Постанова

від 25.09.2015 по справі 823/2030/15

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2015 року справа № 823/2030/15

15 год. 21 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коваленка В.І.,

за участю секретаря - Савости С.В.,

за участю представників:

позивача - Гнедого А.Ю. за довіреністю,

відповідача - Барабаш О.П. за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Лайт" до державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання нечинним наказу та скасування акту,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерго-Лайт» звернулось до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області, в якому просить:

- визнати нечинним наказ ДПІ у м. Черкасах № 140 від 11.12.2014р. про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Енерго-Лайт» (ЄДРПОУ 38764550);

- скасувати акт від 25.12.2014р. № 41/23-01-22-04/38764550 про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Енерго-Лайт» (ЄДРПОУ 38764550).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не мав права приймати спірний наказ та проводити перевірку, оскільки запит про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ «Оіл-Прес» за лютий-березень 2014 року датовано 29.12.2014р., тоді як перевірку розпочато 15.12.2014р. на підставі наказу від 11.12.2014р. та повідомлення про початок проведення перевірки від 11.12.2014р. Позивач зазначає, що не міг надати відповідні письмові пояснення тому, що запит про надання інформації датовано та надіслано через 14 днів після початку проведення перевірки. Крім того, позивач вказує, що не був повідомлений про початок проведення перевірки.

За вказаних підстав позивач вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідач подав заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначив, що у зв'язку з надходженням до відповідача копії актів перевірки та довідки по контрагентам позивача: ТОВ «Оіл-Прес», ТОВ «ВС Агро» та ТОВ «Будівельна компанія «Гранд Моноліт», які свідчать про порушення позивачем норм податкового законодавства, податковий орган провів на законних підставах позапланову невиїзну документальну перевірку позивача з дотриманням норм Податкового кодексу України. На цих підставах просив суд відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечила з підстав викладених у запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до такого висновку.

В судовому засіданні встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Енерго-Лайт», як суб'єкт господарювання - юридична особа, ідентифікаційний код 38764550, зареєстрований 20.06.2013р., перебуває на обліку як платник податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 387645523015.

Згідно відомостей, які містяться в матеріалах справи, відповідно до наказу від 11.12.2014 №140 на підставі повідомлення про початок перевірки від 11.12.2014 №12/23-01-22-04 службова особа ДПІ у м. Черкасах провела документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства у взаємовідносинах з ТОВ «ВС Агро» у лютому 2014 року, ТОВ «Оіл-Прес» у лютому-березні 2014 року та ТОВ «Будівельна компанія «Гранд Моноліт» у травні 2014 року.

Перевіркою виявлено порушення позивачем вимог пунктів 198.1., 198.2., 198.3., 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на суму 308 833 грн.

За результатами перевірки складено акт від 25.12.2014 №41/23-01-22-04/38764550 (далі - акт перевірки), з якого вбачається, що до вказаних висновків відповідач дійшов з огляду на ознаки, що реально правочини між позивачем та вказаними підприємствами не відбувалися.

На підставі акту відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №0000342301 від 28.01.2015р., яким позивачу збільшив розмір грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 463 250 грн., в тому числі за основним платежем 308 833 грн. та за штрафними санкціями 77 208 грн.

В судовому засіданні встановлено. що підставою для проведення вказаної перевірки є одержана відповідачем інформація про можливі порушення позивачем податкового законодавства, а саме: довідка №1599 від 14.05.2014р. про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «ВС Агро» (код ЄДРПОУ 36569789) щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «Анкер Метал» за лютий 2014 року; акт від №202/20-36-22-02-07/37189277 від 22.05.2014р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Оіл-Прес» (код ЄДРПОУ 37189277) з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків за лютий та березень 2014 року; акт №1750/26-55-22-10/3886579 від 20.06.2014р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будівельна Компанія «Гранд Моноліт» (код ЄДРПОУ 38865797) з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків за травень 2014 року.

Вирішуючи питання про правомірність даного наказу, суд враховує, що відповідно до приписів підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Як встановлено в судовому засіданні спірну перевірку розпочато 15.12.2014р. В той же час, позивач станом на 16.12.2014р. одержав відповідне повідомлення про її проведення, а також копію спірного наказу. Отже, позивач не позбавлений можливості в ході проведення перевірки надати матеріали, які підтверджують господарські правовідносини з ТОВ «ВС Агро» у лютому 2014 року, ТОВ «Оіл-Прес» у лютому-березні 2014 року та ТОВ «Будівельна компанія «Гранд Моноліт» у травні 2014 року.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначено статтею 79 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України зазначена перевірка проводиться у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

За приписами підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності такої обставини: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

В силу положень пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Аналіз наведених положень Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що факт надіслання платнику податків копії наказу та повідомлення про проведення перевірки надає право посадовим особам контролюючого органу розпочати перевірку платника податків, незалежно від моменту отримання платником податків вказаних документів. Крім того, контролюючий орган наділений повноваженнями проводити документальну позапланову перевірку на підставі документів отриманих в інший спосіб, передбачений законом, а не виключно на підставі тих, які надані платником податків.

Вирішуючи спір по суті, суд звертає увагу, що податкове повідомлення-рішення №0000342301 від 28.01.2015р. оскаржено позивачем у судовому порядку та постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 15.06.2015р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2015р., у справі №823/1125/15, в задоволенні позову відмовлено повністю.

Згідно частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, незаконність формування позивачем податкового кредиту за спірні періоди встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили 28.07.2015р.

Виходячи з положень частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

В контексті наведеного, суд зазначає, що реалізація певних етапів перевірки як то встановлення підстав для проведення перевірки, прийняття наказу про проведення перевірки, допуск до перевірки, вивчення наданих платником податків документів, оформлення результатів перевірки означає наявність податкової перевірки як юридичного факту, а певні процедурні недоліки проведення перевірок, без спростування факту вчинення порушення суб'єктом господарювання, самі по собі не є такими, що звільняють останнього від відповідальності за вчинені ним порушення податкового та іншого законодавства.

Таким чином, виключно результат реалізації повноважень податкового органу у вигляді відповідного рішення, а не процес реалізації його повноважень (як то, дії по проведенню перевірки та складанню акта перевірки) може бути об'єктом судового оскарження. А дотримання контролюючим органом вимог актів законодавства щодо порядку та способу проведення перевірки входить до предмету доказування при розгляді спору про правомірність рішення, прийнятого контролюючим органом за результатами перевірки.

Крім того, щодо оскарження позивачем в судовому порядку акту перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

В розумінні положень пункту 3 Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» № 984 від 22.12.2010р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

З огляду на зазначене, акт перевірки та викладені у ньому факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки. Акт є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом під час проведення перевірки порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податку порушень.

Таким чином, акт перевірки є лише носієм певної інформації та може бути доказом у адміністративній справі відповідно до норм статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для платника податків, та не може бути предметом судового спору.

При цьому суд позбавлений можливості закрити провадження у справі в частині оскарження акту перевірки на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки згідно вимог частини 2 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ. Тобто, в даному випадку, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки такі вимоги не можна віднести до юрисдикції іншого суду.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є безпідставними, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають..

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Лайт" до державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання нечинним наказу та скасування акту, відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Коваленко

Повний текст постанови виготовлено 30.09.2015р.