ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
05 жовтня 2015 року № 826/11096/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомДочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державна госпрозрахункова зовнішньоторгівельна та інвестиційна фірма «Укрінмаш» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
В С Т А Н О В И В:
Дочірне підприємство Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державна госпрозрахункова зовнішньоторгівельна та інвестиційна фірма «Укрінмаш» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників (далі по тексу - відповідач) в якому просить визнати протиправним податкове повідомлення-рішення від 26 березня 2015 року № 0000054010 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість 307683,00 грн. за основним платежем та 76921,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та скасувати його повністю.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2015 року відкрито провадження в адміністративний справі № 826/11096/15 закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 01 липня 2015 року.
У судовому засіданні 01 липня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти адміністративного позову.
Керуючись приписами частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.
Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників, на підставі наказу від 23 лютого 2015 року № 180, направлення від 23 лютого 2015 року № 106, згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпунктів 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державна госпрозрахункова зовнішньоторгівельна та інвестиційна фірма «Укрінмаш» (код ЄДРПОУ 14281072) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ «Баргузін 88» (код ЄДРПОУ 37299007) за період з 01 жовтня 2013 року по 31 жовтня 2013 року.
За результатами перевірки складно Акт від 11 березня 2015 року № 252/28-10-40-10/14287072 (далі по тексту - Акт перевірки), в якому зазначено про порушення позивачем вимог пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, статті 200, пунктів 201.1, 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, які задекларовані до сплати на загальну суму 307683,00 грн., в тому числі за жовтень 2013 року на суму 307683,00 грн.
На підставі Акту перевірки від 11 березня 2015 року № 252/28-10-40-10/14287072 відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення № 0000054010, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 384604,00 грн., з яких за основним платежем у сумі 307683,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 76921,00 грн.
Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням - рішенням від 26 березня 2015 року № 0000054010, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до ДФС України.
За результатами розгляду скарги платника податків листом ДФС України від 26 травня 2015 року № 11008/6/99-99-10-01-04-35 у її задоволенні відмовлено, а податкове повідомлення - рішення від 26 березня 2015 року № 0000054010 залишено без змін.
Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятим на його підставі податковим повідомленням - рішенням й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нереальності господарських відносин між ним та ТОВ «Баргузін 88».
Заперечення відповідача, співпадають з висновками акта від 11 березня 2015 року № 252/28-10-40-10/14287072.
Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ «Баргузін 88», обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
З аналізу статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Суд звертає увагу, що наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальником/продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведенння реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції ; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
Таким чином, право на податковий кредит з податку на додану вартість виникає в результаті придбання товарів і послуг з метою використання в господарській діяльності. При цьому операція з придбання повинна бути реальною, тобто повинна мати місце об'єктивна зміна складу активів платника податків.
Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.
У податковому обліку понесені витрати на придбання послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.
За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.
Досліджуючи реальність господарських операцій позивача із контрагентом -виконавцем судом встановлено наступне.
Дочірне підприємство Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державна госпрозрахункова зовнішньоторгівельна та інвестиційна фірма «Укрінмаш» зареєстровано як юридична особа.
Відповідно до інформації про види господарської діяльності позивача є: діяльність посередників, що спеціалізуються в оптовій торгівлі іншими товарами (46.18), неспеціалізована оптова торгівля (46.90), роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (47.11), інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (47.19), діяльність холдингових компаній (64.20), трасти, фонди та подібні фінансові суб'єкти (64.30).
Згідно договору від 01 листопада 2010 року № 01/11-1-124 укладеного між позивачем (замовник) та ТОВ «Баргузін 88» (виконавець), останній бере на себе зобов'язання за плату надати замовнику послуги з перевезення його вантажу та послуги, пов'язані з допоміжними операціями, в тому числі:
- оформлення товарно-транспортних накладних на вантаж, що відправляється;
- доставка вантажу зі складу вантажовідправника - на склад вантажоодержувача;
- оформлення документів на отримання вантажів згідно довіреності замовника та самостійно отримувати ці вантажі для перевезення;
- додаткові послуги (перевірка кількості і стану вантажу, охорона вантажу, зберігання вантажу на його передачі у пункті призначення, тощо).
Згідно пункту 2.1 Договору, замовник повинен надати виконавцю документи та інформацію про властивості вантажу, умови його перевезення, а також іншу інформацію, визначену в заявці щодо надання послуг на перевезення, та необхідну виконавцю для виконання передбачених цим договором обов'язків.
Виконавець повинен повідомити замовника про виявлені неузгодженості та невідповідності в одержаній інформації, а в разі її неповноти запросити у замовника необхідну додаткову інформацію (пункт 2.2 Договору).
Виконавець зобов'язаний прийняти вантаж від вантажовідправника згідно з товарно-транспортною накладною (пункт 2.7 Договору).
