачанням, каналізацією, теплопостачанням, газопостачанням із значенням коефіцієнтів 0,90-0,95, санітарно-гігієнічні фактори, які враховують місцезнаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні із значенням коефіцієнтів 0,80-0,96.

При цьому, саме локальні коефіцієнти мають великий вплив на вартість земельної ділянки і можуть занижувати або підвищувати її вартість.

Як вірно встановив суд першої інстанції, при формуванні витягу відповідачем безпідставно було застосовано окремі локальні коефіцієнти Км3 з перевищенням їх максимального значення, встановленого Порядком, а саме:

- зона вулиць без твердого покриття згідно Порядку має граничні значення коефіцієнтів 0,90-0,93, а відповідачем у витягу зазначено 0,99507;

- зона ґрунту з несучою спроможністю менше 1,0 кг/кв. м., згідно Порядку - 0,85-0,95, а відповідачем у витягу зазначено - 0,99783;

- зона забруднення атмосферного повітря, згідно Порядку - 0,80-0,95, а відповідачем у витягу зазначено - 0,99326.

Водночас, у витязі застосовано окремі локальні коефіцієнти Км3, що суперечать й прийнятим значенням коефіцієнтів Км3 для зон впливу локальних факторів, зазначеним в додатку 3 до рішення Харківської міської ради від 03.07.2013р. №1209/13.

Втім, наведене порушення законодавчих вимог щодо завищення граничних значень коефіцієнтів вплинуло на кінцевий результат нормативної оцінки земельної ділянки.

Стосовно доводів апеляційної скарги відповідача, що перевищення граничних норм коефіцієнтів локальних факторів в оскаржуваному витязі відбулося начебто через те, що земельна ділянка не повністю розташована в межах зон локальних коефіцієнтів, в зв'язку із чим при розрахунку локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки було визначено пропорційно вказані коефіцієнти, судова колегія відзначає, що вони спростовуються відомостями оскаржуваного витягу, який не містить даних щодо частин земельної ділянки та пропорційності застосування коефіцієнтів, і зазначає таке.

Частиною 1 статті 79 Земельного кодексу України унормовано, що земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Згідно із ч.ч.1-3 ст.79-1 цього Кодексу формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до ч.ч. 4, 9 ст.79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Водночас, згідно із ст.1 Закону України Про Державний земельний кадастр індексна кадастрова карта (план) - картографічний документ, що відображає місцезнаходження, межі і нумерацію кадастрових зон і кварталів та використовується для присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам і ведення кадастрової карти (плану); кадастрова зона - сукупність (об'єднання) кадастрових кварталів; кадастрова карта (план) - графічне зображення, що містить відомості про об'єкти Державного земельного кадастру; кадастровий квартал - компактна територія, що визначається з метою раціональної організації кадастрової нумерації та межі якої, як правило, збігаються з природними або штучними межами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, вулицями, шляхами, інженерними спорудами, огорожами, фасадами будівель, лінійними спорудами тощо); кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Приведені правові норми свідчать, що сформована земельна ділянка, якій присвоєно кадастровий номер, як об'єкт цивільних прав, щодо якого проведено державну реєстрацію права власності, є єдиним неподільним об'єктом права власності протягом усього часу її існування.

Водночас, ані Методикою, ані Порядком не передбачено можливість диференційного застосування локального фактору до визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Попри це, в оскаржуваному витязі при визначенні коефіцієнту Км2 було застосовано єдиний коефіцієнт економіко-планувальної зони 2,36, що відповідає додатку 2 до вказаного рішення третьої особи.

Наведене унеможливлює пропорційне застосування локальних коефіцієнтів при обрахуванні нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тим паче, що виходячи з Опису меж економіко-планувальних зон міста Харкова, який є додатком 1 до рішення Харківської міської ради від 03.07.2013р. №1209/13, орендована позивачем земельна ділянка міститься в єдиній економіко-планувальній зоні Ленінського району №7219 площею 681888кв.м.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що є неправомірним пропорційне застосування локальних коефіцієнтів КмЗ при визначенні нормативної грошової оцінки орендованої позивачем земельної ділянки, адже диференціація впливу локального фактору щодо визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки чинним законодавством не передбачена.

З матеріалів справи також вбачається, що судом першої інстанції не прийнято до уваги надані відповідачем до матеріалів справи зображення місця розташування земельної ділянки відносно зон локальних коефіцієнтів, з чим погоджується судова колегія, оскільки вони не містять ідентифікуючих ознак земельної ділянки, не завірені у встановленому порядку та містять численні накладення цифрових позначень, що не дозволяє визначити приналежність цих зображень до земельної ділянки у м. Харків по вул. Муранова, 106 та вказує на неналежність цих доказів (а.с.57-59).

Отже, доводи апелянтів матеріалами справи не підтверджуються.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянтів про те, що відповідач не впливає на значення вказаного коефіцієнту Км3, оскільки законодавцем саме на відповідача покладено обов'язки щодо видачі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок та організації здійснення на відповідній території робіт із землеустрою та оцінки земель, що проводяться з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру та саме до компетенції відповідача відноситься визначення відповідних коефіцієнтів. Ураховуючи, що до програмного комплексу Нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 внесені виключно ті значення коефіцієнтів Км3 для зон впливу локальних факторів, що прийняті рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013р. №1209/13 (додаток 3) відповідно до Порядку.

Відтак, як було правильно встановлено судом першої інстанції та не спростовано в суді апеляційної інстанції, відповідачем не було надано ґрунтовних доказів, які б підтверджували правильність визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки із застосуванням локальних коефіцієнтів КмЗ з перевищенням їх максимального значення, встановленого чинним законодавством, що свідчить про неправомірність дій відповідача та оскаржуваного витягу.

Обґрунтовуючи правомірність дій та витягу, відповідач також посилається на судові рішення у справі №820/18338/14, зокрема ухвалу Вищого адміністративного суду України від 23.07.2015р. №К/800/21471/15, які не можуть бути прийняті до уваги апеляційним судом з огляду на різні обставини справи. Оскільки у справі №820/18338/14 предметом спору є правомірність застосування коефіцієнту функціонального використання Кф, а в цій справі предметом розгляду є правомірність застосування локальних коефіцієнтів КмЗ саме з перевищенням їх максимального значення.

При цьому, у справі №820/18338/14 судом було відзначено, що Управління Держземагентства у м.Харкові не може визначати коефіцієнти, інші, ніж затверджені відповідним рішенням Харківської міської ради. Натомість, в розглядуваній справі при формуванні витягу було застосовано інші, вищі коефіцієнти, ніж затверджені відповідним рішенням Харківської міської ради, що виключає тотожність цих справ.

За таких обставин, колегія суддів відзначає, що застосування локальних коефіцієнтів Км3, які перевищують встановлені законодавством максимальні значення при здійсненні розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, орендованої ПАТ Електромашина , наведені у витязі, є неправомірним, оскільки суперечить Порядку №18/15/21/11 та не відповідає прийнятим значенням коефіцієнтів Км3 для зон впливу локальних факторів, зазначеним в додатку 3 до рішення Харківської міської ради від 03.07.2013р. №1209/13.

Така правова позиція узгоджується з судовою практикою Вищого адміністративного суду України, що викладена в постановах від 12.03.2014р. у справі №К/9991/69769/12, від 11.02.2015р. у справі №К/800/54924/14, від 28.05.2015р. у справі №К/800/12074/15.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про визнання дій відповідача при застосуванні локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони з перевищенням максимального значення при формуванні витягу та його скасування із зобов'язанням відповідача провести перерахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Доводи апеляційної скарги відповідача щодо закриття провадження у справі №820/1805/15 ухвалою від 18.03.2015р., в якій позивачу надано роз'яснення про те, що повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається, є безпідставними, оскільки закриття провадження у справі це форма закінчення розгляду адміністративної справи без вирішення її по суті та винесення постанови у зв'язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи. Підстави для закриття провадження в справі вичерпно визначені ст.157 КАС України, такими є обставини, які підтверджують: неправомірність виникнення процесу, неможливість його подальшого продовження, недоцільність його продовження. Тому закриття провадження в справі не виключає можливість повторного порушення в суді справи щодо іншої позовної заяви, хоча і подібної до попередньої, але нетотожними сторонами, підставами та предметом спору, в якій вказані чинники не співпадають.

Судова колегія приймає до уваги доводи позивача, що при повторному зверненні до суду ним в позові були зазначені інші матеріально-правові вимоги та інші обставини, які обґрунтовують звернення до суду.

Тому наведені обставини кваліфікуються колегією суддів як такі, що об'єктивно не перешкоджають позивачу у зверненні до суду за захистом своїх порушених прав з огляду на завдання адміністративного судочинства, унормовані ч.1 ст.2 КАС України та право на судовий захист, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що кореспондують із приписами ч.2 ст.55 Конституції України, ч.1 ст.7, ч.1 ст.8 Закону України Про судоустрій і статус суддів , ч.4 ст.6 КАС України, відповідно до яких, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді.

Відповідно до вимог ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини та ч.2 ст.8 КАС України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський Суд зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення» .

У справі Bellet v. France Європейський Суд зазначив, що «стаття 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права» .

За таких обставин, колегією суддів апеляційної інстанції не виявлено наявність підстав для закриття провадження у справі.

Інші доводи апеляційних скарг є непереконливими та недоведеними, законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови не спростовують.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що при її прийнятті суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційних скарг з наведених підстав висновків суду не спростовують, тому, відповідно до ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Харківської міської ради, Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2015р. по справі № 820/8137/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_1 Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повний текст ухвали виготовлений 24.12.2015 р.