На підтвердження виконання умов названого договору, позивачем надано копії договору від 01 листопада 2010 року № 01/11-1-124, додаткової угоди від 30 грудня 2011 року до договору від 01 листопада 2010 року № 01/11-1-124, специфікацій від 15 серпня 2013 року № 25, № 26, від 24 вересня 2013 року № 27, калькуляцій витрат на перевезення спец вантажу за маршрутом м. Чернігів - м.Ічня - порт «Октябрьський» - м. Чернігів, податкових накладних від 09 жовтня 2013 року № 1, від 09 жовтня 2013 року № 2, від 14 жовтня 2013 року № 3, від 29 жовтня 2013 року № 4, від 29 жовтня 2013 року № 5, розрахунків кількісних і вартісних показників до податкових накладних від 14 жовтня 2013 року № 3, від 29 жовтня 2013 року № 5, накладні №№ 1/86/347, 1/83/343, 1/81/341, 1/79/338, 1/78/336, 1/87/349, 1/88/351, 1/89/353, 1/90/354, 1/74/315, 1/76/325, 1/77/327, 1/80/340, 18/84/344, 1/85/345, товарно-транспортні накладні № 5/07/10/2013, № 6/07/10/2013, № 7/07/10/2013, № 8/09/10/2013, № 14/11/10/2013, № 9/09/10/2013, № 10/09/10/2013, № 11/11/10/2013, № 11/12/10/2013, № 13/11/10/2013, № 15/11/10/2013, № БРЗ-007, № 523252, № 523254, № 682202, № 522761, № 527649, № БРЗ-021, № БРЗ-020, № 527633, № 527634, № 527632, № 527648, № 527647, № 527646, № 527626, № 682221, № 527631, № БРЗ-009, № БРЗ-011, № БРЗ-010, № БРЗ-012, № БРЗ-014, № БРЗ-013, № БРЗ-018, № 682201, № БРЗ-026, № 523255, № БРЗ-017, № БРЗ-016, БРЗ-015, № 523260, № БРЗ-023, № 522763, № БРЗ-024, № БРЗ-025, № 527643, № БРЗ-022, № БРЗ-019, № БРЗ-008, № БРЗ-028, № БРЗ-005, № БРЗ-006, № БРЗ-027, актів виконаних робіт від 14 жовтня 2013 року № 003, від 29 жовтня 2013 року № 004, № 005 та платіжних доручень.
У свою чергу, за посиланням позивача, договір від 01 листопада 2010 року № 01/11-1-124 був укладений на виконання договорів комісії між позивачем та Міністерством оборони України від 26 грудня 2008 року № 225/4/164-083Р-3/281-Д, від 30 грудня 2009 року № 270/4/271-093Р-3/247-Д та від 17 червня 2013 року № 290/2/48-133Р-5/73 на підтвердження чого, позивачем надано копії актів про виконання умов та документальної звірки взаєморозрахунків (звітів комісіонера).
Однак, позивачем не надано суду вказаних договорів укладених між позивачем та Міністерством оборони України від 26 грудня 2008 року № 225/4/164-083Р-3/281-Д, від 30 грудня 2009 року № 270/4/271-093Р-3/247-Д та від 17 червня 2013 року № 290/2/48-133Р-5/73 для дослідження, що у свою чергу, унеможливлює встановлення факту необхідності залучення третіх осіб для виконання зазначених договорів.
Крім того, позивачем не надано довіреностей як замовника так і виконавця на отримання вантажу, що є обов'язковою умовою пункту 1.1 договору від 01 листопада 2010 року № 01/11-1-124.
Також, в матеріалах справи відсутні документи та інформація про властивості вантажу, умови його перевезення, згідно пункту 2.1 договору від 01 листопада 2010 року № 01/11-1-124.
Доказів, що посвідчують походження товарів, що реалізуються позивачем, останнім також не надано.
У свою чергу, наявні у матеріалах справи товарно-трансортні накладні не містять повної адреси пунтків як навантаження так і розвантаження; не вказано до якого саме подорожнього листа виписані товарно-транспортні накладні; в розділі «відомості про вантаж» (графа 8 - з вантажем слідують документи) товарні накладні/сертифікати/ посвідчення/ свідоцтва - відсутні.
Відповідно до частини 2 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.
Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2015 року зобов'язано позивача надати суду: ліцензії (дозволи тощо), якщо передбачають види діяльності; укладені договори купівлі-продажу та інші договори, які укладені з підприємствами-контрагентами; податкові накладні, видаткові накладні та акти виконаних робіт, сертифікати, довіреності; документи, що підтверджують транспортування продукції, надання робіт (послуг); інформацію про перевізників товарно-матеріальних цінностей на всіх етапах його руху від постачальника до покупця, та здійснених розрахунків за надані послуги з транспортування та включення результатів таких операцій до податкового обліку з відповідним їх відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах тощо); форми розрахунків (грошова, вексельна, взаємозалік), стан таких розрахунків станом на кінець періоду, що перевіряється, та на дату проведення перевірки, платіжні доручення; інформацію про наявність відповідних складських приміщень, умов зберігання товарно-матеріальних цінностей, документального оформлення їх руху, проведення інвентаризації та опитування матеріально-відповідальних осіб; доказ відображення у первинних документах та документах бухгалтерського обліку проведених операцій; реєстр виданих податкових накладних з підсумками податкового зобов'язання з ПДВ за відповідні податкові періоди; оборотно-сальдові відомості по бухгалтерських рахунках 63, 37, 36, 68, 31; дані щодо зв'язку господарської операції (факту придбання товарів (робіт, послуг спорудження оснівних фондів, понесення інших витрат тощо) з господарською діяльністю підприємства; письмові пояснення щодо укладених договорів між позивачем із контрагентами-постачальниками (продавцями) із детальним зазначенням первинних документів, складених у результаті взаємовідносин, та мети придбання товарів (послуг); інші документи, що підтверджують взаємовідносини з підприємствами-контрагентами.
Проте, інших первинних документів, на підтвердження реальності придбання товарів та їх подальшого використання позивачем не надано.
Таким чином, за відсутності достатніх та допустимих доказів, позивачем не доведено реальність та мету укладання договору від 01 листопада 2010 року № 01/11-1-124.
За таких обставин, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків контролюючого органу про порушення підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпунктів 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення та акту перевірки з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державна госпрозрахункова зовнішньоторгівельна та інвестиційна фірма «Укрінмаш» не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1.У задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державна госпрозрахункова зовнішньоторгівельна та інвестиційна фірма «Укрінмаш» відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.Ю. Гарник
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 05.10.2015 |
Оприлюднено | 12.10.2015 |
Номер документу | 52037260 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Гарник К.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні